Постанова

від 06.09.2018 по справі 522/20851/16-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 757/56553/17-к

провадження № 51-3719км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015000000000461,

за касаційною скаргою директора ТОВ «УКРАГРОТРЕЙД ГРУПП» ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 6 листопада 2017 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 26 вересня 2017 року задовольнив клопотання прокурора та надав дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №12015000000000461 позапланової документальної перевірки з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «ОГУЛЬЧАНСЬКЕ», ФГ «КРОКОС», ТОВ «БЛІСТОРГ», ТОВ «ДЕЛФІТ», ТОВ «БОНАСЕНТ-АГРО», ТОВ «АГРОФІРМА «СЛОБОЖАНСЬКИЙ ЛАН» за період з 1 січня 2014 року по 10 лютого 2017 року.

Апеляційний суд міста Києва ухвалоювід 6 листопада 2017 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ «УКРАГРОТРЕЙД ГРУПП» ОСОБА_5 на вказану ухвалу слідчого судді на тих підставах, що зазначене судове рішення згідно з вимогами кримінального процесуального закону апеляційному оскарженню не підлягає.

Вимоги заяви і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі директор ТОВ «УКРАГРОТРЕЙД ГРУПП» ОСОБА_5 посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх доводів зазначає, що ухвалу слідчого судді постановлено з порушенням вимог Конституції України та ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), вона не відповідає висновку щодо застосування норм права, а саме пунктів 1, 2, 17 ч.1 ст.7, ч.1 ст.309, ч.4 ст.399 КПК, викладеному в постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року №5-142кс(15)17. Вважає, що прийняття слідчим суддею таких рішень, як оскаржувана в апеляційному порядку ухвала про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства не передбачено кримінальним процесуальним законом, а тому вона підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Також директор ТОВ «УКРАГРОТРЕЙД ГРУПП» ОСОБА_5 просить скасувати й ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року, провадження за клопотанням прокурора про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки закрити та повернути клопотання органу досудового розслідування.

Позиції учасників судового провадження

Від учасників процесу заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Мотиви Суду

При перевірці матеріалів провадження Суд встановив, щодоводи директора ТОВ«УКРАГРОТРЕЙД ГРУПП» ОСОБА_5 щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження заслуговують на увагу.

Так, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених випадках на касаційне оскарження судового рішення є однією із основних засад судочинства, воногарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини й має бути реалізовано, за винятком установленої законом заборони на таке оскарження.

У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу. Однією із таких засад відповідно до п.17 ч.1 ст.7 КПК є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, а згідно з ч.1 ст.24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

Відповідно до ч.3 ст.392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз зазначеної норми дає підстави зробити висновок про те, що ухвалу слідчого судді може бути оскаржено вапеляційному порядку лише тоді, коли в КПК є норма, якою це дозволено. Оскільки проведення позапланової документальної перевірки з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства не передбачено КПК, то чинним кримінальним процесуальним кодексом не встановлено ні дозволу, ні заборони щодо апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення такої ревізії.

Отже, суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, залишив поза увагою те, щоположення ч.4 ст.399 КПК стосуються процедури відкриття апеляційного провадження чи відмови у відкритті апеляційного провадження заскаргами на такі ухвали слідчого судді, які прямо визначені в ст. 309 КПК.

Оскільки слідчий суддя ухвалив рішення про надання дозволу на проведення процесуальної дії, яку непередбачено кримінальним процесуальним законом, а ст.309КПК не закріплює можливості оскарження такого рішення, суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження повинен був виходити із загальних засад кримінального провадження.

Така позиція колегії суддів узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України (провадження №142кс(15)17), Великої Палати Верховного Суду (провадження №13-16сво18, №13-19кс18), викладеними в постановах від 12 жовтня 2017 року та від 23 травня 2018 року, відповідно до яких в разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилає положення ч. 3 ст.309КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити уперевірці її законності, посилаючись наприписи ч. 4 ст.399 КПК.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 29 червня 2010 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз.3 п.п.3.1 п.3), а уРішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 Конституційний Суд вказав, що із конституційних принципів рівності та справедливості випливає вимога визначеності, ясності й недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить досваволі (абз. 2 п.п.5.4 п.5).

У справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and others v. the United Kingdom) від 23.09.1998 (п.54) ЄСПЛ наголосив, що «Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія. Вислови «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом» зумовлюють повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права».

У своїх інших рішеннях ЄСПЛ також неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності, зокрема у п.31 у справі «Ракевич проти Росії» (Rakevich v. Russia),у п.109 усправі «Церква Бесарабської Митрополії та іншіпроти Молдови» (Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. Moldova), у п.53 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine) та у п.19 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine).

Таким чином, є підстави для висновку про те, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги статей 7, 24, 393, 395, 399 КПК щодо права на апеляційне оскарження судового рішення, тобто допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ч. 1 ст. 412 КПК), що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування судового рішення у касаційному порядку.

При цьому вимоги, викладені у скарзі директора ТОВ «УКРАГРОТРЕЙД ГРУПП» ОСОБА_5 , щодо закриття провадження за клопотанням прокурора про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки та повернення клопотання органу досудового розслідування не можуть бути задоволені, оскільки вирішення таких вимог не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду скасуванню, а кримінальне провадження призначенню на новий розгляд в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно врахувати наведене, розгляд здійснити відповідно до вимог КПК та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 369, 412, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, п. 15 Перехідних положень цього Кодексу, пунктами 4, 6 параграфа 3 розділу 4 Закону України від 3жовтня 2017року №2147-VIII, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу директора ТОВ «УКРАГРОТРЕЙД ГРУПП» ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 6 листопада 2017 року про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою ТОВ «УКРАГРОТРЕЙД ГРУПП» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року скасувати.

Призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3