Ухвала

від 08.05.2019 по справі 522/20851/16-к

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/442/19

Номер справи місцевого суду: 522/20851/16-к 1-кс/522/20064/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2

судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представника ТОВ «Лагуна-Рені» ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора ТОВ «Лагуна-Рені» - ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, від 07 листопада 2016 року, якою було надано дозвіл на проведення документальної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання ТОВ «Лагуна-Рені» у кримінальному провадженні №12016160000000042, внесеному до ЄРДР 27.01.2016 року,-

встановив:

Зміст оскарженого судового рішення та фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , від 07.11.2016 року, було задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_10 , про призначення документальної позапланової перевірки, та було надано дозвіл на проведення документальної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лагуна-Рені» з питань дотримання вимог валютного, податкового та іншого законодавства України при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2014 р., у кримінальному провадженні №12016160000000042, внесеному до ЄРДР 27.01.2016 року.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи осіб, які їх подали.

На зазначену ухвалу директор ТОВ «Лагуна-Рені» - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є необґрунтованою, що діючим кримінальним процесуальним законодавством не передбачена можливість слідчого судді надавати такий дозвіл органам досудового розслідування та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінально процесуального законодавства, у зв`язку з чим просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, від 07 листопада 2016 року, та постановити нову ухвалу, якою закрити провадження за клопотанням слідчого про призначення документальної позапланової перевірки та повернути клопотання заявнику.

Позиція учасників судового розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник ТОВ «Лагуна-Рені», підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, від 07 листопада 2016 року законною та обґрунтованою, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення

Мотиви апеляційного суду.

Дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчим відділом СУ ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016160000000042, внесеного до ЄРДР 27.01.2016 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги, яка подана особою, що не має процесуального статусу в кримінальному провадженні, апеляційний суд виходить з таких обставин.

Чинний Кримінальний процесуальний Кодекс України не містить норми, яка безпосередньо передбачає можливість звернення слідчого або прокурора до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарської діяльності.

Також відсутні в КПК України правову норми, які передбачають повноваження слідчого судді надавати дозвіл на проведення позапланових документальних перевірок суб`єктів господарської діяльності.

При цьому положеннями ст.1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, КПК України та інших законів України.

Положеннями ст.ст. 2,7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства та регламентовано, що зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Положеннями ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

У разі, якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу.

23.02.2006 року був прийнятий Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стаття 2 якого закріплює, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною.

Положеннями ст. 16 вказаного Закону прямо передбачено, що суди, при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За таких обставин, вітчизняні суди, зобов`язані у своїй судовій практиці використовувати не тільки положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, але й та практику Європейського суду з прав людини. Більше того, названим джерелам права повинна надаватися перевага порівняно з нормами українського законодавства.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України, рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

З матеріалів провадження вбачається, що 04.11.2016 року старший слідчій відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , звернулась до слідчого судді Приморського районного суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_10 , про призначення документальної позапланової перевірки, та було надано дозвіл на проведення документальної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лагуна-Рені» з питань дотримання вимог валютного, податкового та іншого законодавства України при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2014 р., у кримінальному провадженні №12016160000000042, внесеному до ЄРДР 27.01.2016 року.

Розглянувши клопотання слідчого, слідчий суддя прийняв рішення про задоволення клопотання слідчого та надав дозвіл на проведення документальної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лагуна-Рені» з питань дотримання вимог валютного, податкового та іншого законодавства України при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2014 р., у кримінальному провадженні №12016160000000042, внесеному до ЄРДР 27.01.2016 року.

Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя фактично обмежився перенесенням в ухвалу мотивувальної частини клопотання слідчого та прийняв рішення про задоволення клопотання слідчого.

Перевіривши оскаржену ухвалу слідчого судді, апеляційний суд приходить до висновку, що розгляд клопотання слідчого був проведений та прийняте рішення було ухвалено з порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою скасування оскарженої ухвали.

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не містить норми, яка безпосередньо регламентує можливість та порядок звернення слідчого та прокурора з клопотанням про проведення позапланової виїзної документальної податкової перевірки та розгляд слідчим суддею такого клопотання.

В той же час, виходячи з положень норм кримінального процесуального закону визначених в ст. 1, 2, 3, 7, 8, 9, 22, 26, 40, 91, 92, 93 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчий за погодженням з прокурором або прокурор, в рамках кримінального провадження, можуть звернутися з таким клопотанням до слідчого судді районного суду. На переконання апеляційного суду, таке клопотання обов`язково повинно відповідати загальним вимогам до клопотання, з якими звертаються органи досудового слідства або прокурори до слідчого судді в рамках кримінального провадження.

Положеннями ч. 1 ст.1КПК України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Відповідно до положень п.10) ч.1 ст.3КПК України кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого Законом України про кримінальну відповідальність.

Пунктом 18 частини 1 статті 3КПК України законодавством визначено, що слідчий суддя це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належать здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.п. 78.1.11.) ст. 78 Податкового Кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ними відповідно до закону.

В той же час, положенняКПК України немістять безпосередньоїнорми,яка бпередбачала можливістьзвернення органудосудового розслідуванняз таким клопотанням та компетенцію слідчого судді щодо вирішення питання про надання дозволу на проведення податкової перевірки, а в ст.132КПК України не передбачено такого заходу кримінального провадження.

Не регламентований чинним КПК України також і порядок розгляду таких клопотань слідчого або прокурора, обсяг доказування при розгляді такого клопотання, критерії, за якими слідчий суддя повинен визначати достатність підстав для надання дозволу на проведення податкової перевірки.

Натомість, діючими положеннями п.п.78.1.11.) ст.78Податкового КодексуУкраїни передбачена можливість призначення позапланової перевірки на підставі постанови слідчого судді, що співвідноситься з положеннями ст. ст. 1, 2, 7, 8, 9, 22, 26, 40, 91, 92, 93 КПК України.

Положення ст. 40 КПК України визначають обсяг повноважень слідчого, який носить невичерпний характер, оскільки слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, про що зазначено в ч.5 ст.40 КПК України.

Разом з тим, звертаючись до слідчого судді з клопотанням про проведення позапланової виїзної документальної податкової перевірки, слідчий в своєму клопотанні не обґрунтував належним чином необхідність призначення позапланової перевірки саме на підставі ухвали слідчого судді, та не навів доводів про неможливість отримання доказів в інший спосіб, зокрема отримання рішення слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, в тому числі з можливістю їх вилучення, проведення експертиз і т.і.

Слідчий суддя на вказаний недолік клопотання уваги не звернув, що є порушенням вимог закону, а тому зазначені обставини фактично унеможливлюють прийняття слідчим суддею рішення про задоволення такого клопотання.

Поза увагою слідчого судді районного суду залишилися також положення ст. ст. 2, 7 КПК України, якими визначенні завдання кримінального провадження, одним з яких є принцип застосування під час цього провадження належної правової процедури, та загальні засади кримінального провадження, зміст і форма якого повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема відносяться: верховенство права та законність.

Порядок кримінального провадження врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України, а відповідно до положень ст. ст. 84, 99 КПК України, висновки ревізій та акти перевірок відносяться до документів як процесуальних джерел доказів.

Положення ст.ст. 40, 91, 92, 93 КПК України визначають обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, обов`язок доказування та порядок збирання доказів.

В той же час, законом України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 року, було внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які набули чинності 25.04.2015 року, зокрема виключено п.6) ч.2 ст.36 і п.4) ч.2 ст.40, які передбачали право прокурора та слідчого на призначення ревізій та перевірок.

Разом з тим, положеннями п.п.78.1.11) статті 78Податкового кодексуУкраїни передбачено, що обставинами для проведення позапланової перевірки є, в тому числі і отримання органом досудового розслідування судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.

Таким чином, системний аналіз положень законодавства України в цій частині, вказує на те, що з моменту набуття чинності положень Закону «Про прокуратуру» в частині змін до Кримінального процесуального кодексу України, прокурор та слідчий втратили визначене законом право на призначення своїми постановами позапланових перевірок, в той час, як слідчий суддя не набув права на розгляд клопотань про призначення позапланових перевірок, в КПК України відсутній порядок розгляду таких клопотань, а також порядок їх оскарження.

Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд звертає увагу на те, що рішенням ЄСПЛ, від 14 жовтня 2010 року, у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Тобто, з наведеного можливо дійти до висновку про те, що питання стосовно можливого звернення слідчого, за погодженням з прокурором, до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення позапланових перевірок суб`єктів господарської діяльності, а також розгляд слідчим суддею таких клопотань та порядок оскарження ухвали слідчого судді, постановленої за результатами розгляду такого клопотання, потребує законодавчого визначення.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у разі виникнення у органу досудового розслідування труднощів, при витребуванні та отриманні від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів чи інших відомостей, відповідно до розділу ІІ КПК України, застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, тобто такі заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановлених законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Не надано також суду жодного доказу на підтвердження того, що органом досудового слідства вичерпані можливості збирання доказів в інший спосіб, а інші докази слідство не може отримати в порядку ст. 93 КПК України в інший спосіб, окрім призначення позапланової перевірки.

Викладені обставини свідчать про необґрунтованість клопотання слідчого, в зв`язку з чим, на думку апеляційного суду, слід відмовити в задоволенні зазначеного клопотання.

Керуючись ст. 1, 2, 6, 9, 40, 92, 370, 372, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Лагуна-Рені» - ОСОБА_8 частково задовольнити.

Скасувати ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , від 07.11.2016 року, якою було задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_10 , про призначення документальної позапланової перевірки, та було надано дозвіл на проведення документальної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лагуна-Рені» з питань дотримання вимог валютного, податкового та іншого законодавства України при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2014 р., у кримінальному провадженні №12016160000000042, внесеному до ЄРДР 27.01.2016 року.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_10 , про призначення документальної позапланової перевірки, та було надано дозвіл на проведення документальної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лагуна-Рені» з питань дотримання вимог валютного, податкового та іншого законодавства України при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2014 р., у кримінальному провадженні №12016160000000042, внесеному до ЄРДР 27.01.2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4