Ухвала

від 11.09.2018 по справі 530/670/17

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/670/17

Номер провадження 2/530/46/18

УХВАЛА

іменем України

11.09.2018 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Должко С.Р., при секретарі Бедюх Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, третя особа Державний реєстратор Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування записів про державну реєстрацію, -

В С Т А Н О В И В:

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 рокувнесенні зміни до відповідних Кодексів.

Згідно п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, із змінами внесеними відповідно до зазначеного Закону, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, третя особа Державний реєстратор Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування записів про державну реєстрацію.

Ухвалою від 30.11.2017 року роз'єднано позов ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_6, третя особа Державний реєстратор Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_7 про визнання договору оренди землі недійсним.

11.09.2018 року від представника відповідача, ОСОБА_1, надійшли клопотання про проведення комплексної почеркознавчої експертизи та відкладення розгляду справи.

Заслухавши представника позивачів та дослідивши наявні документи, які надано представником, суд приходить до висновку про відмову в даних клопотання.

Відповідач та представник відповідача, ОСОБА_1, про дату і час розгляду справи повідомлені судом належним чином, в судове засідання не з явилися.

Суд критично відноситься до клопотання представника відповідача, ОСОБА_1, про поважність неприбуття в судове засідання представника відповідача, так як ним надано тільки клопотання про те, що в той час він знаходився у відрядженні, але відповідного документа представником не надано. Крім того, відповідач, ОСОБА_6, ніяких клопотань не заявив та не прибув у судове засідання.

В зв'язку з цим суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України , учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України , учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, відповідач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікована Україною Законом № 475/97-ВРвід 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що відповідач, не з'являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки відповідача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці відповідача до суду. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.).

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України , є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз'яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка відповідача, характер процесу та його значення для заявника.

В частині проведення комплексної почеркознавчої експертизи суд встановив, що згідно висновку Полтавського відділення Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора ОСОБА_8 №1877/1879/1880-1883 від 30.05.2018 року вказано, що "Орендодавець (ОСОБА_2)" договору оренди земельної ділянки б/н від 27.08.2016 року (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за яким орендодавцем є ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), а орендарем - Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_2) виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів - не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису. "Орендодавець (ОСОБА_2)" договору оренди земельної ділянки б/н від 08.09.2016 року (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за яким орендодавцем є ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), а орендарем - Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_2) виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів - не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

Підпис від імені ОСОБА_4 у графі "Орендодавець" договору оренди земельної ділянки б/н від 15.08.2016 року (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за яким орендодавцем є ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4), а орендарем - Фізична особа- підприємець ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_2) - виконаний з попередньої технічною підготовкою - шляхом копіюванням підпису на просвіт за допомогою графітного олівця з подальшим обведенням штрихів пастою для кулькової ручки. Первинні штрихи підпису, які виконані графітним олівцем, непридатні для вирішення ідентифікаційних почеркознавчих завдань з причин, вказаних у дослідницькій частині висновку.

Підпис від імені ОСОБА_5 у графі "Орендодавець" договору оренди земельної ділянки б/н від 27.08.2016 року (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за яким орендодавцем є ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_4, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4), а орендарем - Фізична особа-підприємець ОСОБА_6. РНОКПП НОМЕР_2) виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів - не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

В статті 104 ЦПК України вказано, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з'ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз'яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.

У відповідності до ст.. 112 ЦПК України, комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.

Згідно висновку Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора ОСОБА_8, №1877/1879/1880-1883 від 30.05.2018 року, судовий експерт ОСОБА_9 не вказав про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями. В даній експертизі вказано, що експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України. Дана вимога зазначена у ухвалі Зіньківського районного суду Полтавської області від 30.11.2017 року про попередження експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України.

А тому в частині встановлення відповідачем порушення експертом принципу об'єктивності та повноти дослідження він має право звернутися до правоохоронних органів для перевірки даного факту.

Згідно наказу № 53/5 від 08.10.1995 року Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень в переліку регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України вказано, що Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_8 обслуговує Сумську, Полтавську, Харківську області та м. Севастополь.

Відповідно до цивільно-процесуального кодексу, комплексна експертиза призначається у випадках, коли необхідно провести дослідження за участю кількох експертів, які є фахівцями у різних галузях знань. Комісія експертів може бути створена судом чи за його рішенням керівником судово-експертної установи.

Виконання комплексних експертиз обумовлене потребою розв'язання саме практичних питань. Під час проведення комплексних досліджень експерти використовують дані кількох галузей знань, застосовуються різні науково-технічні методи і прийоми; у дослідженні, як правило, беруть участь кілька спеціалістів, які репрезентують різні галузі знань. У змісті комплексного дослідження слід розрізняти три сторони: оперативно-тактичну, наукову і процесуальну.

Комплекс досліджень речових доказів у справі може бути здійснений шляхом призначення кількох різних за своїм предметом експертиз, наприклад, економічної, почеркознавчої, технічної експертизи документів.

Науковий аспект полягає в тому, що використовуються дані і методи різних наук для розв'язання практичних питань.

Із процесуального погляду комплексні експертизи, як правило, можуть бути виконані лише спеціалістами у різних галузях знань.

Головним завданням комплексної експертизи є розв'язання питань, які належать до суміжних знань експертів, тобто таких, що лежать у спільній площині кількох (двох і більше) галузей знань. Вирішення суміжних питань потребує, як правило, експертного дослідження з використанням різних методів та участю одного або кількох спеціалістів, які у своїй діяльності керуються даними різних галузей знань. Комплексні експертизи мають виконуватися на основі спільно визначеної для даної конкретної експертизи методики експертного дослідження.

Якщо експертиза призначена не як комплексна, але при її проведенні з?ясується, що вирішення поставлених питань або деяких з них потребує застосування спеціальних знань, що належать до різних галузей знань, керівник експертної установи організовує її виконання за правилами проведення комплексної експертизи. Якщо проведення комплексної експертизи не може бути здійснене силами експертів даної установи, її керівник повідомляє про це суд, який призначив експертизу, та просить залучити до проведення експертизи експерта відповідної спеціалізації. Залучення такого експерта провадиться з дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства України.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.168,208-211 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

По клопотанню представника відповідача про проведення комплексної почеркознавчої експертизи та відкладення розгляду справи- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області ОСОБА_10

секретар: Н.І.Бедюх