Рішення

від 28.08.2018 по справі 910/10143/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.08.2018Справа № 910/10143/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю МедіаСофт до Фонду соціального страхування України простягнення 3816179,95 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники:

від позивачаФіцак О.М., Ципляк П.С. від відповідачаЛевшунов Д.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МедіаСофт звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення 3816179,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем положень укладеного між сторонами Договору №1135/10/12 від 05.12.2012 про надання послуг, пов'язаних з базами даних, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 1909926,60 грн. Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 132029, 26 грн за період з 10.04.2013 по 18.12.2013, 3% річних в розмірі 236043, 01 грн та інфляційні втрати в розмірі 1538181,08 грн за період з 10.04.2013 по 15.06.2017.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2017 у справі №910/10143/17 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 1909926,60 грн, пеню у розмірі 129938,38 грн, 3% річних у розмірі 235942,76 грн, інфляційні втрати у розмірі 1538181,08 грн та судовий збір у розмірі 57209,83 грн; в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 замінено Виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на правонаступника - Фонд соціального страхування України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2017 у справі №910/10143/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20.03.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі №910/10143/17 скасовано та справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017, Верховний Суд вказав, що при новому розгляді справи судам належить забезпечити сторонам рівні для встановлення фактичних обставин виконання обсягу та якості наданих позивачем послуг, з проведенням за необхідності судової експертизи, дослідити відповідність даного договору законодавству про тендерні закупівлі, яке діяло на момент його укладення, реальність намірів сторін щодо виконання зобов'язань за договором та фактичне виконання позивачем прийнятих на себе обов'язків, що вимагають складення актів приймання-передачі наданих послуг по окремих областях, як визначено Календарним планом, що є додатком №1 до Договору.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2018 суддею Смирновою Ю.М. прийнято справу №910/10143/17 до свого провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 06.06.2018.

31.05.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

У підготовчому засіданні 06.06.2018 було оголошено перерву до 03.07.2018.

02.07.2018 від відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про призначення по справі судової експертизи.

Судове засідання, призначене на 03.07.2018, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 підготовче засідання у справі призначено на 06.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/10143/17 на 30 днів.

У підготовчому засіданні 06.07.2018 було оголошено перерву до 31.07.2018.

У судовому засіданні 31.07.2018 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.08.2018.

У судовому засіданні 15.08.2018 оголошувалась перерва до 28.08.2018.

27.08.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про визнання поважними причин пропущення позовної давності та захист порушеного права.

В судове засідання, призначене на 28.08.2018 представник позивача з'явився, позов підтримав, а також підтримав подане клопотання про визнання поважними причини пропущення строків позовної давності.

Відповідач проти задоволення позову заперечує. В обґрунтування заперечень проти позову посилається на неналежне виконання умов договору №1135/10/12 від 05.12.2012, а саме: несвоєчасне та не в повному обсязі надання позивачем послуг пов'язаних з базами даних (послуги з введення в дослідну експлуатацію Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності). При цьому, представник відповідача в судовому засіданні підтримав раніше подане клопотання про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.12.2012 між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю МедіаСофт (виконавець) укладено Договір № 1135/10/12 про надання послуг, пов'язаних з базами даних (послуги з введення в дослідну експлуатацію Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності (2-й етап) у кількості, термінах та за ціною, що визначені в Календарному плані надання послуг (Додаток № 1 до цього договору) та Кошторисі витрат (Додаток № 2 до цього договору). Під наданням послуг із введенням в дослідну експлуатацію Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності розуміється: проведення загального настановчого семінару (ознайомлення з метою та можливостями проекту; надання методичних рекомендацій щодо технічного забезпечення проекту; надання рекомендацій щодо організації роботи над проектом), впровадження (надання необхідної кількості ліцензій, комп'ютерних програм; інсталяція програмного забезпечення; налаштування програмного забезпечення; проведення інструктажу з принципом роботи програмних продуктів; відпрацювання передачі інформації про видані листки непрацездатності з локальних баз даних закладів охорони здоров'я до центральної бази даних Фонду), проведення навчально-методичного семінару (відповіді на запитання учасників проекту), технічна підтримка.

Відповідно до п. 1.2 Договору замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги виконавця на умовах та у терміни, передбаченими цим договором.

У відповідності до п. 2.1 Договору загальна ціна цього договору у відповідності із протоколом погодження договірної ціни (Додаток № 3 до цього договору) та Кошторисом витрат (Додаток № 2 до договору) складає 9592000,00 грн, в тому числі ПДВ - 1598666,65 грн.

Згідно з п. 2.2 Договору вартість послуг за розподілом витрат по пілотних областях наведена в Кошторисі витрат (Додаток № 2 до цього договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору оплата вартості послуг здійснюється замовником поетапно шляхом попередньої оплати (авансування) у розмірі 30% від їх вартості протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору. Датою платежу є день перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно з п. 2.4 Договору виконання зобов'язання щодо надання послуг здійснюється виконавцем згідно із термінами, що вказані в календарному плані надання послуг. Остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 5 банківських днів з дати підписання актів передачі-приймання послуг або на умовах п. 3.3 цього договору.

Згідно з п. 3.1 Договору виконавець передає, а замовник приймає послуги по мірі їх виконання, зокрема, за кожним з розділів календарного плану надання послуг (Додаток № 1 до договору). Після виконання чергового етапу робіт, визначеного у календарному плані надання послуг (Додаток № 1), виконавець передає замовникові акт передачі-приймання послуг в двох екземплярах, які підписані виконавцем.

Згідно з п. 8.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2012. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань, що виникли під час його дії.

Додатком № 1 до Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 (Календарний план про надання послуг, пов'язаних з базами даних) сторони визначили перелік областей, в яких позивачем надаються послуги за вказаним договором, та терміни надання послуг.

Додатком № 2 до Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 (Кошторис витрат) сторони визначили перелік областей надання послуг, кількість закладів, в яких надаються послуги у кожній області, та вартість надання послуг (з урахуванням кількості закладів, в яких надаються послуги), а також погодили найменування послуг та загальну вартість послуг у сумі 9592000,00 грн.

Додатком № 3 до Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 (Протокол погодження договірної ціни) сторони погодили, що розмір договірної ціни за вказаним договором становить 9592000,00 грн.

28.12.2012 між сторонами було укладено Додатковий договір № 1 до Договору №1135/10/12 від 05.12.2012, яким сторони виклали п. 8.1 Договору у новій редакції, зазначивши, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін і діє до 31.01.2013. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань, що виникли під час його виконання.

Крім того, вказаним додатковим договором сторони внесли зміни до Додатку №1 до Договору (Термін виконання послуг).

31.01.2013 між сторонами було укладено Додатковий договір № 2 до Договору №1135/10/12 від 05.12.2012, яким сторони виклали п. 8.1 Договору у новій редакції, зазначивши, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін і діє до 31.03.2013. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань, що виникли під час його виконання.

Вказаним додатковим договором сторони також внесли зміни до Додатку № 1 до договору (Термін виконання послуг).

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що 17.12.2012 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 2877600,00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку відповідача станом на 17.12.2012, копія якої долучена відповідачем до матеріалів справи (призначення платежу - авансовий платіж в сумі 30% відповідно до умов Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012).

Згідно з п. 3.1 Договору виконавець передає, а замовник приймає послуги по мірі їх виконання, зокрема, за кожним з розділів календарного плану надання послуг (Додаток №1 до Договору). Після виконання чергового етапу робіт, визначеного у календарному плані надання послуг (Додаток № 1), виконавець передає замовникові акт передачі-приймання послуг в двох екземплярах, які підписані виконавцем.

Як свідчать обставини справи, позивачем було складено Акт № 1 передачі-приймання послуг згідно з Договором № 1135/10/12 від 05.12.2012, в якому позивачем було зазначено, що ним частково надані послуги за вказаним Договором на загальну суму 4177650,60 грн (вартість надання послуг визначена позивачем пропорційно до кількості закладів, в яких надавались послуги у кожній області, та вартістю надання послуг у кожній області, що вказана у Додатку № 2 до даного договору - Кошторис витрат).

Також позивачем складено Акт №2 передачі-приймання послуг згідно з Договором №1135/10/12 від 05.12.2012, в якому позивачем зазначено, що ним частково були надані послуги за вказаним Договором на загальну суму 609876,00 грн (вартість надання послуг визначена позивачем пропорційно до кількості закладів, в яких надавались послуги у кожній області, та вартістю надання послуг у кожній області, що вказана у Додатку № 2 до даного договору - Кошторис витрат).

В матеріалах справи наявна копія супровідного листа вих № 13/03-11 від 13.03.2013, в якому позивач зазначає, що станом на 13.03.2013 відповідно до наявного технічного забезпечення охорони здоров'я у 2831 закладів впроваджено 1233 програмне забезпечення Укрмедсофт. Стаціонар ( Укрмедсофт. Поліклініка ). При цьому, як додатки до вказаного супровідного листа позивачем вказано Акт № 1 передачі-приймання послуг та рахунок № 25 від 13.03.2013.

На вказаному супровідному листі міститься відмітка про отримання його (а отже, і доданих до нього документів, зокрема, акту № 1 передачі-приймання послуг на суму 4177650,60 грн) відповідачем 15.03.2013 (за вх. № 024-3148).

Крім того, у справі наявна копія супровідного листа вих № 16/05-13 від 27.05.2013, в якому позивач зазначає, що відповідно до фактично наданих послуг за Договором №1135/10/12 від 05.12.2012 позивач надсилає відповідачу акт № 2 приймання-передачі послуг та рахунок № 32 від 27.05.2013 (вказані як додатки до супровідного листа).

З наданого позивачем опису вкладення у цінний лист №0410802603405 вбачається, що 29.05.2013 на адресу відповідача позивачем були направлені лист вих № 16/05-13 від 27.05.2013, акт № 2 приймання-передачі послуг та рахунок № 32 від 27.05.2013.

Суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів отримання відповідачем вказаного супровідного листа вих № 16/05-13 від 27.05.2013 разом з актом № 2 приймання-передачі послуг.

При цьому, з огляду на те, що інформація щодо пересилання поштових відправлень (зокрема, інформація щодо дати вручення/невручення адресату поштового відправлення) зберігається на офіційному сайті ПАТ Укрпошта не більше шести місяців від дня реєстрації поштового відправлення, станом на дату розгляду справи у суді відсутня можливість зробити витяг з офіційного сайту ПАТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштового відправлення.

Однак, відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Міністерством транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 № 1149, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

За таких обставин, враховуючи, що пересилання поштової кореспонденції (супровідного листа вих № 16/05-13 від 27.05.2013 разом з актом № 2 приймання-передачі послуг на суму 609876,00 грн) здійснювалося в межах міста Києва (відповідно до інформації, вказаної на описі вкладення у цінний лист №0410802603405) та вказана поштова кореспонденція є рекомендованою письмовою кореспонденцію, суд дійшов висновку, що відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Міністерством транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 №1149, відповідач повинен був отримати супровідний лист вих № 16/05-13 від 27.05.2013 разом з актом № 2 приймання-передачі послуг на суму 609876,00 грн - 01 червня 2013 року.

Доказів отримання відповідачем вказаних документів в іншу дату відповідачем суду не надано.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю МедіаСофт зазначає, що ним повністю виконано зобов'язання за Договором в тих об'ємах, в яких в яких їх виконання було можливим, а саме - в 1413 закладах охорони здоров'я. Загальна сума наданих послуг за Договором, за твердженням позивача, складає 4787526,60 грн (4177650,60 грн за актом №1 та 609876,00 грн за актом №2), а тому, враховуючи сплачений аванс, відповідач зобов'язаний був оплатити вартість фактично наданих послуг у розмірі 1909926,60 грн. Проте, замовник акти приймання-передачі послуг №1, №2 не підписав, мотивованої відмови у визначений Договором термін не надав, розрахунки за Договором не здійснив. За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані на підставі Договору послуги у розмірі 1909926,60 грн.

В свою чергу, відповідач факт надання послуг у наведеному в актах №1 та №2 обсязі заперечує та стверджує, що програмне забезпечення встановлено у значно меншій кількості медичних закладів. Також відповідач зазначає, що вже після закінчення дії Договору позивач надав звіти про надані послуги, в яких відповідач виявив ряд недоліків, а саме: в них не зазначені адреси закладів охорони здоров'я, посадові особи, які приймали надані послуги, дата та обсяг наданих послуг, документи не підписані уповноваженою особою та не скріплені печаткою. Крім того, відповідач вказує, що в актах №1 та №2 відсутня інформація про дату, місце та учасників настановчих семінарів, проведення яких передбачене п. 1.1 Договору №1135.

За правовою природою Договір № 1135/10/12 від 05.12.2012 є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 2.4 Договору виконання зобов'язання щодо надання послуг здійснюється виконавцем згідно із термінами, що вказані в календарному плані надання послуг. Остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 5 банківських днів з дати підписання актів передачі-приймання послуг або на умовах п. 3.3 цього договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору замовник протягом 15 робочих днів з дня отримання від виконавця відповідного акту зобов'язаний підписати даний акт або направити виконавцю письмову мотивовану відмову від прийняття послуг із зазначенням переліку недоліків.

Згідно з п. 3.3 Договору якщо замовник не виконає вимоги п. 3.2 цього договору у визначений термін, послуги, зазначені в акті, вважаються прийнятими і замовник зобов'язаний їх оплатити у повному обсязі відповідно до умов цього договору протягом 15 робочих днів з моменту отримання відповідного акту.

Як вбачається з матеріалів справи, замовник акти приймання-передачі послуг №1, №2 не підписав.

Протягом 2013-2017 років між ТОВ МедіаСофт та Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності тривали судові спори з приводу виконання сторонами зобов'язань по Договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 у справі №910/20563/13 було встановлено, що замовник відповідні акти не підписав та, водночас, не направив відповідачу мотивованої письмової відмови від прийняття послуг із зазначенням переліку недоліків у терміни передбачені договором. Натомість, в подальшому між сторонами відбувалось листування з приводу надання деталізованих звітів, в тому числі по кожному етапу договору, сплаті заборгованості, пені та штрафних санкцій. Тобто, позивач від підписання згаданих вище актів відмовився з формальних мотивів - невідповідність форми актів та звітів.

В свою чергу, суд відзначає, що складання актів приймання-передачі наданих послуг не є підставою для виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин у даному випадку, оскільки правовідносини (і, відповідно, зобов'язання щодо оплати наданих послуг) виникають саме з Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 та факту надання послуг.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заперечуючи проти позовних вимог та стверджуючи про неповний об'єм наданих позивачем послуг з встановлення програмного забезпечення, відповідач посилається на Експертний висновок №2005 Київської Незалежної Судово-Експертної установи від 21.11.2016, відповідно до якого фактично надані ТОВ МедіаСофт послуги з введення в експлуатацію Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності, передбачені по Договору №1135/10/12 від 05.12.2012 надані не в повному обсязі, а саме: близько 27% за охопленням запланованих до автоматизації обліку лікувально-профілактичних закладів.

Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз (ч.ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд відзначає, що за умовами Договору, під наданням послуг із введенням в дослідну експлуатацію Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності розуміється: проведення загального настановчого семінару (ознайомлення з метою та можливостями проекту; надання методичних рекомендацій щодо технічного забезпечення проекту; надання рекомендацій щодо організації роботи над проектом), впровадження (надання необхідної кількості ліцензій, комп'ютерних програм; інсталяція програмного забезпечення; налаштування програмного забезпечення; проведення інструктажу з принципом роботи програмних продуктів; відпрацювання передачі інформації про видані листки непрацездатності з локальних баз даних закладів охорони здоров'я до центральної бази даних Фонду), проведення навчально-методичного семінару (відповіді на запитання учасників проекту), технічна підтримка.

В свою чергу, як вказано у вищевказаному експертному висновку, згідно результатів дослідження документації, критерієм оцінки обсягу виконання робіт за Договором №1135/10/12 від 05.12.2012 було обрано кількість закладів охорони здоров'я, від яких до Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності було за час експлуатації системи подано дані. Для аналізу стану бази даних було здійснено огляд бази даних BASEUMS, яка розташована на сервері Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, тобто за місцезнаходженням робочого місця адміністратора бази даних зазначеного реєстру. Під час дослідження отримано узагальнені дані за 2010-2016 роки його експлуатації.

Тобто висновок був здійснений не на підставі безпосереднього огляду та дослідження програмного забезпечення на місцях в регіонах, а тільки на підставі огляду внесення даних до досліджуваного реєстру (при цьому, не була взята до уваги та обставина, що певна кількість користувачів реєстру могли не вносити дані з певних причин).

Фактично висновок експерта в даному випадку базується не на даних встановлення продукту в закладах, а на даних використання цього продукту закладами.

За таких обставин, Експертний висновок №2005 Київської Незалежної Судово-Експертної установи від 21.11.2016 судом відхиляється.

В ході розгляду справи відповідачем було заявлено клопотання про призначення у справі судової комп'ютерно-технічної експертизи, в якому відповідач просив суд на вирішення експертизи поставити, зокрема, питання щодо того, де ТОВ МедіаСофт фактично встановило програмне забезпечення Укрмедсофт:Стаціонар ( Укрмедсофт:Поліклініка ) та Укрмедсофт:Обмін даними та здійснило його налаштування на робочих станціях закладів охорони здоров'я та в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, по кожній окремій області, що передбачено Договором №1135/10/12 від 05.12.2012 та календарним планом.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Проте, враховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про недоцільність призначення у справі судової експертизи, з огляду на наявність обставин, які виключають можливість проведення відповідного експертного дослідження та надання в повному обсязі відповідей на запропоновані відповідачем запитання.

Як пояснив позивач та слідує з матеріалів справи, обумовлені Договором послуги надавались безпосередньо в місцевих медичних закладах шляхом передачі носія з програмним забезпеченням, його інсталяції та налаштування, проведенням семінару, ознайомленням та супроводом протягом року. Отже, для проведення експертизи виникає необхідність дослідження безпосередньо комп'ютерів, на які встановлювався такий програмний продукт. При цьому, загальновідомою в розумінні ст. 75 Господарського процесуального кодексу України є обставина неможливості доступу до медичних закладів, розташованих у певних регіонах Донецької та Луганської області, в той час як майже 50% від загальної кількості програмного забезпечення, що підлягало встановленню в межах Договору, припадає саме на медичні заклади, які розташовані на даній території.

Крім того, частина із медичних закладів, з огляду на відомості, наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, припинили або припиняють свою діяльність як юридичні особи. До них належить, зокрема, Вінницький КЗ ЦПМСД №5 , КУ Гайсинський РЦПМСД , КУ Жмеринська ЦРЛ , Іллінецьке РТМО, Новороздільська міська лікарня, Вінницький КЗ ЦПМСД №3 , Вінницький КЗ ЦПМСД №3 тощо.

При цьому, суд також звертає увагу, що однією ознак такої категорії як послуга є те, що вона споживається під час її надання. Проведення експертизи надання послуг з інсталяції та налаштування програмного забезпечення, технічного супроводу протягом року неможливо, оскільки ці послуги були спожиті в процесі їх надання. Більш того, після надання таких послуг минув певний час, протягом якого медичні заклади самостійно здійснювали супроводження відповідного програмного забезпечення.

У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи.

Суд відзначає, що наявними у справі документами підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг на загальну суму 4787526,60 грн (з яких в порядку авансу замовником було оплачено 2877600,00 грн).

Так для долучення до матеріалів справи позивачем було надано, зокрема, звіти про надання послуг, додаток 1 до звітів, акти до звіту №1 та звіту №2 (копії технічних актів здачі-приймання послуг), звіти вивантаження баз даних; копії наказів виконавчих дирекцій Вінницького, Волинського, Донецького, Луганського, Львівського, Полтавського, Чернівецького та Чернігівського обласних відділень Фонду (спільних наказів із управліннями охорони здоров'я відповідних облдержадміністрацій) щодо введення у регіоні в дослідну експлуатацію Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності; копії звітів виконавчих дирекцій про впровадження Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності в закладах охорони здоров'я.

При цьому, суд звертає увагу, що саме Міністерство охорони здоров'я України відповідно до листа від 17.02.2011 №МС-01/76 надало відповідачу перелік закладів охорони здоров'я з метою запровадження у них Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю МедіаСофт в ході проведення процедур закупівлі в одного учасника послуг, пов'язаних з базами даних (послуг з введення в дослідну експлуатацію Єдиного реєстру листків непрацездатності, 2 етап) код ДК016-97:72.40.1, прийняло умови конкурсних торгів, та відповідно до пунктів 5.2 та 5.4 Інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника погодилося на надання послуг до грудня 2012 року у 2831 закладі охорони здоров'я з розрахунку - 1 робоче місце на 1 заклад охорони здоров'я.

Загальна ціна послуг за Договором, при цьому, була визначена у розмірі 9592000,00 грн, з чого слідує, що вартість надання послуг в одному закладі охорони здоров'я становить 3388,20 грн.

В період з 14.05.2014 по 04.08.2014 Державною фінансовою інспекцією України проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.10.2011 по завершений звітний місяць 2014 року. Із Акту ревізії від 11.08.2014 №04-23/18 вбачається, що під час ревізії Держфінінспекцією України з метою перевірки фактичної наявності комп'ютерних програм та проведення навчання персоналу направлено запити до 2434 закладів охорони здоров'я Вінницької, Волинської, Донецької, Львівської, Полтавської, Чернівецької та Чернігівської областей. Державна фінансова інспекція дійшла висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю МедіаСофт надано обґрунтовані пояснення, що у зв'язку з відсутністю в частині установ комп'ютерного обладнання для встановлення програмного забезпечення, позивачем виконано договірні зобов'язання у тих об'ємах, у яких було можливо, а саме: впроваджено його у 1413 закладах охорони здоров'я з 2831 (у зв'язку з чим до Держфінінспекцією України у висновках на заперечення до акта ревізії фінансово-господарської діяльності Фонду виключено з акта твердження щодо невиконання ТОВ Медіасофт договірних зобов'язань). Наведене підтверджується листом Державної фінансової інспекції України від 29.09.2014 №04-14/1343 (а.с.73 Том 9).

Більш того, факт часткового надання послуг з встановлення програмного забезпечення вже встановлено також постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2015 у справі №910/20563/13.

Відтак, оскільки з умов Договору слідує, що вартість надання послуг в одному закладі охорони здоров'я становить 3388,20 грн, загальна вартість фактично наданих позивачем послуг у 1413 закладах охорони здоров'я становить 4787526,60 грн (як про те і зазначається позивачем).

Натомість відповідачем належними та допустимим доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України факту надання послуг у відповідному обсязі не спростовано, доказів погашення заборгованості у розмірі 1909926,60 грн не надано.

При цьому, суд відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення п. 3.3 Договору, враховуючи, що акт № 1 передачі-приймання послуг на суму 4177650,60 грн був отриманий відповідачем 15.03.2013, а акт № 2 передачі-приймання послуг на суму 609876,00 грн - 01.06.2013, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплатити у повному обсязі вартість наданих позивачем послуг, вказаних в акті № 1 у строк до 05.04.2013 (включно), та вартість наданих послуг, вказаних в акті № 2, у строк до 21.06.2013 (включно).

Щодо відповідності Договору №1135/10/12 від 05.12.2012 законодавству про тендерні закупівлі, яке діяло на момент його укладення, та реальності намірів сторін щодо виконання зобов'язань за договором, суд відзначає таке.

Створення Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 №208 Деякі питання удосконалення системи охорони здоров'я .

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2011 №716 затверджено Положення про Єдиний електронний реєстр листків непрацездатності (надалі - Положення).

За визначенням, наведеним у п. 2 Положення, Єдиний електронний реєстр листків непрацездатності - система введення, накопичення, зберігання, передачі та використання інформації (даних) про видані, продовжені та обліковані листки непрацездатності.

Пунктом 5 Положення передбачено, що володільцями баз персональних даних є заклади охорони здоров'я, яким надано право видачі листків непрацездатності. Суб'єктами персональних даних є фізичні особи, які звернулися за медичною допомогою до закладів охорони здоров'я та одержали листок непрацездатності. Розпорядниками баз персональних даних є МОЗ України, управління (головні управління) охорони здоров'я обласних державних адміністрацій. Третьою особою є Фонд, який є держателем та адміністратором Реєстру. Фонд забезпечує технічний та криптографічний захист інформації в Реєстрі відповідно до чинного законодавства України.

На виконання вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 №208 Деякі питання удосконалення системи охорони здоров'я між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Міністерством охорони здоров'я підписано Угоду про спільну діяльність від 07.09.2010. Крім цього, з метою створення Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності МОЗ України та Виконавчою дирекцією Фонду видано накази від 27.09.2010 №815 та від 15.09.2010 № 114-ос щодо встановлення прикладного програмного забезпечення Укрмедсофт: Стаціонар та Укрмедсофт: Поліклініка у закладах охорони здоров'я Івано-Франківської, Одеської та Харківської областей.

У 2010 році Виконавчою дирекцією Фонду за результатами проведення процедури закупівлі в одного учасника укладено договір з ТОВ МедіаСофт від 28.07.2010 №559/08/10, згідно з яким товариство виконало модифікацію прикладного програмного забезпечення Укрмедсофт: Стаціонар та Укрмедсофт: Поліклініка та інтеграцію з підсистемою Реєстр листків непрацездатності ЄІАС Фонду . Дане програмне забезпечення з метою створення Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності було встановлено у 322 закладах охорони здоров'я та 3 відділеннях Фонду.

Відповідно до Додаткової угоди до Угоди про спільну діяльність між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Міністерством охорони здоров'я від 20.07.2011, наказу МОЗ України №716 від 28.10.2011, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за №1521/20259 від 23.12.2011, прийнято рішення продовжити створення Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності та розширити дію Пілотного проекту (ІІ-й етап) на базі вищевказаних програмних продуктів в пілотних областях для введення в дослідну експлуатацію Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності у Вінницькій, Волинській, Донецькій, Івано-Франківськії, Луганській, Львівській, Одеській, Полтавській, Харківській, Чернівецькій та Чернігівській областях в особі управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій.

З метою виконання вказаної додаткової угоди, на засіданні комітету з конкурсних торгів Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 14.11.2012 прийнято рішення провести закупівлю послуги з введення в дослідну експлуатацію Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності у одного учасника - ТзОВ Медіасофт , яке згідно авторського договору про передачу виключних прав на використання твору від 22.10.2004 та Свідоцтва про внесення суб'єкта підприємницької діяльності до Реєстру виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення (серія ВР №00309 від 13.12.2004) має право на виробництво та розповсюдження програмного забезпечення Укрмедсофт: Стаціонар та Укрмедсофт: Поліклініка .

Відповідно до протоколу засідання комітету з конкурсних торгів від 16.11.2012 №81, замовником прийнято рішення акцептувати пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю МедіаСофт .

05.12.2012 між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Товариством з обмеженою відповідальністю МедіаСофт укладено Договір № 1135/10/12, на підставі якого позивачем в рамках даної справи заявлено до стягнення відповідну суму заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що об'єм послуг визначався замовником спільно з Міністерством охорони здоров'я України. Відповідно до визначеного Виконавчою дирекцією об'єму послуг, Товариство з обмеженою відповідальністю МедіаСофт надало свою пропозицію щодо вартості такого об'єму послуг, що відображено в протоколі переговорів. Калькуляція вартості послуг пройшла експертизу у Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім.Бокаріуса Міністерства юстиції України.

Буді-які документи, які б свідчили про порушення в ході процедури закупівлі вимог законодавства, в тому числі чинного на той час Закону України Про здійснення державних закупівель , в матеріалах справи відсутні.

Крім того, 23.11.2012 Міністерством економічного розвитку в торгівлі України було проведено моніторинг закупівлі за державні кошти послуг, пов'язаних з базами даних (послуги з введення в дослідну експлуатацію Єдиного електронного реєстру листків працездатності, ІІ етап: введення в дослідну експлуатацію Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності у 8 областях (оголошення №322936 в інформаційному бюлетені Вісник державних закупівель №128/2 (730/2) від 15.11.2012, проведеною Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за процедурою закупівля в одного учасника у ТОВ МедіаСофт . Відповідно до висновку №3303-04/477707-07 від 19.12.2012 процедуру закупівлі здійснено вірно у відповідності до п.1 ч. 2 ст. 39 Закону України Про здійснення державних закупівель .

В ході розгляду справи відповідачем було подано клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо заявлених позивачем вимог.

Згідно зі ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як встановлено судом, відповідач повинен був оплатити послуги, надані позивачем за актом № 1 приймання-передачі послуг на суму 4177650,60 грн, у строк до 05.04.2013 включно, а послуги, надані за актом № 2 приймання-передачі послуг на суму 609876,00 грн, відповідач повинен був оплатити у строк до 21.06.2013 включно.

Таким чином, строк позовної давності щодо заявлених позивачем вимог сплив 06.04.2016 та 22.06.2016 відповідно.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 21.06.2017, тобто після спливу строку позовної давності.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач звернувся до суду із заявою про визнання поважними причин пропущення позовної давності та захист порушеного права.

Як зазначено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право.

Обґрунтовуючи заяву про визнання поважними причин пропуску строків позовної давності, позивач зазначає, що відповідач від початку не визнавав свого обов'язку щодо сплати вартості наданих послуг та ініціював судовий спір (справа №910/20563/13) про стягнення передоплати з Товариства з обмеженою відповідальністю МедіаСофт , поставивши під сумнів факт надання послуг. В межах вказаної справи в 2014 році Вищим господарським судом України були скасовані рішення Господарського суду Івано-Франківської області та постанову Львівського апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні вимог про стягнення передоплати та направлено справу на новий розгляд. У 2015 році Господарським судом Івано-Франківської області прийнято рішення про задоволення позову Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю МедіаСофт в частині стягнення передоплати за Договором, що виключало можливість звернення Товариства з обмеженою відповідальністю МедіаСофт з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за Договором. Стягнення Фондом передоплати з Товариства з обмеженою відповідальністю МедіаСофт та стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю МедіаСофт заборгованості за надані послуги з Фонду є взаємовиключними спорами, які мають в центрі предмету доказування належність надання послуг. Після перегляду постанови Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 у справі №910/20563/13 в касаційному порядку та розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, Товариство з обмеженою відповідальністю МедіаСофт в найкоротший термін звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості. Позивач вказує на те, що саме наявність рішень першої та касаційної інстанцій, які прямо ставили під сумнів можливість стягнення заборгованості за надані послуги, стало підставою звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості в 2017 році.

Враховуючи наведені доводи позивача, суд дійшов висновку, що причини пропущення позовної давності позовної давності в даному випадку є поважними, а порушене право позивача підлягає захисту судом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором №1135/10/12 від 05.12.2012 у розмірі 1909926,60 грн підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 132029, 26 грн за період з 10.04.2013 по 18.12.2013, 3% річних в розмірі 236043, 01 грн та інфляційні втрати в розмірі 1538181,08 грн за період з 10.04.2013 по 15.06.2017.

Судом встановлено, що відповідач у визначений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями п.5.3 Договору за невиконання зобов'язань щодо оплати наданих послуг за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% вартості наданих послуг за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

При розрахунку пені позивачем було дотримано вимог, встановлених у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (щодо періоду нарахування пені), та з урахуванням ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (не перевищує подвійної облікової ставки НБУ).

Водночас, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки позивачем було неправильно визначено періоди нарахування пені.

Як встановлено судом, відповідач повинен був оплатити послуги, надані позивачем за актом № 1 приймання-передачі послуг на суму 4177650,60 грн, у строк до 05.04.2013 включно, з огляду на що обґрунтованим для нарахування пені є період з 10.04.2013 по 06.10.2013 (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).

Послуги, надані позивачем за актом № 2 приймання-передачі послуг на суму 609876,00 грн, відповідач повинен був оплатити у строк до 21.06.2013 включно, з огляду на що обґрунтованим для нарахування пені є період з 22.06.2013 по 18.12.2013 (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).

З урахуванням наведеного, за здійсненим судом перерахунком, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у загальному розмірі 129938,38 грн.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 236043,01 грн, а саме: 163058,40 грн 3% річних за період з 10.04.2013 по 15.06.2017 за прострочення оплати послуг, наданих за актом № 1 приймання-передачі послуг, та 72984,61 грн 3% річних за період з 19.06.2013 по 15.06.2017 за прострочення оплати послуг, наданих за актом № 2 приймання-передачі послуг.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (у розмірі 163058,40 грн) за прострочення оплати послуг, наданих позивачем за актом № 1 приймання-передачі послуг, суд дійшов висновку в його обґрунтованості. Водночас, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за прострочення оплати відповідачем послуг, наданих за актом № 2 приймання-передачі послуг, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, так як позивач здійснює нарахування 3% річних, починаючи з 19.06.2013, тоді як встановлено судом, відповідач повинен був оплатити послуга, надані за вказаним актом, у строк до 21.06.2013 (включно), з огляду на що обґрунтованим періодом нарахування 3% річних за прострочення оплати відповідачем послуг за актом № 2, є період з 22.06.2013 по 15.06.2017 (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).

За здійсненим судом перерахунком, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 3% річних у загальному розмірі 235942,76 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1538181,08 грн підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 74, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фонду соціального страхування України (04070, м.Київ, вулиця Боричів Тік, будинок 28, ідентифікаційний код 40210180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МедіаСофт (76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вулиця Галицька, будинок 32, офіс 21, ідентифікаційний код 32872704) суму основного боргу у розмірі 1909926 (один мільйон дев'ятсот дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн 60 коп., пеню у розмірі 129938 (сто двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн 38 коп., 3% річних у розмірі 235942 (двісті тридцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок дві) грн 76 коп., інфляційні втрати у розмірі 1538181 (один мільйон п'ятсот тридцять вісім тисяч сто вісімдесят одна) грн 08 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: стягнути з Фонду соціального страхування України (04070, м.Київ, вулиця Боричів Тік, будинок 28, ідентифікаційний код 40210180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МедіаСофт (76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вулиця Галицька, будинок 32, офіс 21, ідентифікаційний код 32872704) 57209 (п'ятдесят сім тисяч двісті дев'ять) грн. 83 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 17.09.2018.

Суддя Ю.М. Смирнова