Рішення

від 11.09.2018 по справі 177/504/18

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/504/18

Провадження № 2/177/551/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 вересня 2018 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

представника позивачів ОСОБА_1,

представника відповідача Шаповалова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Друїди про пр відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з указаною позовною заявою та просили, кожен окремо, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Друїди моральну шкоду завдану їм смертю близької людини, ОСОБА_6, на виробництві, у розмірі 460800,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що ОСОБА_6, який є сином позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також батьком позивача ОСОБА_3, перебував у трудових відносинах на посаді охоронця з ТОВ Друїди . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 трагічно загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві під час виконання своїх трудових обов'язків.

По факту його смерті проведено спеціальне розслідування нещасного випадку за наслідками якого складено Акт про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, відповідно до якого ОСОБА_6 потрапив під дію неогородженого карданного валу приводу змішувального барабану під час роботи даного обладнання. Основною причиною нещасного випадку є незадовільний технічний стан засобів виробництва. Винною особою в настанні нещасного випадку на виробництві, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2, як власника джерела підвищеної небезпеки визнано директора ТОВ Друїди ОСОБА_7

Позивачі вказують, що внаслідок смерті на виробництві ОСОБА_6, кожному з них завдана моральна шкода, яка полягає в глибоких моральних та душевних стражданнях, в усвідомленні втрати близької людини, сина та батька, вони позбавленні можливості отримувати від нього піклування, турботу, матеріальну підтримку, що тягне за собою порушення нормальних життєвих зв'язків та докладання додаткових зусиль для організації свого подальшого життя.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачами не обґрунтовано, яким чином звичайний розклад їх життя порушений, не надано жодного доказу про те, що ОСОБА_6 дійсно піклувався чи надавав їм матеріальну допомогу, не зрозуміло в чому полягає докладання додаткових зусиль для організації свого подальшого життя. ОСОБА_6 не проживав а ні з сином, а ні з батьками. Останні роки проживав окремо від них в с. Надеждівка Криворізького району. З сином - ОСОБА_3, спілкування взагалі було відсутнє, він жодним чином не впливав на сімейне життя сина, не надавав йому допомоги та піклування. Також спілкування між померлим ОСОБА_6 та його батьками було мінімальним, він не піклувався про них та матеріальної допомоги не надавав.

Необґрунтованим відповідач вважає і розрахунок моральної шкоди виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яку б міг отримати ОСОБА_6 працюючи до пенсії, оскільки такий розрахунок є доречним при відшкодуванні матеріальної шкоди, у разі, якщо б ОСОБА_6 передавав заробітну плату своєму сину чи батькам. Крім того, відповідач стверджує, що згідно з актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, особами, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку є також і ОСОБА_6

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з ст. 6 Закону України Про охорону праці від 14.10.1992 № 2694-XII, умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про охорону праці , роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Враховуючи зазначені положення основного Закону України та КЗпП України, підприємство мало створити потерпілому та іншим працівникам належні небезпечні умови праці, за яких факт настання професійних захворювань або іншого пошкодження здоров'я чи настання смерті були би неможливими.

Суд вважає, що саме через неорганізованість та недотримання вимог з охорони праці призвело до нещасного випадку, внаслідок якого настала смерть ОСОБА_6

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Представником відповідача для доведення факту, що нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом стався внаслідок непереборної сили або з умислу чи грубої необережності потерпілого ОСОБА_6, не надано ніяких документів чи інших доказів.

Суд вважає, що саме діями відповідача позивачам спричиненні моральні страждання, пов'язані зі смертю рідної людини, які є прямим наслідком небезпечних умов праці на підприємстві, власником якого є відповідач.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на зверненн до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, смерть ОСОБА_6 настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, під час виконання ним трудових обов'язків.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи виникає у зв'язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров'я або смерть фізичної особи.

Отже, право члена сім'ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю особи, спричиненню професійним захворюванням, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності професійного захворювання і причинного зв'язку між смертю і професійним захворюванням, а тому правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди члена сім'ї померлого виникають лише після смерті померлого та регулюються законодавством, яке діє на цей момент.

Згідно з ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.995 № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Отже, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, або смертю фізичної особи, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Тобто, даною нормою передбачено в тому числі право батьків, дітей загиблого на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, юридичною особою, яка її завдала. У даному випадку - відповідачем по справі.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати) визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих), їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Суд вважає, що відповідач ТОВ Друїди є особою, яка несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди рідним померлого ОСОБА_6, оскільки у зв'язку з його смертю від нещасного випадку на виробництві, вони переносить моральні страждання, через втрату рідної людини, яка не може бути відновлена.

Суд приймає до уваги те, що діями відповідача, спрямованими на не забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці, що призвело до нещасного випадку на виробництві, в результаті якогов ОСОБА_6, спричинено рідним потерпілого моральну шкоду, яка полягає в тому, що внаслідок загибелі на виробництві їх сина та батька, позивачі зазнали глибоких моральних та душевних страждань, втратили близьку людину, у зв'язку з чим позбавленні можливості отримувати від нього піклування, турботу, матеріальну підтримку. Вказані обставини викликають у них відчуття постійного хвилювання, порушення нормальних життєвих зв'язків, що вимагає від них додаткових зусиль для організації свого життя.

Перелічені негативні явища дійсно не можуть не турбувати позивачів, не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію, у зв'язку з чим суд вважає, що факт моральних страждань є очевидним і не потребує доведення іншими засобами доказування.

Посилання у відзиві та поясненнях в судовому засіданні представника відповідача на наявність вини і самого потерпілого, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, зокрема, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, в результаті якого настала смерть ОСОБА_6, суд враховує порушення нормальних життєвих зв'язків із ним позивачів, неможливість ведення попереднього способу життя, неможливість повернення близької людини, сина та батька. Разом з тим, сума визначена позивачами на відшкодування моральної шкоди є завищеною та не відповідає глибині моральних та фізичних страждань останніх.

При визначенні розміру грошової компенсації суд враховує, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові № 6-65цс11 від 19.12.2011.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Тому, враховуючи вимоги розумності, справедливості і співмірності завданої моральної шкоди, з огляду на ступень та глибину моральних страждань позивачів, яких вони зазнала внаслідок смерті близької людини, конкретних обставин справи, порушення нормального укладу життя, враховуючи наявність вини самого ОСОБА_6 у настанні нещасного випадку, його взаємовідносини з позивачами, суд знаходить можливим стягнути з відповідача на користь позивачів, кожного окремо, грошову компенсацію у відшкодування моральної шкоди в сумі 80000,00 грн., без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до Закону України Про судовий збір , позивачі звільнені від сплати судового збору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно з ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 2114,40 грн. витрати по сплаті судового збору (704,80Х 3=2114,40).

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Друїди про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Друїди (місцезнаходження: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Надеждівка, вул. Жовтнева, 1а, ЄДРПОУ 34685418) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму моральної шкоди, у зв'язку зі смертю батька, ОСОБА_6, в розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Друїди (місцезнаходження: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Надеждівка, вул. Жовтнева, 1а, ЄДРПОУ 34685418) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Кам'янече Підвисоцького району Кіровоградської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму моральної шкоди, у зв'язку зі смертю сина, ОСОБА_6, в розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Друїди (місцезнаходження: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Надеждівка, вул. Жовтнева, 1а, ЄДРПОУ 34685418) на користь ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця с. Тетюха Ольгінського району Приморського краю, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) суму моральної шкоди, у зв'язку зі смертю сина, ОСОБА_6, в розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Друїди (місцезнаходження: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Надеждівка, вул. Жовтнева, 1а, ЄДРПОУ 34685418) на користь держави судовий збір у розмірі 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Криворізький районний суд Дніпропетровської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 14.09.2018

Суддя: