Ухвала

від 17.09.2018 по справі 45/46-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"17" вересня 2018 р.Справа № 45/46-10

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Каюкова Ю.В.

за участю представників: не з'явилися

розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (вх. № 25473 від 03 вересня 2018 року) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", м. Запоріжжя до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", с. Старовірівка про стягнення коштів у розмірі 237 568,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2010 року, рішенням господарського суду Харківської області у справі № 45/46-10, позовні вимоги ТОВ "Корпорація "Агросинтез" задоволено в повному обсязі та стягнуто з СТОВ "Дружба" 88 588,00 грн. основного боргу, 95 110,80 грн. штрафу, 4 359,68 грн. пені, 716,66 грн. річних, 2 147,47 грн. інфляційних, 43 596,80 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 3 048,81 грн. індексації ціни товару, 2 375,68 грн. державного мита та 236,00 грн. судових витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання вище вказаного рішення суду 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10 господарським судом Харківської області видано відповідний наказ. 03 лютого 2014 року, ухвалою господарського суду Харківської області, замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області по справі № 45/46-10 від 27 квітня 2010 року, ТОВ "Корпорація "Агросинтез" правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 вересня 2018 року прийнято до розгляду скаргу ТОВ "Компанія "Нікто-Тайс" (вх. № 25473) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10 з призначенням судового засідання на 17 вересня 2018 року. Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 вересня 2018 року задоволено клопотання про участь скаржника в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Голосіївському районному суду м. Києва.

В призначене судове засідання 17 вересня 2018 року учасники судового процесу своїх уповноважених представників не направили, про час, дату та місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Суд, якому доручено забезпечення участі представника скаржника у судовому засіданні в режимі відеоконференції, про явку представника не повідомив, жодної інформації не надав. За приписами частини 2 статті 202 ГПК України виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, є підставою для відкладення розгляду справи крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи. Саме такий випадок-виключення внормовано ч. 2 ст. 342 ГПК України - неявка боржника, стягувача, державного виконавця, які належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду скарги, не є перешкодою для розгляду скарги. З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути скаргу в засіданні суду 17 вересня 2018 року за відсутністю представників учасників судового процесу.

Дослідивши матеріали скарги, суд встановив наступне.

Скаржник просить суд визнати за період з 12 квітня 2017 року по 09 серпня 2018 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10, котра виразилася у порушені строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження". 03 серпня 2017 року та 21 березня 2018 року скаржником було подано до ВДВС клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 48316197 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10, які, як вказує скаржник, залишилися без задоволення, мала місце незаконна та безпідставна бездіяльність ВДВС котра виразилася у порушені строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні - невчинення дій, направлених та вчинення яких свідчили б про перевірку майнового стану боржника при примусовому виконанні наказу суду. Також скаржник просить стягнути на його користь з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві 3 300 грн. витрат на правничу допомогу (договір № 03-08-2017 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03 серпня 2017 року).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав скарги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Ця норма є відтворенням норми ст. 129-1 Конституції України, згідно якої судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Згідно ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Державний виконавець, як працівник державної виконавчої служби за ч. 2 ст. 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність. В силу статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Вказаною статтею також передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти у тому числі конфеденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Згідно з частинами першою, другою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача; виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. Відповідно до статті 48 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації; про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Частиною другою статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

У матеріалах справи відсутні документи на підтвердження здійснення органом державної виконавчої служби наведених вище дій, направлених на примусове виконання наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10. Шевченківським районний відділом державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві не надано жодного доказу, який би свідчив про направлення ним запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника у визначені Законом України "Про виконавче провадження" строки, а також про вчинення дій, направлених на виявлення готівкових коштів відповідача, проведення перевірки його майнового стану тощо.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення. Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується: 1) об'єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями; 2) надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження; 3) виготовлення документів виконавчого провадження; 4) централізоване зберігання документів виконавчого провадження; 5) централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження; 6) підготовка статистичних даних; 7) реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження; 8) передача документів виконавчого провадження до електронного архіву; 9) формування Єдиного реєстру боржників. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов'язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Із інформації про виконавче провадження, отриманої судом з автоматизованої системи виконавчого провадження (Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень), ведення якої забезпечує Міністерство юстиції України на своєму офіційному веб-сайті, вбачається, що в межах виконавчого провадження № 48316197 з примусового виконання наказу по даній справі органом державної виконавчої служби 20 червня 2017 року було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 48316197. 10 серпня 2017 року було винесено постанову про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника. 10 жовтня 2017 року було винесено постанову про розшук майна боржника. Отже, остання виконавча дія, яка вчинена органом виконання судових рішень на виконання наказу № 45/46-10 від 27 квітня 2010 року та зафікована в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, датована 10 жовтня 2017 року.

Як вже зазначено вище судом у даній ухвала суду, до частини восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження; у подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Водночас, такі докази про дотримання органом державної виконавчої служби порядку та строків проведення таких перевірок в матеріалах справи відсутні, а Шевченківським РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві не надані.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні від 17 травня 2005 року по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії виконання рішення.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (вх. № 25473 від 03 вересня 2018 року) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у виконавчому провадженні № 48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10 є обґрунтованою, підтверджена належними доказами, і, відповідно, підлягає задоволенню.

З'ясовуючи питання розподілу витрат, пов'язаних з розглядом скарги, суд виходить з наступного. Відповідно до ст. 344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. Відповідно до частин 1 та 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються й з витрат, пов'язаних з розглядом справи до яких віднесено витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу скаржником надано до суду договір № 03-08-2017 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03 серпня 2017 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" та адвокатом ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29 жовтня 2009 року); акт прийому-передачі документів від 03 серпня 2017 року; акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09 серпня 2018 року; квитанції № 0.0.994675680.1 від 22 березня 2018 року; № 0.0.1104383948.1 від 09 серпня 2018 року на суму 1 500,00 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт. Водночас, як вбачається з матеріалів справи № 45/46-10, ухвалою господарського суду Харківської області від 17 серпня 2018 року судом було повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" скаргу на бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому проваджені № 48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10 (вх. № 23287 від 13 серпня 2018 року). Отже, вбачаються недоліки у роботі адвоката ОСОБА_2 при підготовці матеріалів скарги. В акті здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) щодо надання адвокатських послуг (правової-допомоги) від 09 серпня 2018 року серед наданих послуг вказано роботи та надані послуги за участь у судовому засіданні у справі № 42/224-09 за скаргою ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність Шевченківського РВДВС міста ОСОБА_1 ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 48316197 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10, надання пояснень, процесуальної та правової позиції - 300,00 грн. Водночас, по-перше, вартість наданих послуг (робіт) у справі № 42/224-09 не є пов'язаною за даною скаргою та не може бути предметом відшкодування судових витрат по даній скарзі, по-друге, скаржник (представник, адвокат) в судове засідання 17 вересня 2018 року по розгляді скарги не з'явився. Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, повинен бути підтверджений належними доказами понесення відповідних витрат. Водночас, заявником надано до матеріалів скарги квитанцію на суму 1 800,00 грн. № 0.0.994675680.1 від 22 березня 2018 року, тобто від дати, що передує даті складення ату здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09 серпня 2018 року (суперечить п. 3.2 договору), вказана сума понесена поза межами даної скарги.

З огляду на вище викладене, суд покладає на Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві витрати пов'язані з розглядом скарги у розмірі 1 200,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 42, 202, ч. 3 ст. 222, ст.ст. 232, 233, 234, 235, 339, 342, 343, 344, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (вх. № 25473 від 03 вересня 2018 року) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10 - задовольнити.

Визнати за період із 12 квітня 2017 року по 09 серпня 2018 року неправомірною бездіяльністю державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10, котра виразилася у порушені строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження", та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та його примусове виконання.

Стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс, 315, код ЄДРПОУ 38039872) 1 200,00 грн. витрат на правничу допомогу згідно договору № 03-08-2017 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03 серпня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом десяти днів відповідно до ст.ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвалу підписано 21 вересня 2018 року.

Суддя ОСОБА_3

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

справа № 45/46-10