ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
"14" січня 2019 р. Справа № 45/46-10
вх. № 36079
Суддя господарського суду: Лаврова Л.С.
при секретарі судового засідання: Пунтус Д.А.
розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (вх. № 36079 від 28 грудня 2018 року) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі
за позовом ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", м. Київ
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", с. Старовірівка
про стягнення коштів у розмірі 237 568,22 грн.
за участю представників:
стягувача - не з'явився,
боржника - не з'явився,
виконавчої служби - не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
12 квітня 2010 року, рішенням господарського суду Харківської області у справі № 45/46-10, позовні вимоги ТОВ "Корпорація "Агросинтез" задоволено в повному обсязі та стягнуто з СТОВ "Дружба" 88 588,00 грн. основного боргу, 95 110,80 грн. штрафу, 4 359,68 грн. пені, 716,66 грн. річних, 2 147,47 грн. інфляційних, 43 596,80 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 3 048,81 грн. індексації ціни товару, 2 375,68 грн. державного мита та 236,00 грн. судових витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання вище вказаного рішення суду 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10 господарським судом Харківської області видано відповідний наказ. 03 лютого 2014 року, ухвалою господарського суду Харківської області, замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області по справі № 45/46-10 від 27 квітня 2010 року, ТОВ "Корпорація "Агросинтез" правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".
28.12.2018 р. через канцелярію господарського суду від ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС надійшла скарга (вх. №36079) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10. Скаржник просить суд:
- поновити ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" строк для подання скарги на бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні №48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 54/46-10;
- прийняти скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні №48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 54/46-10;
- визнати за період з 10 серпня 2018 року по 25 грудня 2018 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні №48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі №45/46-10, котра виразилася у порушені строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження", та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та його примусове виконання;
- стягнути із Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34967593) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (код ЄДРПОУ 38039872) витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.
За розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 28.12.2018 р. було призначено повторний автоматизований розподіл скарги по справі у зв'язку з відпусткою судді Калініченко Н.В. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду скарги визначено суддю Лаврову Л.С.
Ухвалою від 02.01.2019 р. було прийнято та призначено до розгляду до розгляду скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (вх. № 36079 від 28 грудня 2018 року) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі №45/46-10.
10.01.2019 р. через канцелярію господарського суду від ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС надійшло клопотання (вх. №642) про розгляд скарги за відсутності представника скаржника. В клопотання також зазначається, що ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС повністю підтримує подану скаргу та просить суд її задовольнити.
У призначене судове засідання з розгляду скарги учасники справи не з'явилися.
Від державного виконавця заперечень або пояснень по скарзі не надходило.
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Згідно ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, суд встановив наступне.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" у поданій скарзі просить суд визнати за період з 10 серпня 2018 року по 25 грудня 2018 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні №48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі №45/46-10, котра виразилася у порушені строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження", та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та його примусове виконання.
Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Ця норма є відтворенням норми ст. 129-1 Конституції України, згідно якої судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Державний виконавець, як працівник державної виконавчої служби за ч. 2 ст. 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.
В силу приписів статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Вказаною статтею також передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти у тому числі конфеденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Згідно з частинами першою, другою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача; виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. Відповідно до статті 48 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації; про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Частиною другою статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Господарським судом по даній справі вже розглядалася скарга на дії державного виконавця, за результатами цього розгляду судом було винесено ухвалу від 17.09.2018 р., якою задоволено скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (вх. № 25473 від 03 вересня 2018 року) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10, визнано за період із 12 квітня 2017 року по 09 серпня 2018 року неправомірною бездіяльністю державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10, котра виразилася у порушені строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження", та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та його примусове виконання.
В той же час, із інформації про виконавче провадження, наданої представником скаржника (а.с. 161-162), вбачається, що в межах виконавчого провадження №48316197 з примусового виконання наказу по даній справі органом державної виконавчої служби 20 червня 2017 року було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 48316197. 10 серпня 2017 року було винесено постанову про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника. 10 жовтня 2017 року було винесено постанову про розшук майна боржника.
Всупереч приписам діючого законодавства, державним виконавцем не було надано доказів на підтвердження здійснення дій, направлених на примусове виконання наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10. Шевченківським районний відділом державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві не надано жодного доказу, який би свідчив про направлення ним запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника у визначені Законом України "Про виконавче провадження" строки, а також про вчинення дій, направлених на виявлення готівкових коштів відповідача, проведення перевірки його майнового стану тощо.
Відповідно до частини восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження; у подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Водночас, такі докази про дотримання органом державної виконавчої служби порядку та строків проведення таких перевірок в матеріалах справи відсутні, а Шевченківським РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві не надані.
Розглядаючи подану скаргу, суд враховує, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).
Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Однак, з наявних в матеріалах справи документів не вбачається, що виконавцем було вжито усіх необхідних заходів по примусовому виконанню судового рішення. Доказів протилежного також не було надано до суду, тому суд визнає обґрунтованою скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (вх. № 36079 від 28 грудня 2018 року) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі №45/46-10.
Згідно п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
З огляду на викладене, суд визнає за період з 10 серпня 2018 року по 25 грудня 2018 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні №48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі №45/46-10, котра виразилася у порушені строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження", та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та його примусове виконання.
Відповідно до ст. 344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу скаржником надано копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №03-12-2018 від 03.12.2018 р., копію акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.12.2018 р. та квитанцію від 24.12.2018 р. про перерахування 1500,00 грн. за договором №03-12-2018 р.
Враховуючи викладене, задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", понесення скаржником витрат на правничу допомогу (розмір яких підтверджено наданими до суду доказами), суд у відповідності до положень ст. 344 ГПК України покладає понесені витрати на орган державної виконавчої служби.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 234, 235, 339, 342, 343, 344 ГПК України,
УХВАЛИВ:
Задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (вх. № 36079 від 28 грудня 2018 року) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі №45/46-10.
Визнати за період з 10 серпня 2018 року по 25 грудня 2018 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні №48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі №45/46-10, котра виразилася у порушені строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №48316197 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по справі № 45/46-10 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження", та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та його примусове виконання.
Стягнути із Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34967593) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (код ЄДРПОУ 38039872) витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її прийняття.
Суддя Лаврова Л.С.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2019 |
Оприлюднено | 16.01.2019 |
Номер документу | 79191204 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Лаврова Л.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні