Ухвала

від 20.09.2018 по справі 904/2244/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/2244/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,

за касаційною скаргою ОСОБА_4

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі Чередка А.Є. - головуючого, Пархоменко Н.В., Чус О.В. від 20 червня 2018 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області у складі Мельниченко І.Ф. - головуючого, Ліпинського О.В., Суховарова А.В. від 05 грудня 2017 року

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Таїті"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1. ОСОБА_4, 2. ОСОБА_11

про звернення стягнення на предмет іпотеки

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Таїті"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4

про визнання договору іпотеки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, 25 липня 2018 року, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 червня 2018 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року у даній справі.

За наслідками перевірки матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Суду від 27 серпня 2018 року подану скаргу залишено без руху з наданням скаржникові строку на усунення виявлених недоліків в частині сплати судового збору.

19 вересня 2018 року, Суду передано клопотання скаржника, у якому він висловлює свою незгоду з позицією Суду, що викладена у вказаній вище ухвалі від 27 серпня 2018 року щодо правового застосування пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI, а також заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону № 3674-VI, яке мотивує тим, що належний до сплати розмір судового збору перевищує 5 % його річного доходу за попередній календарний рік.

Розглянувши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, Суд відмовляє у його задоволенні, оскільки наводячи Суду відповідні доводи скаржник не надає у їх підтвердження жодних доказів, які могли би бути оцінені Судом, а оскільки висловлення незгоди з правовою позицією Суду не скасовує необхідність виконання вимог ухвали у якій така позиція висловлена, Суд вважає, що скаржником недоліки касаційної скарги не виправлено.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За приписами частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За таких обставин, керуючись статтями 174, 234, 292, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 червня 2018 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року у справі № 904/2244/17 разом з доданими матеріалами повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.