Постанова

від 19.09.2018 по справі 911/2817/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/2817/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Мачульського Г.М., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Головного управління Держгеокадастру у Київській області - не з'явився,

Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області - не з'явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Барселона Ю Ей" - не з'явився,

ОСОБА_4 - не з'явився,

Генеральної прокуратури України - Паршутіної Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Барселона Ю Ей"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 (у складі колегії суддів: Михальська Ю.Б. (головуючий), Отрюх Б.В., Тищенко А.І.)

у справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області

до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Барселона Ю Ей",

за участю третьої особи - ОСОБА_4,

про визнання недійсним рішення та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

20.09.2017 перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - Держгеокадастр) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Барселона Ю Ей" (далі - ТОВ "Барселона Ю Ей") про визнання недійсним рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 20.10.2010 №94 про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки загальною площею 0,5 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території села Софіївська-Борщагівка Києво-Святошинського району; витребування на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Київській області із незаконного володіння ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" земельної ділянки, розташованої в с. Софїївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,5 га, вартістю 17 410,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 20.10.2010 №94 видано з порушенням вимог законодавства, прав дійсного власника земельної ділянки та підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.10.2017 у справі №911/2817/17 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 20.10.2010 №94 про передачу у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 0,5 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району. Вирішено витребувати на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Київській області із незаконного володіння ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" земельну ділянку, розташовану в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,5 га, вартістю 17 410,65 грн.

Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що матеріалами справи підтверджено, що

оспорюване рішення прийнято Софіївсько-Борщагівською сільською радою за відсутності повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2017 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 20.10.2010 №94 про передачу у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 0,5 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території села Софіївська-Борщагівка Києво-Святошинського району.

Витребувано на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Київській області із незаконного володіння ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" земельну ділянку, розташовану в с. Софїївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,5 га, вартістю 17 410,65 грн.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевий суд розглянув дану справу за відсутності ТОВ "Барселона Ю Ей", яке не було належним чином повідомлене про дату, час і місце засідання суду, чим порушив норми процесуального права, що є безумовною підставою для скасування рішення місцевого суду. Водночас, розглянувши спір в порядку апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, пославшись на те, що оспорюване рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 20.10.2010 №94 прийнято за відсутності повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою. При цьому, суд апеляційної інстанції в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 20.10.2010 №94 визнав поважними причини пропуску прокурором позовної давності.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, 26.06.2018 ТОВ "Барселона Ю Ей" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 скасувати в частині задоволення позовних вимог, а в іншій частині - залишити без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Барселона Ю Ей" зазначає про те, що у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави вважати поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновлення його, оскільки представники прокуратури ще з 2011 року приймали участь в судових засіданнях у справі № 2а-35/12 (за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та ДП "НДВА "Пуща-Водиця" до Софіївсько-Борщагівської сільської ради, за участю як третіх осіб громадян, у тому числі ОСОБА_8) щодо визнання протиправним та скасування, зокрема, рішення 39 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 04.08.2010 №307 про надання ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,5 га.

Перший заступник прокурора Київської області подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Учасники справи були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак лише Генеральна прокуратура України скористалась передбаченим законом правом на участь у розгляді справи судом касаційною інстанцією. Оскільки явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком, Верховний Суд в складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників інших учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Генеральної прокуратури України, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Апеляційним судом встановлено, що рішенням 38 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради №2 від 07.07.2010 припинено право постійного користування ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" (далі - ДП "НДВА "Пуща-Водиця") на земельні ділянки загальною площею 61,85 га (з них ділянка 1 площею 3,65 га та ділянка 2 площею 58,2 га), які знаходяться в південно-західній частині села Софіївська Борщагівка.

На 39 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради прийнято рішення №4 від 04.08.2010, яким затверджено технічну документацію щодо припинення права постійного користування ДП "НДВА "Пуща-Водиця" на земельну ділянку площею 61,85 га (ріллі): з них ділянка 1 площею 3,65 га та ділянка 2 площею 58,2 га та передано дану земельну ділянку до земель запасу в межах села Софіївська Борщагівка.

Пунктом 3 зазначеного рішення ДП "НДВА "Пуща-Водиця" вирішено замовити в землевпорядній організації розробку технічної документації щодо внесення змін у Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

Також, на тій же 39 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради прийняті рішення про надання ряду громадян України дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Так, на підставі рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 04.08.2010 №307 ОСОБА_4 було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,5 га за рахунок земель запасу Софіївсько-Борщагівської сільської ради, сформованих з земель Державного підприємства ДП "НДВА "Пуща-Водиця".

Апеляційним судом встановлено, що рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 20.10.2010 №94 був затверджений проект землеустрою ОСОБА_4

На підставі вказаного рішення у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства передано земельну ділянку площею 0,5 га, розташовану на території села Софіївська Борщагівка, про що ОСОБА_4 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №385123 від 03.03.2011.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 у справі №2а-35/12 визнано протиправним та скасовано, зокрема, рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 04.08.2010 №307, яким надано дозвіл ОСОБА_4 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,5 га за рахунок земель запасу Софіївсько-Борщагівської сільської ради.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 11.12.2014, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.03.2015, визнано недійсними та скасовано, зокрема, рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 07.07.2010 №2 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками ДП "НДВА "Пуща-Водиця" та від 04.08.2010 №4 "Про затвердження технічної документації щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП "НДВА "Пуща-Водиця".

ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2015 №7135 відчужила належну їй земельну ділянку на користь ТОВ "Барселона Ю ЕЙ".

За ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" на підставі рішення приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Федотової О.В. від 29.12.2015, індексний номер: 27659983 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,5 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вулиця Петрівська, земельна ділянка 15.

20.09.2017 прокурор звернувся з позовом у даній справі, зазначаючи про те, що лише в ході досудового розслідування кримінального провадження №42016110000000045 йому стало відомо про рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 20.10.2010 №94.

Посилаючись на незаконність вибуття земельної ділянки з постійного користування ДП "НДВА "Пуща-Водиця" прокурор зазначає про те, що рішення від 20.10.2010 №94, яким передано у власність ОСОБА_4 спірну земельну ділянку, має бути визнане недійсним, а земельна ділянка витребувана з чужого незаконного володіння ТОВ "Барселона Ю ЕЙ", оскільки майно, власником якого є держава, було передано поза волею останнього.

Водночас як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" під час розгляду справи судом апеляційної інстанції заявлене клопотання про застосування строків позовної давності, мотивоване тим, що представники прокуратури з початку 2011 року приймали участь в судових засіданнях у справі щодо припинення права постійного користування ДП "НДВА "Пуща-Водиця" та визнання недійсними рішень Софіївсько-Борщагівської сільської ради, у зв'язку з чим строк позовної давності слід рахувати саме з травня 2011 року - дати подання первинного позову про визнання недійсними, протиправними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсним договорів купівлі-продажу, повернення земельних ділянок у державну власність.

У свою чергу, прокурором у позовній заяві було заявлено клопотання про визнання поважними причин пропуску строків позовної давності та їх поновлення.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 261 перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Крім того, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту - коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів (аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 17.02.2016 у справі №6-2407цс15, від 01.07.2015 у справі №6-178гс15, від 23.12.14 у справі № 3-194гс14).

Оскільки вимоги прокурора є похідними від вимог органу, який має повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, то перебіг позовної давності розпочинається з моменту, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме відповідний орган державної влади, а не прокурор (аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 13.04.2016 у справі № 907/238/15 (№ 3-224гс16).

У спірних правовідносинах суб'єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, а тому зміна уповноваженого органу щодо розпорядження спірною земельною ділянкою і здійснення контролю за нею внаслідок змін в чинному законодавстві України не змінює порядок перебігу позовної давності.

Таким чином, визначаючи початок перебігу позовної давності в даній справі, слід враховувати, коли про порушене право дізналась або могла дізнатись держава в особі уповноваженого органу, а не позивач або прокурор.

Відтак, при дослідженні питання пропуску позовної давності в даному спорі слід з'ясувати, коли про порушення своїх прав довідалася або мала можливість довідатись держава в особі уповноваженого органу.

Водночас, вирішуючи питання щодо наявності підстав для застосування позовної давності до спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції обмежився лише посиланням на те, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів, однак не встановив, з якого ж моменту починається початок перебігу позовної давності щодо позовних вимог у даній справі та з якого моменту держава в особі уповноваженого органу мала можливість довідатись про порушення свої прав.

Крім того, зазначивши щодо наявності поважних причин пропуску прокурором позовної давності щодо заявлених вимог, апеляційний суд обмежився лише посиланням на доводи прокурора у позовній заяві про те, що: про наявні порушення вимог закону, інтересів держави та необхідність їх захисту в судовому порядку прокурору стало відомо лише у 2016 році під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42016110000000045; та про те, що лише після прийняття Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвали від 05.03.2015, якою було залишено без змін рішення Апеляційного суду Київської області від 11.12.2014 у справі №2-2615/2011, прокурору достеменно стало відомо про незаконність прийнятих Софіївсько-Борщагівської сільської ради рішень, на підставі яких було прийняте оспорюване у даній справі рішення ради.

Водночас, апеляційним судом не було враховано, що для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 33 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та статтею 74 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Однак суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та не надав жодної оцінки доводам ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" щодо пропуску позивачем позовної давності.

Крім того, зі змісту постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що він задовольнив клопотання прокурора про визнання поважними причин пропуску прокурором позовної давності, не зазначивши, жодних мотивів та не пославшись на жодний доказ наявності таких поважних причин.

Водночас відповідно до ст. 236 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Однак постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогами не відповідає.

Згідно з ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені приписи законодавства обмежують повноваження суду касаційної інстанції в частині здійснення додаткової оцінки доказів та обставин, та не дають Верховному Суду підстав та можливостей для визначення дати початку перебігу строку позовної давності.

Крім того, питання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності належить до процесуальних повноважень судів попередніх інстанцій, а касаційний суд має право лише здійснити перевірку застосування судами правових норм на предмет правильності такого застосування.

Враховуючи зазначене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Барселона Ю Ей" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 у справі № 911/2817/17 скасувати.

3. Справу № 911/2817/17 передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді Г.М. Мачульський

І.С. Міщенко