Ухвала

від 27.03.2019 по справі 911/2817/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/2817/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Кушніра І. В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги першого заступника прокурора Київської області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 у справі

за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області,

до 1) Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Барселона Ю Ей",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_4,

про визнання недійсним рішення та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

21.03.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга першого заступника прокурора Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 у справі № 911/2817/17, подана 04.03.2019 через Північний апеляційний господарський суд із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтями 288 - 290 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення .

Як убачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова Центрального апеляційного господарського суду прийнята 31.01.2019, повний текст складено та підписано - 01.02.2019, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2019 було 21.02.2019 , після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Із касаційної скаргою перший заступник прокурора Київської області звернувся лише 04.03.2019 , про що свідчить дата на поштовому конверті, в якому касаційна скарга надійшла на адресу Північного апеляційного господарського суду, тобто після перебігу строку встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, разом із клопотанням про його поновлення.

Клопотання першого заступника прокурора Київської області про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано обчисленням строку касаційного оскарження з дати отримання тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду - 11.02.2019, про що, на думку скаржника, свідчить відмітка вхідної кореспонденції від 11.02.2019 № 1003вх-19 на копії першої сторінки постанови Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2019, долученої до матеріалів касаційної скарги. Проте такі посилання суперечать приписам статті 288 Господарського процесуального кодексу України, оскільки учасник справи має право на поновлення пропущеного строку саме з дня вручення судового рішення, а не реєстрації на підприємстві.

Слід зауважити, що штамп прокуратури Київської області на копії оскаржуваної постанови не є належним доказом вручення зазначеної постанови саме 11.02.2019.

Такими доказами можуть бути, зокрема поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об'єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а підстави наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, з урахуванням відсутності доказів на підтвердження таких підстав, визнаються судом неповажними.

Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга першого заступника прокурора Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 у справі № 911/2817/17 підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання Суду інших доказів, що підтверджують дату вручення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції саме 11.02.2019 або наведення Суду інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження із наданням відповідних доказів на підтвердження цих підстав.

Керуючись статтями 174, 234, 288, 290, частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 у справі № 911/2817/17 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 18 квітня 2019 року, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові .

2. Роз'яснити скаржникові, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

І. В. Кушнір