Постанова

від 17.09.2018 по справі 914/2339/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2018 р. Справа № 914/2339/17

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого судді: Данко Л.С.,

суддів: Зварич О.В.,

ОСОБА_1,

секретар судового засідання: Шевчук Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця № 2022/259 від 29.03.2018р. (вх. № ЛАГС 01-05/1190/18 від 17.04.2018 р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 22 лютого 2018 року (суддя Ділай У.І., повне рішення складено 05.03.2018 р.)

у справі № 914/2339/17,

порушеній за позовом

позивача: Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця , м. Лиман, Донецької області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МІГ , м. Львів,

про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу у перевізному документі в сумі 183 925,00 грн. та стягнення судових витрат,

за участю представників:

від апелянта/позивача: ОСОБА_2,

від відповідача: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Рішенням місцевого господарського суду від 22.02.2018 року у справі № 914/2339/17 (суддя Ділай У.І., повне рішення складено 05.03.2018 р.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю МІГ на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , в особі Регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця - 9000,00 грн. штрафу та 1600,00 грн. судового збору (п. п. 1-2 резолютивної частини судового рішення ). В решті позовних вимог - відмовлено (п. 3 резолютивної частини рішення ) (а. с. 95, 96-103).

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, апелянт/позивач (Публічне акціонерне товариство Українська залізниця Регіональна філія Донецька залізниця ) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а. с. 115-116), просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2018 р. по справі № 914/2339/17 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, а саме: стягнути з ТОВ МІГ на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця Регіональна філія Донецька залізниця штраф за невірно зазначену масу вантажу у перевізних документах в сумі 183925,00 грн. та судові витрати віднести на рахунок відповідача.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням судом усіх обставин справи, а висновки суду, які викладені у рішенні не відповідають фактичним обставинам справи, вважає, що дане рішення підлягає скасуванню.

Так, апелянт в апеляційній скарзі, представник апелянта у судових засіданнях, зазначив, що 10.05.2017 р. згідно з накладною № 37110830, яка у відповідності до ст. 6 Статуту залізниць є основним перевізним документом та обов'язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу залізничним транспортом, зі станції Шкло-Старжиська Львівської залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці було відправлено вагон № 60659323 з вантажем - лом чорних металів, що 16.05.2017 р. на проміжній станції Волноваха Донецької залізниці було здійснено контрольне комісійне переважування зазначеного вантажу та складено комерційний акт № 486202/58 від 16.05.2017 р., який засвідчив, що під час контрольного комісійного зважування вантажу, з повною зупинкою і розчепленням вагона на 150 тн. вагах станції Волноваха Донецької залізниці (держповірка ваги 15.02.2017 р., контрольний огляд-перевірка ваги 10.05.2017 р.), встановлено, що у вагоні № 60659323 відправленого за накладною № 37110830, мають місце розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною у накладній масою менше на 3900 кг., відтак 18.05.2017 р. на станції призначення Сартана Донецької залізниці, на підставі комерційного акта складеного на станції Волноваха Донецької залізниці № 486202/58 від 16.05.2017 р. було здійснено комісійне переважування зазначеного вагону двічі та складено новий комерційний акт № 484809/425 від 18 травня 2017 року, яким засвідчено, що під час контрольного зважування на вагах вагона № 60659323 з вантажем - лом чорних металів відправленого за накладною № 37110830, мають місце розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною у накладній масою менше на 3250 кг., і менше на 650 кг., ніж вказано у комерційному акті складеному на станції Волноваха Донецької залізниці, відтак згідно з ст. 307 ГК України, ст. 6, 23, 24, 129 Статуту залізниць України, п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644, п. 5.5. розділу 4 Правил перевезення вантажів, стверджує, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11. 2000 року N 644 (далі - Правила), за виявлення під час перевезення вантажу або на станції його призначення неправильного зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, у відповідності до ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України; на відповідача нараховано штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, а саме: провізна плата за накладною № 37110830 за вагон № 60659323 складає 36 785 грн. х 5, штраф складає 183 925 грн.

Як стверджує апелянт, місцевий господарський суд, зменшивши розмір штрафу до 9000,00 грн., який підлягає за висновком місцевого суду до стягнення з відповідача, що складає менше 5% від розрахованої та заявленої в позовній заяві суми штрафу - 183 925,00 грн., суперечить установленій судовій практиці, а також покликається на те, що приписам ГПК України у редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 р. не передбачено для суду права на зменшення розміру штрафних санкцій, що ст. 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Апелянт зазначає, що так як відповідач не надав місцевому жодних доказів, а місцевий суд не встановив, як от важкого майнового в т.ч. фінансового стану боржника, ступеню виконання зобов'язання, тощо, а сам відповідач, у відзиві на позовну заяву, запереченнях, покликаючись на приписи ст. 549 ЦК України, просив зменшити розмір штрафу зовсім з інших підстав, відповідач стверджував, що такий штраф має нараховуватися у п'ятикратному розмірі від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, і провізна плата, на думку відповідача, штраф повинен становити 9518,4 грн., який повинен обчислюватися, на думку відповідача, від різниці недовантаження 3250 кг. х 36785/62800=1903,68 *5=9518,40 грн., відтак просив місцевий суд зменшити розмір штрафу до однократного розміру, тобто до 1903,68 грн., що є помилковим, інших доводів в розумінні ст. 233 ГК України, відповідач місцевому суду не представляв, будь-яких інших виняткових доводів, які б слугували підставою для зменшення розміру штрафу, не наводив, тому зменшення місцевим господарським судом розміру штрафу за ініціативою суду до 9000,00 грн. та стягнення 1600,00 грн. судового збору вважає помилковим.

Крім того, апелянт стверджує, що у повному тексті судового рішення ухвалено судовий збір у повному розмірі покласти на відповідача, однак місцевий суд стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір частково в сумі 1600,00 грн., просить рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 р. у справі № 914/2339/17 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця № 2022/259 від 29.03.2018 р. (вх. № ЛАГС 01-05/1190/18 від 17.04.2018 р.) на рішення Господарського суду Львівської області від 22 лютого 2018 року у даній справі було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а. с. 109-110).

21.05.2018 р. ухвалою Львівського апеляційного господарського суду поновлено апелянту пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, згідно поданого ним клопотання, відкрито апеляційне провадження у справі № 914/2339/17 (а. с. 132-133) та ухвалою суду від 06.06.2018 р. призначено вищезазначену справу до розгляду у судовому засіданні на 18 липня 2018 року (а. с. 144-145), про що учасники справи були повідомлені рекомендованою поштою з повідомленням про вручення (а. с. 143, 146, 147, 148).

У зв'язку з перебуванням суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В. у відпустці (а. с. 149, 150) розпорядження в.о. керівника апарату суду № 315 від 17.07.2018 р. та Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи, для розгляду справи №914/2339/17 введено суддів Зварич О.В. та Якімець Г.Г. (а. с.151, 152).

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 року розгляд справи відкладено на 29.08.2018 р. (а. с. 159-160), про що учасники справи були повідомлені рекомендованою поштою з повідомленням про вручення (а. с. 161, 162).

Судове засідання призначене на 29.08.2017 р. не відбулося у зв'язку із недовготривалою відпусткою судді Якімець Г.Г. Ухвалою від 03.09.2018 р. розгляд даної справи призначено на 17.09.2018 р., про що учасники справи були належним чином, особисто, під розписку, та по-пошті, повідомлені (а. с. 165, 166).

В судове засідання, яке відбулося 17.09.2018 р., представник апелянта/позивача (адвокат ОСОБА_2М.) прибув, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в апеляційній скарзі, навів свої доводи та міркування з усіх питань, що виникали в ході розгляду даної справи, заперечував проти доводів відповідача, просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2018 р. по справі № 914/2339/17 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, а саме: стягнути з ТОВ МІГ на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця Регіональна філія Донецька залізниця штраф за невірно зазначену масу вантажу у перевізних документах в сумі 183925,00 грн. та судові витрати віднести на рахунок відповідача.

В судове засідання, яке відбулося 17.09.2018 р., представник відповідача (адвокат ОСОБА_3В.) прибув, проти апеляційної скарги заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеному у відзиві на апеляційну скаргу, навів свої доводи та міркування з усіх питань, що виникали в ході розгляду даної справи, зокрема зазначив, що йому невідомо яким саме чином місцевий суд розраховував розмір штрафу у 9000,00 грн., заперечував проти доводів апелянта, просить рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2018 р. по справі № 914/2339/17 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Львівської області від 22 лютого 2018 року у справі № 914/2339/17, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 10.05.2017 р. зі станції відправлення Шкло-Старжиська Львівської залізниці, Товариством з обмеженою відповідальністю «МІГ» здійснено відправлення вагону № 60659323 з вантажем - лом чорних металів, не поіменований в алфавіті, до станції Сартана, Донецької залізниці. Одержувачем за даним відправленням є ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат «Азовсталь» , що підтверджується накладною № 37110830 (а. с. 9 та а. с. 10).

У накладній № 37110830 від 10 травня 2017 року вантажовідправником: Товариством з обмеженою відповідальністю «МІГ» та вказана маса вантажу (графа 24 накладної) - 62800 кг. прописом (шістдесять дві тисячі вісімсот), код вантажу 316073 (графа 23 накладної) номенклатура вантажу: лом черных металлов, не поименованный в алфавите Н/У, ОСОБА_4 № 3. Ескіз № 18/ДН-1 від 17.10.13 р. Помарковано вапном (графи 20,21, 22 накладної), у графі 26 накладної зазначено, спосіб визначення маси: автомобільні ваги. Заводський № 7520 / Автомобильные весы. Заводской № 7520 /.

Вантаж завантажено у вагон № 60659323: вантажовідправником (графа 28 накладної), без оголошення вартості (графа 27 накладної).

16 травня 2017 року на проміжній (транзитній) станції Волноваха Донецької залізниці було здійснено контрольне комісійне переважування вагона № 60659323, про що складено Комерційний акт від 16.05.2017 р. № 486202/58 (а. с. 11), у якому, зокрема, зазначено, що вагон № 60659323 за накладною № 37110830 від 10 травня 2017 р., станція відправлення: Шкло-Старжиська Льв. залізниці, станція призначення: Сартана Дон. залізниці, відправник ТОВ МІГ , одержувач: ПАТ МК Азовсталь . У розділі А комерційного акта вказано, що вагон № 60659323, вантажопідйомністю 69,0 т., який прибув 16 травня 2017 р. з поїздом № 2196 у супроводі: охорони залізниці, без пломб (ЗПП), вагон у технічному стані - справний.

У комерційному акті від 16.05.2017 р. № 486202/58 (розділ 1. Опис пошкодження ) зазначено, що при огляді поїзда в пункті прийому разом з ВОХР стрілком Кучерявенко виявлено завантаження нижче рівня бортів 10-20 см., вантаж покритий металевими листами, які ув'язані між собою, не порушений вантаж, маркування вапном, маркування не порушено. Вагон прибув з ВОХР стрілком Шестірко. Повідомили ВОХР нач. кар. Хмара в 04-05 хв. Вагон бездверний, розвантажувальні люки закриті на запірний механізм, закручено дротом / укручено проволокой /, затриманий на контрольне переважування на вагонних 150 т. вагах.

У розділі Д комерційного акту від 16.05.2017 р. № 486202/58 (а. с. 11/зворот) зазначено, що при контрольному переважуванні вагона комісійно, переважування на справних 150 тн. вагонних вагах ст. Волноваха Дон. зал. Держповірка 15.02.17 р., контрольний огляд-провірка - 10.05.17 р., з повною зупинкою і розщепленням вагона. За документами значиться брутто - не вказано, тара - 24600 кг., нетто - 62800 кг. Фактично при перевірці виявилося брутто - 83500 кг., тара - 24600 кг., нетто - 58900 кг., що менше документа на 3900 кг. Вагон технічно справний. Комісійне переважування вагона проведено агентом комерційним ОСОБА_5, в присутності ДСЗ ОСОБА_4, ВОХР Кучерявенко - 16.05.17 р. З моменту прибуття і до відправлення вагон знаходиться під охороною. Вказаний комерційний акт підписано всім складом комісії.

18.05.2017 р. на станції призначення Сартана Донецької залізниці, на підставі комерційного акту складеного на проміжній станції Волноваха Дон. залізниці № 486202/58 від 16.05.2017 р., яким оформлено виявлену недостачу 3900 кг. у вагоні, здійснено комісійне переважування вагона № 60659323, про що складено новий Комерційний акт від 18.05.2017 р. № 484809/425 (а. с. 8).

У комерційному акті від 18.05.2017 р. № 484809/425, складеному на станції призначення Сартана Донецької залізниці, зазначено, що вагон № 60659323 за накладною № 37110830 від 10 травня 2017 р., станція відправлення: Шкло-Старжиська Львівської залізниці, станція призначення: Сартана Донецької залізниці, відправник: ТОВ МІГ , одержувач: ПАТ МК Азовсталь . У розділі А цього комерційного акта вказано, що вагон № 60659323, вантажопідйомністю 69,0 т., який прибув 17 травня 2017 р. з поїздом № 3253 у супроводі: охорони залізниці, без пломб (ЗПП), вагон у технічному стані - справний. Вантаж завантажено засобами - відправника. Маса вантажу при зважуванні визначена - відправником /спосіб зважування/: Автомобільні ваги.

Із тексту комерційного акту від 18.05.2017 р. № 484809/425 (а. с. 8)(розділ 1. Опис пошкодження ) вбачається, що на підставі ком/акта № 486202/58 від 16.05.2017 р. ст. Волноваха Дон. зал. було проведено комісійне переважування вагона 60659323, який прибув по відправці на лицьовій стороні акта, вантаж м/лом, з відчепленням на справних 150 т. Держповірених 09.09.16 р. в/вагах вантажовідправника. За документами значиться брутто - не вказано, тара 24600 кг., нетто 62800 кг, фактично виявилося брутто 84150 кг., тара 24600 кг, нетто 59550 кг., що менше документа на 3250 кг. і менше на 650 кг. ніж указано в ком/акті ст. Волноваха Дон. зал Вагон зважувався двічі, результат не змінився. Завантаження навалом, нижче рівня бортів на 10-20 см., покрито металевими листами, які ув'язані між собою, покриття не порушено. Маркування вапном не порушено. В технічному відношенні вагон справний. На ст. Сартана прибув у супроводі ВОХР ст. Волноваха Васильченко. Вагон бездверний, люки закриті і скручені дротом / и укручены проволокой /. З моменту прибуття і до ком. Переважування вагон знаходився під охороною служби безпеки к-та Азовсталь і ком. агентів ст. Сартана. Ком. переважування проводили вагар / весовщик / і ст. пр. к-та Азовсталь Аксенова, Шишацкая ДСМ ст. Сартана ОСОБА_6 і ком/агент ст. Сартана ОСОБА_7 зав. Вантажним двором за штатним розписом - не числиться. Вказаний комерційний акт підписано всім складом комісії.

Позивач на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, у зв'язку із неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 37110830, вагон № 60659323, нарахував відповідачу штраф у розмірі 183925,00 грн. з розрахунку: провізна плата за накладною № 37110830 за вагон № 60659323, за всю відстань перевезення 36785 грн. *5, штраф = 183925,00 грн.

Несплата відповідачем штрафу зумовила звернення позивача до суду з указаним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 3 ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (Статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України "Про транспорт", Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі Статут), Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі Правила), Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334, Правилами приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 861/5082, Правилами видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083.

Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Відповідно до ст. 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Пунктом 2.3. Правил визначено, що представник відправника у графі 55 накладної "Правильність внесених відомостей підтверджую" вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреністю на оформлення перевезення.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Частиною 2 ст. 24 Статуту передбачено, право Залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

У відповідності до норм ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, маса вантажів визначається відправником.

Приписами ст. 37 Статуту визначено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником.

Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Правил якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми та комерційним актом.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно з ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Штраф відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України стягується у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Як вбачається з залізничної накладної № 37110830 від 10.05.2017 р. відправником вантажу є ТОВ МІГ , яким зазначено масу вантажу 62800 кг. у вагоні № 60659323.

Зважування вантажу на станції відправлення, як вбачається із накладної, здійснено на: Автомобільних вагах, Заводський № 7520 (графа 28 накладної).

Колегія суддів дослідивши фактичні обставини, встановила, що в матеріалах справи відсутній, відповідачем не надано, місцевим судом та судом апеляційної інстанції, не оглядався та не досліджувався, зокрема, технічний паспорт автомобільних ваг, заводський № 7520, в т.ч. відсутня будь-яка інформація щодо власника цієї ваги, виробника, дати випуску, проведення Державної реєстрації як засобу вимірювальної техніки; відповідності ГОСТ, проведення повірок, місце знаходження, справності, допустимих погрішностей при зважуванні тощо, на яких відправник проводив зважування вантажу у вагоні № 60659323 перед відправкою. Такі докази в матеріалах справи - відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано суду, у матеріалах справи є наявними:

Технічний паспорт № 1 засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) вагонної ваги на станції Сартана Донецької залізниці, власником якої є ПрАТ МК Азовсталь , Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 981 чинне до вересня 2017 р., із змісту якого вбачається, що ваги, на яких Залізниця проводила переважування вантажу у вагонні № 60659323, вагонні тензометричні, 50-1-50, Зав. № 1416, виробник ПП МІКА , м. Дніпропетровськ, власник: ПрАТ МК Азовсталь результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ГОСТ 29329-92, характеристика (клас точності, похибки, діапазон вимірювання) - середній клас; НГЗ=150т; НмГЗ=1 т.; d=е=50 кг. Свідоцтво видане 09.09.2016 р. З паспорта на засіб вимірювання техніки (СИТ) вбачається, що вага вагонна електронна-тензометрична, завод виробник: ПП ВК МІКА , м. Дніпропетровськ, заводський № 1416, інвентарний № 95, рік випуску 2000, клас Е=0,05 т. Допустима погрішність: від 1 т. до 25 т. плюс/ мінус 50 кг; від 25 т. до 100 т. плюс/мінус 100 кг., від 100 т. до 150 т. плюс/мінус 150 кг. Межі вимірювання НмПВ=1,0 т. НВП = 150,0 т., ціна поділу шкали d=0,05 т.; місце знаходження: ст. Сортувальна, повірку проведено: 30.08.10 № свідоцтва 794; 30.08.11 № св-ва 814; 29.08.12 № св-ва 725; 28.08.13 р. № св-ва 839; 27.08.14 № св-ва 1019; 29.09.15 № св-ва 1036, 09.09.16 № св-ва 981. Методика повірки ГОСТ 29329-92; ГОСТ 8453-82, дата складання паспорта 30.08.2010 р., де зазначено інші властивості цієї ваги та повірки та, що вага справна (а. с. 41-43, 80-84).

Технічний НОМЕР_1 засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) вагонної ваги на станції Волноваха Донецької залізниці, власником якої є станція (скорочене найменування станції - ДС), з якого вбачається, що на станції Волноваха знаходиться вагонна вага модифікації ЗВВТ РС-150 Ц 13 В-1, номер, під яким ЗВВТ занесена до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки ГОСТ 9020-Б4, виробник: Армавір; Заводський № 003/1623, строк експлуатації - 12 років; границі зважування ЗВВТ, т: найменша 10 т., найбільша 150 т. для вагонних ваг - найбільше навантаження 150 т. Дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 29 січня 1981 р., місце розташування ЗВВТ: колія 52 пост. Сушилка, міжповірочний інтервал ЗВВТ: 1 раз в 5 місяців; інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ: 1 раз в 3 міс.; Дата оформлення паспорта 04 лютого 2013 р., а також зазначено дати проведення повірок протягом всього часу експлуатації цієї ЗВВТ, зокрема, останні: 15.02.17; 10.05.17; 10.08.17. Вага справна (а. с. 45-49, 71-79).

Матеріалами даної справи підтверджується контрольне переважування вантажу разом із вагоном № 60659323 проводилося із зупинкою і розчепленням.

Пунктом 10 Правил приймання вантажів до перевезення, передбачено, що зважування вантажів на вагонних вагах проводиться із зупинкою і розчепленням вагонів або із зупинкою без розчеплення.

Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування.

Із зупинкою і розчепленням вагонів зважуються вантажі:

зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом;

харчові в цистернах (олія, меляса тощо);

картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів , які перевозяться навалом.

При зважуванні зернових вантажів, насіння, комбікормів і висівок, олії, меляси та інших харчових вантажів маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження.

При зважуванні решти зазначених у цьому параграфі вантажів маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником - перед завантаженням або одержувачем - після вивантаження.

Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчеплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.

У п. 22 Правил приймання вантажів до перевезення, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

При видачі з перевіркою маси вантажів, що перевозяться із знімним обладнанням (овочевими, хлібними щитами тощо) , а також з матеріалами утеплення, маса нетто вантажу визначається як різниця між масою брутто і сумою маси тари вагона, зйомного обладнання і матеріалів для утеплення.

Маса матеріалів для утеплення овочевих, хлібних щитів та іншого знімного обладнання приймається за даними, вказаними у накладній.

Пунктом 7 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено, що маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

Відповідно до п. 10 Правил складання актів встановлено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

На думку колегії суддів, виходячи з наведеного вище, пункт 10 Правил приймання вантажів та п. 22 Правил видачі вантажів застосовуються на станції відправлення та призначення, а не на транзитній станції. Станція Волноваха Донецької залізниці є проміжною, фактично транзитною станцією, яка здійснювала контрольне переважування, а не приймала вантаж до перевезення або здійснювала видачу вантажу на станції призначення, відтак остання не вправі дотримуватись приписів п. 10 Правил приймання вантажів та п. 22 Правил видачі вантажів, оскільки такі поширюють свою дію на станції відправлення та призначення, а не на транзитні станції, тому колегією суддів приймається до уваги комерційний акт складений на станції призначення Сартана Донецької залізниці.

Як вбачається з Комерційного акту № 484809/425 від 18.05.2017 р. складеному станцією призначення Сартана, переважування вагона проводилося під охороною служби безпеки к-та Азовсталь і комерційних агентів ст. Сартана. Ком. Переважування проводили вагар / весовщик / і ст. прийомоздавач к-та Азовсталь Аксенова, Шишацька ДСМ ст. Стана ОСОБА_6 і ком/агент Сартана ОСОБА_7 Вказаний Комерційний акт підписали: ДСМ ОСОБА_6, агент ком. ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ведучий інженер ОСОБА_9 У зв'язку з чим, суд приходить до висновку про те, що вказаний комерційний акт підписано уповноваженими на те особами.

З матеріалів справи вбачається, що Комерційний акт № 484809/425 від 18.05.2017 р., якій засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній вантажовідправником, складений у відповідності до вимог пред'явлених до його складання Правилами складання актів та є чинним.

Отже, факт невідповідності маси вантажу проти зазначених даних у накладній та відсутність ознак втрати або пошкодження вантажу під час перевезення встановлений згаданим вище Комерційним актом.

Слід зазначити, що на станції призначення Сартана Донецької залізниці контрольне переважування вагону № 60659323, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній № 37110830, проводилось двічі.

Як зазначалося вище у цій постанові, накладна № 37110830 на вагон № 60659323, оформлялася вантажовідправником /грузоотправителем/ (графа 28 накладної).

За результатами контрольного переважування вагона з вантажем на станції Сартана, Донецької залізниці, складено Комерційний акт № 484809/425 від 218.05.2017 р., який засвідчує, що під час контрольного зважування на вагах станції вагона № 60659323 відправленого за накладною № 37110830 було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою менше на 3250 кн. і менше на 650 кг. ніж вказано у комерційному акті станції Волноваха.

Телеграмами від 17.05.2017 р. та від 18.05.2017 р. станцією Сартана Дон. зал, були повідомлені станція відправлення Шкло-Старжиська Льв. зал. для повідомлення відправника вантажу, станція Волноваха, вантажоодержувач, були повідомлені про те, що вагон № 60659323 за накладною 37110830 вантажем лом, прибув з попутним ком/актом № 486202/58 від 16.05.17 р., що вагон поданий на переважування та, що 18.05. при ком. переважуванні вагона 60659323 відправка за накл. 37110830 вантаж лом, виявилось БР. 84150, ТР. 24600, НТ 59550, за документом НТ 62800, що менше 3250 кг.

Відтак, відповідно до приписів ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, у зв'язку із неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 37110830 на вагон № 60659323, штраф складає 183925,00 грн. з розрахунку: провізна плата за накладною № 37110830 за вагон № 60659323, за всю відстань перевезення 36785 грн. *5, штраф = 183 925,00 грн., тому колегія суддів вважає вимоги позивача обгрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Висновки місцевого суду в цій частині узгоджуються з правовою позицією Вищого господарського суду України, яка викладена у постановах від 15.03.2017 р. по справі № 927/212/16, від 13.04.2017 р. у справі № 905/3471/16, від 11.04.2017 р. у справі № 910/2699/16, від 08.02.2017 р. у справі № 910/12165/16, від 29.03.2017 р. у справі № 918/891/16, від 24.01.2017 р. у справі № 905/2533/16, від 16.05.2013 р. у справі № 5017/2133/2012.

В частині висновків місцевого суду щодо зменшення розміру штрафу до 9000,00 грн. в тому числі й з власної ініціативи суду, то колегія суддів вважає їх помилковими, з огляду на наступне.

Як вбачається з тексту мотивувальної частини судового рішення у даній справі, місцевий господарський суд, Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню за сторони, що порушила зобов'язання, ... (рядки 14 - 16 зверху на сторінці 7-й мотивувальної частини судового рішення ), зменшив розмір штрафу до 9000,00 грн.

По-перше, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписам ГПК України у редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 р., не передбачено для суду права на зменшення розміру штрафних санкцій, тому зменшення розміру штрафу у даній справі й з власної ініціативи суду суперечить приписам ГПК України у редакції з 15.12.2017 р.

По-друге, місцевий суд, зменшуючи розмір штрафу до 9000,00 грн. посилається на ст. 233 ГК України, при цьому суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідач, у відзиві на позовну заяву та запереченнях (а. с. 32 - 33, 66-67), просив зменшити розмір штрафних санкцій зовсім з інших підстав, а саме, покликаючись на приписи ст. 549 ЦК України стверджував, що такий штраф має нараховуватися у п'ятикратному розмірі від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, і повинен становити 9518,4 грн., розрахований від різниці недовантаження 3250 кг. х 36785/62800=1903,68 *5=9518,40 грн., відтак просив місцевий суд зменшити розмір штрафу до однократного розміру, тобто до 1903,68 грн.

Інших доводів та доказів в розумінні ст. 233 ГК України, відповідач місцевому суду не представляв, будь-яких інших виняткових доводів та наявності інших обставин, які мають істотне значення та слугували б підставою для зменшення розміру штрафу, не наводив, в матеріалах справи такі - відсутні.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що зменшення розміру санкцій за ст. 233 ГК України є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізоване при наявності сукупності передбачених в гіпотезі коментованої норми обставин, а сама лише відсутність завданих збитків, без врахування кількісної характеристики динаміки виконання зобов'язання, наявності заборгованості перед бюджетами, найманими працівниками, виробництво важливих для держави і суспільства товарів (робіт, послуг) та інших обставин, не може слугувати підставою зменшення розміру санкцій.

Відповідач не надав місцевому жодних доказів, а місцевий суд не встановив, майнового в т.ч. фінансового стану боржника, ступінь виконання зобов'язання, тим більше, що відповідач, у відзиві на позовну заяву та запереченнях, просив зменшити розмір штрафних санкцій зовсім з інших підстав.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України Про залізничний транспорт нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 37 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі Статут), передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник має зазначити їх масу у накладній основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу (ст.909 ЦК України, ст.307 ГК України, ст.23 Статуту).

Стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Статтею 122 Статуту установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Частиною першою статті 26 Закону № 273 передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить ст.129 Статуту, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Цією статтею передбачено також, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Правила складання актів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 08.07.2002 за № 567/6855.

Згідно з п.2 Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Як уже було зазначено вище у цій постанові та вбачається із вищевказаного комерційного акту, підставою його складення стала невідповідність маси вантажу, яка перевозилась у вагоні № 60659323, із зазначених вантажовідправником у накладній даних.

Відповідно до ст.13 Статуту, для зважування вантажів, багажу і вантажобагажу (товаробагажу) використовуються вагонні, вантажні, елеваторні та інші ваги.

Наказом Міністерства інфраструктури України 31.07.2012 № 442, зареєстрованому в Мінюсті України 11.10.2012 за № 30/143-08(39366-07(10/348-06), затверджено Інструкцію про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки (на залізничному транспорті України (далі Інструкція), розроблена відповідно до положень Законів України Про метрологію та метрологічну діяльність , Про залізничний транспорт .

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України, діяльність яких пов'язана із застосуванням, розробленням, виготовленням, продажем, прокатом та обслуговуванням засобів ваговимірювальної техніки, призначених для визначення маси вантажів, які перевозяться залізничним транспортом України, і за результатами зважування на яких оформлюються перевізні документи (п.13. Інструкції).

Відповідно до п.1.4 Інструкції, огляд-перевірка придатності ЗВВТ для зважування вантажів - визначення стану та характеристик ЗВВТ, відновлення, у разі потреби, робочого стану ЗВВТ без заміни або зміни конструкції його елементів чи програмного забезпечення.

Відповідно до п.5.6 Інструкції, під час експлуатації ЗВВТ виконуються такі види робіт з обслуговування: огляд-перевірка, профілактичне технічне обслуговування, ремонт, технічний огляд ЗВВТ, діагностичне обстеження вагонних ваг.

Під час огляду-перевірки ЗВВТ перевіряється відповідність їх технічного стану конструкторській документації і нормативним вимогам та визначається за допомогою еталонів, чи не перевищуються значення встановлених для ЗВВТ нормованих метрологічних характеристик: для статичних ЗВВТ - непостійність показів ненавантажених ЗВВТ, незалежність показів ЗВВТ від положення вантажу на вантажоприймальному пристрої, похибки навантажених ЗВВТ; для динамічних ЗВВТ - похибка ЗВВТ під час зважування вагонів у русі (п.5.7 Інструкції).

Згідно з п.3.46 Інструкції не допускається заїзд рухомого складу на вагонні ваги, які не пройшли необхідного діагностичного обстеження, мають прострочені терміни повірки чи огляду-перевірки або мають видимі деформації, тріщини в опорних частинах важелів та в елементах фундаменту, стійок, балок (поздовжніх та поперечних).

Згідно з п.3.47 Інструкції не допускається зважування вантажів, що перевозяться залізницями, на ЗВВТ, у яких: прострочені терміни повірки; пошкоджені відбитки повірочних тавр або місця їх нанесення; втрачений технічний паспорт ЗВВТ; в останніх записах в технічному паспорті про повірку, огляд-перевірку зроблені виправлення, не засвідчені підписом осіб, зазначених у пункті 2.5 розділу ІІ цієї Інструкції; прострочені терміни огляду-перевірки.

Колегією суддів встановлено, що ваги на яких проводилось контрольне переважування вантажу на станції призначення Сартана та проміжній станції Волноваха Донецької залізниці проходили своєчасні перевірки та повірки, в той час, як відповідач не надав жодних доказів Держповірки автомобільної ваги, на яких останній зважував вантаж перед відправкою.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

В даному випадку вбачається, що допустимим доказом матеріальної відповідальності відповідача (вантажовідправника) є саме комерційний акт, оскільки докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до п.8 листа ВГСУ від 29.11.2007 № 01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства, зокрема, вказано, що господарський суд при вирішенні спору по суті має право і повинен надавати оцінку будь-яким доказам, - в тому числі комерційному акту, акту загальної та інших форм, іншим складеним залізницею та вантажоодержувачем, вантажовідправником, документам з огляду на їх відповідність вимогам Статуту залізниць України, Правилам перевезення вантажів, іншим нормативно-правовим актам.

Відповідно до вищенаведеного, господарським судом, надаючи оцінку складеними залізницею комерційному акту, було встановлено, що даний акт відповідає вимогам законодавства та є допустимими доказами, які засвідчують матеріальну відповідальність відповідача.

Є помилковими твердження відповідача, що штраф за неправильно зазначену у накладній масу вантажу має визначатися, виходячи з вартості провізної плати надлишку (недостачі) маси вантажу, та мав би становити 9518,4 грн., виходячи з поданого у відзиві на позов розрахунку, оскільки такі твердження суперечать приписам ст. 188, 122 Статуту залізниць України.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України, яка кореспондується з положеннями п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Абзацом 1 статті 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

На думку колегії суддів, місцевий господарський суд, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу в розмірі у розмірі п'ятикратної провізної плати, однак висновок суду про зменшення розміру штрафу з власної ініціативи суду, суперечить приписам ГПК України у редакції, які набрали чинності з 15.12.2017 р., при не доведеності відповідачем перед судом сукупності передбачених у ст. 233 ГК України обставин, до 9000,00 грн., що складає менше 5% від розрахованої і заявленої в позовній заяві суми штрафу - 183925,00 грн. (провізна плата 36785,00 грн.), помилковим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає доводи апелянта, що з відповідача на користь позивача належить стягнути 183025,00 грн. штрафу обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, не спростованими належним чином відповідачем, а відтак є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у повному тексті судового рішення від 22.02.2018 р. по даній справі зазначено, що Судові витрати покладаються на відповідача повністю (рядок 42 зверху на сторінці 7 мотивувальної частини рішення )(а. с. 102).

Як вбачається з платіжного доручення № 2913 від 20 жовтня 2017 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи (а. с. 7), позивачем за даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2758,88 грн.

Місцевий господарський суд, без обгрунтування в мотивувальній частині рішення підстав, у пункті 2 резолютивної частини рішення, вирішив, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1600,00 грн. судового збору , що не відповідає вищезазначеному висновку викладеному судом у мотивувальній частині рішення.

Колегія суддів заслухала пояснення представників сторін, оглянула та дослідила подані сторонами та зібрані місцевим господарським судом докази у даній справі в їх сукупності, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2018 р. по справі № 914/2339/17 скасувати і ухвалити нове рішення. Позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІГ» (79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 176, ідентифікаційний код 32569455) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, ідентифікаційний код 40150216) 183925,00грн. штрафу та 2758,88 грн. судового збору.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2018 р. у справі № 914/2339/17 скасувати і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІГ» (79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 176, ідентифікаційний код 32569455) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, ідентифікаційний код 40150216) 183925,00 грн. штрафу та 2758,88 грн. судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІГ» (79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 176, ідентифікаційний код 32569455) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, ідентифікаційний код 40150216) 4138,32 грн. витрат зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

6. Місцевому господарському суду видати накази.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Матеріали справи повернути в Господарський суд Львівської області.

17.09.2018 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 24.09.2018 р.

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя О.В.Зварич

Суддя Г.Г.Якімець