Постанова

від 05.02.2019 по справі 914/2339/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 914/2339/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Погребняк В.Я.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МІГ"

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 17.09.2018

у складі колегії суддів: Данко Л.С. (головуючий), Зварич О.В., Якімець Г.Г.

у справі №914/2339/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ"

про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу у перевізному документі на суму 183 925 грн. та стягнення судових витрат

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 12.10.2018 поштовим відправленням Товариство з обмеженою відповідальністю "МІГ" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у справі №914/2339/17 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/2339/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018.

3. Ухвалою Верховного Суду від 29.10.2018 відкрито касаційне провадження у справі №914/2339/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ" та ухвалено здійснити перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у справі №914/2339/17 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; зупинено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у справі №914/2339/17 до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/2450/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" про стягнення 169 900 грн.

4. Постановою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17 у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Баранець О.М., Булгакова І.В., Дроботова Т.Б., Львов Б.Ю., Пільков К.М., Селіваненко В.П., Ткач І.В., Ткаченко Н.Г. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 та рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2017 у справі №916/2450/17 залишено без змін.

5. Ухвалою від 06.12.2018 Верховний Суд поновив касаційне провадження у справі №914/2339/17 Господарського суду Львівської області за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 та ухвалив продовжити розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у справі №914/2339/17 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

6. Регіональна філія "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Укрзалізниця", позивач) подало відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ" (далі - ТОВ "МІГ", відповідач).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

7. ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до ТОВ "МІГ" про стягнення 183 925 грн.

7.1. В обґрунтування позовних вимог позивач з посиланням на пункт 122 Статуту залізниць України, зазначив, що відповідно до накладної №37110830 відправником вантажу є ТОВ "МІГ", маса вантажу визначена вантажовідправником без участі представників залізниці, що зазначено в графі 24 перевізних документів, завантаження проводилося вантажовідправником, такі відмітки є в перевізних документах. При цьому, оскільки відповідач зазначив неправильні відомості про вантаж у залізничній накладній, то ПАТ "Укрзалізниця" звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача штрафу в порядку пункту 118 Статуту залізниць.

Короткий зміст рішення першої інстанції

8. Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.02.2018 позовну заяву задоволено частково, стягнено з ТОВ "МІГ" на користь ПАТ "Укрзалізниця" 9 000 грн. штрафу та 1 600 грн. судового збору.

8.1. Місцевий суд встановив, що 10.05.2017 згідно з накладною №37110830 зі станції Шкло-Старжиська Львівської залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці відправлено вагон №60659323 з вантажем лом чорних металів, а 16.05.2017 на проміжній станції Волноваха здійснено контрольне комісійне переважування зазначеного вагону та складено комерційний акт №486202/58, відповідно до якого під час контрольного комісійного зважування з повною зупинкою і розчепленням на 150т вагах станції Волноваха (держповірка проведена 15.02.2017, контрольний огляд-перевірка 10.05.2017) вагона №60659323, відправленого за накладною №37110830, встановлено розбіжності фактичної маси вантажу із зазначеною в накладній масою - менше на 3900 кг. Крім того, судом встановлено, що 18.05.2017 на станції Сартана Донецької залізниці на підставі комерційного акта станції Волноваха №486202/58 від 16.05.2017 здійснено комісійне переважування зазначеного вагона та складено новий комерційний акт №484809/425, відповідно до якого під час контрольного зважування на вагах станції вагона №60659323, відправленого за накладною №37110830, встановлено розбіжності фактичної маси вантажу із зазначеною в накладній масою - менше на 3250 кг. і менше на 650 кг, ніж зазначено в комерційному акті станції Волноваха. Оскільки у накладній №37110830 правильність внесених відомостей підтвердив своїм підписом представник відповідача (відправник), позивач за неправильне зазначення в накладній маси вантажу нарахував відповідачу штраф відповідно до статті 118 Статуту залізниць України у розмірі п'ятикратної провізної плати на суму 183 925 грн.

8.2. Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий суд, з посиланням на статті 95, 908, 909 ЦК України, пункти 37, 118, 129 Статуту залізниць України, статті 230, 233 ГК України, виходив з того, що оскільки регіональна філія "Донецька залізниця" є підрозділом ПАТ "Укрзалізниця", відтак, останнє вправі самостійно визначати в особі якої своєї філії подавати позови і є належним позивачем у даній справі, а вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд, беручи до уваги пояснення представників сторін, враховуючи, що відповідач вказав більший розмір вантажу, ніж був в дійсності перевезений залізницею, що також не завдало шкоди транспортній інфраструктурі позивача, вважав за можливе зменшити розмір штрафу та стягнути з відповідача 9 000 грн. та в решті позовних вимог в цій частині відмовив.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

9 Постановою від 17.09.2018 Львівський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнив, рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2018 скасував, прийняв нове рішення, яким позов задовольнив, стягнув з ТОВ "МІГ" на користь ПАТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" 183 925 грн. штрафу та 2 758, 88 грн. судового збору, стягнув з ТОВ "МІГ" на користь ПАТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" 4 138, 32 грн. витрат зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

9.1. Апеляційним судом встановлено, що в матеріалах справи відсутній і відповідачем не надано технічного паспорта автомобільних ваг (заводський №7520), в тому числі відсутня будь-яка інформація щодо власника цих ваг, виробника, дати випуску, проведення Державної реєстрації як засобу вимірювальної техніки; відповідності ГОСТ, проведення повірок, місце знаходження, справності, допустимих погрішностей при зважуванні тощо, на яких відправник проводив зважування вантажу у вагоні №60659323 перед відправкою. При цьому, позивачем надано суду і в матеріалах справи є Технічний паспорт №1 засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) вагонної ваги на станції Сартана Донецької залізниці, Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №981, чинне до вересня 2017 року. Також, матеріалами справи підтверджується, що контрольне переважування вантажу разом із вагоном №60659323 проводилося із зупинкою і розчепленням. При цьому, судом зазначено, що пункт 10 Правил приймання вантажів до перевезення та пункт 22 Правил видачі вантажів застосовуються на станції відправлення та призначення, а не на транзитній станції, а станція Волноваха є проміжною, фактично транзитною станцією, яка здійснювала контрольне переважування, а не приймала вантаж до перевезення або здійснювала видачу вантажу на станції призначення, відтак, остання не вправі дотримуватись приписів пункту 10 Правил приймання вантажів та пункту 22 Правил видачі вантажів, оскільки такі поширюють свою дію на станції відправлення та призначення, а не на транзитні станції, тому апеляційним судом прийнято до уваги комерційний акт, складений на станції призначення Сартана Донецької залізниці.

9.2. Апеляційний суд дійшов висновку, що Комерційний акт №484809/425 від 18.05.2017, складений станцією призначення Сартана, відповідно до якого переважування вагона проводилося під охороною служби безпеки к-та Азовсталь і комерційних агентів станції Сартана, підписано уповноваженими на те особами. При цьому, апеляційний суд зазначив, що Комерційний акт №484809/425 від 18.05.2017, якій засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній вантажовідправником, складений відповідно до вимог, пред'явлених до його складання Правилами складання актів, та є чинним, тому факт невідповідності маси вантажу проти зазначених даних у накладній та відсутність ознак втрати або пошкодження вантажу під час перевезення встановлений зазначеним вище Комерційним актом.

9.3. Апеляційним судом встановлено, що телеграмами від 17.05.2017 та від 18.05.2017 станцією Сартана Донецької залізниці були повідомлені станція відправлення Шкло-Старжиська Львівської залізниці для повідомлення відправника вантажу та станція Волноваха (вантажоодержувач) про те, що вагон №60659323 за накладною 37110830 з вантажем прибув з попутним ком/актом №486202/58 від 16.05.2017, а вагон поданий на переважування, при якому маса вантажу виявилась на 3 250 кг менше зазначеної у накладній. Тому, враховуючи приписи пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, у зв'язку з неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу у залізничній накладній №37110830 на вагон №60659323, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, їх доведення належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим задовольнив позовні вимоги.

9.4. В частині висновків місцевого суду щодо зменшення розміру штрафу до 9 000 грн., в тому числі й з власної ініціативи суду, апеляційний суд вважав їх помилковими, оскільки місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати, однак, зменшення розміру штрафу з власної ініціативи суду суперечить приписам ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, і при недоведеності відповідачем перед судом сукупності передбачених статтею 233 ГК України обставин, штраф 9 000 грн. складає менше 5% від розрахованої і заявленої в позовній заяві суми штрафу 183 925 грн. (провізна плата 36 785 грн.), тому рішення місцевого суду є помилковим. Крім того, як вбачається з платіжного доручення №2913 від 20.10.2017, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, позивачем за даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2 758, 88 грн. При цьому, місцевий суд, без обґрунтування в мотивувальній частині рішення підстав, в пункті 2 резолютивної частини рішення помилково вирішив, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1 600 грн. судового збору, оскільки це не відповідає висновку місцевого суду у мотивувальній частині рішення.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (відповідач у справі)

10. Скаржник доводив, що висновки апеляційного суду щодо помилкового застосування місцевим судом статті 233 ГК України замість статті 549 ЦК України не відповідають дійсності та спростовуються доводами у наданих відзиві на позовну заяву та запереченнях. Крім того, апеляційний суд помилково дійшов висновку про те, що місцевим судом зменшено розмір штрафу з власної ініціативи, оскільки таке речення було вирване із контексту, а місцевий суд при цьому посилався на Постанову ВГСУ від 26.12.2011 №18. При цьому, скаржник зазначив, що місцевим судом прийнято рішення з урахуванням вимог, передбачених пунктами 118, 122 Статуту залізниць України, статтями 230, 233 ГК України, статтею 551 ЦК України, а також з врахуванням пояснень сторін у справі, відсутність завданої шкоди транспортній інфраструктурі позивача.

Доводи інших учасників справи

11. У відзиві ПАТ "Укрзалізниця" на касаційну скаргу ТОВ "МІГ" зазначено, що зменшення розміру санкцій за статтею 233 ГК України є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізоване за наявності сукупності передбачених в гіпотезі коментованої норми обставин, а сама лише відсутність завданих збитків без врахування кількісної характеристики динаміки виконання зобов'язання, наявності заборгованості перед бюджетами, найманими працівниками, виробництво важливих для держави і суспільства товарів та інших обставин не може слугувати підставою зменшення розміру санкцій. При цьому, відповідач не надав місцевому суду жодних доказів, а суд не встановив майнового, в тому числі фінансового, стану боржника, ступінь виконання зобов'язання, а відповідач просив зменшити розмір штрафних санкцій з інших підстав.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

12. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 551 - предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Частина 2 статті 551 - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Частина 3 статті 551 - розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

13. Господарський кодекс України

Частина 1 статті 230 - штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 2 статті 230 - суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частина 1 статті 233 - у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 2 статті 233 - якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

14. Статут залізниць України (далі - Статут залізниць), затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998

Пункт 6 - накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Пункт 24 - вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пункт 105 - залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Пункт 118 - за пред'явлення вантажу , який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Пункт 122 - за неправильно зазначені у накладній масу , кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Пункт 129 - обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

15. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 статті 86 - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 2 статті 86 - жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частина 3 статті 86 - суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 статті 236 - суд ве рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

16. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статей 230, 233 ГК України, статті 551 ЦК України, пунктів 118, 122 Статуту залізниць України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

17. За змістом пунктів 6, 105, 118, 122 Статуту залізниць України вбачається, що залізничні перевезення оформляються накладною як обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Законодавцем встановлено матеріальну відповідальність вантажовідправника за пред'явлення до перевезення вантажу з неправильним зазначенням його маси у накладній та її невідповідності фактичній масі вантажу, який надійшов до станції призначення, у вигляді штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати за все перевезення.

Приписами пункту 129 Статуту залізниць України визначено, що обставини, які можуть бути підставою для застосування матеріальної відповідальності за порушення, допущені під час перевезення вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини 1 статті 77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

18. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, станцією призначення Сартана складений Комерційний акт №484809/425 від 18.05.2017, відповідно до якого переважування вагона проводилося під охороною служби безпеки к-та Азовсталь і комерційних агентів станції Сартана. При цьому, судом встановлено, що у розділі "Д" Комерційного акта від 16.05.2017 №486202/58 зазначено, що контрольне зважування вагона здійснювалось комісійно, з повною зупинкою і розщепленням вагона та встановлено, що за документами значиться брутто не вказано, тара 24600 кг., нетто 62800 кг, а фактично при перевірці виявилося брутто 83500 кг., тара 24600 кг., нетто 58900 кг., що менше накладної на 3900 кг. Крім того, комісійне зважування вагона проведено агентом комерційним ОСОБА_16 в присутності ДСЗ ОСОБА_17, ВОХР ОСОБА_20 16.05.2017. Зазначений комерційний акт підписано всім складом комісії.

Також, апеляційним судом встановлено, що складеним на станції призначення Комерційним актом від 18.05.2017 №484809/425 підтверджено відповідність ваги, справність вагонів і такий акт складено вагарем /"весовщик"/ і ст. пр. к-та Азовсталь ОСОБА_21, Шишацкая ДСМ станції Сартана ОСОБА_18 і ком/агент станції Сартана ОСОБА_19, завідувач вантажним двором за штатним розписом відсутній, а зазначений комерційний акт підписано всім складом комісії.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи та їх оцінку, як таких, що є належними доказами в обґрунтування господарського правопорушення відповідно до пункту 118 Статуту залізниць України, касаційний суд погоджується з висновками за змістом оскаржуваної постанови апеляційного суду про задоволення позовних вимог про стягнення штрафу за невідповідність даних щодо маси вантажу у накладних, що супроводжували вантаж залізницею до станції позивача, та правильність застосування судом апеляційної інстанції приписів пункту 10 Правил складання актів.

19. Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач зазначив, що висновки апеляційного суду щодо помилкового застосування місцевим судом статті 233 ГК України замість статті 549 ЦК України не відповідають дійсності та спростовуються доводами у наданими ним відзиві на позовну заяву та запереченнях, де ним було чітко викладено позицію про спосіб нарахування штрафу у п'ятикратному розмірі від невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Скаржник зазначав, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку щодо неможливості застосування статті 549 ЦК України, яка дає визначення неустойки, та дійшов правильних висновків про зменшення штрафу відповідно до статті 233 ГК України. Однак, апеляційний суд неправильно застосував статтю 233 ГК України та невірно оцінив клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки виключно як таке, що подане з підстав відсутності шкоди, завданої відповідачем позивачу, та надмірності штрафної санкції в порівнянні з провізною платою.

Верховний Суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки вони зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким вже надана певна оцінка апеляційним судом та зазначає про таке.

Відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.

20. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов'язку щодо мотивації прийнятої судом апеляційної інстанції постанови, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів скаржника ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

21. Доводи скаржника, зазначені в пункті 10 описової частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими з підстав, зазначених у пунктах 17-20 мотивувальної частини даної постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови судом апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача та залишення без змін постанови апеляційного суду.

В. Судові витрати

23. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у справі №914/2339/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Жуков

В.Я. Погребняк