Постанова

від 25.09.2018 по справі 18/268-08

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 18/268-08

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2018 (Широбокова Л.П., Подобєд І.М., Орєшкіна Е.В.) у справі № 18/268-08 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Підприємства об'єднання громадян "КАСКАД" до Приватного підприємства "КХТ Плюс" про розірвання попереднього договору оренди та визнання права власності

Історія справи

Короткий зміст вимог

1. Підприємство об'єднання громадян "КАСКАД" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням уточнень до позовних вимог) до Приватного підприємства "КХТ Плюс" (далі - Відповідач) про визнання права власності за Позивачем на торгівельний комплекс, розташований за адресою м.Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 32Н.

2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2008 та додатковим рішенням від 12.12.2008 визнано за Позивачем право власності на торгівельний комплекс, розташований за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 32Н, який складається з: торгівельного павільйону літ.А-1площею 22,3м 2 , торгівельного павільйону літ.Б-1 площею 100,5 м 2 , торгівельного павільйону літ.В-1 площею 35,5 м 2 , торгівельного павільйону літ.Г-1 площею 26,6м 2 , замощення літ.1,11 площею 257,0 м 2 без акту вводу в експлуатацію.

3. Не погоджуюсь з рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, Дніпровська міська рада (далі - Скаржник), як особа, яка не брала участі у справі, однак рішенням порушено її права та обов'язки, звернулася в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просила їх скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2018 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Скаржника на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2008 та додаткове рішення від 12.12.2008 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

5. Ухвала суду мотивована тим, що спір у справі виник між Позивачем та Відповідачем щодо права власності на нежитлове приміщення, а Скаржник посилається, що судом першої інстанції було вирішено питання стосовно земельної ділянки, яка є власністю територіальної громади, що позбавило Скаржника можливості розпоряджатися цією земельною ділянкою. Оскільки як вбачається із рішення та додаткового рішення судом не вирішувалося питання щодо прав на земельну ділянку, в резолютивній частині рішення не має посилання на права чи обов'язки Скаржника. В мотивувальній частині рішення також відсутні будь-які висновки суду про права та обов'язки Скаржника. Судом тільки встановлено ту обставину, що на підставі рішення Скаржника №378/30 від 21.09.2005 земельна ділянка по вул. Братів Трофімових, у районі будинку №32 була надана в оренду для улаштування та експлуатації торговельного комплексу (майданчик) та укладений договір оренди землі від 21.10.2005 строком на 5 років.

5.1. Таким чином, суд дійшов висновку, що права Скаржника оскаржуваним рішенням не порушені, а рішення стосовно його прав та обов'язків судом не приймалось. Крім того, судом враховано, що Позивач і Відповідач є припиненими, та за відсутності сторін спору рішення суду не може бути переглянуте.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Скаржник подав касаційну скаргу на ухвалу суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи Скаржника, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

7. Скаржник є власником земельної ділянки, а спірний об'єкт нерухомого майна, який є предметом спору у цій справі є таким, що побудований на земельній ділянці Скаржника без відповідних дозвільних документів. Отже, судом апеляційної інстанції не враховано, що судом першої інстанції вирішено питання щодо земельної ділянки, яка є власністю територіальної громади, що позбавило Скаржника можливості розпоряджатися цією земельною ділянкою, що, в свою чергу, є порушенням норм матеріального права, зокрема, статей 80, 83 ЗК України, статей 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

8. Не враховано, що без оформлення права власності або користування будівництво об'єктів нерухомого майна в законному порядку неможливо, а тому рішення суду першої інстанції прямо впливає на права та інтереси Скаржника.

Позиція Відповідача щодо касаційної скарги

9. Скаржником не зазначено які норми матеріального та процесуального права порушено судом апеляційної інстанції.

10. Скаржником не доведено яким чином рішення суду першої інстанції зачіпає, впливає чи порушує права та інтереси органу місцевого самоврядування, а тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою Скаржника обґрунтовано закрито.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

11. Частиною 1 статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

12. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 254, 272 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

13. У справі, яка переглядається, предметом спору, який вирішений судом першої інстанції, є визнання права власності за Позивачем на торгівельний комплекс, розташований на земельній ділянці територіальної громади, що підтверджено судом апеляційної інстанції.

14. Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підставі рішення Скаржника №378/30 від 21.09.2005 земельна ділянка по вул. Братів Трофімових, у районі будинку №32 була надана в оренду для улаштування та експлуатації торговельного комплексу (майданчик) та укладений договір оренди землі від 21.10.2005 строком на 5 років.

14.1. При цьому, судом зазначено, що в пункті 2.2 цього договору вказано, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, інші об'єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки.

15. Тобто, як визначився апеляційний господарський суд, нерухоме майно вже знаходилося на орендованій земельній ділянці, а земельна ділянка є власністю територіальної громади, а саме Скаржника.

16. В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції та додаткове рішення Скаржник, який не був учасником справи, стверджував про порушення оскаржуваним рішенням його прав та обов'язків, як власника наданої Позивачу в користування за відповідним договором оренди земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, право власності на яке судом першої інстанції визначено за Позивачем.

16.1. Скаржник зазначав, що внаслідок визнання права власності на майно, яке знаходиться на земельній ділянці територіальної громади, Скаржника обмежено в реалізації правомочностей власника землі, оскільки Позивач в силу статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України з моменту набуття права власності на нерухоме майно одночасно автоматично набуває і права подальшого користування земельною ділянкою під цим майном, договір оренди на яку з Позивачем не продовжено, а тому користування спірною земельною ділянкою відбувається Позивачем неправомірно.

17. Верховний Суд зазначає, що згідно з наведеним у статті 181 ЦК України визначенням до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення; рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

18. Отже, на відміну від рухомих речей, нерухомість має безпосередній та нерозривний правовий зв'язок із земельною ділянкою, на якій вона розташована. В силу особливого правового статусу нерухомого майна чинне земельне законодавство передбачає і особливий пріоритетний порядок набуття законним власником нерухомості речового права на земельну ділянку, зокрема: автоматичний перехід речового права на землю (стаття 120 ЗК України), отримання земельної ділянки у власність поза конкурсом (частина 2 статті 134 ЗК України) тощо. У той же час такий порядок відсутній щодо власників рухомого майна, які можуть набути прав на земельну ділянку на загальних підставах у порядку, встановленому чинним законодавством.

19. За таких обставин прийняте у справі судове рішення, яким за Позивачем визнано право власності на нерухоме майно, тобто, фактично, встановлено правовий зв'язок між майном, яке є предметом спору у справі та належною Скаржнику на праві власності земельною ділянкою, безпосередньо впливає на обсяг прав та обов'язків та зачіпає інтереси останнього, як власника земельної ділянки, на якій це майно розташоване.

20. Зазначене свідчить про передчасність висновку суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження у справі з посиланням на пункт 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

21. Встановивши обставини про прийняття рішення у справі про права, інтерес та (або) обов'язок скаржника, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 ГПК України) та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

22. Водночас, апеляційний господарський суд зазначив, що враховує ту обставину, що Позивач та Відповідач є припиненими та за відсутності сторін спору рішення суду не може бути переглянуто.

23. Колегія суддів зазначає, що хоча суд і зазначив, що сторони спору є припиненими, однак це питання може бути вирішено, по-перше, лише на стадії здійснення апеляційного перегляду по суті апеляційної скарги, але не на стадії вирішення питання чи прийнято рішення про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка звернулась з апеляційною скаргою, по-друге, з урахуванням вимог процесуального закону щодо неможливості правонаступництва припиненої юридичної особи (пункт 6 частини 1 статті 231 ГПК України). Тобто, посилання суду на припинення сторін у справі та, в зв'язку з цим, неможливість перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, є передчасним.

24. В резолютивній частині оскаржуваної ухвали не зазначено норми, які є підставою для закриття апеляційного провадження в зв'язку з припиненням юридичних осіб, тоді, як наявність обставин про припинення осіб має інші процесуальні наслідки закриття апеляційного провадження.

25. Доводи Відповідача, зазначені в пунктах 9, 10 постанови відхиляються судом як необґрунтовані з підстав, наведених у даній постанові суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26 . Допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали про закриття провадження у справі, є підставою для скасування судового рішення в силу приписів частини 6 статті 310 ГПК України з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 306, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити частково.

2. Ухвалу Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2018 у справі № 18/268-08 скасувати.

3. Справу № 18/268-08 направити до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.