Рішення

від 25.09.2018 по справі 922/1599/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1599/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Комплекс безпеки "Лідер" (18006, м. Черкаси, вул. Добровольського, 1, оф. 212) до Філії "Богодухівська птахофабрика" Приватної науково-виробничої компанії "ІНТЕРБІЗНЕС" (62480, Харківська область, Харківський район, с. Хролі, вул. Червоноармійська/Миколаївська, буд. 25/2) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - позивача

відповідача - ОСОБА_1В.(дов №б/н від 12.12.2017 року)

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Комплекс безпеки "Лідер", м. Черкаси звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача -Філії "Богодухівська птахофабрика" приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес", с. Хролі, Харківського району, про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 106824,77 грн., пені в сумі 6731,29 грн. та штрафу у сумі 5341,24 грн. за договором про надання охоронних послуг № 12/12/17ПФ від 12 грудня 2017 року.

Разом з позовом позивачем подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому позивач просить вирішити питання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю представника ПП "Комплекс Безпеки" Лідер" та визначити суд відповідальний за проведення відеоконференції під час вищевказаного судового засідання - господарський суд Черкаської області.

Ухвалою господарського суду від 15.06.2018 року залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до господарського суду Харківської області у 10-денний строк з дня вручення даної ухвалидоказів сплати судового збору у розмірі 1783,45 грн. (оригіналу платіжного доручення).

25.06.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла заява (вх. №18300) з доказами сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі 1762,0грн. та в розмірі 21,45грн.(оригінали платіжних доручень).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1599/18, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, підготовче засідання призначено на 18 липня 2018 року о 10:20 год.

Окрім того, ухвалою господарського суду Харківської області від 26.06.2018 постановлено забезпечити участь представника Приватного підприємства "Комплекс Безпеки "Лідер" у судовому засіданні 18.07.2018 року о 10:20 в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Черкаської області.

06.07.2018 представником відповідача до канцелярії суду наданий відзив на позовну заяву за вх. № 19441, в якому відповідач заперечує проти позову та просить у позові відмовити в повному обсязі.

Відзив долучений судом до матеріалів справи.

09.07.2018 від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи за вх. № 19648 у зв'язку з перебуванням представника ПП "Комплекс Безпеки "Лідер" на лікуванні.

Клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.07.2018 задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи за вх. № 19648. Відкладено підготовче засідання до 07 серпня 2018 року о 11:00 год.

07.08.2018 представником позивача до суду подано заяву (вх. № 22759) про долучення до матеріалів справи документів, а саме платіжного доручення № 59 від 15.02.2018 та платіжного доручення № 72 від 16.03.2018.

Заява з додатком долучена судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/1599/18 на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 10.09.2018 о 11:00 год.

14.08.2018 від позивача електронною поштою на адресу суду за вх. № 1831 та вх. № 1830 надійшла відповідь на відзив, яка долучена судом до матеріалів справи.

15.08.2018 від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив за вх. № 23544. Відповідь на відзив долучена судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суд від 10.09.2018 року, задоволено спільну письмову заяву сторін про початок розгляду справи по суті: 10.09.2018 року. Закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 10 вересня 2018 року о 11:20 год.

Ухвалою господарського суду від 10.09.2018 року, розгляд справи по суті відкладено до 25.09.2018 року.

17.09.2018 року від позивача на електронну пошту суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке в подальшому зареєстровано канцелярію суду (за вх. № 27336) у зв'язку з із неможливістю бути присутнім у судовому засіданні.

19.09.2018 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (за вх. № 27336) у зв'язку з із неможливістю бути присутнім у судовому засіданні .

19.09.2018 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (за вх. № 27337) .

В судове засідання 25.09.2018 представник позивача не з'явився.

Господарським судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача щодо відкладення розгляду справи, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 202 ГПК України, а саме: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 25.09.2018, визначених у ч. 2 ст. 202 ГПК України, в даному випадку не встановлено.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Також, господарським судом відмовлено в задоволенні клопотання про участь останнього в режимі відеконференції, у зв*язку із винесенням кінцевого процесуального документа.

В судовому засіданні 25.09.2018 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В порядку ст.240 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне.

Згідно ч.1 ст. 179 Господарського Кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно до ст. 638 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно до ст. 181 Господарського Кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Статтею 640 Цивільного Кодексу передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, що направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

12грудня 2017 року між ПП Комплекс безпеки Лідер та Філією Богодухівська птахофабрика Приватної науково-виробничої компанії Інтербізнес було укладено протокол розбіжностей до договору №12-12-17ПФ про надання охоронних послуг, відповідно до якого сторони розглянули та виклали свої зауваження .

Після підписання цього протоколу розбіжностей уповноваженими представниками замовника і виконавця договір вважається укладеним з урахуванням умов, що викладені в цьому протоколі розбіжностей в запропонованої виконавцем.

Підписуючи цей протокол розбіжностей, замовник і виконавець засвідчують, що вони досягли згоди з усіх та окремих істотних умов ОСОБА_2. Цей протокол розбіжностей є невід'ємною частиною ОСОБА_2.

12 грудня 2017 між ПП Комплекс безпеки Лідер та Філією Богодухівська птахофабрика Приватної науково-виробничої компанії Інтербізнес було укладено договір про надання охоронних послуг, за умовами якого позивач зобов'язується забезпечити недоторканість об'єкту охорони, що передається відповідачем під охорону, а замовник - щомісячно сплачувати позивачу обумовлену сторонами в ОСОБА_2 суму до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 3.1. ОСОБА_2 позивач зобов'язався організовувати та забезпечувати охорону та недоторканість об'єкту охорони згідно з даним ОСОБА_2.

Пунктом 7.3. ОСОБА_2 вартість послуг по даному договору становить 57 096 грн.

Згідно з п. п. 7.4., 7,5. ОСОБА_2 оплата щомісячної суми договору здійснюється замовником до 10 числа місяця, наступного за звітним. Виконавець до 2 числа місяця наступного за звітним направляє замовнику два примірника актів виконаних робіт. Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення щодо викладеного в акті про надання охоронних послуг. У разі не підписання замовником акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Матеріали справи свідчать, що позивач прийняв під охорону територію відповідача - а саме приміщення за адресою Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Протопопівка вул. Леніна буд. 96 А (згідно додатку №4 до ОСОБА_2 про надання охоронних послуг).

Як вбачається із матеріалі справи, у період з 12 грудня 2017 року по 27 березня 2018 року позивач надав відповідачу послуги, на загальну суму 200 756 грн 77 коп , які відповідач оплатив частково, на суму 93 932 грн.

Проте, відповідач свої обов'язки щодо своєчасного розрахунку за користування послугами, наданими позивачем, належним чином не виконував, внаслідок чого у нього утворилась перед позивачем заборгованість 106 824,77грн.

Додатковою угодою №1 від 27.03.2018 року до договору №12-12-17ПФ про надання охоронних послуг, сторони дійшли до згоди припинити дію договору з 27.03.2018 року, однак згідно з вимогами п.8.4. договору сторонами визначено, що закінчення дії договору або дострокове припинення не звільняє сторони від зобов8язань , які виникли під час дії договору.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором охорони, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

За змістом ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не в повній мірі виконано свої зобов'язання з оплати послуг з охорони об'єкта на суму 106 824,77грн. Доказів оплати боргу матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано, у зв'язку з чим вимога про стягнення 106 824,77 грн. основної заборгованості підлягає задоволенню.

Доводи відповідача щодо відмови від підписання актів приймання передачі матеріальних цінностей та припинення його зобов'язань за договором, у зв'язку з укладенням додаткової угоди №1, відхиляються судом з тих підстав, що припинення договору не звільняє сторін від виконання зобов'язань, які виникли під час дії договору, і залишаються не виконаними після його припинення.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача пені в сумі 6731,29 грн. та штрафу у сумі 5341,24 грн. за договором про надання охоронних послуг № 12/12/17ПФ від 12 грудня 2017 року.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п. 5.9. договору , в редакції викладеній у протоколі розбіжностей від 12.12.2017 року сторонами було погоджено, що у випадку несвоєчасні замовником вартості послуг охорони згідно договору замовник зобов'язаний сплатити за вимогою охорони штраф у розмірі 5% від простроченої суми договору та пеню у розмірі подвійної! ставки НБУ за кожен день прострочки платежу. Затримка платежів з вини банків не підлягає штрафний і сплата пені не звільняє замовника від сплати заборгованості.

Судом встановлено, що відповідачем було допущено прострочення строків оплати визначених п. 7.4,7.5. договору, оплата наданих послуг здійснювалася частинами та нерегулярно, відповідно є підстави для стягнення з відповідача 5 % штрафу в сумі 5341,24грн. та пені за період прострочення визначений позивачем з 12.03.2018 по 31.05.2018 в сумі 6731,29грн.

Стосовно заперечень відповідача викладених у відзив, зокрема щодо направлення справи за територіальною підсудністю до господарського суду м.Києва, оскільки філія є відокремленим підрозділом ПАТ "Інтербізнес" та не має повноважень на представництво юридичної особи в суді, господарський суд звертає увагу відповідача на наступне.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Таким чином, підстави для передачі за підсудністю справи до суду за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи наявні за одночасної наявності таких умов: 1) відокремленому підрозділу надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи та визначено коло таких повноважень; 2) спір випливає з діяльності відокремленого підрозділу; 3) позивач зазначає відповідачем у позовній заяві юридичну особу саме в особі відокремленого підрозділу (пред'являє вимоги у позові до юридичної особи саме в особі відособленого підрозділу), тобто коли юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ.

Отже, процесуальним законом надано право вибору позивачу визначати підсудність розгляду спору (в даному випадку щодо виконання господарського договору) у випадку наявності вищевказаних підстав для розгляду спору за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи - або за місцезнаходженням юридичної особи-відповідача, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи-відповідача.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у даній справі суд вважає за необхідне покласти судовий збір на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 193, 218, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 901,903,907 Цивільного кодексу України, ст.ст. 73-74, 76-80, 129, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Філії "Богодухівська птахофабрика" Приватної науково-виробничої компанії "ІНТЕРБІЗНЕС" (62480, Харківська область, Харківський район, с. Хролі, вул. Червоноармійська/Миколаївська, буд. 25/2, код 39723395) на користь Приватного підприємства "Комплекс безпеки "Лідер" (18006, м. Черкаси, вул. Добровольського, 1, оф. 212, код 36391145) - суму боргу у розмірі 106824,77 грн., пені в сумі 6731,29 грн., штрафу у сумі 5341,24 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,0грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.09.2018 р.

Суддя ОСОБА_3