Постанова

від 18.09.2018 по справі 910/4746/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2018 р. м.Київ Справа№ 910/4746/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Куксова В.В.

за участю секретаря судового засідання : Цибульського Р.М.

представники сторін: згідно з протоколом судового засідання від 18.09.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-Н-АЙ" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 (повний текст рішення складено 14.06.2018) у справі №910/4746/18 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-Н-АЙ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт Лаб"

про стягнення 74 748,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ-Н-АЙ" (далі - позивач, скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт Лаб" (далі - відповідач) про стягнення 74 748,32 грн., з яких: 28 000,00 грн. основний борг, 2 492,00 грн. індекс інфляції, 513,32 грн. три проценти річних, 43 743,00 неустойка за час невиконання.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по сплаті наданих послуг (перевезенні вантажів по разовим договорам, а саме: №30/08/2017 від 30.08.2017 року на суму 3 500,00 грн., №30/08/2017 від 30.08.2017 року на суму 3 500,00 грн., №31/08/2017 від 31.08.2017 року на суму 11 000,00 грн., №01/09/2017 від 01.09.2017 року на суму 10 000,00 грн.), у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у заявленому розмірі.Крім того, за порушення своїх зобов'язань по оплаті наданих послуг позивачем заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати з посиланням на ст. 625 Цивільного кодекус України та неустойку з посиланням на умови узгоджених рзових договорів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 (повний текст рішення складено 14.06.2018) у справі №910/4746/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-Н-АЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт Лаб" про стягнення 74 748,32 грн. - задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт Лаб" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-Н-АЙ" заборгованість в розмірі 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп., індекс інфляції в розмірі 2 492 (дві тисячі чотириста дев'яносто дві) грн. 00 коп., три проценти річних в розмірі 513 (п'ятсот тринадцять) грн. 32 коп., пеню в розмірі 3 904 (три тисячі дев'ятсот чотири) грн. 24 коп. та судовий збір в розмірі 822 (вісімсот двадцять дві) грн. 85 коп., в іншій частині позову - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову мотивовано тим, що факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 28 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, у зв'язку з чим присуджено до стягненян основну суму боргу, а також нараховані на неї у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України 2 492,00 грн. індекс інфляції та 513,32 грн. три проценти річних. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення 3 904,24 грн. пені з посиланням на ст. 549 Цивільного кодексу України, Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції в частині стягнення пені, скаржник (ТОВ "СІ-Н-АЙ") звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати частково, а саме: скасувати стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт Лаб" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-Н-АЙ" пені в розмірі 3 904 (три тисячі дев'ятсот чотири) грн.. 24 коп. та судового збору в розмірі 822 (вісімсот двадцять дві) грн. 85 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт Лаб" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-Н-АЙ" неустойку за час невиконання договірного обов'язку в натурі 43743 (сорок три тисячі сімсот сорок три) грн. 00 коп. за розрахунком позову та повністю судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. 00 коп. за подання позову до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення в частині стягнення пені порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції у наведеній частині було прийнято при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи у вказаній частині, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник посилався на те, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про стягнення пені, оскільки в укладених між позивачем та відповідачем угодах сторонами було передбачено саме неустойку за порушення виконання зобов'язань, розмір якої такої узгоджено сторонами. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано ст. 549 Цивільного кодексу України, Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 910/4746/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-Н-АЙ" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 (повний текст рішення складено 14.06.2018) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2018 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-Н-АЙ" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 (повний текст рішення складено 14.06.2018) у справі №910/4746/18 відкрито апеляційне провадження, поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження, розгляд справи призначено на 18.09.2018, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 (повний текст рішення складено 14.06.2018).

В судове засідання 18.09.2018 учасники справи своїх представників не направляли, про дату, час та міце розгляду справи повідомлені належним чином (поштове повідомлення про вручення ухвали суд апеляційної інстанції від 20.07.2018 позивачу - 6502902684058, витяг з сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення відповідачу - 0411623572374 (вручено особисто)).

Суд апеляційної інстанції, керуючись ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку, що явка учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а отже, неявка в судове засідання представників позивача та відповідача, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи апеляційним судом - не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції враховує, що скаржник не погоджується з рішенням суду першої інстанції саме в частині присудження до стягнення 3 904,24 грн. пені, у зв'язку з чим на підставі ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, 30.08.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "СІ-Н-АЙ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Спорт Лаб" укладено разовий договір перевезення вантажу автомобільним транспортом № 30/08.2017.

Відповідно до даного договору, перевізник зобов'язується згідно даного договору здійснювати перевезення по маршруту: Затока-Одеса.

Найменування і характер вантажу: ТНП на палетах.

Тоннаж - 21 т, об'єм: 586 м.куб.

Дата та час подачі автотранспорту під завантаження: 30.08.2017.

Адреса завантаження: Затока, згідно телефонного дзвінка

Адреса розвантаження: м. Одеса по ТТН

Дата та час розвантаження: 31.08.2017.

Перевізник здійснює подачу замовникові автотранспорту марки, з державними номерами: Вольво, НОМЕР_1, НОМЕР_2, водій: ОСОБА_2

Сума фрахту: 3 500, 00 грн. Оплата по завантаженню.

Підтвердженнями перевезення по разовому договорі перевезення вантажу автомобільним транспортом № 30/08/2017 від 30.08.2017 є товарно-транспортна накладна № серії АПМТ-1948 від 30.08.2017, з яких вбачається, що вантаж отримано 30.08.2017 вантажоодержувачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Спорт Лаб", а саме директором Кармій М.М.

Сторонами підписано акт № РФ-01948 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.08.2017, в якому зазначено, що транспортно-експедиційні послуги за маршрутом Затока-Одеса, Вольво НОМЕР_1, НОМЕР_2, ОСОБА_2 виконані в повному обсязі. Загальна вартість робіт (послуг) відповідно до документу (договір/заявка № 30/08/17 від 30.08.2017) без ПДВ складає 2 916,67 грн.; ПДВ 20% складає 583,33 грн. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 3500,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

30.08.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "СІ-Н-АЙ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Спорт Лаб" укладено разовий договір перевезення вантажу автомобільним транспортом № 30/08.2017.

Відповідно до даного договору, перевізник зобов'язується згідно даного договору здійснювати перевезення по маршруту: Затока-Одеса.

Найменування і характер вантажу: ТНП на палетах.

Тоннаж - 21 т, об'єм: 586 м.куб.

Дата та час подачі автотранспорту під завантаження: 30.08.2017.

Адреса завантаження: Затока, згідно телефонного дзвінка

Адреса розвантаження: м. Одеса по ТТН

Дата та час розвантаження: 31.08.2017.

Перевізник здійснює подачу замовникові автотранспорту марки, з державними номерами: Вольво, НОМЕР_3, НОМЕР_4, водій: ОСОБА_4.

Сума фрахту: 3 500, 00 грн. Оплата по завантаженню.

Підтвердженнями перевезення по разовому договорі перевезення вантажу автомобільним транспортом № 30/08/2017 від 30.08.2017 є товарно-транспортна накладна № серії АПМТ-1949 від 30.08.2017 р., з яких вбачається, що вантаж отримано 30.08.2017 вантажоодержувачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Спорт Лаб", а саме директором Кармій М.М.

Сторонами підписано акт № РФ-01949 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.08.2017, в якому зазначено, що транспортно-експедиційні послуги за маршрутом Затока-Одеса, Вольво НОМЕР_3; НОМЕР_4; ОСОБА_4, виконані в повному обсязі. Загальна вартість робіт (послуг) відповідно до документу (договір/заявка № 30/08/17 від 30.08.2017) без ПДВ складає 2 916,67 грн.; ПДВ 20% складає 583,33 грн. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 3500,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

31.08.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "СІ-Н-АЙ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Спорт Лаб" укладено разовий договір перевезення вантажу автомобільним транспортом № 31/08/2017.

Відповідно до даного договору, перевізник зобов'язується згідно даного договору здійснювати перевезення по маршруту: Затока-Київ.

Найменування і характер вантажу: ТНП на палетах.

Тоннаж - 21 т, об'єм: 586 м.куб.

Дата та час подачі автотранспорту під завантаження: 31.08.2017.

Адреса завантаження: Затока, згідно телефонного дзвінка

Адреса розвантаження: м. Одеса по ТТН

Дата та час розвантаження: 04.09.2017.

Перевізник здійснює подачу замовникові автотранспорту марки, з державними номерами: Вольво, НОМЕР_3, НОМЕР_4, водій: ОСОБА_4.

Сума фрахту: 11 000, 00 грн. Оплата по завантаженню.

Підтвердженнями перевезення по разовому договорі перевезення вантажу автомобільним транспортом № 31/08/2017 від 31.08.2017 є товарно-транспортна накладна № серії АПМТ-1951 від 31.08.2017, з яких вбачається, що вантаж отримано 04.09.2017 р. вантажоодержувачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Спорт Лаб", а саме директором Кармій М.М.

Сторонами підписано акт № РФ-01951 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.09.2017, в якому зазначено, що транспортно-експедиційні послуги за маршрутом Затока-Київ, Вольво НОМЕР_3; НОМЕР_4; ОСОБА_4,. виконані в повному обсязі. Загальна вартість робіт (послуг) відповідно до документу (договір/заявка № 31/08/17 від 31.08.2017 р.) без ПДВ складає 9 166,67 грн.; ПДВ 20% складає 1 833,33 грн. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 11 000,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

01.09.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "СІ-Н-АЙ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Спорт Лаб" укладено разовий договір перевезення вантажу автомобільним транспортом № 01/09/2017.

Відповідно до даного договору, перевізник зобов'язується згідно даного договору здійснювати перевезення по маршруту: Затока-Дніпро.

Найменування і характер вантажу: ТНП.

Тоннаж - 21 т, об'єм: 586 м.куб.

Дата та час подачі автотранспорту під завантаження: 01.09.2017.

Адреса завантаження: Затока, згідно телефонного дзвінка

Адреса розвантаження: м. Одеса по ТТН

Дата та час розвантаження: 02.09.2017.

Перевізник здійснює подачу замовникові автотранспорту марки, з державними номерами: МАН НОМЕР_5, водій: ОСОБА_5.

Сума фрахту: 10 000, 00 грн. Оплата по завантаженню.

Підтвердженнями перевезення по разовому договорі перевезення вантажу автомобільним транспортом № 01/09/2017 від 01.09.2017 є товарно-транспортна накладна № серії АПМТ-1952 від 01.09.2017, з яких вбачається, що вантаж отримано 04.09.2017 вантажоодержувачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Спорт Лаб", а саме директором Кармій М.М.

Сторонами підписано акт № РФ-01952 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.09.2017, в якому зазначено, що транспортно-експедиційні послуги за маршрутом Затока-Дніпро, МАН НОМЕР_5, ОСОБА_5, виконані в повному обсязі. Загальна вартість робіт (послуг) відповідно до документу (договір/заявка № 01/09/17 від 01.09.2017) без ПДВ складає 8 333,33 грн.; ПДВ 20% складає 1 666,67 грн. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 10 000,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

Згідно ч.1 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з частиною 1 статті 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата в розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір плати не визначений, стягується розумна плата.

Як встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, у матеріалах справи відсутні будь-які докази сплати вантажоотримувачем перевізнику кошти за перевезення вантажу.

Також, в матеріалах справи наявний акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.08.2017 по 22.11.2017, з якого видно, що заборгованість ТОВ "СПОРТ ЛАБ" перед ТОВ "СІ-Н-АЙ" складає 28 000,00 грн., підписаний двома сторонами та скріплений печатками сторін.

Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 28 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнано судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, і рішення суду першої інстанції в цій частині скаржником не оскаржується.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим присуджено до стягнення 3 % річних в розмірі 513,32 грн. та індекс інфляції в розмірі 2492,00 грн.у зв'язку з неналежним виконання разових договорів, і рішення суду першої інстанції в цій частині скаржником не оскаржується.

В свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції з позовом до відповідача було заявлено до стягнення 43 743,00 грн. неустойки з посиланням на пункти 11 разових договорів - заявок від 30.08.2017, від 31.08.2017, від 01.09.2017, якими передбачено, що за несвоєчасну оплату замовник сплачує неустойку в розмірі 0,7% від суми неуплати за кожний день прострочення.

В свою чергу, суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за перерахунком суду 3 904,24 грн. пені, відмовивши у задоволенні стягнення пені в розмірі 39 838,76 грн.

Проте, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду справи в апеляційному порядку не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, вважає, що їх зроблено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, за недоведеністю обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та зроблнені з посилковим застосуванням норм матеріального права, з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем при зверненні до суду першої інстанції з позовом до відповідача було заявлено до стягнення 43 743,00 грн. неустойки з посиланням на пункти 11 разових договорів - заявок від 30.08.2017, від 30.08.2017, від 31.08.2017, від 01.09.2017, якими передбачено, що за несвоєчасну оплату замовник сплачує неустойку в розмірі 0,7% від суми неуплати за кожний день прострочення.

Таким чином, сторонами в разових договорах від 30.08.2017, від 31.08.2017, від 01.09.2017 чітко узгоджено вид штрафної санкції, яка підлягає застосуванню у випадку порушення договірних зобов'язань, а саме - неустойку, що також узгоджується з приписами ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п. 5 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, виходячи з умов пунктів 11 договорів від 30.08.2017, від 30.08.2017, від 31.08.2017, від 01.09.2017, дійшов висновку, що судом першої інстанції помилково здійснено зміну правової природи заявленої позивачем до стягнення штрафної санкції з неустойки на пеню, як помилково застосовано у розрахунку подвійну облікову ставку НБУ та помилково застосовано припис Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3 904,24 грн. пені, так і в частині відмови у стягненні 39 838,76 грн. пені - підгягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовної вимоги про стягнення неустойки, з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що неустойка є окремим видом штрафних санкцій, що визначено зокрема ст. 230 Господарського кодексу України, а її розрахунок має здійснюватись за ставкою, визначеною сторонами у договорах (0,7%), з врахуванням законодавчо встановленого обмеження її нарахування у шість місяців, що чітко визначено ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, за розрахунком суду апеляційної інстанції, розмір неустойки, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає:

- за договором № 30/08/2017 від 30.08.2017 завантаження відбулось 30.08.2017 згідно товарно - транспортної накладної № АПМТ-1948 від 30.08.2017, вартість фрахту - 3 500,00 грн., оплата узгоджена по завантаженню, таким чином, період прострочення оплати відповідачем становить з 31.08.2017 по 28.02.2018 (ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України), у зв'язку з чим розмір неустойки складає: 3500,00 грн. х 0,7% х182 дні прострочення = 4 459,00 грн.

- за договором № 30/08/2017 від 30.08.2017 завантаження відбулось 30.08.2017 згідно товарно - транспортної накладної № АПМТ-1949 від 30.08.2017, вартість фрахту - 3 500,00 грн., оплата узгоджена по завантаженню, таким чином, період прострочення оплати відповідачем становить з 31.08.2017 по 28.02.2018 (ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України), у зв'язку з чим розмір неустойки складає: 3500,00 грн. х 0,7% х182 дні прострочення = 4 459,00 грн.

- за договором № 31/08/2017 від 31.08.2017 завантаження відбулось 31.08.2017 згідно товарно - транспортної накладної № АПМТ-1951 від 31.08.2017, вартість фрахту - 11 000,00 грн., оплата узгоджена по завантаженню, таким чином, період прострочення оплати відповідачем становить з 01.09.2017 по 01.03.2017 (ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України), у зв'язку з чим розмір неустойки складає: 11000,00 грн. х 0,7% х182 дні прострочення = 14 014,00 грн.

- за договором № 01/09/2017 від 01.09.2017 завантаження відбулось 01.09.2017 згідно товарно - транспортної накладної № АПМТ-1952 від 01.09.2017, вартість фрахту - 10 000,00 грн., оплата узгоджена по завантаженню, таким чином, період прострочення оплати відповідачем становить з 02.09.2017 по 02.03.2017 (ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України), проте, позивачем самостійно визначено період початку нарахування неустойки за даним договором з 04.09.2017, і суд не має права виходити за межі такого визначення, у зв'язку з чим розмір неустойки складає: 10000,00 грн. х 0,7% х180 дні прострочення = 12 600,00 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка загалом в розмірі 35 532,00 грн. (4 459,00 грн. + 4 459,00 грн. + 14 014,00 грн. + 12 600,00 грн.) В частині стягнення неустойки в розмірі 8 211,00 грн. позов задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача неустойки за порушення грошового зобов'язання за договорами. У зв'язку з чим позовна вимога щодо стягнення з відповідача неустойки підлягає частковому задоволенню, а саме: в розмірі 35 532,00 грн. В частині стягнення неустойки в розмірі 8 211,00 грн. - слід відмовити.

Таким чином, суд апеляційної інстанції за результатами перегляду справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги, встановив, що висновки суду першої інстанції щодо правової природи завяленої позивачем до стягнення штрафної санкції (неустойки) зроблені з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, суд першої інстанції визнав встановлені обставини справи, які не доведені належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, помилково застосував норми чинного законодавства, які регулюють стягнення пені, у зв'язку з чим зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи. З огляду на викладене, рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 (повний текст рішення складено 14.06.2018) у справі №910/4746/18 підлягає скасуванню в частині стягнення 3 904 (три тисячі дев'ятсот чотири) грн. 24 коп. пені та в частині відмови у задоволенні 39 838,76 грн. пені, з прийняттям в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовної вимоги і стягнення з відповідача на користь позивача 35 232,00 грн. неустойки. В частині стягнення неустойки в розмірі 8 211,00 грн. суд апеляційної інстанції відмовляє. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 (повний текст рішення складено 14.06.2018) у справі №910/4746/18 скаржником не оскаржувалось і підлягає залишенню без змін.

Ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ч. 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Ч. 1 статі 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, найшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку в частині стягнення 3 904 (три тисячі дев'ятсот чотири) грн. 24 коп. пені та в частині відмови у задоволенні 39 838,76 грн. пені, з прийняттям в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовної вимоги про стягнення неустойки, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за перерахунком суду апеляційної інстанції, 35 232,00 грн. неустойки

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: за подачу позову судовий збір покладається на позивача та відповідача пропорційно розміру позовних вимог, а за подачу апеляційної скарги судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь скаржника пропорційно розміру задоволених вимог за апеляційною скаргою.

Крім того, дія рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 повний текст рішення складено 14.06.2018) у справі №910/4746/18 підлягає поновленню у не скасованій частині.

Керуючись ст.ст. 240, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-Н-АЙ" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 (повний текст рішення складено 14.06.2018) у справі №910/4746/18 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 (повний текст рішення складено 14.06.2018) у справі №910/4746/18 - скасувати в частині стягнення 3 904 (три тисячі дев'ятсот чотири) грн. 24 коп. пені та в частині відмови у задоволенні 39 838,76 грн. пені, і прийняти в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовної вимоги про стягнення неустойки, присудивши до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт Лаб" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-Н-АЙ" неустойку в розмірі 35 232,00 грн.

3. Викласти пункти 1, 2 та 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 (повний текст рішення складено 14.06.2018) у справі №910/4746/18 в наступній редакції.

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт Лаб" (03038, м. Київ, вул. Федорова, буд. 28, код ЄДРПОУ 38913452) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-Н-АЙ" (65029, м. Одеса, вул. Композитора Ніщинського, буд. 28, код ЄДРПОУ 38156109) заборгованість в розмірі 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп., індекс інфляції в розмірі 2 492 (дві тисячі чотириста дев'яносто дві) грн. 00 коп., три проценти річних в розмірі 513 (п'ятсот тринадцять) грн. 32 коп., неустойку в розмірі 35 232 (тридцять п'ять тисяч двісті тридцять дві) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1 561 (одна тисяча п'ятсот шістдесят одна) грн. 37 коп. за подачу позову.

3. В іншій частині позову відмовити. .

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт Лаб" (03038, м. Київ, вул. Федорова, буд. 28, код ЄДРПОУ 38913452) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-Н-АЙ" (65029, м. Одеса, вул. Композитора Ніщинського, буд. 28, код ЄДРПОУ 38156109) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 2 127 (дві тисячі сто двадцять сім) грн. 25 коп. В іншій частині судовий збір в розмірі 515,75 грн. за подачу апеляційної скарги покласти на товариство з обмеженою відповідальністю "СІ-Н-АЙ".

5. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 (повний текст рішення складено 14.06.2018) у справі №910/4746/18 у не скасованій частині.

6. Матеріали справи №910/4746/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 24.09.2018.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

В.В. Куксов