Ухвала

від 27.09.2018 по справі 323/2586/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 323/2586/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/778/1065/18 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 323/2586/18 Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_7 ,

розглянула вапеляційному порядкуу відкритомусудовому засіданні,матеріали кримінальногопровадження №42018081350000172,за апеляційноюскаргою прокурорау кримінальномупровадженні,прокурора Оріхівськоговідділу Токмацькоїмісцевої прокуратуриЗапорізької області ОСОБА_8 на ухвалуслідчого суддіОріхівського районногосуду Запорізької області від 13 вересня 2018 року,

якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Оріхівського відділу поліції Пологівського ВПГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Оріхівського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_8 , про накладення арешту врожаю кукурудзи по кримінальному провадженню за №42018081350000172 від 17.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Згідно з ухвалою, слідчий СВ Оріхівського відділу поліції Пологівського ВПГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 звернувся з клопотанням про накладення арешту на врожай кукурудзи, що росте на земельних ділянках державної форми власності, які розташовані на території Щасливської сільськоїрадиОріхівського району Запорізької області (наразі Комишуваська об`єднана територіальна громада), площею 55,6605 га., шляхом заборони будь-яким чином фізичним та юридичним особам розпоряджатись будь-яким чином та використовувати врожай до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та/або скасування арешту, окрім слідчого, прокурора, для забезпечення збереження вказаного речового доказу та подальшого звернення врожаю в дохід держави.

Клопотання мотивоване тим, що 17.07.2018 року Оріхівським відділом Токмацької місцевої прокуратури внесено відомості до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.197 1 КК України. Зокрема встановлено, що невідомою особою у порушення вимог Земельного Кодексу та ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель», умисно, з корисливих мотивів, самовільно зайнято земельну ділянку державної форми власності, загальною площею 55,6605 га., яка розташована на території Щасливської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (наразі Комишуваська ОТГ) за межами населеного пункту, яка використовується невідомими особами для вирощування сільськогосподарської культури кукурудзи.

З метою перевірки вказаних даних, процесуальним прокурором по вказаному провадженню 18.07.2018 року проведено огляд вказаної земельної ділянки, за наслідками якого встановлено, що самовільно зайнята земельна ділянка державної форми власності перебуває в обробленому стані та засіяна сільськогосподарською культурою - кукурудзою .

Під час допиту свідків в межах кримінального провадження, підтверджено факт використання вказаної земельної ділянки головою ФГ «Крєпиш СВ» ОСОБА_10 .

Постановою процесуального керівника по вказаному кримінальному провадженню від 18.07.2018 року посів кукурудзи визнано речовим доказом.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна слідчий суддя послалась на ту обставину, що прокурором не доведено необхідність застосування арешту на врожай кукурудзи в межах цього кримінального провадження, оскільки витяг із кримінального провадження містить тільки відомості стосовно факту використання земель на території Щасливської сільської ради без документів. Але, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності від 05.07.2018 року, земельна ділянка, площею 55,6605 га. перебуває в оренді у ФГ «Крєпиш СВ», на підставі Договору оренди землі та додаткової угоди від 07.10.2009 року. Відповідно до платіжних доручень ФГ «Крєпиш СВ» здійснює оплату за землю орендну плату, наперед, тобто сплачено по жовтень 2018 року. Крім того ФГ звернулося в липні 2017 року до власника земельної ділянки - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про пролонгацію Договору оренди, що підтверджується повідомленням за № 27-6387/0/1 від 20.07.2017 року. Орендодавець не направив свого заперечення після закінчення дії договору, тобто після 23.08.2017 року, а також не звертався з вимогою передати зазначену земельну ділянку за актом прийому передачі та весь час отримує орендну плату.

Крім того, жодній особі в рамках цього кримінального провадження не було повідомлено про підозру, цивільний позов заявлений не був, а санкцією ч.1 ст.197-1 КК України не передбачена конфіскація або спеціальна конфіскація.

В апеляційній скарзі прокурор, не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, вважає її незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Прокурор вважає, що правовою підставою для арешту майна є необхідність збереження врожаю сільськогосподарських культур, як речового доказу. Слідчим суддею під час розгляду клопотання проігноровано той факт, що вказаний речовий доказ має істотне значення в частині доказування по кримінальному провадженню, оскільки підтверджує факт незаконного самовільного зайняття, обробітку земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Саме з метою збереження посіву кукурудзи, як речового доказу, виникла необхідність у накладенні на вказані посіви арешту. Крім того, зазначаючи в ухвалі про надання стороною захисту заяви та документів для долучення до матеріалів провадження, слідчим суддею не було їх оголошено в судовому засіданні.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання слідчого та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та накласти арешт на урожай кукурудзи, що росте на земельних ділянках площею 55,6605 га. на території Щасливської сільської ради.

Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача про сутність судового рішення та доводи апеляційної скарги; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та вважав ухвалу слідчого судді не законною і необґрунтованою; представника власника майна, який заперечував проти доводів апеляційної скарги прокурора та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Положенням ч.2 ст.170КПК України визначено, що арешт майна допускається за для досягнення певної мети. Слідчим у клопотанні метою для арешту майна зазначено збереження речового доказу (п.1 ч.2 ст.170 КПК України) у виді врожаю кукурудзи, що росте на земельних ділянках державної власності, кадастровий номер 2323987900:03:002:0164, що розташована на території Щасливської сільськоїради(наразіКомишуваська ОТГ)площею 55,6605га,для забезпечення збереження вказаного речового доказу та подальшого звернення врожаю в дохід держави.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, на підставі наданих ініціатором клопотання матеріалів, повинен з`ясовувати обставини, визначені ч.2 ст.173 КПК України, зокрема, правову підставу для арешту майна.

Для з`ясування цих питань пов`язаного із кваліфікацією злочину, що внесено до ЄРДР і саме це питання передує з`ясуванню визначених ст.170 КПК України підстав та меті забезпечення кримінального провадження.

Так, згідно відомостей ЄРДР органом досудового розслідування проводиться перевірка за фактом оброблення земельної ділянки невстановленими особами.

Судова колегія звертає увагу на кваліфікуючи ознаки, визначені ч.1 ст.197-1 КК України, за якою передбачена кримінальна відповідальність за фактом якої проводиться досудове розслідування.

Так, за диспозицією ч.1 ст.197-1 КК України передбачена кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

З матеріалів провадження випливає, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності від 05.07.2018 року, земельна ділянка, площею 55,6605 га. перебуває в оренді у ФГ «Крєпиш СВ», на підставі Договору оренди землі та додаткової угоди від 07.10.2009 року.

Відповідно до платіжних доручень ФГ «Крєпиш СВ» здійснює оплату за землю орендну плату, наперед, тобто сплачено по жовтень 2018 року.

В липні 2017 року ФГ «Крєпиш СВ» звернулось до власника земельної ділянки - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про пролонгацію Договору оренди, що підтверджується повідомленням за № 27-6387/0/1 від 20.07.2017 року. Орендодавець не направив свого заперечення після закінчення дії договору, тобто після 23.08.2017 року, а також не звертався з вимогою передати зазначену земельну ділянку за актом прийому передачі та весь час отримує орендну плату.

Також з наданих матеріалів провадження вбачається, що на даний час існує господарський спір стосовно спірної земельної ділянки. Так, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.07.2018 року прийнято справу до розгляду за позовом ФГ «Крєпиш СВ» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про поновлення договору оренди землі. Також цією ухвалою зупинено провадження в даній справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку.

Сукупність зазначених обставин засвідчує відсутність доцільності накладення арешту на майно у рамках даного кримінального провадження за ч.1 ст. 197-1 КК України.

Сама по собі наявність в матеріалах провадження постанови слідчого про приєднання до кримінального провадження речовими доказами вищевказаної посіви кукурудзи площею 55,66 га., на земельній ділянці кадастровий номер 2323987900:03:002:0164, що розташована на території Щасливської сільськоїради(наразі Комишуваська ОТГ), не може бути врахована як мета для накладення арешту в розумінні п.1 ч.2 ст.170 КПК України, з огляду на необґрунтованість вказаної постанови. Посіви кукурудзи, якою засіяна вищевказана земельна ділянка критеріям ст.98 КПК України, у контексті кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, не відповідають, а запропонований органом досудового розслідування захід забезпечення кримінального провадження є неадекватним предмету злочину, що розглядається у рамках даного кримінального провадження.

Відповідно ч.1 ст.173КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Слідчий суддя, з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності, зобов`язаний розглянути заявлене клопотання лише у межах його доводів, якими у даному випадку є арешт сільськогосподарської культури.

Враховуючи зміст клопотання про арешт сільськогосподарської культури (соняшника) та заявлену мету для його арешту, судова колегія приходить до висновку про недоведеність необхідності накладення арешту.

Колегія суддів звертає увагу, що факт обробки і використання ФГ «КрєпишСВ»вищевказаної земельної ділянки і засіву її кукурудзою є зафіксований, і не заперечується ані ФГ «Крєпиш СВ», ані власником майна, тому доцільність накладення арешту на врожай, саме з метою його збереження як речового доказу є недоцільним.

Решта доводів і клопотання і апеляційної скарги (як то можливість реалізації вражаю кукурудзи) з огляду на відсутності мети для накладення арешту майна на правильність прийнятого по суті рішення слідчого суддів не виливають.

Крім того, варто зазначити, що з даним клопотанням про арешт посіву кукурудзи слідчий звернувся вже втретє. Ухвалами слідчих суддів від 01.08.2018 року, 31.08.2018 року було відмовлено в задоволенні клопотання, одна з яких ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22.08.2018 року залишена без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представником власника майна адвокатом ОСОБА_7 надано копію ухвали слідчого судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 24.09.2018 року про

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги прокурора, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу прокурора Оріхівського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Оріхівськогорайонного суду Запорізької області від 13 вересня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Оріхівського відділу поліції Пологівського ВПГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Оріхівського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_8 , про накладення арешту врожаю кукурудзи по кримінальному провадженню за №42018081350000172 від 17.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4