Рішення

від 27.09.2018 по справі 727/7008/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/7008/17

Провадження № 2/727/71/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючої судді Чебан В.М.

при секретарі Меренчук Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2017 року позивач ПАТ Укрсоцбанк звернувся до суду з позовом, де третьою особою виступає ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки до відповідача ОСОБА_3 , посилаючись на те, що відповідно до укладеного між АКБ Укрсоцбанк договору про надання відновлювальної кредитної лінії 925/166366-KN від 16.09.2008 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 123000,00 доларів США. Також вказують, що 09.03.2010 року загальними зборами акціонерів банку було прийнято рішення про зміну найменування АКБ Укрсоцбанк , відповідно до яких повне найменування банку стало Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк .

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Звертають увагу суду на те, що позивач свої обов'язки по кредитному договору виконав, надавши грошові кошти позичальнику.

Кредит надавався позичальнику на поточні потреби та в п.1.1.1.2 договору визначений графік погашення заборгованості за кредитом, періоди погашення, кінцевий термін користування кредитом.

Вказують, що в результаті порушення умов договору та невиконання позичальником ОСОБА_2 своїх зобов'язань станом на 06.02.2017 року утворилася заборгованість у розмірі 136762,56 доларів США, яка складається з наступного: 79992,79 доларів США - заборгованість за кредитом; 56769,77 доларів США - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.550 Цивільного кодексу України Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Вказують, що з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника, яким є ОСОБА_2, що випливають з Основного договору, відповідно до ст.553 ЦК України, 16.09.2008 року позивач та фізична особа - ОСОБА_3, уклали Іпотечний договір (з майновим поручителем) №925/166371-ІО, відповідно до якого остання передала Банку в іпотеку наступне майно, а саме нежитлове приміщення, торгову залу та офіс, загальною площею 498,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Чернівецька обл., м.Чернівці, вулиця Південно-Кільцева, будинок 9Д. Вказують, що сторони оцінили предмет іпотеки у 1 378 798,00 (Одна мільйон триста сімдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто вісім гривень).

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до умов Іпотечного договору, а саме п.п.2.1.1-2.1.10 Іпотекодержатель набуває право стягнення на предмет іпотеки у будь-якому з наступних випадків: у випадку невиконання Боржником основного зобов'язання; у випадку невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем умов Іпотечного договору; у інших випадках, передбачених законодавством.

Позивач вказує на те, що у разі порушення Боржником основного Кредитного договору та/або порушення Іпотекодавцем умов Іпотечного договору, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та/або Боржнику письмову вимогу про усунення порушення Основного зобов'язання за Кредитним договором та/або зобов'язань, передбачених Іпотечним договором, у тридцятиденний строк, та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки відповідно до умов Іпотечного договору.

Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено Іпотекодержателем на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, шляхом позасудового врегулювання, яким вважатиметься застереження, що міститься у Іпотечному договорі або на підставі окремого договору, який може бути укладений між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Позивач звертає увагу суду на те, що на виконання умов договору про іпотечний кредит та Іпотечного договору, Відповідачу і Боржнику було направлено Вимогу, а саме: Повідомлення про усунення порушень , але на дату подання позовної заяви вказана Вимога не була виконана.

Таким чином, зважаючи на невиконання Відповідачем (Боржником) зобов'язання стосовно з повернення кредиту, Позивач вважає, що він вправі вимагати стягнення заборгованості по кредиту, за відсотками, за пенею з останнього, за рахунок предмету іпотеки.

Вказують, що відповідно до ч.6 ст.3 Закону України Про іпотеку , у разі порушення Боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст.12 ЗУ Про іпотеку у разі порушення іпотекодавцем обов'язків,

встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.33 ЗУ Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 ЗУ Про іпотеку .

Таким чином, як вказує позивач, враховуючи невиконання відповідачем основного зобов'язання, позивач має право звернутися до останнього з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором відповідача.

На основі викладеного, позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії 925/166366-KN від 16.09.2008 року, яка станом на 06.02.2017 року становить 136762,56 доларів США, та складається з наступного: 79992,79 доларів США - заборгованість за кредитом, 56769,77 доларів США - заборгованість за відсотками, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на нежитлове приміщення, торгову залу та офіс, загальною площею 498,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Чернівецька область, місто Чернівці, вулиця Південно-Кільцева, будинок 9Д, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України Про виконавче провадження , за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнути з відповідача яким є ОСОБА_2 на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 53385,33 грн.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 27.09.2018 року не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, однак спрямувала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність. Будучи присутньою в ході розгляду справи, представник позивача вказала суду, що в листопаді 2013 року боржник за кредитним договором ОСОБА_2 перестала сплачувати кошти в погашення кредитної заборгованості. Звернула увагу суду на те, що померла ОСОБА_3 була не фінансовим, а саме майновим поручителем по кредиту, який отримала ОСОБА_2 Також вказала, що відсутні належні та допустимі докази направлення листа нотаріуса від 07.09.2012 року. Вказала на те, що 06.05.2016 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за вказаним у позові кредитним договором на користь позивача, однак їй невідомо коли позивачем було пред'явлено виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за рішенням суду. Також вказала на те, що відсутні належні докази на підтвердження направлення нотаріусом листа банку від 17.09.2012 року. Просила задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 27.09.2018 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, однак надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Будучи присутнім в ході розгляду справи, представник відповідача вказав суду, що сторона відповідача ОСОБА_1 не заперечує щодо існування боргових зобов'язань за вказаним у позові договором про надання відновлювальної кредитної лінії 925/166366-KN від 16.09.2008 року. Однак, з огляду на існування повідомлення нотаріуса від 17.09.2012 року, вважав, що станом на 2012 рік позивачу було відомо про смерть іпотекодавця. Вважав, що позивачем пропущений передбачений законом строк пред'явлення кредитором вимог до спадкоємця і і порядок задоволення цих вимог кредитора. Таким чином, представник відповідача стверджує, що недотримання кредитором передбачених статтею 1281 ЦК України строків пред'явлення вимог, які є присічними (преклюзивними) позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців. При цьому, інформацію щодо спадкоємця банк отримав у 2012 році, а до суду з вказаним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки звернувся в 2017 році. Вказує на те, що оскільки кредитор пред'явив вимоги до спадкоємця поза межами зазначених строків, підставою для відмови кредитору у зверненні стягнення на спадкове іпотечне майно є саме ця обставина, що також відображено у постанові Верховного Суду України у справі №6-33цс15. Просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 04.08.2017 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_3, де третьою особою виступає ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою суду від 11.08.2017 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 08.12.2017 року судом було задоволено клопотання представника позивача та витребувано у Першої Чернівецької державної нотаріальної контори інформаційну довідку зі спадкового реєстру ОСОБА_3 та відомості щодо спадкоємців ОСОБА_3, які прийняли спадщину.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Згідно з п.п.9 п.1 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 11.01.2018 року було задоволено клопотання представника позивача та витребувано у приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 інформаційну довідку зі спадкового реєстру ОСОБА_3 та відомості щодо спадкоємців ОСОБА_3, які прийняли спадщину, а також витребувано належним чином завірену копію спадкової справи ОСОБА_3 за номером у Спадковому реєстрі 53189580.

Також, ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19.02.2018 року було залучено до участі у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_3, де третьою особою виступає ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки - в якості процесуального правонаступника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між АКБ Укрсоцбанк договору про надання невідновлювальної кредитної лінії 925/166366-KN від 16.09.2008 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 123000,00 доларів США (т.1 а.с.6-13). Відповідно до п.1.1 договору кредитор надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Відповідно до п.1.1.1. договору надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами, зі сплатою 15,00 процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному у додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною, в межах максимального ліміту заборгованості до 123 000,00 доларів США. Згідно п.1.1.1.2 договору погашення траншів кредиту буде здійснюватися до 20-го числа кожного місяця, починаючи з січня 2009 року до 15 вересня 2018 року, на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.2 договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: поточні потреби. В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, кредитор укладає в день укладення цього договору з ОСОБА_3 іпотечний договір, за умовами якого майновий поручитель передає кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: об'єкт незавершеного будівництва, що складається з торгового залу та офісу, що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вулиця Південно-Кільцева, будинок 9Д та яке належить майновому поручителю на праві приватної власності, заставною вартістю 1 378 798,00 грн.

Також, в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором №925/166366-KN від 16.09.2008 року, між позивачем та ОСОБА_3 (іпотекодавцем) 16.09.2008 року було укладено іпотечний договір №925/166371-ІО (т.1 а.с.26-30). Згідно п.1.1. вказаного договору іпотеки іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №925/166366-KN від 16.09.2008 року, укладеним між іпотекодержателем та позичальником, наступне нерухоме майно: об'єкт незавершеного будівництва, торгового залу та офісу, відсоток готовності складає 60%, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 24399241, кадастровий номер 7310136300:10:001:0057, що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вулиця Південно-Кільцева, будинок 9Д та належить іпотекодавцю на праві приватної власності. Загальна заставна вартість предмету іпотеки за погодженням сторін становить 1 378 798,00 грн., що в еквіваленті складає 284 188,63 доларів США (п.1.2. та п.1.3. іпотечного договору).

Згідно п.6.3 іпотечного договору, він набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення основного зобов'язання. Дія цього договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема законом України Про іпотеку .

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема розрахунків заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ Укрсоцбанк за договором невідновлювальної кредитної лінії (т.1 а.с.36-39), станом на 06.02.2017 року загальна заборгованість позичальника становить: 136762,56 доларів США, та складається з наступного: 79992,79 доларів США - заборгованість за кредитом; 56769,77 доларів США - заборгованість за відсотками.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Згідно довідки ПАТ Укрсоцбанк №10.1-87/10008 від 01.06.2017 року (т.1 а.с.39-40), станом на 06.02.2017 року клієнтом банку ОСОБА_2 за договором №925/166366-KN від 16.09.2008 року в рахунок погашення заборгованості за період з 16.09.2008 року по 05.02.2017 року було перераховано 45220,44 доларів США, останній платіж на користь позивача був здійснений 28.10.2013 року. При цьому, згідно графіку погашення кредиту (т.1 а.с.6) за період з 16.09.2008 року по 31.10.2013 року ОСОБА_2 повинна була сплатити на користь позивача кошти в сумі 60958,00 доларів США; таким чином різниця становить 15737,56 доларів США.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Разом з тим, як вбачається з копії рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.03.2014 року справа №157/14 (т.2 а.с.40-43), вказаним рішенням був задоволений позов ПАТ Укрсоцбанк до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (як поручителя ОСОБА_2 за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №925/166366-KN від 16.09.2008 року) на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованість по договору кредиту в сумі 814164,97 грн. та стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь позивача третейськиій збір в сумі 8541,65 грн. Згідно вказаного рішення третейського суду з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 стягнуто на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованість за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №925/166366-KN від 16.09.2008 року, яка станом на 06.12.2013 року складала 814164,97 грн., у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 79992,79 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.12.2013 року складало 639382,37 грн. та заборгованість за відсотками у сумі 18173,23 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.12.2013 року складало 145258,65 грн., пеню в сумі 3693,73 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.12.2013 року складало 29523,96 грн. Тобто, судом встановлено, що позивачем було стягнуто з ОСОБА_2 та поручителя всю суму заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №925/166366-KN від 16.09.2008 року, в тому числі суми, строк погашення яких не настав.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 01.07.2014 року була задоволена заява Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про видачу виконавчого листа на підставі рішення Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.03.2014 року та видано виконавчий лист на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.03.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк 814164,97 грн. заборгованості та 8541,65 грн. сплаченого третейського збору та судовий збір в розмірі 243,60 грн. (т.2 а.с.29). На підставі виконавчого листа про стягнення заборгованості 06.05.2016 року державним виконавцем Відділу ДВС Чернівецького МУЮ було відкрите виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк 814164,97 грн. заборгованості та 8541,65 грн. сплаченого третейського збору та судовий збір в розмірі 243,60 грн. (т.2 а.с.30).

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

При цьому, згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 9 листопада 2016 року у справі №6-2251цс16, пред'явлення кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов'язання та зумовлює перебіг позовної давності.

З огляду на наведене, суд вважає, що кредитором (ПАТ Укрсоцбанк ) був змінений строк виконання основного зобов'язання за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №925/166366-KN від 16.09.2008 року шляхом звернення з відповідною заявою про дострокове стягнення з ОСОБА_2 заборгованості до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов'язання (взаємні права й обов'язки) виникає між іпотекодержателем (кредитором за основним зобов'язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов'язанням).

Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Частиною п'ятою статті 3 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно зі статтею 12 цього Закону в разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.33 ЗУ Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 ЗУ Про іпотеку .

При цьому, згідно витребуваної судом у приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 належним чином завіреної копії спадкової справи ОСОБА_3 за номером у Спадковому реєстрі 53189580 (т.1 а.с.171-231), ОСОБА_3 померла 21.02.2012 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-МИ №103341 (т.1 а.с.181). Єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_2, яка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 17.09.2012 року (т.1 а.с.227). Також, як вбачається з матеріалів спадкової справи, 17.09.2012 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 позивачу ПАТ Укрсоцбанк було направлено повідомлення про те, що спадщину на майно після смерті ОСОБА_3, в тому числі на майно, яке перебуває в іпотеці, стороною договору якого ПАТ Укрсоцбанк виступав як кредитор, отримала ОСОБА_2 (т.1 а.с.229, т.2 а.с.38), що також підтверджується довідкою нотаріуса від 10.08.2018 року №198/02-14-24/2012 (т.2 а.с.37). Вказане повідомлення позивачу по справі було направлено рекомендованим листом (т.1 а.с.230, т.2 а.с.39).

Статтями 1216, 1218 ЦК України, передбачено, що спадкування є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

За змістом статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Статтею 17 Закону України Про іпотеку передбачено підстави припинення іпотеки, однак такої підстави, як смерть іпотекодавця, положення зазначеної норми не містять.

Відповідно до статті 23 Закону України Про іпотеку у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

При цьому, суд враховує і ту обставину, що визначені статтею 1281 ЦК України строки пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідки позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.06.2018 року, постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 17.04.2018 року та правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-31цс16 від 17 лютого 2016 року.

Отже, оскільки зі смертю позичальника зобов'язання з повернення боргу включаються до складу спадщини, то строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємця боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281, 1282 ЦК України.

При цьому, судом встановлено, що згідно п.6.3 іпотечного договору №925/166371-ІО від 16.09.2018 року, він діє до припинення основного зобов'язання.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що умова вказаного пункту 6.3 іпотечного договору про дію іпотеки до припинення основного зобов'язання, не може розглядатися як установлений строк дії зобов'язань, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України.

Таким чином, враховуючи те, що в іпотечному договорі не встановлено чіткий строк його дії (який має відповідати вимогам ч.1 ст.251 та ч.1 ст.252 ЦК України), при цьому строк основного зобов'язання був встановлений та поряд з цим він є зміненим, у зв'язку із зверненням банком до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що підтверджується відповідним рішенням від 14.03.2014 року , яке в розумінні ч.1 ст.51 Закону України Про третейські суди є остаточним і оскарженню не підлягає, та на підставі якого згідно ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 01.07.2014 року був виданий виконавчий лист про стягнення заборгованості за договором №925/166366-KN від 16.09.2008 року, то суд приходить до висновку про те, що банк повинен був пред'явити даний позов про звернення стягнення на предмет іпотеки протягом 1-го року починаючи з дати постановлення рішення Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків .

При цьому, як вбачається з матеріалів позову (т.1 а.с.2) позивач ПАТ Укрсоцбанк звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівці з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки 17.07.2017 року, тобто понад два роки від дня настання строку вимоги за основним зобов'язанням, а тому в позові слід відмовити.

Відповідно до вимог ч.1 ст.77 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення, а тому в позові ПАТ Укрсоцбанк слід відмовити.

Питання про судові витрати вирішується судом у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.526, 530, 546, 599, 1048, 1050, 1054, 1055, 1216, 1218, 1268, 1281, 1282 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 89, 141, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 02 жовтня 2018 року.

СУДДЯ: