Постанова

від 02.10.2018 по справі 820/446/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

02 жовтня 2018 року

справа №820/446/16

адміністративне провадження №К/9901/28745/18, №К/9901/28746/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року у складі суддів Самойлової В.В., Зінченко А.В., Тітова О.М. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у складі колегії суддів Перцової Т.С., Дюкарєвої С.В., Жигилія С.П. у справі № 820/446/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вальєхо до Державної фіскальної служби України, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Харківського міського управління юстиції, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Державної казначейської служби України, про скасування рішень та записів, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вальєхо (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі податкова служба, перший відповідач у справі), Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі-податкова інспекція, другий відповідач у справі), Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Харківського міського управління юстиції (далі Відділ, третій відповідач у справі), Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (далі Реєстраційна служба, четвертий відповідач у справі), Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі друга податкова інспекція, п'ятий відповідач у справі), остаточно визначивши позовні вимоги у такому складі та просило про:

1. скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про розірвання договору №270320151 від 27 березня 2015 року.

2. вважати податкову звітність подану засобами електронного зв'язку прийнятою та поновити дію договору № 270320151 від 27 березня 2015 року.

3.визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття його податкових накладних для реєстрації та зобов'язати Державну фіскальну службу України податкові накладні №1 від 01 липня 2015 року та №5 від 30 червня 2015 року вважати прийнятими та зареєстрованими.

4. скасувати запис Реєстраційної служби Київського міського управління юстиції щодо відсутності за місцезнаходженням Товариства.

5.скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства та поновити його дію реєстрації платника податків на додану вартість (індивідуальний податковий номер 396126626597) від 01 березня 2015 року;

6. зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління відновити відомості про реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

7. зобов'язати Державну податкову інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області зарахувати суму податкового кредиту 7 411 739 гривень на рахунках Товариства.

11 квітня 2016 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року, позов Товариства задоволений частково, внаслідок чого визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо невиконання умов договору №270320151 від 27 березня 2015 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вальехо" та неприйняття податкової звітності, поданої Товариством засобами електронного зв'язку.

Визнані протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкових накладних Товариства №1 від 01 липня 2015 року та №5 від 30 червня 2015 року для реєстрації та зобов'язати Державну фіскальну службу України вчинити дії щодо їх прийняття та реєстрації.

Скасовано запис Реєстраційної служби Київського міського управління юстиції від 31 липня 2015 року, номер реєстраційної дії 10741430005052822 щодо відсутності за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальехо".

Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства від 31 липня 2015 року № 107/11 та зобов'язано цю інспекцію поновити дію реєстрації платника податків на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю"Вальехо" (індивідуальний податковий номер 396126626597) від 01 березня 2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

16 червня 2016 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві повернута п'ятому відповідачу у справі.

04 липня 2016 року Державною фіскальною службою України подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій положень статті 49 та статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року), доводить виключно правомірність відмови ним у реєстрації податкових накладних на підставі пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок не укладення із Товариством договору про визнання електронної звітності.

29 липня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України податкового органу після усунення недоліків наведених ухвалою цього суду від 06 липня 2016 року та витребувано справу №820/446/16 з Харківського окружного адміністративного суду.

13 липня 2017 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (п'ятий відповідач у справі) подано касаційну скаргу з посиланням на невідповідність рішень судів попередніх інстанцій положенням статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Доводами касаційної скарги визначає неправильний висновок судів попередніх інстанцій з приводу реєстрації податкових накладних та оцінку рішення про анулювання реєстрації Товариства, як платника податку на додану вартість прийнятого податковим органом з підстав підпункту ж пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, яке визнане судом першої інстанції протиправним та не було предметом апеляційного перегляду.

17 серпня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві після усунення недоліків на виконання ухвали цього суду від 14 липня 2016 року та витребувано справу №820/446/16 з Харківського окружного адміністративного суду.

11 серпня 2016 року справа №820/446/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

26 лютого 2018 року справа №820/446/16 разом із касаційними провадженнями К/9901/28746/18 та К/28745/18 передані до Верховного Суду, разом із 17281 справою, які передані Вищим адміністративним судом України виключно судовій палаті утвореній для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 39612669, перебуває на обліку податкових органів індивідуальний податковий номер 396126626597, є платником єдиного внеску з 02 лютого 2015 року, є платником податку на додану вартість, 01 березня 2015 року зареєстровано як платник податку на додану вартість у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного Управління Державної фіскальної служби у місті Києві, місцезнаходженням є, 01030, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Золотоворутська, будинок 2-А, приміщення 5.

27 березня 2015 року між позивачем та Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві укладений договір про визнання електронної звітності №270320151.

09 липня 2015 року п'ятим відповідачем у справі не прийнята податкова накладна позивача від 01 липня 2015 року №1 з посиланням на порушення вимог пункту "г" статті 201 Податкового кодексу України, з підстав неприйняття зазначених у квитанції того, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Податкова накладна від 30 червня 2015 року №5 не доставлена до центрального рівня Державної фіскальної служби України 10 серпня 2015 року, з посланням на порушення вимог пункту 201.8 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме того, що продавець не був платником на додану вартість на день її складання (10 серпня 2015 року), із наведенням дати анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість - 31 липня 2015 року.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 31 липня 2015 року Реєстраційною службою Київського міського управління юстиції внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про відсутність Товариства за місцезнаходженням, а саме за адресою: місто Київ, вулиця Золотоворутська, будинок 2-А, приміщення 5 (номер реєстраційної дії 10741430005052822) та те, що рішенням п'ятого відповідача у справі від 31 липня 2015 року № 107/11 анульовано реєстрацію свідоцтва платника податку на додану вартість Товариства.

Оцінюючи спірні правовідносини в частині неприйняття податкових накладних Товариства від 01 липня 2015 року № 1 та від 30 червня 2015 року № 5 та зобов'язання Державної фіскальної служби України вчинити дії щодо прийняття та реєстрації вказаних податкових накладних, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність у першого відповідача належних підстав для неприйняття вказаних вище податкових накладних, висновуючись на аналізі пунктів 201.1, 201.4, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та приписах пунктів 2, 8, 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі за текстом - Порядок).

У межах спірних правовідносин підставою для відмови 09 липня 2015 року у прийнятті податкової накладної № 1 від 01 липня 2015 року першим відповідачем визначено порушення вимог пункту г статті 201 Податкового кодексу України, а саме те, що місцезнаходження юридичної особи-продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що спростовується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час виникнення спірних відносин позивач не змінював своє місцезнаходження. Як на дату укладення договору про визнання електронних документів від 27 березня 2015 року, так і на дату подання податкових накладних від 30 червня 2015 року та 01 липня 2015 року місцезнаходженням позивача була адреса : м. Київ, вулиця Золотоворутська, будинок 2-А, приміщення 5, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 06 березня 2015 року та договір суборенди №310115.5033/20 від 30 січня 2015 року, яка відповідає адресі, вказаній в податкових накладних від 30 червня 2015 року № 5 та від 01 липня 2015 року № 1. Записи про відсутність юридичної особи Товариства за своїм місцезнаходженням або не підтвердження відомостей про юридичну особу до ЄДРПОУ не вносились.

20 серпня 2016 року Товариство змінило своє місцезнаходження на адресу: 61052, Харківська область, місто Харків, вулиця Маліновського, будинок 11, що підтверджується його Статутом від 21 серпня 2015 року, договором оренди №20/08/15-1 та актом приймання-передачі до даного договору від 20 серпня 2015 року.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про безпідставність посилань першого та п'ятого відповідачів на інформацію наведену у квитанції від 09 липня 2015 року про порушення позивачем положень підпункту г пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України при надісланні для реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 1 від 01 липня 2015 року.

Оцінюючи спір у частині неприйняття Державною фіскальною службою України від позивача податкової накладної №5 від 30 червня 2015 року, доставленої до центрального рівня Державної податкової служби України 10 серпня 2015 року, з посиланням на порушенням вимог пункту 201.8 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме, те що продавець не був платником податку на додану вартість 10 серпня 2015 року, внаслідок анулювання свідоцтва цього платника 31 липня 2015 року суди попередніх інстанцій висновувалися на неправомірно прийнятому рішення п'ятим відповідачем у справі № 107/11 від 31 липня 2015 року про анулювання реєстрації Товариства, як платника податку на додану вартість і як наслідок дійшли висновку про протиправність дій Державної фіскальної служби України щодо неприйняття зазначеної податкової накладної.

Суд визнає прийнятним обраний позивачем та погоджений судами попередніх інстанцій спосіб відновлення порушеного права шляхом зобов'язання Державної фіскальної служби України вчинити дії щодо прийняття та реєстрації вищевказаних податкових накладних.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року у та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі № 820/446/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер