Рішення

від 02.10.2018 по справі 802/271/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 жовтня 2018 р. Справа № 802/271/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк А.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко А.В.,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, Гальжбіївського сільського голови Лаврука Андрія Юрійовича

про: визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати

ВСТАНОВИВ:

30.01.2018 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась позивач - ОСОБА_1 з адміністративним позовом до відповідачів - Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, Гальжбіївського сільського голови Лаврука Андрія Юрійовича про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Із урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог від 14.08.2018 року, ОСОБА_1 просила:

- визнати протиправними дії Гальжбіївського сільського голови щодо звільнення ОСОБА_1 з посади секретаря Гальжбіївської сільської ради шляхом внесення до трудової книжки ОСОБА_1 запису № 21 про звільнення з посади секретаря Гальжбіївської сільської ради у зв'язку з достроковим припиненням повноважень ч. 5 ст. 50 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

- поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області з 29.12.2017 року.

- зобов'язати Гальжбіївську сільську раду Ямпільського району Вінницької області анулювати запис № 21 від 29.12.2017 року в трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення з посади секретаря Гальжбіївської сільської ради у зв'язку з достроковим припиненням повноважень ч. 5 ст. 50 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

- зобов'язати Гальжбіївську сільську раду Ямпільського району Вінницької області провести оплату праці за час вимушеного прогулу з 29.12.2017 року по день поновлення на посаді.

- стягнути з Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 завдану внаслідок незаконного звільнення з роботи моральну шкоду у розмірі 25000,00 гривень (а.с. 193-195).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що її звільнення з роботи Гальжбіївським сільським головою проведено на підставі рішення 11 позачергової сесії 7 скликання Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області № 128 від 01.12.2016 року. На думку позивача, вказане рішення вичерпало свою дію ще у 2016 році та не мало жодних юридичних наслідків для сторін, оскільки відповідачем у порядку встановленому Кодексом законів про працю України, не здійснено своєчасних і належних дій щодо його виконання. З огляду на викладене, позивач вважає, що її звільнення із посади секретаря Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області на підставі рішення № 128 від 01.12.2016 року є протиправним.

Крім того, оскільки, на думку позивача, її незаконно звільнено із займаної посади, вона має право на виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Також позивач вказала, що її незаконне звільнення із займаної посади завдало їй моральних страждань, у зв'язку із чим нею заявлено вимогу про стягнення з Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області моральної шкоди.

15.03.2018 року від Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області надійшов відзив на позовну заяву (а.с.70-114). Як на підставу для заперечень відповідач зіслався на те, що рішення Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області № 128 від 01.12.2016 року прийнято в порядку встановленому чинним законодавством України.

22.03.2018 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на позовну заяву (а.с. 120-128), в якій позивач зазначила, що доводи відповідачів є неправдивими. Водночас, вимоги позовної заяви підтримала, та просила суд їх задовольнити.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2018 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду (а.с. 39).

20.02.2018 року від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду (а.с. 42-47).

23.02.2018 року ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 1).

Ухвалою суду від 26.04.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, Гальжбіївського сільського голови Лаврука Андрія Юрійовича про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду (а.с. 146-148).

З вказаною ухвалою позивач не погодився та оскаржив її в апеляційному порядку (а.с. 154-155).

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 року в адміністративній справі №802/271/18-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2018 року в частині визнання протиправним дії Гальжбіївського сільського голови щодо звільнення ОСОБА_1 з посади секретаря Гальжбіївської сільської ради шляхом внесення до трудової книжки ОСОБА_1 запису №21 від 29.12.2017 про звільнення з посади секретаря Гальжбіївської сільської ради у зв'язку з достроковим припиненням повноважень ч. 5 ст. 50 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , зобов'язання Гальжбіївську сільську раду Ямпільського району Вінницької області, анулювати запис №21 від 29.12.2017 року, в трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення з посади секретаря Гальжбіївської сільської ради у зв'язку з достроковим припиненням повноважень ч. 5 ст. 50 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , зобов'язання Гальжбіївську сільську раду Ямпільського району Вінницької області провести оплату праці за час вимушеного прогулу з 29.12.2017 року по день і час поновлення на посаді скасовано.

Справу в цій частині направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду залишено без змін (а.с. 172- 174).

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.07.2018 року адміністративну справу № 802/271/18-а прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 14.08.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

25.09.2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про допит в якості свідка - ОСОБА_4. Усною ухвалою суду від 25.09.2018 року клопотання про допит свідка залишено без розгляду.

В судовому засіданні позивач та її представник уточнені позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити в повному обсязі. Крім того, наголосили, що звільнення позивача є протиправним, а тому вона підлягає поновленню на посаді. Також, на переконання позивача, у зв'язку із незаконним звільненням, вона має право на виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Водночас, позивач наголосила, що її незаконне звільнення із займаної посади завдало їй моральних страждань, у зв'язку із чим просила стягнути із Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області моральну шкоду в розмірі 25000,00 грн.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, шляхом направлення повістки за вказаною у позовній заяві адресою, що підтверджується реєстром поштових відправлень. Як видно із електронного запиту на офіційному сайті Украпошти, поштове відправлення №2100104253174, 01.10.2018 року доставлено у с. Гальжбіївку.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників відповідачів.

Суд, заслухавши позивача та її представника, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

12.04.2006 року, ОСОБА_1 обрано на посаду секретаря Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області.

01.12.2016 року позивачем подано заяву про звільнення з посади Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області.

01.12.2016 року, згідно з рішенням Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області №125 від 30.11.2016 року, позивача звільнено із займаної посади, у зв'язку з достроковим припиненням повноважень, відповідно до п. 5 ст. 50 Закону України "Про місцеве самоврядування".

12.12.2016 року позивачем подано заяву за № 159, про відкликання заяви про звільнення з посади Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області (а.с. 34).

Постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 03.04.2017 року, крім іншого, визнано протиправним та скасовано рішення Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області №125 від 30.11.2016 року. Водночас, ОСОБА_1 поновлено на посаді секретаря Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області (а.с. 21-27).

22.06.2017 року позивача звільнено з посади секретаря Гальжбіївської сільської ради згідно рішення Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області №195 від 22.06.2017 року.

18.12.2017 року Ямпільським районним судом Вінницької області прийнято рішення в справі №153/809/17, яким, крім іншого, визнано протиправним та скасовано рішення 17 сесії 7-го скликання Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області Про дострокове припинення повноважень секретаря Гальжбіївської сільської ради №195 від 22.06.2017 року, на підставі якого затверджено протокол лічильної комісії №2 від 22.06.2017 року результатів таємного голосування щодо дострокового припинення повноважень секретаря Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області та достроково припинено повноваження секретаря Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області ОСОБА_1

На підставі виконавчого листа Ямпільського районного суду від 18.12.2017 року, Ямпільським РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відкрито виконавче провадження №55420471 з виконання вищезазначеного судового рішення.

На вимогу державного виконавця 28.12.2017 позивача поновлено на посаді секретаря Гальжбіївської сільської ради, що підтверджується записом №20 в трудовій книжці позивача.

29.12.2017 року, позивача звільнено із займаної посади, у зв'язку з достроковим припиненням повноважень, відповідно до п. 5 ст. 50 Закону України "Про місцеве самоврядування", на підставі рішення Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області №128 від 01.12.2016 року.

Позивач вважаючи своє звільнення із займаної посади протиправним, з метою поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, анулювання запису в трудовій книжці про звільнення, стягнення моральної шкоди, звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку правомірності звільнення позивача із посади секретаря Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, суд зазначає наступне.

Відповідно ч.3 ст.7 Закону України. Про службу в органах місцевого самоврядування (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

В силу вимог ч. 1 ст. 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" служба в органах місцевого самоврядування, крім загальних підстав, передбачених Кодексом Законів про пралю України, припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України.

Частина 1 статті 38 Кодексу законів про працю України встановлює, що якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Як зазначалося підставою для звільнення позивача, 29.12.2017 року, з посади секретаря Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області слугувало рішення Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області №128 від 01.12.2016 року.

Водночас, рішення Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області №128 від 01.12.2016 року прийнято на підставі заяви ОСОБА_1 від 01.12.2016 року про звільнення із займаної посади.

12.12.2016 року позивачем подано заяву за № 159, про відкликання заяви про звільнення з посади Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області.

Крім того, 15.12.2016 ОСОБА_1 обрано на посаду секретаря Гальжбіївської сільської ради відповідно до рішення №141 позачергової 12 сесії 7 скликання Гальжбіївської сільської ради.

Водночас, згідно довідки Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області № 125/1 від 03.08.2018 року "Індивідуальні відомості про застраховану особу , ОСОБА_1 в грудні 2016 року відпрацювала та має 31 день страхового стажу, а страхувальником - Гальжбіївською сільською радою сплачено за неї усі необхідні страхові платежі у повному обсязі.

Вказане свідчить, що ОСОБА_1 фактично після подання заяви про звільнення, відкликала її, продовжила виконувати роботу та фактично не припинила, не вимагала припинення трудових відносин із Гальжбіївською сільською радою. Відтак, така заява про звільнення не має жодних правових наслідків для позивача та Гальжбіївської сільської ради.

Надаючи оцінку рішенню Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області №128 від 01.12.2016 року, як підставі для припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем, суд зазначає, що таке рішенням є ненормативним правовим актом.

Так, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 року № 2-зп (справа, 3/35-313) передбачено, що за своєю природою ненормативні правові акти на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, рішення сесії Гальжбіївської сільської ради № 128 від 01.12.2016 року, як ненормативний акт індивідуального характеру вичерпало свою дію фактом його застосування. Однак, як зазначалося, позивачем трудові відносини із позивачем у встановленому законодавством порядку припинені не були. Відтак, вказане рішення не може бути підставою для звільнення позивача 29.12.2017 року.

Крім того, суд бере до уваги те, що рішення Гальжбіївської сільської ради № 141 від 15.12.2016 року, яким позивача повторно обрано на посаду секретаря Гальжбіївської сільської ради, було предметом судового оскарження в справі № 153/842/17. За результатами розгляду справи № 153/842/17, рішення Гальжбіївської сільської ради № 141 від 15.12.2016 року не скасоване та є чинним.

Таким чином, звільнення позивача 29.12.2017 року на підставі рішення Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області №128 від 01.12.2016 року є протиправним.

З огляду на викладене та беручи до уваги, що звільнення ОСОБА_1 є незаконним та таким, що було вчинене із порушенням вимог законодавства, прав та інтересів позивача, у зв'язку з чим такі права підлягають захисту, шляхом поновлення позивача на посаді секретаря Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області із 29.12.2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає зокрема, про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (зі змінами та доповненнями), визначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня зарплата сться виходячи з виплат за попередні два місяці.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача коштів за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з дня звільнення - 29.12.2017 року по день фактичного поновлення на посаді, у розмірі середньої заробітної плати виходячи із виплат за попередні два місяці до звільнення.

Крім цього, судом встановлено, що при незаконному звільненні ОСОБА_1 в трудовій книжці позивача здійснено запис під №21 від 29.12.2017 року про її звільнення з посади секретаря Гальжбіївської сільської ради у зв'язку з достроковим припиненням повноважень ч.5 ст.50 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Відтак, зважаючи на вказане вище, вказаний запис є недійсним і підлягає анулюванню.

Надаючи оцінку позовній вимозі ОСОБА_1 про стягнення на її користь моральної шкоди в сумі 25000 грн., завданої протиправними діями відповідачів, суд зазначає наступне.

В обґрунтування завданої моральної коди позивач вказала, що звільнення з роботи, яке відбулося 29,12.2017 року є вже третім за рахунком звільненням протягом року. Попередні звільнення, які були вчинені 30.11.2016 року та 22.06.2017 року визнані рішеннями судів, які набули законної сили, незаконними.

Водночас, позивач наголосила, що моральна шкода заподіяна відповідачами полягає у позбавленні її гарантованого Конституцією України права на працю та можливості заробляти собі на життя, підтримувати матеріально свою сім'ю, в глибоких переживаннях та моральних стражданнях з приводу розуміння цілковитої незаконності дій, які передували її звільненню, демонстративному нехтуванню відповідачами її законних прав, приниженні професійного рівня та ділової репутації позивача, у душевних стражданнях через порушення соціальних зв'язків позивача, порушенні життєвих планів, необхідності докладати значних додаткових зусиль для організації життя.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності ОСОБА_5 оцінює нанесену їй моральну шкоду відповідачем внаслідок незаконних дій, що пов'язані із звільненням з роботи у 25000,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 25000,00 грн., суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 пункту 5 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіянні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Наявність моральної шкоди доводить потерпіла особа, зазначаючи у позовній заяві, які негативні наслідки мають місце, у чому саме полягають моральні втрати, чим обґрунтовано розмір їх відшкодування. Письмовими доказами на ствердження наявності моральної шкоди можуть бути, зокрема, медичні довідки про виникнення захворювання чи інше погіршення стану здоров'я у зв'язку з хвилюваннями, спричиненими посяганням на права потерпілого; висновки лікарів чи медичних комісій про ступінь втрати працездатності, про необхідність проведення хірургічної операції; довідки про відрахування з вузу тощо.

У документі медичного характеру має бути зазначено, коли виникло захворювання, в результаті чого, чи могло воно стати наслідком психічних переживань через порушення конкретного права, мало місце погіршення загального стану чи сталося загострення хронічної хвороби у визначений період часу тощо.

Факт завдання моральної шкоди може бути підтверджений також показаннями свідків, зокрема, про важкий душевний стан потерпілого, спричинений правопорушенням, його переживання, хвилювання, зміни в самопочутті, загальному душевному настрої тощо, стані здоров'я, способі життя, спілкування, звичках, працездатності.

Верховний Суд України в п. 4 Постанови Пленуму від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначив, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Оскільки, суд вважає, що позивачем не надано достатньо доказів щодо заподіяння їй моральної шкоди, тому в задоволенні вказаної вимоги слід відмовити. Крім того, слід наголосити, що позивачем не обґрунтовано розмір відшкодування шкоди в сумі 25000 грн. та не підтверджено її документально.

За сукупністю наведених обставин суд, дійшов висновку щодо у задоволенні вимоги щодо стягнення моральної шкоди слід відмовити повністю.

Відповідно до положень ст. 371 КАС України рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді секретаря Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області та виплати заробітної плати за час вимушеного в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

З урахуванням вимог статті 139 КАС України, за відсутності судових витрат понесених позивачем, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Гальжбіївського сільського голови щодо звільнення ОСОБА_1 з посади секретаря Гальжбіївської сільської ради шляхом внесення до трудової книжки ОСОБА_1 запису № 21 про звільнення з посади секретаря Гальжбіївської сільської ради у зв'язку з достроковим припиненням повноважень ч. 5 ст. 50 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області з 29.12.2017 року.

Зобов'язати Гальжбіївську сільську раду Ямпільського району Вінницької області анулювати запис № 21 від 29.12.2017 року в трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення з посади секретаря Гальжбіївської сільської ради у зв'язку з достроковим припиненням повноважень ч. 5 ст. 50 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Зобов'язати Гальжбіївську сільську раду Ямпільського району Вінницької області провести оплату праці за час вимушеного прогулу з 29.12.2017 року по день поновлення на посаді.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді секретаря Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області та виплати заробітної плати за час вимушеного в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 24504)

Відповідач 1: Гальжбіївська сільська рада Ямпільського району Вінницької області (код ЄДРПОУ 04325822, вул. Урсола, 26, с. Гальжбіївка, Ямпільський район, Вінницька область, 24504)

Відповідач 2: Гальжбіївський сільський голова Лаврук Андрій Юрійович (вул. Урсола, 26, с. Гальжбіївка, Ямпільський район, Вінницька область, 24504)

Повний тест рішення виготовлено: 09.10.2018

Суддя Чернюк Алла Юріївна