Рішення

від 26.09.2018 по справі 818/2056/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 р. Справа № 818/2056/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Гелети С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Мороз Т.М., представника позивача Гордієнко Л.В., представника відповідача Савченко С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "Озон" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Озон" (далі - позивач, ФГ Озон ) звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області, Шосткинської ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області, в якій, після уточнення вимог, просив визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Сумській області щодо відмови Фермерському господарству "Озон" у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи в 2017 році; зобов'язати Головне управління ДФС у Сумській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості щодо Фермерського господарства "Озон" як платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік та надати відповідний витяг (довідку) з реєстру платників єдиного податку; визнати противоправними дії Головного управління ДФС у Сумській області щодо відмови у прийнятті декларацій платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік (вх. 9043290351 від 16.03.2017, вх. № 9043265614 від 16.03.2017, вх. № 9024767070 від 20.02.2017, вх. № 9023240080 від 17.02.2017, вх. № 9022644327 від 17.02.2017) та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік (вх. № 9019530849 від 14.02.2017), поданих Фермерським господарством "Озон" та визнати декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік (вх. 9043290351 від 16.03.2017, вх. № 9043265614 від 16.03.2017, вх. № 9024767070 від 20.02.2017, вх. № 9023240080 від 17.02.2017, вх. № 9022644327 від 17.02.2017) та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік (вх. № 9019530849 від 14.02.2017) Фермерського господарства "Озон" такими, що подані Фермерським господарством "Озон" у день їх фактичного отримання Шосткинською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що листом ГУ ДФС у Сумській області від 22.03.2017 позивачу відмовлено у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік, у зв'язку із наявним податковим боргом, а податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва на 2016 рік було присвоєно статус "не визнано як податкову декларацію". Зазначає, що податковим органом в подальшому було видано довідку про підтвердження такого статусу, але потім відкликано. Зазначено, що позивач має податковий борг станом на 01.01.2017, а тому неможливо підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2017 р. Після неодноразових звернень до податкового органу позивач звертав увагу податкового органу на значну переплату та відсутність будь-якого боргу станом на 01.01.2017, відповідачем було відображено в особовій картці лише у жовтні - листопаді 2017 р. платіжних доручень про зарахування до бюджету сум податку на додану вартість перерахованих ще у 2015 р та 2016р Позивач не погоджується із такими діями відповідачів, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідач проти позову заперечував, зазначав, що станом на 01.01.2017 у позивача рахувався податковий борг, в зв'язку із чим він не мав права бути платником єдиного податку 4 групи, платіжні доручення не були надані позивачем у встановленому порядку до податкового органу, а тому не враховувалися. Декларації підприємства були прийняті, але не визнані як податкова звітність, про що було платника повідомлено листом. Також помилково було видано довідку позивачу про те, що у 2017 р. він є платником єдиного податку 4 групи, дана довідка була відкликана, про що також повідомлено позивача листом. В подальшому при розгляді скарги документи, які були додані, зокрема, платіжні доручення про сплату податку на додану вартість до бюджету було проведено по особовому рахунку.

Ухвалою суду від 15.06.2018 року відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 17.07.2018 продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів. Шляхом подання письмових заяв 11.06.2018, 29.08.2018 та 05.09.2018 позивач уточнював позовні вимоги. Під час підготовчих судових засідань представник позивача уточнив вірну назву відповідача по справі, з огляду на остаточні уточнені позовні вимоги, зазначив, що вірна назва відповідача, що повинен брати участь у справі є ГУ ДФС України в Сумській області. В підготовчому засіданні представник Шосткинської ОДПІ підтвердила, що предмет спору на даний час стосуються виключно ГУ ДФС України в Сумській області, в т.ч. і як правонаступника Шосткинської ОДПІ після проведеної реорганізації та зміни прав та обов'язків податкового органу.

Ухвалою суду від 05.09.2018 було в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду відмовлено, клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку на подання позовної заяви задоволено та визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом фермерського господарства "Озон". Також ухвалою суду від 05.09.2018 закрито підготовче засідання, справа призначена до судового розгляду із уточненими вимогами із вірним відповідачем по даній справі ГУ ДФС в Сумській області.

Розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи і наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач у 2016 році перебував на обліку в Шосткинській ОДПІ як платник єдиного податку IV групи.

З метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи, у 2017 році позивач, у відповідності до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній час виникнення спірних правовідносин), подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку IV групи, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості про наявність земельних ділянок, а саме вх. 9043290351 від 16.03.2017, вх. № 9043265614 від 16.03.2017, вх. № 9024767070 від 20.02.2017, вх. № 9023240080 від 17.02.2017, вх. № 9022644327 від 17.02.2017 та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік вх. № 9019530849 від 14.02.2017.

Листом від 22.03.2017 за №1731/18-17-15 податковий орган повідомив позивача про неможливість застосування спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку ІV групи на 2017 рік у зв'язку з наявністю у останнього станом на 01 січня 2017 року податкового боргу в сумі 128166,59грн. (код платежу 14010160 - суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст. 209 ПК України.

Наведена обставина стала єдиною підставою для прийняття відповідачем рішенням про неможливість застосування спрощеної системи оподаткування, як платника єдиного податку ІV групи на 2017 рік, а також усім податковим деклараціям позивача та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва на 2016 було присвоєно статус Не визнано як податкову декларацію (а.с. 12).

Стосовно наявного податкового боргу у підприємства, слід зазначити наступне.

Так, податковим органом було зазначено про наявність станом на 01.01.2017 податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 128166,59 грн., а також ненаданням позивачем до податкового органу платіжних доручень щодо сплати до бюджету податку на додану вартість, в зв'язку із чим податковий орган не врахував дану сплачу та не відобразив в особовій картці платника податку.

Разом із тим, в матеріалах справи наявні платіжні доручення про перерахування податку на додану вартість №191 від 29.04.2015 на суму 125648 грн., №288 від 03.06.2015 на суму 104540 грн., №316 від 23.06.2015 на суму 6996 грн., №430 від 15.07.2015 на суму 20000 грн., №460 від 30.07.2015 на суму 8754 грн., №36 від 27.01.2016 на суму 70576 грн. Дані платіжні доручення були проведені банком та зараховано до бюджету в день їх складання.

Разом із тим, в картці особового рахунку зазначені платіжні доручення були відображені у платника податку лише 25.10.2017 та 02.11.2017, що підтверджується витягом із картки особового рахунку (а.с.79), в зв'язку із чим податковий орган лише у 2017р. відобразив зменшення боргу минулих років.

Судом не береться до уваги посилання відповідача на обов'язкове подання таких платіжних доручень до податкового органу, враховуючи те, що норму, на яку посилається податковий орган, зокрема, абз. 3 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №11 Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів , що передбачала подання сільськогосподарським підприємством за місцем своєї реєстрації не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, органові державної податкової служби копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період, було виключено , а даний пункт викладено в новій редакції, а тому з 19.05.2015 у платників податків відсутній обов'язок надання таких платіжних доручень.

Слід зазначити, що платіжні доручення платником податку про сплату з 19.05.2015 суми податку на додану вартість перевищує суму в розмірі 128166,59 грн., яку податковий орган вважав несплаченою та податковим боргом платника податку. Так, позивачем було перераховано до 01.01.2017 загальну суму податку на додану вартість в розмірі 210866 грн. по платіжним дорученням №288 від 03.06.2015 на суму 104540 грн., №316 від 23.06.2015 на суму 6996 грн., №430 від 15.07.2015 на суму 20000грн., №460 від 30.07.2015 на суму 8754 грн., №36 від 27.01.2016 на суму 70576 грн.

Посилання представника відповідача на те, що протягом 2015 - 2016 р.р. відбувалася реорганізація, зміна порядку обміну даними із казначейськими службами до уваги не може бути взято, як підставу для не відображення в особовій картці платника податку плачених сум, і в зв'язку із чим зазначення про податковий борг, враховуючи наявну переплату по сумам, та врахування даних сплачених сум лише в 2017р. та зменшення боргу минулих років не в 2015-2016р.р., а лише у 2017 р. після неодноразових звернень позивача до податкового органу.

Стосовно неможливості застосування позивачем спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку ІV групи на 2017 рік у зв'язку з наявністю у останнього станом на 01 січня 2017 року податкового боргу в сумі 128166,59грн. (код платежу 14010160 - суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст. 209 ПК України та невизнання в зв'язку із цим поданих податкових декларацій та розрахунку, суд не погоджується із такими діями відповідача, виходячи із наступного.

Так, судом встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що позивач на протязі 2016 року є платником єдиного податку четвертої групи.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється ст. 298 ПК України, пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст. 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За положеннями пункту 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлені правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України.

Ухвалюючи рішення шляхом направлення листа про відмову підтвердження статусу платника єдиного податку, керівник податкового органу розглянув документи для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік, відмовив з посиланням на облік податкового боргу, а також на норми п.п. 291.5- 1..3 п. 291.5-1 ст. 291 Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування ПК України.

Слід зазначити, що у межах спірних відносин йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку на 2017р., а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

Суд вважає неприйнятними доводи контролюючого органу про наявність податкового боргу у вигляді суми податку на додану вартість, що залишаються у розпорядженні с/г підприємства, у розмірі 68 696 грн. 19 коп., як підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми підпункту 291.5 -1 .3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України, оскільки ці норми встановлюють умови за якими суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Суд зазначає, що способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом за наявності встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Проте, відповідачем не проводилась документальна перевірка підприємства, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, таким чином податковим органом безпідставно не було прийнято податкові декларацію підприємства та виключено з реєстру платників єдиного податку 4 групи на 2017р.

Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного суду, викладеною в постанові від 08.05.2018 по справі №816/1088/17, адміністративне провадження №К/9901/11222/18, від 06.02.2018 по справі №816/543/17, від 16.04.2018 по справі №808/657/16, які є обов'язковою для врахуванню судом.

В зв'язку із вищевикладеним, позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин підлягають стягненню з бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Сумській області на користь позивача судові витрати у розмірі 7048 грн., понесені ним по сплаті судового збору згідно платіжного доручення №87 від 06.06..2018 на суму 1762грн., платіжного доручення №88 від 06.06..2018 на суму 1762грн., оригінали яких знаходиться в матеріалах справи (а.с.4, 61). При цьому стосовно посилання відповідача на те, що заявлено 3 вимоги немайнового характеру до уваги не приймається, враховуючи те, що судом розглянуто саме чотири вимоги немайнового характеру, за які позивачем було сплачено судовий збір, та які підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань саме відповідача, а не поверненню за рахунок державного бюджету, як помилково сплачені.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства "Озон" до Головного управління ДФС у Сумській області, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії-задовольнити .

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Сумській області щодо відмови Фермерському господарству "Озон" у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи в 2017 році.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Сумській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості щодо Фермерського господарства "Озон" як платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік та надати Фермерському господарству "Озон" відповідний витяг (довідку) з реєстру платників єдиного податку четвертої групи в 2017 році.

Визнати противоправними дії Головного управління ДФС у Сумській області щодо відмови у прийнятті декларацій платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік (вх. 9043290351 від 16.03.2017, вх. № 9043265614 від 16.03.2017, вх. № 9024767070 від 20.02.2017, вх. № 9023240080 від 17.02.2017, вх. № 9022644327 від 17.02.2017) та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік (вх. № 9019530849 від 14.02.2017), поданих Фермерським господарством "Озон"

Зобов'язати Головне управління ДФС у Сумській області зареєструвати декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік (вх. 9043290351 від 16.03.2017, вх. № 9043265614 від 16.03.2017, вх. № 9024767070 від 20.02.2017, вх. № 9023240080 від 17.02.2017, вх. № 9022644327 від 17.02.2017) та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік (вх. № 9019530849 від 14.02.2017) Фермерського господарства "Озон" такими, що подані Фермерським господарством "Озон" у день їх фактичного отримання Шосткинською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (м.Суми, вул.. Іллінська, 13,і.к. 39456414) на користь Фермерського господарства "Озон" (Шосткинський район, с.Клишки, вул..Бойко,105а,і.к. 30425209) судовий збір у розмірі 7048 грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 08.10.2018

Суддя С.М. Гелета