Рішення

від 09.10.2018 по справі 711/3369/17

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3369/17

Провадження № 2/711/225/18

Справа № 711/3369/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Степаненко О.М.,

за участю секретаря - Чмих І.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Ост-Інвест-Черкаси про стягнення коштів недоплачених при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТОВ Ост-Інвест-Черкаси про стягнення коштів недоплачених при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. У остаточній редакції позовних вимог від 18.07.2018 просить суд закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів відповідача ТОВ Ост Інвест від 22.12.2016 № 24 Про попередження про наступне звільнення працівників та від 20.02.2017 № 34 Про звільнення та про поновлення її на роботі на посаді прибиральника службових приміщень ТОВ Ост Інвест , як незаконно звільненої працівниці, а також в частині позовних вимог про стягнення з відповідача ТОВ Ост Інвест на її користь виплати за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням з 21.02.2017 по 28.04.2017, розмір яких станом на 03.05.2017 становить 7674,16 грн., у зв'язку із її відмовою від частини позовних вимог. Просить суд стягнути з відповідача ТОВ Ост-Інвест-Черкаси на її користь недоплачену компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період з 01.04.2010 по 21.02.2017 в кількості 53 дні в сумі 1568,15 грн., недоплачену вихідну допомогу в сумі 684,17 грн., середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 22.02.2017 по день ухвалення судом рішення.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона працювала в ТОВ Ост-Інвест (правонаступником якого є ТОВ Ост-Інвест-Черкаси ) з 01.04.2010 по 17.11.2016 на посаді техпрацівника.

Відповідно до наказу № 11 від 18.11.2016 вона була призначена на посаду прибиральника службових приміщень ТОВ Ост-Інвест .

Наказом № 34 від 20.02.2017, з яким її було ознайомлено 21.02.2017, її було звільнено з ТОВ Ост-Інвест на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Не погоджуючись зі звільненням, 09.03.2017 вона звернулась зі скаргою-зверненням до Управління Держпраці у Черкаській області. Листом № М-330/14-1 від 20.04.2017, який вона отримала 25.04.2017, Управління Держпраці у Черкаській області повідмило її, що в ході перевірки її звернення було встановлено низку порушень зі сторони ТОВ Ост-Інвест норм трудового законодавства, у тому числі, її не законно було звільнено з роботи.

Вищевказані порушення трудового законодавства допущені директором ТОВ Ост-Інвест , під час її звільнення, полягають у наступному.

Під час її звільнення були порушені вимоги ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, а саме, їй не було запропоновано іншої роботи на товаристві, хоча були вільні вакансії.

Було порушено вимоги ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України, які полягають у тому, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці до звільнення, що зроблено не було. Її було попереджено про звільнення наказом від 22.12.2016, а звільнено наказом від 20.02.2017.

Положеннями ч. 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Крім того, при її звільненні їй не була виплачена компенсація за невикористану щорічну відпустку за період з 01.04.2010 по 21.02.2017 в кількості 53 дні в сумі 1568,15 грн. та не виплачена вихідна допомога у сумі 684,17 грн.

23.10.2017 було зареєстровано припинення юридичної особи відповідача ТОВ Ост-Інвест , а тому ухвалою від 18.04.2018 залучено до участі у справі ТОВ Ост-Інвест-Черкаси , як правонаступника відповідача ТОВ Ост-Інвест .

У зв'язку із тим, що юридичну особу первісного відповідача ТОВ Ост-Інвест припинено, а тому поновити її на роботу на даному товаристві не можливо, відмовилась від позовних вимог в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів відповідача ТОВ Ост Інвест від 22.12.2016 № 24 Про попередження про наступне звільнення працівників та від 20.02.2017 № 34 Про звільнення та про поновлення її на роботі на посаді прибиральника службових приміщень ТОВ Ост Інвест , як незаконно звільненої працівниці, а також в частині позовних вимог про стягнення з відповідача ТОВ Ост Інвест на її користь виплати за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням з 21.02.2017 по 28.04.2017, розмір яких станом на 03.05.2017 становить 7674,16 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги в редакції від 18.07.2018 підтримали та просили задоволити з підстав зазначених у позові.

Представник відповідача ТОВ Ост-Інвест-Черкаси ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що ОСОБА_1 не довела наявність заборгованості по компенсації за невикористану відпустку та по виплаті вихідної допомоги. ТОВ Ост-Інвест при звільненні позивача нарахувало їй всі належні виплати. З урахуванням незадовільного фінансового стану товариства, при нарахуванні належних платежів, ТОВ Ост-Інвест правомірно не врахувало коефіцієнт підвищення заробітної плати, як це передбачено п.10 постанови Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 № 100. Крім того, ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду за захистом, начебто її порушених прав. Також суду пояснив, що ТОВ Ост-Інвест-Черкаси не є правонаступником ТОВ Ост-Інвест , а тому не повинен нести відповідальність за його зобов'язаннями.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала в ТОВ Ост-Інвест з 01.04.2010 по 17.11.2016 на посаді техпрацівника. Відповідно до наказу №11 від 18.11.2016 вона була призначена на посаду прибиральника службових приміщень ТОВ Ост Інвест , що підтверджується записом у трудовій книжці під №25.

Наказом №34 від 20.02.2017, з яким вона ознайомилася 21.02.2017, її було звільнено з ТОВ Ост Інвест на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку зі скороченням штату працівників, що також підтверджується записами в трудовій книжці.

Згідно з вимогами ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день його звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунки.

Статтею 83 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36 та п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Так, оскільки ОСОБА_1, пропрацювавши у товаристві , не використала відпустки за період з 01.04.2010 по 21.02.2017 в кількості 53 дні , що не спростував Відповідач, то мала право на відповідну компенсацію.

Також за вказаних підстав звільнення вона мала право на вихідну допомогу у розмірі середнього місячного окладу.

Але, ТОВ Ост-Інвест здійснюючи з Позивачем розрахунок при звільненні не виплатило їй в повному об'ємі компенсацію за невикористані відпустки за період з 01.04.2010 по 21.02.2017 в кількості 53 дні та занизило суму вихідної допомоги належної при скороченні. Сплативши згідно наказу від 20.02.2017 №34 Про звільнення з роботи ОСОБА_1Т. 4151 грн. компенсації та 2904,71 грн. вихідної допомоги, без урахування вимог п.10 Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати .

Так, Постанова КМУ № 100 від 08.02.1995 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати передбачає, що для розрахунку відпускних береться 12 місяців, що передують звільненню, а саме: лютий 2016 року - липень 2016 року - 13341,84 грн., серпень 2016 року - 2724,01 грн., вересень 2016 року - 1832,45 грн., жовтень - 2223,64 грн., листопад 2016 року -2001,22 грн., грудень 2016 року - 2406,45 грн., січень 2017 року - 3200 грн., а всього -27729,61 грн.

Пункт 10 постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати передбачає, що якщо оклад в розрахунковому періоді підвищувався, тоді корегується розмір заробітної плати.

Відповідно :

- коефіцієнт підвищення : 3200 : 2100 = 1,52?

- сума скорегованої заробітної плати: 2100 х 1,52 х 11 міс. = 35112 грн.?

- зарплата за розрахунковий період з урахуванням коефіцієнта ? 35112 грн. + 3200 грн. = 38312 грн.?

- кількість календарних днів в розрахунковому періоді: 366 -11 = 355?

- середньоденна зарплата для нарахування відпускних з урахуванням корегування: 38312 грн. : 355 к.д. = 107,92 грн.?

- сума відпускних? 107,92 грн. х 53 к. д. = 5719,76 грн.?

Оскільки позивачу ОСОБА_1 було сплачено при звільненні 4151,61 грн., то до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають кошти в розмірі 1568,15 грн. (5719,76 грн. - 4151,61 грн.).

При розрахунку компенсації вихідної допомоги ТОВ Ост-Інвест належало керуватися п.8. та п. 10 Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати та здійснювати нарахування наступним чином :

- з урахуванням коефіцієнту 1,52 сума скорегованої зарплати за грудень 2016 року: 2406,45 грн. х 1,52 = 3657,80 грн.?

- зарплата за два місяці з урахуванням коефіцієнту 3657,80 грн. + 3200 грн. = 6857,80 грн.?

- середньоденна заробітна плата : 6857,80 грн. : 42 р.д.(груд. - 22 р.д + січень 20 р.д) = 163,28 грн.?

- розмір середньої зарплати ? 163,28 х 21 р.д.(22+20/2)=3428,88 грн.?

Оскільки ОСОБА_1 виплачено 2904,71 грн., тому різниця складає 524,17 грн. (3428,88-2904,71=524,17 грн.) та плюс один день 160 грн., а всього 684,17грн., які також підлягають до стягнення з ТОВ Ост - Інвест-Черкаси на користь Позивача.

Заперечення представника відповідача щодо недоведеності цих сум та відсутності можливості у ТОВ Ост-Інвест сплачувати заборговані відпускні та вихідну допомогу з урахуванням коефіцієнта підвищення спростовуються даними перевірки Управління Держпраці у Черкаській області, до якого , як до державного органу знагляду та контролю за додержанням законодавства про працю і зайнятість населення зверталася ОСОБА_1 Яке, зокрема листом №М-330/14-1 від 20.04.2017 повідомило її , що в ході перевірки звернення було встановлено низку порушень норм трудового законодавства зі сторони ТОВ Ост- Інвест , що призвело до порушення її трудових прав, в тому числі встановлено, що ТОВ Ост-Інвест допустив неповний розрахунок при звільненні її з роботи, не врахувавши коефіцієнт підвищення заробітної плати і цим при визначенні розміру коштів, які були їй виплачені при звільненні, занизило їх розмір.

За вищевказані порушення керівника ТОВ Ост-Інвест ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП та провадження по справі закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, що підтверджується постановою апеляційного суду Черкаської області від 08.11.2017 (справа № 711/3262/17).

Також, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 (справа № 823/915/17) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 за адміністративним позовом ТОВ Ост-Інвест до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено, постанову змінено, виключено з її мотивувальної частини посилання на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.06.2017, як одну із підстав відмови в задоволенні позову. В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 залишено без змін. У вищевказаній постанові Київський апеляційний адміністративний суд встановив, що застосування зі сторони Управління Держпраці у Черкаській області до ТОВ Ост-Інвест санкцій за порушення трудових прав щодо нарахування і виплати коштів при звільненні ОСОБА_1 було правомірним, а зі сторони ТОВ Ост-Інвест навпаки було допущено порушення законодавства про оплату праці в частині не врахування коефіцієнту підвищення заробітної плати при проведенні розрахунку компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_1

Таким чином, оскільки в добровільному порядку ТОВ Ост-Інвест не здійснило повного розрахунку з ОСОБА_1 при її звільненні, до стягнення з ТОВ Ост-Інвест-Черкаси (правонаступника ТОВ Ост-Інвест ) на користь останньої підлягають 1568,15 грн. - компенсації за невикористану відпустку та 684,17 грн. - вихідної допомоги.

Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку.

У п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , роз'яснено, що у разі не проведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі.

У п. 25 цієї ж Постанови Пленуму Верховного Суду України також роз'яснено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок - є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Згідно роз'яснення, яке надав Конституційний Суд України рішенням від 15.10.2013 № 8-рп/2013 по справі № 1-13/2013 - у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Тотожної позиції також додержується і Верховний Суд України у справі від 26.10.2016 за № 6-1395цс16 (№ в ЄДРСРУ 62425737) в Постанові ВСУ від 03.07.2013 року по справі № 6-60цс133 (№ в ЄДРСРУ 32532907).

А у Постанові по справі № 6-2912цс16 від 18.01.2017 Верховний Суд України наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. А згідно із частиною 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Тобто, враховуючи, що на момент звільнення ОСОБА_1, ТОВ Ост-Інвест не провів повного розрахунку з останньою, що не було здійснено до цього часу, суд приходить до висновку, що за весь час затримки розрахунку, починаючи з 22.02.2017 по день ухвалення судом рішення, має бути стягнута з відповідача на користь ОСОБА_1 середня заробітна плата по день фактичного розрахунку.

При цьому, розмір середньої заробітної плати, що підлягає до стягнення з ТОВ Ост-Інвест-Черкаси в порядку ст.117 КЗпП України визначається судом, виходячи з вимог розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 N 100 :

- коефіцієнт підвищення: 3200грн ( розмір заробітної плати після 01.01.2017) : 2100 грн. (розмір зарплати до підвищення) =1,52?

- сума скорегованої зарплати за грудень 2016 : 2406,45 грн. х 1,52 = 3657,80 грн.?

-зарплата за останні два місяці з урахуванням коефіцієнта 3657,80 грн. + 3200 грн.=6857,80 грн.?

- середньоденна з/плата : 6857,80 грн : 42 р.д.( груд. - 22 р.д + січень 20 р.д)=163,28 грн.?

Відповідно, станом на 26.09.2018, цей розмір складає 64822,16 грн., враховуючи, що середня заробітна плата дорівнює 163,28 грн., а час прострочення з вини відповідача складає 397 робочих днів.

На підставі вищевикладеного з відповідача ТОВ Ост-Інвест-Черкаси на користь ОСОБА_1 слід стягнути 64882,16 грн. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

При цьому посилання представника відповідача на пропущення позивачем строків звернення до суду, як на підставу відмови в задоволенні позову, є безпідставними та такими, що суперечать вимогам ч.2 ст.233 КЗпП України.

Безпідставними також є й посилання представника відповідача на ту обставину, що ТОВ Ост-Інвест-Черкаси не повинно, як правонаступник, відповідати за зобов'язаннями його попередника ТОВ Ост-Інвест з наступних підстав.

Стаття 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає , що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.

У п. 40 рішення Європейського Суду з прав людини, винесеного по суті справи Бурдов проти Росії , зазначено, що за змістом статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод заявлені у суді вимоги можуть розумітися як власність, якщо в достатній мірі встановлено, що ці вимоги можуть бути юридично реалізовані. Тому визнання за працівником права на отримання заробітної плати, не виплаченої роботодавцем, означає утримання його власності. Відтак, назване рішення Європейського Суду з прав людини зобов'язує правозастосувачів визнавати власністю працівника в тому числі й неодержані суми заробітної плати.

Статтею 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Ухвалою суду від 18.04.2018 ТОВ Ост-Інвест-Черкаси було залучено до участі по справі як правонаступника відповідача ТОВ Ост-Інвест . Вищевказана ухвала суду залишена в силі постановою апеляційного суду Черкаської області від 12.06.2018, у касаційному порядку не оскажувалась.

Таким чином, ТОВ Ост-Інвест-Черкаси є повним матеріальним і процесуальним правонаступником прав і обов'язків ТОВ Ост-Інвест , адже процесуальному правонаступництву, в даному випадку, передує правонаступництво матеріальне.

Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

18.07.2018 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про відмову від позову в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів відповідача ТОВ Ост Інвест від 22.12.2016 № 24 Про попередження про наступне звільнення працівників та від 20.02.2017 № 34 Про звільнення та про поновлення її на роботі на посаді прибиральника службових приміщень ТОВ Ост Інвест , як незаконно звільненої працівниці, а також в частині позовних вимог про стягнення з відповідача ТОВ Ост Інвест на її користь виплати за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням з 21.02.2017 по 28.04.2017, розмір яких станом на 03.05.2017 становить 7674,16 грн. В судовому засіданні позивач підтримала заяву про часткову відмову від позовних вимог, наслідки відмови від позову їй роз'ясненні та зрозумілі, а тому суд приймає відмову від позову в частині заявлених позивачем вимог та закриває провадження по справі в цієї частині.

Оскільки позивач при подачі позову до суду (03.05.2017) була звільнена від спати судового збору, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 44,47,83,116,117 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 ЗУ Про оплату праці , постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , ст.ст. 2, 55, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути із відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальність Ост-Інвест-Черкаси (код ЄДРПОУ 41276296, юридична адреса: 18021, м. Черкаси, вул. Припортова, 22А) на користь ОСОБА_1 недоплачену компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період з 01.04.2010 по 21.02.2017 в сумі 1568,15 грн., недоплачену вихідну допомогу в сумі 684,17 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 64822,16 грн., а всього 67074,48 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальність Ост-Інвест-Черкаси (код ЄДРПОУ 41276296, юридична адреса: 18021, м. Черкаси, вул. Припортова, 22А) в дохід державного бюджету судовий збір в сумі 1600 грн.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказів відповідача ТОВ Ост-Інвест від 22.02.2017 №24 №Про попередження та наступне звільнення працівників та від 20.02.2017 №34 Про звільнення та поновлення її на роботі на посаді прибиральника службових приміщень ТОВ Ост-Інвест та стягнення з відповідача виплати за час вимушеного прогулу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Придніпровський районний суд м. Черкаси. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разірозгляду справи(вирішення питання) безповідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дняскладення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 08.10.2018.

Головуючий: ОСОБА_6