Рішення

від 01.10.2018 по справі 607/7937/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2018 Справа №607/7937/17

01 жовтня 2018 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Черніцької І.М.

за участю секретаря судового засідання Бойко І.І.

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

сільського голови ОСОБА_3,

представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Малоходачківської сільської ради в особі голови ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Малоходачківської сільської ради в особі голови ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 08.11.2015 року вона звільнена з посади секретаря Малоходачківської сільської ради на підставі п. 1 ст. 50 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Положеннями ч. 2 ст. 33 Закону України Про статус депутатів місцевих рад передбачено, що депутату, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота, а за її відсутності-інша робота (посада) на тому самому, або за згодою депутата на іншому підприємстві, установі чи організації, а у разі неможливості надання відповідної роботи на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради, але не більше ніж на шість місяців зберігається середня заробітна плата, яку він отримував на виборній посаді у раді. При звільненні із посади секретаря сільської ради позивачу не було запропоновано іншу роботу. Після звільнення позивач неодноразово зверталась до відповідача із письмовими заявами (03.12.2015 року, 30.06.2016 року) з проханням виплатити їй середньомісячний заробіток за шість місяців. Однак, відповідач відмовив їй у здійсненні вказаної виплати із посиланням на відсутність у її трудовій книжці запису про звільнення з попереднього місця працевлаштування.

Позивач вважає вказану відмову відповідача безпідставною, оскільки з 01.05.1995 року вона займала посаду секретаря Малоходачківської сільської ради як найманий працівник, а з 10.04.1998 року була обрана на вказану посаду на постійній основі, як народний депутат відповідного скликання, а тому фактичного звільнення її з роботи не відбулось і вона надалі продовжувала працювати на раніше займаній посаді.

Остаточну відповідь на її звернення щодо виплати вихідної допомоги при звільненні відповідачем надано лише 26.07.2016 року, а тому вважає, що нею не пропущено встановлений строк для звернення до суду. Посилаючись на наведене, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, стягнути з відповідача на її користь вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку за шість місяців у сумі 52969,80 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача завдану їй моральну шкоду у сумі 15000 грн., посилаючись на те, що через неможливість захистити свої права втратила звичний спосіб життя, зазнала душевних страждань та переживань.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року справу передано на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 КАС України (в редакції на даний час) та ч. 8 ст. 22 КАС України (в редакції станом на 15 червня 2017 року) спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Враховуючи вищенаведене, суд прийняв дану справу до провадження.

Відповідач подав заперечення (відзив) на позовну заяву. Вказав, що при звільненні із займаної посади з позивачкою було проведено повний розрахунок та виплачено їй компенсацію за невикористані відпустки. Підстави для виплати ОСОБА_1 заробітної плати на підставі вимог ч. 2 ст. 33 Закону України Про статус депутатів місцевих рад відсутні, оскільки у трудовій книжці позивача відсутній запис про звільнення з посади секретаря Малоходачківської сільської ради перед обранням на виборну посаду. Окрім цього зазначив, що позивач після звільнення з роботи працює на посаді продавця у магазині Продукти ПП ОСОБА_5 та перебуває на обліку у центрі зайнятості як безробітна.

Крім того, вважає, що позивач пропустила строк звернення, який повинен обчислюватися з 17 лютого 2016 року.

Посилаючи на наведене, просив відмовити у позові.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

У судовому засіданні сільський голова ОСОБА_3 та представник - ОСОБА_4 позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 01 травня 1995 року була прийнята на роботу на посаду секретаря Малоходачківської сільської ради народних депутатів, що підтверджується трудовою книжкою серії БТ-І №0974210 від 20 травня 1980 року.

10 квітня 1998 року рішенням №3 першої сесії Малоходачківської сільської ради народних депутатів ХХІІІ скликання відповідно до ст. 11 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , ОСОБА_1 обрана секретарем Малоходачківської сільської ради, як народний депутат вказаної ради, що також підтверджується записом у трудовій книжці серії БТ-І №0974210 від 20 травня 1980 року.

В подальшому ОСОБА_1 переобиралась на зазначену посаду 12.04.2002 року, 19.04.2006 року та 23.11.2010 року відповідними рішеннями сесії наступних скликань Малоходачківської сільської ради, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача.

08 листопада 2015 року ОСОБА_1 у відповідності до рішення №2 першої сесії сьомого скликання Малоходачківської сільської ради звільнена із займаної посади, у зв'язку із закінченням строку повноважень згідно п. 1 ст. 50 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Після звільнення позивача з посади секретаря сільської ради інша рівноцінна робота (посада) їй не була надана та запропонована.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 після звільнення з роботи зверталась до відповідача із заявами від 03.12.2015 року та 30.06.2016 року щодо виплати їй середньомісячного заробітку на період працевлаштування у відповідності до вимог ч. 2 ст. 33 Закону України Про статус депутатів місцевих рад .

Листом за №05 від 15 січня 2016 року Малоходачківської сільської ради повідомила позивача, що розгляд заяв від 04 грудня 2015 року та 10 грудня 2015 року про виплату заробітної плати за шість місяців після звільнення відкладено, для більш детального вивчення питання.

Листами за №44 від 17.02.2016 року та №263 від 25.07.2016 року відповідач відмовив позивачу у виплаті середньомісячного заробітку, з посиланням на те, що у трудовій книжці позивача всупереч вимог п.5 ст.36 КЗпП України відсутній запис про звільнення її з посади секретаря Малоходачківської сільської ради, яку вона обіймала як найманий працівник, у зв'язку із подальшим переходом на виборну посаду.

З довідки Малоходачківської сільської ради за №382 від 12 липня 2017 року встановлено, що станом на 03 грудня 2015 року вакантні посади в Малоходачківській сільській раді були відсутні. Однак, 25 грудня 2015 року при затвердженні штатного розпису, додатково була введена ставка землевпорядника.

Згідно довідки територіального центру соціального обслуговування Тернопільського району №37 від 01.02.2016 року, на момент видачі довідки вакантні посади у вказаному центрі відсутні.

Відповідно до запису у трудовій книжці позивача, виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 розпочато з 09.05.2016 року.

Згідно довідки Малоходачківської сільської ради за №265 від 25.07.2016 року заробітна плата позивача за період з травня по жовтень 2015 року становила: травень - 7096,92 грн.; червень - 5854,61 грн.; липень - 6351,75 грн.; серпень - 7670,68 грн.; вересень - 7702,50 грн.; жовтень - 9954,09 грн.

Розрахунок вихідної допомоги при звільненні здійснюється у відповідності до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, за два останні місяці роботи та становить: (7702,50+9954,09) / 2 = 8831,295 грн. 8832,295 грн. * 6 = 52969,77 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до Конституції в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, гарантії їх соціального захисту, здійснення механізму обрання, затвердження і призначення на посади в органи місцевого самоврядування визначаються Законами України "Про службу в органах місцевого самоврядування" "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських селищних, міських голів".

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 50 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні № 280/97-ВР від 21.05.1997 року, секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 7 Закону Про службу в органах місцевого самоврядування , на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим законом.

Відповідності до вимог ч. 2 ст. 33 Закону України Про статус депутатів місцевих рад № 93-IV від 11.07.2002 року, депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Відповідно до вимог п. 4 ст. 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надається вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ і організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 призначено на посаду секретаря Малоходачківської сільської ради на постійній основі. 08 листопада 2015 року. Позивач звільнена на підставі ч. 1 ст. 50 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні .

На час закінчення повноважень ОСОБА_1 та звільнення із посади у сільській раді були відсутні будь-які вакантні посади.

Відповідачем не надано жодних доказів про те, що він пропонував позивачу попередню роботу або рівноцінну роботу (посаду).

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу спірної суми є протиправною, а тому Малоходачківську сільську раду слід зобов'язати нарахувати та виплатити позивачу середньомісячний заробіток за шість наступних місяців після звільнення її з посади секретаря Малоходачківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, виходячи із розміру середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді у вказаній раді.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у трудовій книжці позивача запису про звільнення з попереднього місця праці, оскільки ОСОБА_1 до переходу на виборну посаду секретаря Малоходачківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області займала вказану посаду, як найманий працівник, а тому фактичного звільнення її з роботи не відбулось. У трудовій книжці позивача наявні відповідні записи про призначення та звільнення її з виборної посади, які є достатньою підставою для нарахування та виплати їй середньомісячного заробітку після звільнення, на час працевлаштування.

Щодо строку звернення позавача до суду слід зазначити наступне.

Відмову відповідача у виплаті спірної суми позивач отримала 17 лютого 2016 року та 25 липня 2016 року.

У вересні 2016 року позивач звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із позовом до Малоходачківської сільської ради Тернопільського району в порядку цивільного судочинства про стягнення середнього заробітку за шість місяців після звільнення її з посади секретаря Малоходачківської сільської ради Тернопільського району.

Рішенням Тернопільського міськраойнного суду Тернопільської області від 14 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 до Малоходачківської сільської ради Тернопільського району задоволено частково. Стягнуто з Малоходачківської сільської ради Тернопільського району в користь ОСОБА_1 52969,77 гривень середньомісячного заробітку за шість місяців після звільнення її з посади секретаря Малоходачківської сільської ради Тернопільського району.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 25 квітня 2017 року апеляційну скаргу Малоходачківської сільської ради Тернопільського району задоволено частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2017 року скасовано і провадження у справі закрито, оскільки даний спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

31 травня 2017 року позивач подала позов до Малоходачківської сільської ради до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 99 КАС України (чинної станом на час виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи предмет та підстави позову, суд вважає, що даний спір між позивачем та відповідачем виник з приводу порушення відповідачем закону про оплату праці, а тому позивач не обмежена строками звернення до суду.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до роз'яснень викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позивач не навела належного обґрунтування позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди завданої несвоєчасним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, не зазначила докази, що підтверджують позовні вимоги в цій частині, не вказала з яких саме міркувань вона виходила, визначаючи розмір суми відшкодування моральної шкоди та якими доказами це підтверджується.

Відтак, суд вважає, що в задоволенні вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у сумі 15000 грн. слід відмовити.

Таким чином, суд на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення шляхом визнання протиправною бездіяльність Малоходачківської сільської ради в особі голови ОСОБА_3 та зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за шість місяців після звільнення у розмірі 52 969 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 77 коп.

Керуючись ст. ст. 5, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, Законом України Про статус депутатів місцевих рад , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (бульвар О. Довбуша,2 с.Малий Ходачків Тернопільського району, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) до Малоходачківської сільської ради в особі голови ОСОБА_3 ( вул.Січових Стрільців, 16 с.Малий Ходачків Тернопільського району, код ЄДРПОУ - 04393545) про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Малоходачківської сільської ради в особі голови ОСОБА_3 протиправною.

Зобов'язати Малоходачківську сільську раду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за шість місяців після звільнення у розмірі 52 969 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 77 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Малоходачківської сільської ради на користь держави 704 (сімсот чотири) грн.80 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, бульвар О. Довбуша,2 с.Малий Ходачків Тернопільського району, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.

Відповідач: Малоходачківська сільська рада в особі голови ОСОБА_3, вул.Січових Стрільців, 16 с.Малий Ходачків Тернопільського району, код ЄДРПОУ - 04393545.

Повне рішення складено 11 жовтня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_6