Ухвала

від 28.11.2019 по справі 607/7937/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 листопада 2019 року

Київ

справа №607/7937/17

адміністративне провадження №К/9901/32408/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Малоходачівської сільської ради в особі голови Берези Володимира Васильовича на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі №607/7937/17 за позовом ОСОБА_1 до Малоходачівської сільської ради в особі голови Берези Володимира Васильовича про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Малоходачівської сільської ради в особі голови Берези Володимира Васильовича про зобов`язання виплатити їй вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку за шість місяців у сумі 52969, 80 та стягнення з відповідача завданої їй моральної шкоди у сумі 15000,00 грн.

На обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що 08 листопада 2015 року вона звільнена з посади секретаря Малоходачківської сільської ради на підставі пункту 1 статті 50 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . При звільненні із посади секретаря сільської ради їй не було запропоновано іншу роботу. Вказувала, що неодноразово зверталась до відповідача із заявами про виплату їй середньомісячного заробітку за шість місяців, проте відповідач відмовив їй у здійсненні вказаної виплати.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Малоходачківської сільської ради в особі голови Берези Володимира Васильовича та зобов`язано нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за шість місяців після звільнення у розмірі 52969, 77 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України Про запобігання корупції займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Згідно з приміткою до статті 50 Закону України Про запобігання корупції до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, зокрема віднесено особи, посади яких частиною першою статті 14 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування віднесені до першої - третьої категорій посад в органах місцевого самоврядування.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, згідно з вказаним Законом, посада ОСОБА_1 - секретар Малоходачівської сільської ради належить до п`ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Отже, позивачка не є особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище в розумінні Закону України Про запобігання корупції , а відтак ця справа належить до справ незначної складності.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах а - в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах а - в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 3, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Малоходачівської сільської ради в особі голови Берези Володимира Васильовича на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі №607/7937/17 за позовом ОСОБА_1 до Малоходачівської сільської ради в особі голови Берези Володимира Васильовича про зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

М.В. Білак

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду