Рішення

від 12.10.2018 по справі 127/24736/17

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/24736/17

Провадження № 2/127/572/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2018 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Слізяк М.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети 33-й канал , ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Оратівська селищна рада про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2017 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідачів ТОВ Редакція газети 33-й канал , ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Оратівська селищна рада про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року в щотижневому друкованому виданні 33-й канал НОМЕР_2) була опублікована стаття під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій, зокрема, були викладені пояснення Оратівського селищного голови ОСОБА_5. Автором вказаної статті зазначено ОСОБА_8.

На думку позивача у вказаній статті друкованого засобу масової інформації відносно позивача ОСОБА_4 від імені Оратівського селищного голови ОСОБА_5 поширено інформацію щодо позивача, що не відповідає дійсності, є негативною, принижує честь та гідність позивача, шкодить його діловій репутації як керівника фермерського господарства Животівка ТВ , а саме: …він не змінив цільове призначення землі; ОСОБА_4, котрий має більше сотні гектарів землі у своєму фермерському господарстві, вирішив зробити тут, у центрі Оратова, склад сільськогосподарської продукції; …заплативши більше ніж півмільйона гривень за бетонний скелет ; документацією передбачався сервітут - право ОСОБА_4 заїжджати до приміщень. Але він відмовився підписувати договір сервітуту; …Токарчуку запропонували відкупити частину землі для проїзду за 30 тисяч; …збирав антимайдани…; він звик, що його всі забаганки мають вирішуватися .

Вказана інформація за своїм змістом свідчить про конкретні фактичні дії та полягає у звинуваченні позивача в незаконних діях: використання не за цільовим призначенням земельної ділянки, яку позивач орендує у селищної ради; надумані факти збирання антимайданів, тобто несанкціонованих мітингів на підтримку провладних партій; відмові підписувати договір сервітуту на земельну ділянку , тощо.

У результаті поширення широкому колу осіб недостовірної інформації про позивача, у якій останнього звинувачують у вчиненні протиправної та незаконної поведінки з наведенням конкретних фактів, позивачу завдано моральної шкоди, розмір якої він оцінює у 20 000 грн.

А тому вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому ОСОБА_4 просив суд: визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність позивача, інформацію, яка була опублікована в газеті 33-й канал НОМЕР_2) від ІНФОРМАЦІЯ_2 року в статті під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: …він не змінив цільове призначення землі; ОСОБА_4, котрий має більше сотні гектарів землі у своєму фермерському господарстві, вирішив зробити тут, у центрі Оратова, склад сільськогосподарської продукції; …заплативши більше ніж півмільйона гривень за бетонний скелет ; документацією передбачався сервітут - право ОСОБА_4 заїжджати до приміщень. Але він відмовився підписувати договір сервітуту; …ОСОБА_12 запропонували відкупити частину землі для проїзду за 30 тисяч; …збирав антимайдани…; він звик, що його всі забаганки мають вирішуватися . Зобов'язати відповідача ТОВ Редакція газети 33-й канал спростувати вищезазначену недостовірну інформацію, шляхом опублікування за власний рахунок у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили у газеті 33-й канал на тій же шпальті, у тому ж форматі, тим же шрифтом, під тим же заголовком спростування наступного змісту: СПРОСТУВАННЯ. У номері НОМЕР_2 газети 33-й канал від ІНФОРМАЦІЯ_2 року на сторінці п'ять у статті під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_3 опублікована інформація, у якій з посиланням на слова ОСОБА_5, Оратівського селищного голови, поширено недостовірну інформацію щодо ОСОБА_4. В дійсності ОСОБА_4 не уповноважений змінювати цільове призначення землі; у своєму фермерському господарстві ОСОБА_4 має менше сотні гектарів землі за договорами оренди; ОСОБА_4 не вирішував робити у центрі смт. Оратова склад сільськогосподарської продукції; документацією не передбачався сервітут - право ОСОБА_4 заїжджати до приміщень, не відмовлявся підписувати договір сервітуту; ОСОБА_4 не пропонували відкупити частину землі для проїзду за 30 тисяч; ОСОБА_4 не збирав антимайдани; не відповідають дійсності відомості про те, що ОСОБА_4 звик, що всі його забаганки мають вирішуватися . Стягнути з відповідача ТОВ Редакція газети 33-й канал на користь позивача 10000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди. Стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача 10000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди (а.с. 2-8 т. 1).

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ Редакція газети 33-й канал за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та просила в задоволенні позовних вимог відмовити з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 185-186 т.1 ). Зокрема, у відзиві на позовну заяву представник відповідача наголошує, що інформація, яка міститься в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 року, це дослівне відтворення повідомлення Оратівського селищного голови ОСОБА_5, а тому відповідно до ст.42 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні незалежно від змісту публікації, ні автор, ні засновники газети не несуть відповідальності за публікацію. Більше того, спірна публікація складається із двох думок позивача ОСОБА_4 та відповідача Оратівського селищного голови ОСОБА_5 Автор публікації відобразила висловлювання позивача та відповідача ОСОБА_5 з приводу виниклих правовідносин, в той час як своєї думки з приводу описаних фактів не висловила, про що свідчить відмітка у публікації вислухала ОСОБА_8 .

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 за довіреністю - ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 39-41 т.1). Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що інформація, зазначена у спірній публікації, відповідає дійсності, а тому не може вважатись недостовірною. В той час як висловлювання він звик, що всі його забаганки мають вирішуватись є нічим іншим як оціночним судженням.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Оратівської селищної ради до судового засідання не з'явився, хоча був повідомлений судом належним чином про час і місце розгляду даної справи, тому його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку в сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року в щотижневому друкованому виданні 33-й канал НОМЕР_2) була опублікована стаття під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10 т. 1 на звороті).

Зі змісту вказаної статті вбачається, що позивач ОСОБА_4 як голова фермерського господарства Животівка ТВ звернувся до друкованого засобу масової інформації 33-й канал зі скаргою щодо земельного спору з місцевим підприємцем ОСОБА_9. Вказував, що Оратівський селищний голова ОСОБА_5 навмисно перешкоджає його бізнесу.

Отже, ініціатором публікації спірної статті був саме позивач ОСОБА_4

У вказаній спірній статті спочатку міститься розповідь позивача ОСОБА_4 щодо перешкоджання його бізнесу, а потім пояснення Оратівського селищного голови ОСОБА_5 з приводу виниклих спірних ситуацій з участю ОСОБА_4 і ОСОБА_9

В судовому засіданні було заслухано аудіозапис розмови відповідача ОСОБА_5 з кореспондентом газети 33-й канал ОСОБА_8, копія якого приєднана до матеріалів справи (а.с. 6 т. 2) і встановлено, що у спірній статті, яка була опублікована ІНФОРМАЦІЯ_2 року кореспондентом ОСОБА_8 було дослівно відтворено пояснення Оратівського селищного голови ОСОБА_5 з приводу виниклого земельного спору між двома місцевими підприємцями ОСОБА_4 і ОСОБА_9, а також висловлювання щодо особи позивача ОСОБА_4

Крім того, пояснення в судовому засіданні представника позивача ОСОБА_1 щодо наявного земельного конфлікту між місцевими підприємцями ОСОБА_4 і ОСОБА_9 і відповідно триваючих судових спорів з приводу землі підтвердила також представник відповідача ОСОБА_5 за довіреністю - ОСОБА_3

На думку позивача, у вказаній статті друкованого засобу масової інформації 33-й канал відносно позивача ОСОБА_4 від імені Оратівського селищного голови ОСОБА_5 поширено інформацію щодо позивача, що не відповідає дійсності, є негативною, принижує честь та гідність позивача, шкодить його діловій репутації як керівника фермерського господарства Животівка ТВ , а саме: …він не змінив цільове призначення землі; ОСОБА_4, котрий має більше сотні гектарів землі у своєму фермерському господарстві, вирішив зробити тут, у центрі Оратова, склад сільськогосподарської продукції; …заплативши більше ніж півмільйона гривень за бетонний скелет ; документацією передбачався сервітут - право ОСОБА_4 заїжджати до приміщень. Але він відмовився підписувати договір сервітуту; …ОСОБА_12 запропонували відкупити частину землі для проїзду за 30 тисяч; …збирав антимайдани…; він звик, що його всі забаганки мають вирішуватися .

Вказана відповідачем ОСОБА_5 в статті інформація на думку позивача за своїм змістом свідчить про конкретні фактичні дії та полягає у звинуваченні позивача в незаконних діях: використання не за цільовим призначенням земельної ділянки, яку позивач орендує у селищної ради; надумані факти збирання антимайданів, тобто несанкціонованих мітингів на підтримку провладних партій; відмові підписувати договір сервітуту на земельну ділянку , тощо.

Суд не погоджується з доводами і твердженнями позивача та його та представника з наступних підстав.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (ст. 201 ЦК України).

У відповідності зі ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Разом з тим, статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Кожен має право на свободу вираження поглядів у розумінні ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримання своїх поглядів, одержання і передання інформації та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована п. 1 ст. 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання п.2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України Про інформацію реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

У частині 1 ст. 30 Закону України Про інформацію визначено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Вирішуючи спір, суд також керується п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи №1 від 27.02.2009 року і виходить з того, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд повинен визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України Про інформацію , оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У п. 19 постанови Пленуму Верховним Судом України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи №1 від 27.02.2009 року роз'яснено, що відповідно дост. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй ч. 1 ст. 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.

Як встановлено у ході розгляду справи , 07.10.2017 року представник позивача ОСОБА_4 за довіреністю - ОСОБА_11, скориставшись правом на відповідь, звернувся до ТОВ Редакція газети 33-й канал щодо спростування недостовірної інформації, опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_2 року в газеті 33-й канал НОМЕР_2) у статті ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 223, 225-228 т. 1), проте таке спростування не було опубліковано.

Проаналізувавши встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи та в контексті загального змісту всієї статті конкретні висловлювання відповідача ОСОБА_5 у своїх поясненнях кореспонденту газети ОСОБА_8 і опубліковані ІНФОРМАЦІЯ_2 року в газеті 33-й канал НОМЕР_2) у статті ІНФОРМАЦІЯ_3 , які позивач ОСОБА_4 просив визнати недостовірними, суд вважає, що такі висловлювання відповідача ОСОБА_5 не містять ознак недостовірної інформації відносно позивача ОСОБА_4 в розумінні ст. 277 ЦК України і їх не можна віднести до інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Суд розцінює висловлювання відповідача ОСОБА_5 у своїх поясненнях кореспонденту газети ОСОБА_8 та опубліковані ІНФОРМАЦІЯ_2 року в газеті 33-й канал НОМЕР_2) у статті ІНФОРМАЦІЯ_3 , які позивач ОСОБА_4 просив визнати недостовірними, як оціночні судження, зроблені Оратівським селищним головою ОСОБА_5 щодо земельного конфлікту між місцевими підприємцями ОСОБА_4 і ОСОБА_9 та щодо особи позивача ОСОБА_4

Також слід врахувати, що право висловлювати судження, оцінки, думки, погляди гарантовано ст. 34 Конституції України, а також закріплене в ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції Україниє складовою частиною національного законодавства.

Тому висловлювання суджень, оцінки фактів та дій, які відбувались насправді щодо земельного конфлікту між місцевими підприємцями ОСОБА_4 і ОСОБА_9, а також щодо особи позивача ОСОБА_4 не можуть розцінюватись як поширення відповідачем ОСОБА_5 неправдивих відомостей, які його ганьблять, а відтак відсутній юридичний склад правопорушення, наявність якого є підставою для задоволення позову.

Вимога про стягнення моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з приниженням його честі та гідності фізичної особи, ділової репутації не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведений факт заподіяння такої шкоди та факт поширення відповідачем відомостей, які його ганьблять.

Враховуючи вище викладене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 3, 9, 32, 34 Конституції України, ст.10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 201, 277, 297, 299 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , ст. ст. 10-13,76-78, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети 33-й канал , ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Оратівська селищна рада про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_4, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Редакція газети 33-й канал , код ЄДРПОУ 36474309, місцезнаходження за адресою: вул. Космонавтів, 23, м. Вінниця.

Відповідач: ОСОБА_5, місцепроживання за адресою: АДРЕСА_2

Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Оратівська сільська рада, код ЄДРПОУ 04327985, місцезнаходження за адресою: вул. Кірова, 14, смт. Оратів, Оратівський район, Вінницька область.

Повне рішення суду складено 16.10.2018 року.

Суддя: