Рішення

від 11.07.2006 по справі 22-1851

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-1851

Справа № 22-1851                                                Головуючий в 1 інстанції: Москаленко Є.О.

Категорія                                                        Доповідач: Борисов Є.А.

РІШЕННЯ Іменем України

11 липня 2006

року           Судова колегія судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Луганської

області в складі:

головуючого - Борисова Є.А.

суддів- Яресько А.В., Маляренко І.Б

при секретарі - Дорошенко Ю.Б.

розглянувши в відкритому судовому

засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «Краснодонвугілля» на рішення

Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 15 червня 2005 року

за позовом ОСОБА_1 до ВАТ

«Краснодонвугілля» про відшкодування шкоди, завданої в результаті пошкодження здоров'я ,-

встановила:

Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами, в яких просив стягнути з відповідача 7639,20 грн. недоплаченої Виконавчою

дирекцією фонду соціального страхування

від нещасних випадків України в м. Краснодоні одноразової допомоги.

В обґрунтування своїх вимог він вказував, що працюючи у відповідача він

зазнав професійного захворювання і йому

була встановлена стійка втрата професійної працездатності на 20%.

Фондом йому

була нарахована одноразова допомога в сумі 18279,20 грн., але виплачено тільки 10640 грн. Різницю в розмірі ціни

позову позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Красно донського міськрайонного суду від 15 червня 2005 року

позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному

обсязі і на його користь стягнуто 7639,20 грн.

В апеляційній скарзі ВАТ «Краснодонвугілля» прохає оскаржуване рішення скасувати і постановити нове рішення, яким в

задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що суд порушив норми матеріального права і

висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним

обставинам справи.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи,

перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення, обсудивши доводи

апеляційної скарги, судова колегія вважає, що

апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції, постановлюючи

оскаржуване рішення керувався законом України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків

на виробництві та професійних

захворювань» та п. 5.2 Угоди по тарифах та соціальних гарантіях між колективом

і адміністрацією відповідача. Остання перебачає виплату одноразової допомоги за рахунок коштів, що залишились

після виплати всіх податків і обов'язкових платежів

встановлених законодавством.

Але з такими висновками погодитись не можна, тому що суд не взяв до уваги,

що згідно вимог ст.34 Закону України

«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та

професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня

1999 року, Фонд соціального страхування виплачує одноразову страхову виплату

потерпілому, сумма якої визначається з розрахунку середньомісячного заробітку

потерпілого за кожний відсоток втрати працездатності, але не вище

чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати, з якої справляються

внески до Фонду, що в даному випадку становить 10640 грн.

Професійне захворювання на виробництві позивачу встановлено 27 червня 2003

року і згідно зі ст..ст. 13,14

вищезазначеного Закону цей випадок є страховим і страхові виплати повинен здійснювати Фонд соціального страхування ,

а не підприємство, що і було зроблено, оскільки

позивачу було виплачено 10640 грн.

Крім того, обов'язок Фонду відшкодовувати шкоду, заподіяну пошкодженням здоров'я працівника, регламентований ст..9 Закону

України «Про охорону здоров'я». В цій

статті встановлено право, а не обов'язок роботодавця за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим додаткові виплати згідно з

колективним договором.

Суд першої інстанції встановив, що галузева угода передбачає ці виплати при

умові, що підприємство має вільні кошти

після виплати всіх податків і обов'язкових платежів. В оскаржуваному рішенні

суд першої інстанції зробив висновок що відповідач мав відповідні вільні кошти і мав можливість зробити

відповідні виплати, але при цьому будь-які докази, що підтверджують цю обставину в матеріалах справи відсутні.

В той же час, згідно з наданою відповідачем довідкою Краснодонської ОДПІ на

момент настання страхового випадку ВАТ «Краснодонвугілля» мало заборгованість

по обов'язковим платежам в розмірі

понад 180 тис. грн.., а за станом на 01.01.2004 року податковий борг ВАТ «Краснодонвугілля» становив 196517,7

грн., за станом на 01.01.2005 року - відповідно

168882,1 грн.

Таким чином, доводи апелянта про неправильне застосування норм

матеріального права та невідповідність висновків

суду обставинам справи є обґрунтованими і рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області

від 15.06.2005 року підлягає скасуванню

з постановою нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст..ст.303,

307,309,313-315 ЦПК України, судова колегія ,-

вирішила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» задовольнити.

Рішення Краснодонського

міськрайонного суду Луганської області від 15 червня 2005 року скасувати і постановити нове рішення, яким

відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про стягнення недосплаченої суми

одноразової допомоги в зв'язку з втратою

працездатності за необґрунтованістю позовних вимог.

Рішення набирає чинності негайно,

але може бути оскаржене протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного суду України

шляхом подачі касаційної скарги.