Рішення
від 19.10.2018 по справі 815/1986/18
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1986/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Соколенко О.М.

при секретарі судового засідання Любімовій О.Є.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),-

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними та скасування рішень та про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 12.03.2018 року № 10160 про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу за Списком № 1 та загального стажу періоди роботи за професією учня гірника підземного та гірника підземного на Відокремленому підрозділі «Шахта «Бутівська» Державного підприємства «Макіїввугілля» з 14.08.1987 по 28.06.1996 роки;

- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням довідок про розмір заробітної плати для обчислення пенсії від 24.01.2017 року № 11-52/30 з 13 грудня 2017 року.

Ухвалою суду від 02.05.2018 року судом:

- прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 та відкрито провадження у справі за даною позовною заявою і вирішено розглядати справу згідно ст. 263 КАС України;

- встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою суду від 02.05.2018 року, з метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі, судом задоволено клопотання позивача та витребувано з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі належним чином засвідчену та оформлену копію пенсійної справи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), в тому числі, заяву про призначення ОСОБА_2 пенсії та рішення про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугу років.

22 травня 2018 року за вх. №14338/18 від представника відповідача до суду надійшла заява на виконання ухвали суду від 02.05.2018 року, в якій зазначено, що 23.03.2018 року відповідно до вимог листа Головного управління Пенсійного фонду України від 24.10.2014 року №10880/0, Київський відділ з питань признання, перерахунку та виплати пенсій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі відправив пенсійну справу позивача для перевірки в порядку контролю до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. У зв'язку з чим, відповідачем зазначено про неможливість надання до суду витребуваних судом доказів. До вказаної заяви Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі додано копію супровідного листа про направлення пенсійної справи ОСОБА_2Є (т.1 а.с.58-59).

29 травня 2018 року за вх. №ЕП/3035/18 засобами електронної пошти від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з доказами направлення його копії позивачу (т.1 а.с.61-67).

З метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі, ухвалою суду від 31.05.2018 року судом:

- вирішено проводити розгляд справи №815/1986/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ч.5 ст.262 КАС України;

- встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи;

- витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчену та оформлену копію пенсійної справи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), в тому числі, заяву про призначення ОСОБА_2 пенсії та рішення про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугу років;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до Одеського окружного адміністративного суду витребувані судом докази у строк до 23.06.2018 року;

- зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі надати до Одеського окружного адміністративного суду у строк до 23.06.2018 року належним чином засвідчену та оформлену копію пенсійної справи Євгеновича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), в тому числі, заяву про призначення ОСОБА_2 пенсії та рішення про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугу років, у разі повернення її до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.

01 червня 2018 року за вх. №15497/18 через канцелярію суду від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з доказами направлення його копії позивачу (т.1 а.с.75-80).

04 червня 2018 року за вх. №15635/18 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання, в якому ОСОБА_2, у зв'язку із тим, що дана справа має для нього особливо важливе та величезне значення, оскільки за результатами розгляду справи судом може вирішитися питання щодо набуття позивачем права на пенсію за віком на пільгових умовах, а також призначення довічної пенсії не в 60 років, а в 52 роки, що суттєво покращить матеріальний стан його сім'ї, просить суд проводити розгляд справи відповідно до ч.7 ст.262 КАС України в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (т.1 а.с.84-87).

Разом з цим, 04.06.2018 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення до позовної заяви та відзиву на позов разом із копією рекомендованого повідомлення про вручення позивачу відзиву на позовну заяву 30.05.2018 року (т.1 а.с.88-93).

Ухвалою суду від 15.06.2018 року судом задоволено клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, вирішено проводити розгляд справи №815/1986/18 у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 10.07.2018 року о 16:30 год.

19 червня 2018 року за вх.№17188/18 через канцелярію суду від представника відповідача на виконання ухвали від 31 травня 2018 року надійшла заява про приєднання до матеріалів справи доказів згідно переліку, який наведений в цій заяві (т.1 а.с.108-124).

22 червня 2018 року за вх.№17893/18 за вх. №17893/18 через канцелярію суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання ухвали суду від 31.05.2018 року надійшов лист, в якому зазначено, що пенсійну справу позивача повернуто до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (т.1 а.с.106-107).

У судовому засіданні 10.07.2018 року після залучення до матеріалів справи листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та документів, які надійшли до суду від Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, у зв'язку із тим, що надані на виконання ухвали суду від 31.05.2018 року відповідачем докази оформлені неналежним чином (не прошиті, не пронумеровані, не зазначена особа, яка їх засвідчувала), а також, зважаючи на надання відповідачем до суду рішення № 10160 від 05.06.2018 року про відмову у призначенні пенсії (взамін рішення про відмову №10160 від 12.03.2018 року), з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин у справі, суд, в порядку, передбаченому КАС України, на місці ухвалив, витребувати з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі оригінал пенсійної справи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та відомості (дані, документи, інформацію) щодо підстав прийняття рішення №10160 про відмову у призначенні пенсії від 05.06.2018 року (взамін рішення про відмову №10160 від 12.03.2018 р.) з відповідними доказами, про що направлено відповідний запит.

Ухвалою суду від 10.07.2018 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, зважаючи на необхідність отримання від відповідача витребуваних судом доказів та надання представнику позивача можливості ознайомитись з матеріалами справи, судом оголошено перерву у розгляді справи до 25.07.2018 року.

У судове засідання 25.07.2018 року представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим суд розглядав справу за його відсутності.

У судовому засіданні 25.07.2018 року судом з'ясовано, що станом на дату його проведення, витребувані у відповідача докази на адресу суду не надходили. При цьому, станом на вказану дату у суду відсутні відомості щодо отримання відповідачем даного запиту.

У зв'язку із вищевикладеним, у судовому засіданні 25.07.2018 року судом повторно витребувано з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі оригінал пенсійної справи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та відомості (дані, документи, інформацію) щодо підстав прийняття рішення №10160 про відмову у призначенні пенсії від 05.06.2018 року (взамін рішення про відмову №10160 від 12.03.2018 р.) з відповідними доказами.

Зважаючи на вказані обставини, враховуючи строк для розгляду даної справи, що визначений статтею 258 КАС України, який спливав 30.07.2018 року, оскільки існувала необхідність у визначенні характеру спірних правовідносин і отриманні витребуваних судом доказів, ухвалою суду від 25.07.2018 року судом вирішено:

- проводити розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії в порядку загального позовного провадження;

- призначено підготовче засідання на 13.08.2018 року о 10:30 год.;

- роз'яснено сторонам, що розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі, зважаючи на що, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі необхідності його подання) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

09 серпня 2018 року за вх. №23195/18 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява разом із уточненим позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (т.1 а.с.156-172), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 10160 від 12.03.2018 року та №10160 від 05.06.2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах;

До вищевказаної заяви позивачем було додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн., докази надсилання уточненої позовної заяви на адресу відповідача та копію рішення №10160 від 05.06.2018 року (т.1 а.с.173-178).

Так, в обґрунтування уточненої позовної заяви позивач зазначив, що він перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси як внутрішньо переміщена особа та зареєстрований і проживає за адресою: 65104, м. Одеса, вул. Ільфа і ПетроваАДРЕСА_1. Як вказує позивач, 13.12.2017 року він звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, однак, рішенням № 10160 від 12.03.2018 року відповідач відмовив ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. В той же час, як вказує позивач, вже після подання позовної заяви 26.04.2018 року та відкриття провадження за позовом ОСОБА_2 02.05.2018 року, відповідач прийняв рішення № 10160 від 05.06.2018 року про відмову в призначенні йому пенсії на заміну рішення про відмову №10160 від 12.03.2018р. . Позивач зазначає, що вказане рішення № 10160 від 05.06.2018 року від відповідача він не отримував. Як стверджує ОСОБА_2, рішення від 05.06.2018 року №10160 є ідентичним рішенню від 12.03.2018 року №10160 як за своїм змістом, так і за підставами відмови в призначенні позивачу пільгової пенсії, окрім зазначеного відповідачем загального стажу роботи ОСОБА_2 - 12 років 9 місяців у спірному рішенні від 05.06.2018 року №10160 замість 12 років 6 місяців у рішенні від 12.03.2018 року №10160.

Позивач вважає спірні рішення безпідставними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.

Як вказує ОСОБА_2, згідно записів у його трудовій книжці АТ-ІІІ № 7395082 з 14.08.1987 року він був прийнятий на шахту ім. XXV з'їзду КПРС (з подальшим перейменуванням у відокремлений підрозділ Шахта Бутівська Державного підприємства Макіїввугілля ) учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті; з 05.09.1987 по 09.10.1987 роки без звільнення та відриву від виробництва навчався за професією гірника підземного при навчально-курсовому комбінаті виробничого об'єднання Макіїввугілля (далі - НКК Макіїввугілля ); з 12.10.1987 року переведений гірником підземним з повним робочим днем в шахті та звільнився з цієї посади 28.06.1996 року. Крім записів у трудовій книжці, як вказує позивач, періоди його роботи учнем гірника підземного та гірником підземним з повним робочим днем в шахті підтверджуються уточнюючою довідкою від 24.01.2017 року №11-52/28, у якій зазначено, що в період з 14.08.1987 по 11.10.1987 року ОСОБА_2 виконував підземні роботи з повним робочим днем в шахті за посадою учень гірника підземного з тарифною ставкою робітника по навчальній професії ділянки ШТ-3, а з 12.10.1987 по 28.06.1996 роки виконував підземні роботи з повним робочим днем в шахті за посадою гірник підземний дільниці КТ. Позивач вказує, що довідка видана на підставі контрольного табелю, особистої карки форми Т-2, штатного розкладу, відомостей про нарахування заробітної плати, наказів по шахті. Як стверджує позивач, шахта Бутівська працювала по видобутку вугілля. Також, як стверджує ОСОБА_2, факт виконання ним підземних робіт з повним робочим днем в шахті на посадах учня гірника підземного та гірника підземного з 14.08.1987 по 28.06.1996 роки підтверджується наказами по шахті ім. XXV з'їзду КПРС (з подальшим перейменуванням на Шахта Бутівська ВО Макіїввугілля ) від 14.08.1987 року №508к та від 28.06.1996 року № 507к.

В уточненій позовній заяві позивач зазначає, що згідно зі спірними рішеннями, йому відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах у відповідності до п. п. 1 п. 2 ст. 114 розділу XIV-1 Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян ОСОБА_3 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV.

З посиланням на положення ч.3 ст.114 ОСОБА_3 України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 року, яким внесено зміни до ОСОБА_3 № 1058, позивач вказує, що відповідач, приймаючи спірні рішення, застосував норми законодавства, які на позивача не розповсюджуються, що є підставою для визнання цих рішень протиправними та такими, що підлягають скасуванню та зазначає, що відповідно до цієї статті для призначення пільгової пенсії така умова, як проведення атестації робочих місць за умовами праці - відсутня, оскільки єдина умова - це робота на підземних і відкритих гірничих роботах повний робочий день.

Окрім того, позивач вказує, що зайнятість на підземних роботах повний робочий день підтверджується відповідними записами в трудовій книжці ОСОБА_2, тобто, всі необхідні записи в його трудовій книжці наявні. В той же час, як стверджує позивач, ним було надано до відповідача уточнюючу довідку від 24.01.2017 року № 11-52/28, якою підтверджується факт виконання ним підземних робіт з повним робочим днем в шахті на посадах учня гірника підземного та гірника підземного з 14.08.1987 по 28.06.1996 роки.

Також в уточненій позовній заяві позивач звертає увагу суду на те, що прийняття повторного рішення за результатами розгляду заяви про призначення пенсії не передбачено ні ОСОБА_3 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , ні Порядком №22-1, ні іншим жодним нормативно-правовим актом України. Окрім того, як вказує позивач, у спірному у рішенні від 05.06.2018 року №10160 відповідач взагалі не зазначив підстави його прийняття на заміну рішення про відмову № 10160 від 12.03.2018р. вже після подання ОСОБА_2 позовної заяви 26.04.2018 року та відкриття провадження за даним позовом 02.05.2018 року.

Щодо підстав для відмови ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, які викладені відповідачем у рішеннях від 12.03.2018 року №10160 та від 05.06.2018 року №10160, позивач зазначає наступне.

По-перше, як вказує позивач у позовній заяві, відповідач не зарахував до його спеціального та загального стажу період роботи за професією гірноробочого , однак, такої професії в переліку шахтарських професій взагалі не існує. В дійсності, як стверджує позивач, він навчався та працював за професією гірника підземного, яка передбачена Розділом І постанови КМУ № 202.

По-друге, безпідставним, на думку позивача, є посилання відповідача на припис п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 12.08.1993 року № 637 стосовно того, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Спірним, як стверджує позивач, є не зарахований до його спеціального та загального стажу період роботи за професією учня підземного та гірника підземного з 14.08.1987 по 28.06.1996 роки. Тому, як вказує позивач, посилання відповідача на те, що спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру обов'язкового державного соціального страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5), є безпідставним, оскільки згідно з ч. 2 ст. 24 ОСОБА_3 № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього ОСОБА_3 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим ОСОБА_3. Тобто, даними персоніфікованого обліку (форма ОК-5) страховий стаж почав підтверджуватися тільки після набрання чинності ОСОБА_3 № 1058, а саме - з 01.07.2000 року.

По-третє, як вказує ОСОБА_2, відокремлений підрозділ шахта Бутівська Державного підприємства Макіїввугілля офіційно зареєстровано на підконтрольній Україні території за адресою: м. Херсон, Суворовський район, вул. Рішельєвська, буд.3, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 23562612 (ЄДРПОУ).

Також, в уточненій позовній заяві, ОСОБА_2 вказує, що у спірних рішеннях відповідач прямо не зазначив, які саме документи не підлягають реєстрації та виконанню, однак, на думку позивача, відповідачем не прийнято до уваги надані ним довідки ДП МАКІЇВВУГІЛЛЯ від 24.01.2017 року № 11-52/28, від 28.11.2013 року №11-52/793, від 24.01.2017 року № 11-52/30, від 20.05.2002 року № 98, від 28.11.2013 року № 11-52/794.

Як вказує позивач, розпорядження Кабінету ОСОБА_4 України від 07.11.2014 року Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення не регулює питання призначення пенсій та зарахування стажу. Цим розпорядженням визначаються лише населені пункти, в яких органи державної влади та місцевого самоврядування не діють або діють не в повному обсязі. Тому посилання відповідача у спірних рішеннях на вказане розпорядження є безпідставним.

Як стверджує ОСОБА_2, приймаючи спірні рішення, відповідач на власний розсуд трактує в ньому приписи ст. 9 ОСОБА_3 України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , згідно якої місто Макіївка Донецької області не знаходиться на тимчасово окупованій території, визначеній чинним законодавством України. Тому посилання відповідача у спірних рішеннях на норми ОСОБА_3 № 1207 є безпідставними.

До того ж, як зазначено в уточненому позові, відокремлений підрозділ Шахта Бутівська Державного підприємства Макіїввугілля створено відповідно до законодавства України, а довідки, які позивач надав відповідачу, мають печатки та штампи з реквізитами держави Україна.

Як стверджує позивач в уточненому позові, щодо окремих районів Донецької та Луганської областей законодавством встановлено лише особливий порядок місцевого самоврядування згідно ОСОБА_3 України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей , яким питання пенсійного забезпечення також не регулюються.

Щодо посилання відповідача на те, що до загального стажу не зараховано спірні періоди, оскільки у трудовій книжці не читається печатка, позивач вважає його безпідставним, оскільки на час прийняття відповідачем спірних рішень від 12.03.2018 року №10160 та від 05.06.2018 року №10160 був чинним Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями від 23.03.2017 року № 1982-УІІІ, яким зокрема передбачено, що наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків. Відбиток печатки не може бути обов'язковим реквізитом будь-якого документа, що подається до органу державної влади.

Щодо правових підстав для призначення ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах, то в уточненій позовній заяві ним зазначено, що робота за професією гірника підземного передбачає зайнятість тільки в підземних умовах. Ненадання уточнюючих довідок або неможливість їх надання, на думку позивача, не може позбавляти громадян права на пільгову пенсію, а неможливість перевірки наданих уточнюючих довідок не може бути підставою для відмови в призначенні пільгової пенсії з огляду на те, що обов'язковість доказування правомірності прийнятого рішення покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Як стверджує ОСОБА_2, всі необхідні документи ним було подано відповідачу разом із заявою та подання будь-яких додаткових документів відповідач від нього не вимагав, про свідчить відсутність відповідних записів у розписці-повідомленні з переліком наданих документів. Також, як стверджує позивач, спірне рішення від 12.03.2018 року №10160 відповідач прийняв через 90 днів після подання ОСОБА_2 заяви про призначення пенсії, а спірне рішення від 05.06.2018 року №10160 - аж через 174 дні після подання позивачем заяви про призначення пенсії. З огляду на вище вказане, на думку позивача, відповідачем порушено строки для прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зважаючи на вищевикладене та посилаючись на положення ст. 5 ОСОБА_3 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , п.1.7, п.4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ОСОБА_3 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 13.08.1993 № 637, п.7 Інструкції Міністерства вугільної промисловості УРСР Про порядок спуску в шахту та підйому на поверхню гірничих змін , довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 64), затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 року № 336, Рішення європейського суду з прав людини у справі Andrejeva v.Latvia від 18.02.2009 р. та постанову Верховного суду України від 06.10.2015 року №816/4505/14, а також на інші законодавчі акти, позивач просить задовольнити його уточнені позовні вимоги.

13 серпня 2018 року за вх. №ЕП/4436/18 засобами електронної пошти за вх. №23332/17 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву із додатками згідно переліку, який наведений у ньому (т.1 а.с.179-192).

Так, у відзиві на уточнену позовну заяві, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі вказує, що 12.03.2018 року Управлінням прийнято рішення №10160 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі ст. 114 розділу XIV-1 Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян ОСОБА_3 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-ІУ (зі змінами згідно із ОСОБА_3 № 2148-VIІІ від 03.10.2017). Листом №5163/05 від 23.03.2018 пенсійна справа позивача була відправлена для перевірки в порядку контролю до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Як вказує відповідач, 05.06.2018 року до управління надійшов лист №8735/02 від 01.06.2018 року з відповіддю від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перевірки пенсійної справи. В результаті перевірки та на підставі листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №8735/02 від 01.06.2018 р., управлінням прийнято рішення № 10160 від 05.06.2018 р. про відмову у призначенні пенсії (взамін рішення про відмову №10160 від 12.03.2018 р.) та додатково враховано до страхового стажу позивача період роботи з 30.01.1985 р. по 11.05.1985 р. відповідно до довідки №523 від 06.08.2013 р. Як стверджує відповідач, загальний стаж позивача складає 12 років 9 місяців 12 днів, спеціальний стаж позивача складає 0 років 0 місяців при загальному стажі роботи 12 років 9 місяців 12 днів.

Посилаючись на положення п.1 ч. 2 ст. 114 розділу XIV-1 Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян ОСОБА_3 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №1058-ІУ, відповідач вказує, що сам факт наявності в списках тієї чи іншої посади, яку обіймала особа, не дає права на призначення пенсії на пільгових умовах. У всіх випадках потрібно підтверджувати первинними документами зайнятість на відповідних роботах повний робочий день, а якщо списками встановлені додаткові умови - відповідно ці вимоги також мають бути додержані. Крім того, за відсутності окремих записів у трудовій книжці, відомості можуть бути уточнені довідками підприємств.

У відзиві на уточнену позовну заяву відповідач вказує, що до спеціального стажу та до загального стажу роботи ОСОБА_2 не зараховано період з 14.08.1987 по 28.06.1996, протягом якого позивач працював у відокремленому підрозділі Шахта Бутівська Державного підприємства Макіїввугілля , оскільки даний період не підтверджений, а печатка у трудовій книжці не читається. Як стверджує відповідач, будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані органами з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню.

Зважаючи на вищевикладене та посилаючись на положення п.3 ст. 9 ОСОБА_3 України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , ст. 62 ОСОБА_3 України Про пенсійне забезпечення , п.1, п.10, п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України № 637 від 12 серпня 1993 року, п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58, постанову Кабінету ОСОБА_4 України від 07.11.2014 №595, відповідач просить суд відмовити у повному обсязі у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними рішень про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання вчинити певні дії.

Суд зазначає, що доводи та обґрунтування, які викладені у вищевказаному відзиві на позовну заяву є ідентичними доводами доводам та обґрунтуванням, які викладені у відзиві на позовну заяв, що надходив до суду від представника відповідача 29 травня 2018 року за вх. №ЕП/3035/18 засобами електронної пошти та 01.06.2018 року за вх. №15497/18 через канцелярію суду.

У підготовчому судовому засіданні 13.08.2018 року судом долучено до матеріалів справи заяву позивача, яка 09.08.2018 року за вх. №23195/18 надійшла через канцелярію суду разом із доданими документами та уточненої позовною заявою, і відзив відповідача на позовну заяву.

У підготовчому судовому засіданні судом прийнято до розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 у редакції уточненої позовної заяви від 09.08.2018 року.

Окрім того, у підготовчому судовому засіданні 13.08.2018 року судом оглянуто матеріали пенсійної справи ОСОБА_2 та витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії зазначених судом сторінок вказаної пенсійної справи; оригінал пенсійної справи ОСОБА_2 судом повернуто представнику відповідача за довіреністю - ОСОБА_5 у вказаному судовому засіданні.

Також, у підготовчому судовому засіданні 13.08.2018 року судом з'ясовано у представника позивача, що у ОСОБА_2 відсутня необхідність у поданні відповіді на відзив, який надійшов до суду 13.08.2018 року.

У зв'язку із необхідністю отримати від відповідача визначені судом докази, ухвалою суду від 13.08.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 24.09.2018 року об 11:20 год.

20 серпня 2018 року за вх. №24338/18 через канцелярію суду від Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі надійшла заява разом із засвідченими копіями зазначених судом документів, які залучені у підготовчому засіданні 24.09.2018 року.

Ухвалою суду від 24.09.2018 року судом закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними та скасування рішень та про зобов'язання вчинити певні дії та призначено справу №815/1986/18 до судового розгляду по суті на 24 вересня 2018 року після закриття підготовчого провадження у даній справі.

У судовому засіданні 24.09.2018 року судом заслухано вступне слово представника позивача та представника відповідача, оглянуто оригінал трудової книжки ОСОБА_2, який повернуто представнику позивача після огляду.

Ухвалою суду від 24.09.2018 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом оголошено перерву у розгляді справи до 09.10.2018 року 14:00 год.

У судовому засіданні 09.10.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд уточнений позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, у наданих під час розгляду справи у вступному слові усних поясненнях та зважаючи на подані до суду докази.

Представник відповідача у судове засідання 09.10.2018 року не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Зважаючи на належне сповіщення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання, суд розглядав справу за відсутністю представника Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши надані у судовому засіданні під час вступного слова пояснення представника позивача та представника відповідача, ознайомившись із заявами сторін по суті справі, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Згідно довідки від 12.12.2017 року №0000437305 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, м.Макіївка Донецької області, узятий на облік як внутрішньо переміщена особа (т.1 а.с.26, 112).

13 грудня 2017 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі із заявою «Про призначення/перерахунок пенсії» , в якій просив призначити пенсію за віком за списком №1 (т.1 а.с.110).

Разом із вказаною заявою ОСОБА_2 подано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, документ про місце проживання (реєстрації) особи, НОМЕР_2, військовий квиток №4844325, диплом №765320, архівні довідки №523, №523, довідка про стаж №11-52/28,№11-52/29, наказ про атестацію № 592 з додатком №1, довідку про заробітну плату №11-52/30, довідку історичну №11-52/31, оригінал трудової книжки №7395082, про що складено відповідну розписку-повідомлення (т.1 а.с.28,232).

Разом з цим, 13.12.2018 року позивач звернувся до Київського відділу з питань признання, перерахунку та виплати пенсії із заявою, в якій просив призначити пенсію по фактичному місцю проживання, по наявним документам та зазначив, що за призначенням пенсії в м.Макіївка він не звертався (т.1 а.с.110-зворотній бік).

12 березня 2018 року за результатами розгляду вищевказаної заяви позивача №10160 від 13.12.2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та наданих документів, Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі прийнято рішення №10160 «Про відмову у призначення пенсії» , яким ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії (т.1 а.с.27).

Підставою для вказаної відмови, у рішенні відповідача №10160 від 12.03.2018 року зазначено наступне:

«… У відповідності до пп.1 п.2 ст.114 розділу XIV-1 Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян ОСОБА_3 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-ІУ (зі змінами 2148), право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом ОСОБА_4 України (далі Список № 1) і за результатами атестації робочих місць.

Право на пенсію за віком за Списком № 1 мають чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на роботах з шкідливими і особливо важкими умовами праці.

За відсутності 25-річного стажу роботи у період до 01 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності страхового стажу роботи у чоловіків: з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців; з 01 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років.

Працівники, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього ОСОБА_3 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування : чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Ваш спеціальний стаж складає 0 років 0 місяців при загальному стажі роботи - 12 років 6 місяців.

До спеціального стажу роботи та до загального стажу не зараховано період з 14.08.1987 року по 28.06.1996 року, протягом якого заявник працював на посадах учня гірничоробочого та гірничоробочого у відокремленому підрозділі Шахта Бутівська Державного підприємства Макіїввугілля , оскільки згідно п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 12.08.1993 № 637 із змінами від 09.12.2015 № 1028, у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до Постанови Кабінету ОСОБА_4 України від 07.11.2014 року № 595 з 01.12.2014 року на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади, в тому числі Пенсійного фонду України, не функціонують. Розпорядженням КМУ від 07.11.2014 № 1085-р визначено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Будь який акт (рішення, документ), виданий органами та (або) особами, передбаченими частиною третьою статті 9 зазначеного ОСОБА_3, є недійсними і не створює правових наслідків. Враховуючи наведене, будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані органами фонду з територій, які непідконтрольні українській владі не підлягають реєстрації та виконанню.

До загального стажу вищезазначений період не зараховано, оскільки у трудовій книжці печатка не читається.

Одночасно повідомляємо, що Ви маєте право на добровільну участь у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Отже, право на пенсію за віком на загальних умовах Ви набудете в 60 років у разі підтвердження загального стажу не менше 32 років» .

Також, у цьому рішенні зазначено, що у разі незгоди з даним рішенням, воно може бути оскаржене в судовому порядку.

Не погодившись із рішенням відповідача №10160 від 12.03.2018 року «Про відмову у призначення пенсії» позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 26.04.2018 року.

Зі змісту оскаржуваного рішення №10160 від 12.03.2018 року вбачається, що підставою для відмови у призначенні пенсії слугувало те, що: до спеціального стажу роботи та до загального стажу не зараховано період з 14.08.1987 року по 28.06.1996 року, протягом якого заявник працював на посадах, як у ньому зазначено, учня гірничоробочого та гірничоробочого у відокремленому підрозділі Шахта Бутівська Державного підприємства Макіїввугілля та оскільки у трудовій книжці не читаються печатки.

Судом встановлено, що відповідно до вимог листа Головного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 24.10.2014 року №10880/04, Київський відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі листом від 23.03.2018 року №5163/05 направив на адресу начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області пенсійну справу №10160 ОСОБА_2 для перевірки в порядку контролю (т.1 а.с.59,205-204).

01 червня 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на адресу відповідача направлено лист №8735/02 Щодо перевірки пенсійної справи , разом з яким направлено пенсійну справу ОСОБА_2 та зазначено, що Головне управління вважає за можливе врахувати до страхового стажу періоди роботи з 30.01.1985 року по 11.05.1985 року відповідно до довідки від 06.08.2013 року №523 (т.1 а.с.185, 191, 203).

Окрім того, у листі зазначено про порушення вимог п.5 ст.45 та п.4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до ОСОБА_3 щодо терміну винесення рішення про відмову.

Зважаючи на що, у вказаному листі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.06.2018 року №8735/02 зазначено про необхідність доопрацювати пенсійну відмовну справу та вважати її перевіреною.

Як вбачається з відтиску штампу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі на вказаному листі, він надійшов до відповідача 05.06.2018 року за вх. №2154/01.

Судом встановлено, що 05.06.2018 року відповідачем за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 №10160 від 13.12.2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та наданих документів Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі складено протокол №10160 від 05.06.2018 року та прийнято рішення №10160 Про відмову у призначенні пенсії (взамін рішення про відмову №10160 від 12.03.2018 року) , яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії (т.1 а.с.109, 199-201).

У рішенні відповідача від 05.06.2018 №10160 зазначені такі ж самі законодавчі норми та підстави для відмови, що вказані у рішенні від 12.03.2018 року №10160. Лише, на відміну від рішення від 12.03.2018 року №10160, у рішенні від 05.06.2018 року №10160 зазначено, що спеціальний стаж позивача складає 0 років 0 місяців при загальному стажі роботи - 12 років 9 місяців.

Також, у рішенні від 05.06.2018 року №10160 зазначено, що у разі незгоди з даним рішенням, воно може бути оскаржене в судовому порядку.

Не погодившись із рішенням відповідача №10160 від 05.06.2018 року «Про відмову у призначення пенсії» позивач збільшив свої позовні вимоги, подавши відповідні уточнення від 09.08.2018 року щодо оскарження ще й даного рішення.

Зі змісту оскаржуваного рішення №10160 від 05.06.2018 року вбачається, що підстави для відмови у призначенні пенсії ОСОБА_2 є ідентичними підставам, які зазначені у рішенні №10160 від 12.03.2018 року. При цьому у рішенні №10160 від 05.06.2018 року зазначено, що спеціальний стаж позивача складає 0 років 0 місяців при загальному стажі роботи - 12 років 9 місяців.

З наданої до суду копії довідки від 24.01.2017 року №11-52/28 Про підтвердження наявного трудового стажу (т.1 а.с.31,116), яка видана відокремленим підрозділом Шахта Бутівська Державного підприємства Макіїввугілля (ідентифікаційний код 26391050) вбачається, що її видано ОСОБА_2 про те, що він:

- працював повний робочий день на шахті Бутівська і за період з 14.08.1987 року по 11.10.1887 року виконував підземні роботи з повним робочим днем на шахті за посадою учень гірника підземного з тарифною ставкою підземного робітника по професії, за якою навчався участку ШТ-3 (наказ №508к від 14.08.1987 року), що передбачена списком №1 розділу 1 Гірські роботи підрозділу 1 Постанови РМ СРСР №1173 від 22.08.1956 року;

- за період з 12.10.1987 року по 26.06.1996 року виконував підземні роботи з повним робочим днем на шахті за посадою гірник підземної ділянки КТ (наказ №722 к від 15.10.1987 року), що передбачена списком №1 розділу 1 Гірські роботи підрозділу 1 Постанови КМУ №162 від 11.03.1994 року;

- 28.06.1996 року звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням на підставі наказу №207к від 28.06.1996 року.

Підставою для видачі вказаної довідки від 24.01.2017 року №11-52/28 вказано: контрольний табель, особиста картка форми Т-2, штатний розклад, відомості про нарахування заробітної плати, накази по шахті.

Також, у довідці від 24.01.2017 року №11-52/28 зазначено, що шахта Бутівська працювала по видобутку вугілля. Наказ по атестації робочих місць по умовам праці №592к від 05.07.1996 року.

Згідно довідки від 24.01.2017 року №1652/31, яка видана "ШАХТОЮ "БУТІВСЬКА" державного підприємства "МАКІЇВВУГІЛЛЯ", у зв'язку із реорганізацією вугільної промисловості, шахта Ново Бутівка треста Красногвардійськвугілля перейменована на (у спірні періоди, в які працював позивач):

- шахту XXV з'їзду КПРС виробничого об'єднання Макіїввугілля наказом від 22.01.1980 року;

- шахту Бутівська виробничого об'єднання Макіїввугілля наказом від 05.05.1992 року;

- відокремлений підрозділ "ШАХТА "БУТІВСЬКА" державного підприємства "МАКІЇВВУГІЛЛЯ" з 30.05.2005 року (т.1 а.с.116-зворотній бік).

Як встановлено судом з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.04.2018 року, юридична особа - державне підприємство "МАКІЇВВУГІЛЛЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи 32442295) зареєстрована за адресою: 02088, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПРОМИСЛОВА, будинок 10. В той же час, місцезнаходженням відокремленого підрозділу "ШАХТА "БУТІВСЬКА" державного підприємства "МАКІЇВВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ ВП: 26391050) є: 73000, Херсонська обл., місто Херсон, Суворовський район, ВУЛИЦЯ РІШЕЛЬЄВСЬКА, будинок 3, основний вид діяльності: 05.10 - добування кам'яного вугілля (т.1 а.с.42-44).

Даний відокремлений підрозділ згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 28.01.2013 року взятий на облік як платник податків в Херсонській об'єднаній ДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

Тобто, документи, а саме довідки від 24.01.2017 року, видані даним підприємством, місцезнаходженням якого є місто Херсон.

При цьому, зважаючи на вищевикладене, зазначення на кутовому штампі у вказаних довідках: відокремлений підрозділ "ШАХТА "БУТІВСЬКА" державного підприємства "МАКІЇВВУГІЛЛЯ", код ЄДРПОУ: 26391050, 86113, місто Макіївка Донецької області, Червоногвардійський район жодним чином не свідчить про те, що вказані довідки видані підприємством, яке знаходиться на території, яка тимчасово не контролюється українською владою. Вказана адреса є лише адресою місцезнаходження самої шахти, як зазначено представником позивача та не спростовано відповідачем, однак не є місцезнаходженням юридичної особи, якою видано ці довідки.

В свою чергу, згідно записів з трудової книжки ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) серії АТ-ІІІ №7395082, яка видана 24.10.1984 року (т.1 а.с.29-30, 114-115) та оригінал якої досліджено судом, вбачається наступне:

- ОСОБА_2 у період з 01.09.1980 року по 20.11.1983 року навчався в СГПТУ №16. Вказаний запис внесений у трудову книжку на підставі диплому №765320, виданого Державним комітетом РСФСР по професійно-технічній освіті 05.01.1984 року;

- ОСОБА_2 22.03.1983 року на підставі наказу №337 від 22.03.1983 року прийнятий на посаду моториста-рульового на т/х Волго-Дон-117 (запис №1);

- ОСОБА_2 15.08.1984 року на підставі наказу №1172 від 15.08.1984 переведений слюсарем другого розряду БПУ (запис №2);

- ОСОБА_2 17.10.1984 року на підставі наказу №1452 від 17.10.1984 року звільнений з посади слюсаря БПУ у зв'язку з призовом до лав Радянської армії по ст.29 п.3 КЗпП РСФРС (запис №3);

- ОСОБА_2 з 19.05.1985 року по 31.05.1987 року проходив службу в лавах Радянської армії (запис №4), який внесений на підставі військового квитка НД№4844325;

- ОСОБА_2 14.08.1987 року на підставі наказу №508-к від 14.08.1987 року прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті ім. XXV з'їзду КПРС Макіївського виробничого об'єднання по видобутку вугілля Макіїввугілля (запис №5);

- ОСОБА_2 з 05.09.1987 року по 09.10.1987 року на підставі наказу №1099 пр.68б від 10.10.1987 року проходив курси при УКК п/о Макіїввугілля гірника підземного 1-ІІ розряду (запис №6);

- ОСОБА_2 з 12.10.1987 року на підставі наказу №722 від 15.10.1987 року переведений на посаду гірника підземного третього розряду з повним робочим днем (запис №7);

- з 05.05.1992 року шахта ім. XXV з'їзду КПРС перейменована на шахту Бутівська (запис №8), який внесено на підставі наказу №45 від 05.05.1992 року;

- з 26.04.1995 року шахта Бутівська об'єднана з Державним підприємством Макіїввугілля (запис №9), який внесено на підставі наказу №61 від 16.04.1955 року;

- ОСОБА_2 з 28.06.1996 року на підставі наказу №507к від 28.06.1996 року звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням (запис №10);

- ОСОБА_2 з 29.06.1996 року на підставі наказу №95 від 29.06.1996 року прийнятий на роботу в кооператив Олімп в якості монтажника сталевих залізобетонних виробів (запис №11);

- ОСОБА_2 з 30.12.1999 року на підставі наказу №218 від 30.12.199 року звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням (запис №12);

- ОСОБА_2 з 15.01.2000 року на підставі наказу №7 від 15.01.2000 року прийнятий на роботу в ПП Ронікс на посаду водія (запис №13);

- ОСОБА_2 з 16.11.2002 року на підставі наказу №94 від 16.01.2002 року звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (запис №14).

Як вже встановлено судом, разом із заявою Про призначення/перерахунок пенсії від 13.12.2017 року №10160 ОСОБА_2 подано, зокрема:

- архівні довідки №523 та №523 від 06.08.2013 року, які видані муніципальною бюджетною установою Ахтубинським районним архівом , в яких міститься інформація про трудову діяльність позивача, його службу в армії та його заробіток за періоди з 24.03.1983 року по 11.05.1985 року (включно) (т.1 а.с.33, 121-122);

- довідку №11-52/29 від 24.01.2017 року, яка видана відокремленим підрозділом Шахта Бутівська Державного підприємства Макіїввугілля (ідентифікаційний код 26391050) про спуски-виїзди в шахту ОСОБА_2 з 14.08.1987 року по 11.10.1987 року за час його роботи учнем гірника-підземного з повним робочим днем в шахті, яка видана на підставі табелів спусків та виїздів в шахту (т.1 а.с.117);

- наказ про атестацію від 05.07.1996 року № 592 з додатком №1 Про атестацію робочих місць за умовам праці (т.1 а.с.36, 118-119, 206-207);

- довідку №11-52/30 від 24.01.2017 року про заробітну плату позивача за період 1990-1996 роки, яка видана відокремленим підрозділом Шахта Бутівська Державного підприємства Макіїввугілля (ідентифікаційний код 26391050), яка видана згідно п.2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ОСОБА_3 України Про загальнообов'язкове державне страхування (т.1 а.с.34, 123);

- довідку історичну №11-52/31 від 24.01.2017 року, яка видана відокремленим підрозділом Шахта Бутівська Державного підприємства Макіїввугілля (ідентифікаційний код 26391050) (т.1 а.с.35, а.с.116-зворотній бік) про перейменування у зв'язку із реорганізацією вугільної промисловості шахт, зокрема, промислової шахти XXV з'їзду КПРС виробничого об'єднання Макіїввугілля на шахту Бутівська виробничого об'єднання Макіїввугілля та в подальшому на відокремлений підрозділ "ШАХТА "БУТІВСЬКА" державного підприємства "МАКІЇВВУГІЛЛЯ".

Окрім того, з боку позивача до суду надано копію наказу №508к від 14.08.1987 року про прийняття позивача на роботу на шахту учнем гірника підземного (т.1 а.с.233) та копію наказу №507к від 28.06.1996 року про звільнення ОСОБА_2 з посади гірника підземного участка ПР-5 таб №9458 на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням (т.1 а.с.234).

Як вбачається з розрахунку стажу по матеріалам пенсійної справи №10160 ОСОБА_2 (т.1 а.с.202), позивачу зараховані наступні види трудової діяльності:

- 01.09.1980 року по 21.03.1983 року - навчання;

- з 22.03.1983 року по 17.10.1984 року;

- з 30.01.1985 року по 11.05.1985 року;

З 19.05.1985 року по 27.05.1987 року - військова служба;

- з 29.06.1996 року по 30.12.1999 року;

- з 15.01.2000 року по 30.06.2000 року;

- 01.07.2000 року по 16.11.2002 року.

З вказаного розрахунку стажу по матеріалам пенсійної справи №10160 ОСОБА_2 вбачається, що загальний стаж позивача за ці періоди склав 12 років 9 місяців та 12 днів.

При цьому, як вбачається з рішень Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 12.03.2018 року №10160 та від 05.06.2018 року №10160, відповідачем не враховано період роботи позивача з 14.08.1987 року по 28.06.1996 року.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано, зокрема, але не виключно, ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення» , ОСОБА_3 України "Про професійно-технічну освіту" та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 4 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Положеннями ст. 8 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст.9 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.1 ст.114 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом ОСОБА_4 України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього ОСОБА_3.

Положеннями ч.2 ст. ст.114 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом ОСОБА_4 України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

- з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

- з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього ОСОБА_3 чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Згідно зі ст.14 ОСОБА_3 України Про пенсійне забезпечення працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом ОСОБА_4 України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.

В свою чергу, відповідно до ч.3 ст.114 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом ОСОБА_4 України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього ОСОБА_3, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Таким чином, як вбачається зі змісту статті 114 ОСОБА_3, ч.1 вказаної статті регулює питання призначення пенсії на пільгових умовах за віком працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом ОСОБА_4 України, та за результатами атестації робочих місць, а частина 3 цієї ж статті регулює саме питання призначення пенсії на пільгових умовах працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), в тому числі, з видобутку вугілля.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем під час розгляду справи, позивач працював саме повний робочий день на підземних гірничих роботах на шахті Бутівська , яка працювала по видобутку вугілля.

Тобто, на позивача, в даному випадку, має поширюватись дія ч.3 ст.114 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В свою чергу, щодо посилання відповідача у рішеннях від 12.03.2018 року №10160 та від 05.06.2018 року №10160 на положення пп.1 п.2 ст.114 (ч.1 ст.114) ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка передбачає необхідність проведення атестації робочих місць, суд зазначає наступне.

Процедура застосування Списків №1 і №2 визначена Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року № 383 (далі Порядок №383)

Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджено постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 31 березня 1994 р. N 202.

Професія гірники підземні передбачена розділом ІІ вказаного списку.

Отже, період роботи на посадах гірника підземного, дають право особі на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Згідно статті 38 ОСОБА_3 України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Статтею 56 ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення» встановлено перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

Зокрема, підпунктом «д» пункту 1 статті 56 ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до постанови Верховної ОСОБА_4 України № 1931 -XII від 06.12.1992 "Про порядок введення в дію ОСОБА_3 України "Про пенсійне забезпечення" - до затвердження Кабінетом ОСОБА_4 України Списків виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, діяли відповідні Списки, затверджені постановою ОСОБА_4 ОСОБА_4 СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

Суд зазначає, що у спірний період роботи ОСОБА_2 на посаді учня гірника підземного та гірника підземного з тарифною ставкою підземного робітника діяли Список №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджений постановою ОСОБА_4 ОСОБА_4 СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 та Список №1 виробництв, робіт, професій, посад та показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію по віку (по старості) на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету ОСОБА_4 СРСР від 26 січня 1991 року №10.

Так, згідно п.1 розділу 1 Списку 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженого постановою ОСОБА_4 ОСОБА_4 СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, підземні роботи - це всі робітники, інженерно-технічні працівники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди і інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників і інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних (здравопунктів, працівники підземної телефонного зв'язку і т. д.).

Відповідно до Розділу І (Гірничі роботи) Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 СРСР від 26 січня 1991 року № 10, роботи "гірник підземний" (у тому числі "учень гірника підземного з повним робочим днем") та "гірник з ремонту гірничих виробок" (код 10101000, підкод 1010100а (Усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах); код 10103000 (Підземні роботи на будівництві, реконструкції, технічному переозброєнні і капітальному ремонті: гірських виробок, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд), підкод 1010300а (Робітники), підкод 1010300а-11717)) віднесені до професій із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Отже, у період роботи позивача за посадою учня гірника підземного та гірника підземного вказана посада відносилась до Списку №1.

Проведення атестації робочих місць за списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників було передбачено також положеннями статті 13 ОСОБА_3 України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці було затверджено 1 серпня 1992 року постановою Кабінету ОСОБА_4 України №442, а тому роботи, професії та посади, передбачені зазначеними списками, за період до 01 серпня 1992 року мають бути враховані при призначенні пільгових пенсій без результатів атестації робочих місць.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 01.08.1992 № 442 пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Державну експертизу умов праці.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 01.08.1992 року №442 (далі-Порядок) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року №41 (далі Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації) визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до п. 8 Порядку № 442, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці, тобто не відображаються в трудовій книжці.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку № 442 застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Таким чином, атестація робочих місць повинна була бути проведена на підприємстві вперше, згідно із Порядком та Методикою до 01.09.1997 року.

Аналогічні висновки, викладені в постанові Верховного суду від 25.09.2018 року по справі №569/15635/16-а.

З наданої до суду копії наказу Шахтоуправління Бутівське (у складі шахт Бутівська та шахти ім. К.І. Поченкова) виробничого об'єднання Макіїввугілля Міністерства вугільної промисловості №592 від 05.07.1996 року Про результати робочих місць за умовами праці вбачається, що атестація робочих місць на шахті, на якій працював позивач була здійснена 05.07.1996 року.

В той же час, позивач був звільнений з посади гірника підземного за тиждень до видання наказу №592 від 05.07.1996 року.

Суд вважає, що обставина відсутності атестації робочих місць на дату звільнення позивача та відповідно, видання наказу №592 від 05.07.1996 року Про результати робочих місць за умовами праці після звільнення позивача (через тиждень після його звільнення) з посади гірника підземного не може бути підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи позивача на посаді учня гірника підземного та гірника підземного на Відокремленому підрозділі «Шахта «Бутівська» Державного підприємства «Макіїввугілля» з 14.08.1987 по 28.06.1996 роки.

Отже, за встановлених судом обставин, відсутність атестації робочих місць на шахті Бутівська станом на дату звільнення позивача, не може бути підставою для відмови в зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_2 періодів роботи за професією учня гірника підземного та гірника підземного на Відокремленому підрозділі «Шахта «Бутівська» Державного підприємства «Макіїввугілля» з 14.08.1987 по 28.06.1996 роки.

Більш того, як встановлено судом, на позивача, в даному випадку, має поширюватись дія ч.3 ст.114 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", положення якої, на відміну від ч.1 цієї статті не передбачають проведення атестації.

Водночас, щодо неврахування відповідачем до пільгового стажу позивача періоду роботи учнем гірника підземного та гірником підземним з 14.08.1987 року по 28.06.1996 року, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, підставою для неврахування до пільгового стажу позивача періоду роботи учнем гірника підземного та гірником підземним з 14.08.1987 року по 28.06.1996 року стало те, що печатка в трудовій книжці позивача не читається, а довідки, які надані ОСОБА_2 на підтвердження наявного трудового стажу, видані, як стверджує відповідач, органом, який не уповноважений на їх видання.

Суд зазначає ,що відповідно до ст. 62 ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_4 України.

Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 N 162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.85 N252), із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.90 N 412), (надалі - Інструкція №162), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з п.2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я по батькові, ІНФОРМАЦІЯ_2, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Відповідно до п.2.3 Інструкції №162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення, повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виробляються арабськими цифрами (число і місяць двохзначними). Наприклад, якщо працівник прийнятий на роботу 5 січня 1984 р в графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938р.) записується: "1984.05.01", в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р .; "05.01.1984". Записи робляться акуратно, пір'яною чи кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.

Згідно з п.2.13 Інструкції №162 у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються: для робітників - відповідно до найменування професій, зазначених в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - відповідно до найменування посад, зазначених в Єдиній номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу.

Відповідно до п.2.17 Інструкції №162 до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних

документів, в тому числі, такі записи:

а) про час служби у складі Збройних Сил СРСР та інших органах Комітету Державної Безпеки СРСР та МВС СРСР, де на тих, які проходять службу, поширюється

законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби;

б) про час навчання у професійно-технічних та інших училищах, на курсах та у школах з підвищення кваліфікації, з перекваліфікації та підготовки кадрів.

Пунктами 2.25 та 2.26 Інструкції №162 визначено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, "Звільнений за згодою сторін» , п.1 ст.29 КЗпП РСФСР".

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція №58), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, та зазначено, що з прийняттям цього наказу Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 N 162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.85 N 252), із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.90 N 412, не застосовується.

Згідно п.2.1 Інструкції №58 трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

До трудової книжки вносяться: - відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; - відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; - відомості про нагородження і заохочення: про нагородження

державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; - відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Відповідно до п.2.3, п.2.4 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з п.2.14, п.2.15 Інструкції №58 у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій"

Якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа перейменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.

Пунктами 2.26, 2.27 Інструкції №58 визначено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Наприклад, «Звільнений в зв'язку з прогулом без поважних причин, п.4 ст.40 КЗпП України» .

Днем звільнення вважається останній день роботи.

Під час розгляду справи судом досліджено оригінал трудової книжки ОСОБА_2 АТ-ІІІ №7395082, яка видана 24.10.1984 року та встановлено, що трудова книжка позивача містить записи щодо роботи позивача (прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення) у вищевказані періоди його роботи на вищезазначених підприємствах, із зазначенням підстав для внесення даних записів (відповідні накази) та проставленням штампів та печаток підприємств, де працював позивач.

Копії трудової книжки, які містяться в матеріалах справи відповідають оригіналу трудової книжки.

В той же час, суд зазначає, що згідно пункту 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року зазначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період роботи, а у разі відсутності в трудовій книжці таких відомостей, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Аналогічне положення закріплене і в п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, відповідно до пункту 1 якого зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Суд зазначає, що наведені записи трудової книжки про роботу позивача учнем гірника підземного та гірником підземним за періоди з 14.08.1987 року по 28.06.1996 року свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день. Записи про спірні періоди роботи позивача засвідчені відповідними печатками підприємств і самі записи дефектів їх вчинення не мають, здійснені із дотриманням Інструкцій №162 та №58.

Відповідач у спірних рішеннях зазначає, що до загального стажу вищезазначений період не зараховано, оскільки у трудовій книжці печатка не читається.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача навпроти п'ятого запису про прийняття позивача учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті ім. XXV з'їзду КПРС Макіївського виробничого об'єднання по видобутку вугілля Макіїввугілля міститься чіткий відтиск штампу шахти ім. XXV з'їзду КПРС Макіївського виробничого об'єднання по видобутку вугілля Макіїввугілля.

В той же час судом встановлено, що в трудовій книжці ОСОБА_2 міститься відтиск печатки установи, з якої позивача було звільнено 28.06.1996 року та, про що зроблено запис №10 у трудову книжку позивача про його звільнення з 28.06.1996 року за ст.38 КЗпП України за власним бажанням, з якого (відтиску печатки) неможливо в повній мірі встановити зміст тексту на цій печатці.

Суд зазначає, що положеннями ст. 101 ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Судом вже встановлено, що позивачем разом із заявою про призначення пенсії, були надані в тому числі:

Як встановлено судом з історичної довідки, назва шахти на шахту Бутівська виробничого об'єднання Макіїввугілля була змінена наказом від 05.05.1992 року.

В свою чергу, суд зазначає, що розпорядженням Кабінету ОСОБА_4 України від 07.11.2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення до яких, зокрема, належить м. Макіївка.

При цьому, як вже встановлено судом, документи, а саме довідки від 24.01.2017 року, видані підприємством, місцезнаходженням якого є місто Херсон. Водночас, суд зазначає, що вказане підприємство не є державним органом.

Водночас, як вже зазначено судом, зважаючи на встановлені обставини та докази у справі, зазначення на кутовому штампі у вказаних довідках: відокремлений підрозділ "ШАХТА "БУТІВСЬКА" державного підприємства "МАКІЇВВУГІЛЛЯ", код ЄДРПОУ: 26391050, 86113, місто Макіївка Донецької області, Червоногвардійський район жодним чином не свідчить про те, що вказані довідки видані підприємством, яке знаходиться на території, яка тимчасово не контролюється українською владою. Вказана адреса є лише адресою місцезнаходження самої шахти, як зазначено представником позивача та не спростовано відповідачем, однак не є місцезнаходженням юридичної особи, якою видано ці довідки.

В свою чергу, відповідачем не було досліджено інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відокремленого підрозділу "ШАХТА "БУТІВСЬКА" державного підприємства "МАКІЇВВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ ВП: 26391050), у зв'язку із чим, суд вважає, що відповідачем безпідставно не взято до уваги вищевказані довідки із посиланням у спірних рішеннях на положення розпорядження Кабінету ОСОБА_4 України від 07.11.2014 року № 1085-р, постанову Кабінету ОСОБА_4 України від 07.11.2014 року №595.

Водночас, з огляду на вищезазначене судом, посилання відповідача на положення ст.9 ОСОБА_3 України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України також не заслуговують на увагу.

Таким чином, з огляду на вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що періоди роботи позивача учнем гірника підземного та гірником підземним з 14.08.1987 року по 28.06.1996 року у шахті Бутівська підлягають зарахуванню до стажу роботи за Списком №1.

Водночас, стосовно посилання відповідача на те, що не має можливості здійснити перевірку первинних документів на підприємствах, що розташовані на тимчасово непідконтрольній українській владі території та перереєструвались (не перереєструвались) на території, яка контролюється українською владою, як на підставу спірного рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.44 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

В свою чергу, неможливість проведення такої перевірки не повинна ставить у залежність від неї особу, щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки така обставина, відповідно до законодавства не є підставою для відмови у призначенні пенсії.

Як встановлено судом, позивач є внутрішньо переміщеною особою згідно довідки від 12.12.2017 року, і на даний час проживає в м. Одесі.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням наведених приписів законодавства, суд вважає, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 та загального стажу періоди роботи за професією учня гірника підземного та гірника підземного на Відокремленому підрозділі «Шахта «Бутівська» Державного підприємства «Макіїввугілля» з 14.08.1987 по 28.06.1996 роки, оскільки вони підтверджується належним чином здійсненими записами у трудовій книжці позивача, наданими з боку позивача копіями наказів та відповідними довідками.

Аналогічний підхід застосування зазначених норм права висловлений Верховним Судом України у постанові від 21.02.2018 по справі №687/975/17, в якій зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення» .

Відповідно до ч.5 ст.13 ОСОБА_3 України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч.6 ст.13 ОСОБА_3 України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд зазначає, що процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ОСОБА_3 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі -Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

Відповідно до ч.5 ст.45 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Отже, строк для прийняття рішення за заявою про призначення пенсії встановлений строк 10 днів.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач вперше прийняв рішення №10160 за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії 12.03.2018 року, в той час, як ОСОБА_2 звернувся із відповідною заявою ще 13.12.2017 року.

Разом з цим, рішення №10160 від 05.06.2018 року, яке прийняте взамін рішення про відмову №10160 від 12.03.2018 року прийнято більш, ніж через 5 місяців від дати звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Тобто, позивачем, при прийнятті спірних рішень, порушено вимоги ч.5 ст.45 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ОСОБА_3 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, а саме порушено строк прийняття вказаних рішень.

При цьому, порушення відповідачем строку прийняття рішення №10160 від 12.03.2018 року також підтверджено у листі Головного управління ПФУ в Одеській області (т.1 а.с.203).

Вказана обставина також не була спростована представником відповідача під час розгляду справи.

Крім того, суд зазначає, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ОСОБА_3 України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 не визначено право органів Пенсійного фонду України приймати рішення взамін рішення з тим самим номером, яке видано раніше та із зазначенням ідентичних попередньому рішенню підстав для відмови в призначенні пенсії, що, в свою чергу, є також свідченням порушення Центральним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі Порядку № 22-1.

Отже, відповідачем при прийнятті рішення від 12.03.2018 року №101060 та при прийнятті рішення від 05.06.2018 року порушено встановлений законодавством про пенсійне забезпечення строк та процедуру їх прийняття.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводами ОСОБА_2 про порушення відповідачем строків розгляду заяви про призначенням пенсії та прийняття рішення від 05.06.2018 року №10160 у не передбачений законодавством про пенсійне забезпечення спосіб.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 10160 від 12.03.2018 року та №10160 від 05.06.2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В той же час, зважаючи на встановлені судом факти та обставини і вищевказані висновки суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування ОСОБА_2 до пільгового стажу за Списком № 1 та до загального стажу періоди роботи за професією учня гірника підземного та гірника підземного на Відокремленому підрозділі «Шахта «Бутівська» Державного підприємства «Макіїввугілля» (шахта XXV з'їзду КПРС виробничого об'єднання Макіїввугілля , шахту Бутівська виробничого об'єднання Макіїввугілля ) з 14.08.1987 по 28.06.1996 роки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправними та скасування рішень Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 10160 від 12.03.2018 року та №10160 від 05.06.2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах та про зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу за Списком № 1 та загального стажу періоди роботи за професією учня гірника підземного та гірника підземного на Відокремленому підрозділі «Шахта «Бутівська» Державного підприємства «Макіїввугілля» з 14.08.1987 по 28.06.1996 роки є обґрунтованими, документально та нормативно доведеними, а отже підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням довідок про розмір заробітної плати для обчислення пенсії від 24.01.2017 року № 11-52/30 з 13 грудня 2017 року, суд виходить з наступного.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, відповідні повноваження відповідача з призначення пенсії є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб'єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

Як вбачається зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету ОСОБА_4 Європи державам-членам щодо виконання дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи адміністративного органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень. Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оскільки відповідачем при прийнятті спірних рішень від 12.03.2018 року №10160 та від 05.06.2018 року №10160 по суті не розглядалось питання щодо наявності підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно записів у його трудовій книжці та поданих документів, суд вважає, що вимога позивача про зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням довідок про розмір заробітної плати для обчислення пенсії від 24.01.2017 року № 11-52/30 з 13 грудня 2017 року є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст.245 КАС України разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За таких обставин, оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень при прийнятті спірних рішень від 12.03.2018 року №10160 та від 05.06.2018 року №10160 року безпідставно не зараховано до спеціального стажу позивача спірні періоди роботи та навчання, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача та зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повторно розглянути заяву ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: вул. Ільфа і ПетроваАДРЕСА_2, м.Одеса, 65104) від 13.12.2017 року №10160 «Про призначення/перерахунок пенсії» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні та з урахуванням висновків суду.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень під час розгляду справи не доведено правомірність прийнятих ним рішень, що оскаржуються позивачем.

Суд зазначає, що решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправними та скасування рішень та про зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 копійок), а саме: 704,80 грн. згідно квитанції №0.01022511378.1 від 26.04.2018 року (т.1 а.с.5) та 704,80 грн. згідно квитанції №64-11019/1 від 09.08.2018 року (т.1 а.с.175) за дві вимоги немайнового характеру про визнання протиправними та скасування рішень відповідача № 10160 від 12.03.2018 року та №10160 від 05.06.2018 року, оскільки інші дві вимоги позивача - є похідними від них вимогами.

Таким чином, оскільки вимоги позивача про визнання протиправними та скасування спірних рішення судом задоволені, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України наявні підстави для стягнення з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на користь позивача судового збору у розмірі 1409,60 грн.

09.10.2018 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду та зазначено, що повний текст рішення суду буде виготовлено у строк, визначений ч.3 ст.243 КАС України.

Згідно з приписами ч.3 ст.243 КАС України залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 (вул. Ільфа і ПетроваАДРЕСА_2, м.Одеса, 65104) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Ільфа і Петрова, буд.4-а, м. Одеса, 65121) про визнання протиправними та скасування рішень та про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 10160 від 12.03.2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах.

Визнати протиправними та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №10160 від 05.06.2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах (взамін рішення про відмову №10160 від 12.03.2018 року).

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (ідентифікаційний код юридичної особи 41248812, місцезнаходження: вул. вул. Ільфа і Петрова, буд.4-а, м. Одеса, 65121) зарахувати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: вул. Ільфа і ПетроваАДРЕСА_2, м.Одеса, 65104) до пільгового стажу за Списком № 1 та загального стажу періоди роботи за професією учня гірника підземного та гірника підземного на Відокремленому підрозділі «Шахта «Бутівська» Державного підприємства «Макіїввугілля» (шахта XXV з'їзду КПРС виробничого об'єднання Макіїввугілля , шахту Бутівська виробничого об'єднання Макіїввугілля ) з 14.08.1987 по 28.06.1996 роки.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (ідентифікаційний код юридичної особи 41248812, місцезнаходження: вул. вул. Ільфа і Петрова, буд.4-а, м. Одеса, 65121) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: вул. Ільфа і ПетроваАДРЕСА_2, м.Одеса, 65104) від 13.12.2017 року №10160 «Про призначення/перерахунок пенсії» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні та з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (ідентифікаційний код юридичної особи 41248812, місцезнаходження: вул. вул. Ільфа і Петрова, буд.4-а, м. Одеса, 65121) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: вул. Ільфа і ПетроваАДРЕСА_2, м.Одеса, 65104) судовий збір у розмірі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 19.10.2018 року.

Суддя О.М. Соколенко


Дата ухвалення рішення	19.10.2018
Оприлюднено	22.10.2018
Номер документу	77251606
Судочинство	Адміністративне
Суть	зобов'язання вчинити певні дії

Судовий реєстр по справі —815/1986/18

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 19.10.2018 по справі 815/1986/18ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —815/1986/18

Рішення від 19.10.2018

Рішення
від 19.10.2018 по справі 815/1986/18
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД