Рішення

від 10.10.2018 по справі 913/257/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

10 жовтня 2018 року Справа №913/257/18

Провадження №16/913/257/18

За позовом Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" , м.Лисичанськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" , м.Луганськ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

1-Лисичанська міська рада Луганської області , м.Лисичанськ Луганської області

2-Новодружеська міська рада Луганської області, м.Лисичанськ, м.Новодружеськ Луганської області

3-Привільська міська рада Луганської області , м.Лисичанськ, м.Привілля Луганської області

про заборону вчиняти дії по відключенню енергопостачання

Суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя - Шеліхіна Р.М.

судді - Зюбанова Н.М., Фонова О.С.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: ОСОБА_1, представник за довіреністю від 01.01.2018 №07;

від третьої особи 1: представник не прибув ;

від третьої особи 2: представник не прибув ;

від третьої особи 3: представник не прибув,

в с т а о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу:

-зобов'язати ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" припинити зловживання правом, у кожному випадку реалізації такого права, тобто постійно, на відключення від енергопостачання об'єктів єдиної технологічної системи Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал", як такого, що може порушити права інших осіб та завдавати шкоди довкіллю шляхом встановлення заборони ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об'єктів Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 31.05.2018 позов забезпечено шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" до вирішення справи по суті, вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об'єктів Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал", вказані у попередженні про обмеження постачання електричної енергії від 23.05.2018 №178.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.06.2018 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 25.06.2018.

У судове засідання 25.06.2018 прибули повноважні представники сторін.

Від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив від 13.06.2018 №31/142, яким відповідач заперечує проти позову.

Відповідач стверджує, що у разі несвоєчасної оплати спожитої електроенергії, на підставі Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (були чинні на день звернення з позовом до суду), енергопостачальник має право припиняти подачу електроенергії споживачу до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої, повністю припинити електропостачання споживачу.

Відповідач вказує, що у позивача екологічна броня електропостачання - відсутня, та позивача не включено до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки.

Також відповідач зазначає, що порядок обмеження постачання електроенергії, передбачений не тільки чинним законодавством України, а і умовами укладеного між сторонами договору від 01.12.2007 №29.

Відповідач заперечує також проти обраного позивачем способу захисту свого права.

Від позивача за супровідним листом від 21.06.2018 №01/1764 надійшли додаткові документи, а саме: копії податкових декларацій за 2016 - 2017 та перший квартал 2018 років, фінансових звітів за 2016 - 2017 та перший квартал 2018 років та бухгалтерських довідок про стан кредиторської та дебіторської заборгованостей. Вказані документи суд оглянув та долучив до матеріалів справи.

Від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив від 21.06.2018 №01/1782, в якій позивач вказує, що обмеження або припинення електропостачання, є заходами, що заважають забезпеченню екологічної безпеки та не сприяють, а, навпаки, перешкоджають фінансовому благополуччю сторін.

Також позивач зазначив, що ним здійснювалися поточні платежі, він частково розраховувався за минулі періоди. Позивач стверджує, що у попередженнях про відключення електроенергії, відповідачем включалися суми, термін оплати яких ще не настав.

Доводи відповідача щодо відсутності дій для встановлення екологічної броні на об'єкті позивача, позивач вважає безпідставними, оскільки вказує, що ним надавалася інформація в департамент ЖКГ та будівництва Луганської обласної державної адміністрації для формування переліку споживачів електричної енергії, для яких має бути встановлена екологічна броня та надсилався пакет документів на адресу відповідача.

Від позивача надійшла заява про зміну предмету позову від 21.06.2018 №01/1782.

Подану позивачем заяву з назвою "про зміну предмету позову" суд не оцінив як зміну предмету позовних вимог, оскільки дана заява містить ті ж самі вимоги, з тих самих підстав, які викладені у позовній заяві. Особливості заяви від 21.06.2018 №01/1782 з назвою "про зміну предмету позову" полягають лише в тому, що позивач більш стисло сформулював свої вимоги з приводу відключення або обмеження від енергопостачання своїх об'єктів, які належать до єдиної технологічної системи підприємства позивача.

У судовому засіданні оголошено перерву до 16.07.2018.

У судове засідання 16.07.2018 прибув повноважний представник відповідача.

Від відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення від 04.07.2018 на відповідь позивача, в яких зазначено, що твердження позивача про сплату поточної заборгованості не відповідають дійсності, оскільки за період січень-травень 2018 позивач спожив електроенергії на суму 9837071,37 грн, а сплатив - 7717541 грн.

Також відповідач стверджує, що докази в підтвердження заходів для укладення договору про реструктуризацію, не можуть судом прийматися до уваги, оскільки вказані заходи приймалися після звернення з даним позовом до суду.

Від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання від 12.07.2018 №01/1991 про відкладення підготовчого засідання для надання можливості сторонам досягти домовленості щодо укладення мирової угоди.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечив проти задоволення клопотання позивача.

Суд задовольнив клопотання позивача та відклав підготовче засідання на іншу дату для надання часу сторонам досягти домовленості щодо укладення мирової угоди.

У судове засідання 02.08.2018 прибули повноважні представники сторін.

Від позивача через канцелярію суду надійшли пояснення від 01.08.2018 №01/2118, в яких позивач вказує, що за період з січня по квітень 2018 року спожито електроенергії на суму 13823909,85, сплачено - 17912260,30 грн, в квітні 2018 спожито на суму 3278309,29 грн, сплачено - 5547110,12 грн, за період з січня по травень 2018 року позивачем спожито на суму 17072844,21 грн, сплачено - 20488493,98 грн, платежі здійснювалися з урахуванням часткової оплати заборгованості за минулі періоди.

Позивач вважає, що відповідач неправомірно визначає періоди відключення від електропостачання, оскільки позивач оплачує заборгованість за вказані періоди.

Позивач зазначає, що наказом Мінрегіону від 23.07.2018 №181, ЛКСП "Лисичанськводоканал" внесене у Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, про що позивач повідомив відповідача у листі щодо вирішення питання укладення мирової угоди.

Позивач вказує, що на території Луганської області, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.01.2015 №47-р "Про встановлення режимів підвищеної готовності та надзвичайної ситуації", введений режим надзвичайної ситуації та що відключення та обмеження енергопостачання є порушенням функцій підприємства позивача на забезпечення екологічної безпеки та пряма загроза благополуччу населення міст та селищ, які обслуговує ЛКСП "Лисичанськводоканал" .

Від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання від 01.08.2018 №01/2113 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, Лисичанської міської ради, Новодружеської міської ради, Привільської міської ради, Шепілівської селищної ради та Борівської селищної ради.

Позивач вважає, що результати розгляду справи вплинуть на права та законні інтереси населення вказаних територіальних громад - споживачів послуг, а також у зв'язку із встановленням на території Луганської області режиму підвищеної готовності та надзвичайної ситуації, слід залучити Регіональну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.

Жодне з обґрунтувань, наведених позивачем у клопотанні не має відношення до суті спору. Ніяким чином рішення по справі не вплине на права та обв'язки, зазначених в клопотанні осіб. При цьому, суд зазначає, що згідно зі ст.55 Конституції України, кожна особа, яка вважає свої права порушеними, має право на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод.

З огляду на вищевикладене, суд відмовив у задоволенні клопотання позивача від 01.08.2018 №01/2113 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.

Також від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання від 01.08.2018 №01/2115 про проведення будівельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи.

У судовому засіданні за участю представників сторін досліджене кожне питання, поставлене позивачем на експертизу та надані відповіді на ці питання самими представниками сторін. Дані обставини свідчать про те, що питання, поставлені позивачем до експертного дослідження, не потребують спеціальних знань і проведення з цього приводу експертизи, тому що на всі питання існує одна розумна відповідь: об'єкти міських водоканалів потребують безперебійного режиму роботи та охорони, а життєдіяльність суспільства без води неможлива.

У зв'язку з цим, суд відмовив у задоволенні клопотання позивача від 01.08.2018 №01/2115 про проведення будівельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи.

У судовому засіданні 02.08.2018 суд з'ясував думку представників сторін щодо закриття підготовчого провадження та переходу до судового розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні висловив клопотання про продовження строку підготовчого провадження, маючи намір врегулювати спор миром. Відповідач не заперечив проти клопотання позивача.

Враховуючи обставини справи та правову позицію сторін, на підставі ч.3 ст.177 ГПК України, суд ухвалою від 02.08.2018 продовжив строк проведення підготовчого провадження - до 03.09.2018 включно та відклав розгляд справи на 21.08.2018.

Ухвалою суду від 03.08.2018 судове засідання перенесено на 10.08.2018, ухвалу надіслано сторонам і додатково повідомлено телефонограмою, тобто належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

У зв'язку зі складністю спору, за ініціативою суду 08.08.2018, призначено колегію для слухання даної справи: головуючий суддя - Шеліхіна Р.М., судді - Зюбанова Н.М., Косенко Т.В.

У судове засідання 10.08.2018 представники сторін не прибули.

У судовому засіданні 10.08.2018 судова колегія розпочала розгляд справи спочатку.

У зв'язку з неявкою сторін підготовче засідання відкладено на 25.09.2018.

У судове засідання 25.09.2018 прибули повноважні представники сторін.

У судовому засіданні 25.09.2018 представник позивача в своїй промові заявив усні клопотання про залучення до участі у справ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, а також в усній формі заявив клопотання про призначення судової експертизи і надав для огляду суду документи, характеризуючи їх як докази до заявлених в усній формі клопотань.

Відповідно до ч.1 ст.50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у заявах про залучення третіх осіб, і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності відповідних умов.

Згідно ч.2 ст.169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються у письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

З огляду на суть та обставини справи, суд висловив вимогу до позивача щодо оформлення клопотання про залучення до участі у справ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та клопотання про призначення судової експертизи у письмовому вигляді, у зв'язку з чим повернув представнику позивача документи, які позивач характеризував як докази до вказаних клопотань.

Для надання можливості позивачеві оформити клопотання у письмовому вигляді, суд у судовому засіданні оголосив перерву до 28.09.2018.

У судове засідання 28.09.2018 прибули повноважні представники сторін.

У судовому засіданні 28.09.2018 позивач заявив клопотання про залучення Лисичанської міської ради, Новодружеської міської ради та Привільської міської ради в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та про проведення судової будівельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи і подав їх до суду у письмовому вигляді.

Судова колегія, розглянувши клопотання позивача від 28.09.2018 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, вирішила вказане клопотання задовольнити та залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Лисичанську міську раду Луганської області (93100, м.Лисичанськ Луганської області, вул. ім. М. Грушевського, буд.7, ід. код 26522196), Новодружеську міську раду Луганської області (93193, м.Лисичанськ, м.Новодружеськ, вул.Миру, б.23, ід. код 33751788) та Привільську міську раду Луганської області (93191, м.Лисичанськ, м.Привілля, вул. Ломоносова, б.40, ід. код 33752048) з огляду на наступне.

Засновником підприємства позивача є Лисичанська міська рада Луганської області - орган місцевого самоврядування, а підприємство позивача є комунальним, тобто отримує кошти для здійснення своєї господарської діяльності, в тому числі, і з місцевих бюджетів.

Підприємство позивача надає послуги з водопостачання та водовідведення населеним пунктам на території Привільської міської ради Луганської області та Новодружеської міської ради Луганської області, а населення цих міст є кінцевими споживачами вказаних послуг.

Суд врахував ті обставини, що спір між сторонами виник у результаті недостатності грошових коштів у підприємства позивача для погашення заборгованості за спожиту електроенергію, поставлену підприємством відповідача.

Клопотання позивача від 28.09.2018 №БН про проведення судової будівельно-технічної та інженерної-екологічної експертизи судова колегія вирішила залишити без задоволення, тому що питання, які позивач ставить для вирішення за допомогою експертів, не мають відношення до суті спору у справі, оскільки предметом спору є припинення зловживання правом відповідача на відключення об'єктів позивача від енергопостачання, а питання, поставлені на вирішення експерта, стосуються технологічних процесів підприємства позивача, виготовлення та надання послуг по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків, а також настання надзвичайних ситуацій на підприємстві позивача при відключенні від енергопостачання.

Від позивача у судовому засіданні надійшли документи, з яких вбачається, що у підприємства позивача існує заборгованість за надані відповідачем послуги енергопостачання, що фінансовий стан підприємства незадовільний та коштів на виконання зобов'язань не вистачає.

Від відповідача через канцелярію суду надійшли додаткові заперечення від 19.09.2018 №03/220 та письмові пояснення від 28.09.2018, з яких вбачається, що у підприємства відповідача існує заборгованість перед контрагентами за договорами про закупівлю електроенергії, що фінансовий стан підприємства незадовільний та коштів на виконання зобов'язань не вистачає.

Ухвалою суду від 28.09.2018 до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, зобов'язано позивача надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами на юридичні адреси третіх осіб та підготовче засідання відкладено на 05.10.2018.

У судове засідання 05.10.2018 прибули повноважні представники позивача, відповідача, третьої особи 1 та третьої особи 2.

Від позивача через канцелярію суду за супровідним листом надійшли докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на адреси третіх осіб: копії супровідного листа від 01.10.2018 №01/2800 з відмітками про вручення, які судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Від Лисичанської міської ради Луганської області надійшли пояснення від 04.10.2018 №5942, в яких третя особа 1 позов підтримує повністю та зазначає, що підприємство позивача є єдиним виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення у місті, тому припинення електропостачання з боку ТОВ "ЛЕО" створює загрозу заподіяння шкоди довкіллю та суспільним інтересам.

Від Новодружеської міської ради Луганської області через канцелярію суду надійшли пояснення від 04.10.2018 №772, в яких третя особа 2 зазначає, що жителі міста Новодружеськ є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, єдиним виконавцем послуг якого є підприємство позивача, та припинення водопостачання викликає занепокоєння населення і загрозу заподіяння шкоди довкіллю та особистим правам та інтересам населення.

Від відповідача через канцелярію суду надійшли додаткові документи від 04.10.2018, в яких позивач вказує, що заборона відключення об'єктів питного водопостачання та централізованого водовідведення від системи енерго, газо-, теплопостачання як об'єктів життєзабезпечення і стратегічного значення, є одним із принципів державної політики відповідно до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", на відміну від імперативних норм Закону України "Про електроенергетику", якими передбачено обов'язок енергопостачальника припинити постачання електроенергії в порядку та у випадках, передбачених цим Законом.

Також відповідач вказує, що заборгованість підприємства позивача перед відповідачем збільшується, і фінансове становище підприємства відповідача є критичним.

За приписами п.3 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.10.2018.

У зв'язку з отриманням членом колегії - суддею Косенко Т.В. листка непрацездатності 09.10.2018, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено нового члена складу колегії - суддю Фонову О.С.

У судове засідання 10.10.18 представник позивача не прибув, додаткових документів не надіслав, хоча дату і час розгляду справи - на 10.10.18 - було узгоджено між всіма учасниками в ході судового засідання 05.10.18.

Суд оголосив правову позицію позивача, обставини та докази, які позивач висловлював протягом розгляду справи в підтвердження вимог позову, з посиланням на документи, надані позивачем до справи.

У судове засідання 10.10.2018 прибув повноважний представник відповідача та надав усні пояснення у справі. Відповідач підтвердив свою правову позицію щодо заперечення проти вимог позову, визначив підстави і докази своїх заперечень, які були надані суду протягом розгляду справи.

При вирішенні спору судом встановлене наступне.

Відповідно до Статуту Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал", затвердженого наказом управління власності Лисичанської міської ради від 31.10.2017 №203, підприємство позивача створено на базі майна, яке знаходиться в комунальній власності Лисичанської міської ради для забезпечення водопостачання міст Лисичанська, Новодружеська, Привілля та прилеглих селищ, забезпечення водовідведення та очищення стічних вод та досягнення економічного та соціального розвитку, отримання прибутку.

Відповідно до п. 2.3 Статуту одним з предметів діяльності підприємства позивача, зокрема, є забір, очищення, та постачання води; каналізація, відведення та очищення стічних вод. Власником підприємства, майна підприємства є Лисичанська міська рада. Майно закріплене за підприємством на праві господарського відання. Підприємство не відповідає за зобов'язаннями власника, а власник не відповідає за зобов'язаннями підприємства. Прибуток від самостійної діяльності є власністю підприємства. З питань здійснення господарської діяльності підприємство позивача підпорядковується Управлінню з виконань політики Лисичанської міської ради в галузі житлово-комунального господарства.

Згідно статуту ТОВ ЛЕО підприємство відповідача відноситься до приватної форми власності.

Між Лисичанським комунальним спеціалізованим підприємством по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" (позивач у справі), як споживачем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (відповідач у справі), як енергопостачальником, було укладено договір про постачання електричної енергії від 01.12.2007 №29 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору відповідач зобов'язується постачати електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електричних установок позивача, а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною .

Згідно п.3.1.3 договору постачальник електричної енергії має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ №28 та діючим законодавством України.

За умовами п.6.1.4 договору енергопостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні, в тому числі і у разі несплати споживачем спожитої електричної енергії в строки, встановлені додатком "Порядок розрахунків", та несплати інших рахунків відповідно до умов договору.

Згідно з додатком до договору №29 (т.1,а.с.158) в переліку територіально відокремлених площадок вимірювання споживача (позивача) вказані, в тому числі, насосні станції м. Лисичанська та прилеглих до Лисичанська міст - Новодружеська і Привілля, міські ради яких є третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у справі. В Порядку розрахунку до договору також вказані ці об'єкти як такі, до яких постачається електроенергія.

Актом екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача від 01.06.2016 до вказаного договору сторони погодили величину аварійної броні електропостачання на об'єкти, які надають послуги водопостачання та водовідведення м. Лисичанськ Луганської області та прилеглих міст Новодружеськ та Привілля на рівні 2045 кВт, а величину екологічної броні електропостачання до вказаних об'єктів - на рівні 0 (нуль).

Між Лисичанським комунальним спеціалізованим підприємством по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" (позивач у справі), як споживачем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (відповідач у справі), як енергопостачальником, було укладено договір про постачання електричної енергії від 19.10.2012 №420 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору відповідач постачає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електричних установок позивача, а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною .

Згідно п.3.1.3 договору постачальник електричної енергії має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ та діючим законодавством України.

За умовами п.6.1.4 договору енергопостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні в тому числі і у разі несплати споживачем спожитої електричної енергії в строки, встановлені додатком "Порядок розрахунків" та несплати інших рахунків відповідно до умов договору.

В додатку до договору від 19.10.2012 №420 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам" вказано 2 об'єкти постачання: Лисичанське спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" та Промбаза м.Лисичанськ (т.1,а.с.153).

Позивач звернувся з даним позовом до суду, стверджуючи про систематичне надходження попереджень від відповідача щодо відключення об'єктів підприємства від електроенергії та про фактичне відключення електроенергії від об'єктів позивача, у зв'язку з чим в м. Лисичанську та прилеглих містах і районах мешканці цих міст залишаються без води, оскільки позивач не має можливості подавати воду в населені пункти без подачі електроенергії.

Позивач стверджує в позовній заяві, що рівень оплати за споживання електроенергії на час звернення з даним позовом до суду( 31.05.18 штамп суду) складав 123,72% на місць, в тому числі і оплата за поточні рахунки і часткова оплата заборгованості за електроенергію. Позивач вказує про проведену ним роботу, направлену на зменшення розміру заборгованості і на своєчасну оплату поточних рахунків за електроенергію.

Між тим, як стверджує позивач в позовній заяві, відповідач протягом квітня-травня 2018 року продовжує надсилати попередження про відключення об'єктів водоканалу (позивача) та звертатись з позовами до господарського суду про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, що позивач вважає зловживанням зі сторони відповідача правами, наданими останньому законом. При цьому, зазначає позивач, відповідач не враховує особливий статус підприємства позивача, як підприємства, яке надає житлово - комунальні послуги з водопостачання та водоочищення населених районів Луганської області, тоді як державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах, зокрема, заборони відключення об'єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об'єктів життєзабезпечення і стратегічного значення (стаття 6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» ).

До матеріалів справи позивач надав документи в підтвердження свого незадовільного фінансового становища, у зв'язку з чим позивач має заборгованість і перед відповідачем за електроенергію: довідки підприємства про існування та розмір кредиторської та дебіторської заборгованості (т.1, а.с.28-33); податкові декларації та фінансові звіти (т.1, а.с.123-138); витяги з матеріалів виконавчих проваджень, в яких підприємство позивача є боржником, в тому числі постанови державної виконавчої служби про арешт рахунків позивача в цілях виконання судових рішень (т.1, а.с.66-77).

До матеріалів справи позивач надав попередження про обмеження постачання електроенергії: від 16.04.18 №122, від 30.04.18 №145, від 16.05.18 №168, від 23.05.18 №178 (т.1,а.с.24-27), від 29.05.18 №180 (т.2, а.с.110), від 06.06.18 №238 (т.1, а.с. 145), від 11.07.18 №259 (т.2, а.с.108), від 23.07.18 №263 (т.2, а.с.107), в яких міститься сума заборгованості позивача перед відповідачем, посилання на умови укладеного сторонами договору 01.12.07 №29 в частині права відповідача на обмеження або припинення енергопостачання у зв'язку з заборгованістю за електроенергію і пропозиція позивачеві щодо обмеження споживання електроенергії до рівня екологічної броні.

Позивач, як вказано в позовній заяві і в чисельних поясненнях щодо своєї правової позиції, занепокоєний небезпекою виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру і порушенням прав мешканців регіону, який обслуговується підприємством позивача постачанням та очищенням води, звернувся до суду з даним позовом - з вимогою зобов'язати відповідача припинити зловживання правом на відключення від енергопостачання об'єктів єдиної технологічної системи , як такого , що може порушити права інших осіб та завдавати шкоди довкіллю шляхом встановлення заборони ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» вчиняти дії по припиненню , обмеженню енергопостачання усіх об'єктів позивача (предмет спору ).

Відповідач відзивом від 13.06.18 №31/142 (т.1, а.с.112-116) та чисельними письмовими поясненнями своєї правової позиції проти позову заперечує і вказує, що згідно із Законом України Про електроенергетику , Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.96 №28 (були чинні на момент звернення з даним позовом до суду, втратили чинність 11.06.18), постановою КМУ від 28.01.04 №93 та договором про постачання електроенергії від 01.12.07 №29, укладеним між сторонами по справі, відповідач має право і зобов'язаний обмежувати або припиняти постачання електроенергії на об'єкти позивача, обумовлені договором, у разі несплати рахунків відповідно до умов договору, порушення дисципліни платежів за спожиту електроенергію.

Відповідач зазначає, що позивач мав заборгованість за поставлену електроенергію станом на 01.06.18 в сумі 132990900 грн, а станом на 01.10.18 - в сумі 143471800 грн і надає щодо цього довідки - від 03.10.18 №№01-27/2/321, 01-27/2/320, у зв'язку з чим відповідач реалізовував своє законне право на надіслання попереджень про часткове припинення постачання електроенергії на об'єкти позивача, приймаючи до уваги також те, що броня електропостачання на об'єкти позивача за договором №29 відсутня, тобто дорівнює 0 (нулю), і позивач не здійснює оплату за резервування обсягу електроенергії до рівня аварійної (екологічної) броні.

До матеріалів справи відповідач надав документи в підтвердження незадовільного фінансово-економічного стану підприємства: довідку від 30.05.2018 №01-19/2/96 про стан дебіторської заборгованості підприємства (т.2, а.с.85), довідку від 30.05.2018 №01-19/2/95 про заборгованість ТОВ ЛЕО перед ДП Енергоринок (т.2, а.с. 86), постанови державної виконавчої служби від 10.05.2018 ВП№51404418 та від 17.07.2018 ВП№31947023 про арешт коштів на рахунках підприємства відповідача.

Як вбачається з довідки від 30.05.2018 №01-19/2/96 загальна дебіторська заборгованість споживачів перед ТОВ ЛЕО складає 5 660 050 000 грн. В свою чергу відповідно до довідки від 30.05.2018 №01-19/2/95 заборгованість ТОВ ЛЕО перед ДП Енергоринок складає 5 175 457 900 грн.

Відповідач у письмових поясненнях від 28.09.2018 вказує, що на виконання постанови КМУ від 07.05.2015 №263 , Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики (надалі-НКРЕКП), встановлено алгоритми перерахування коштів, згідно яких, всі кошти, які надходили від споживачів, перераховувались на рахунок ТОВ ЛЕО зі спеціальним режимом використання на користь ДП Енергоринок за договором від 31.08.2015 №11572/01 продажу різниці перетоків електроенергії, навіть у тій частині, яка надійшла на виконання основного договору від 28.03.2007 №3969/02. Крім цього НКРЕКП встановило відповідачу додаткові щодобові утримання коштів з його поточного рахунку для погашення заборгованості перед ДП Енергоринок .

Вказані обставини, за твердженням відповідача, призвели до вкрай важкого фінансового стану підприємства, встановлення 3-х денного робочого тижня, зменшення рівня заробітної плати працівникам, у зв'язку з чим відповідач спрямовує свої дії на погашення дебіторської заборгованості, в тому числі і з позивача, шляхом обмеження та часткового припинення постачання електроенергії на об'єкти.

Також відповідач у відзиві вказує на обрання позивачем неправомірного способу захисту порушеного права, оскільки припинення зловживання правом на відключення шляхом встановлення заборони ТОВ «Луганському енергетичному об'єднанню» вчиняти дії по припиненню , обмеженню енергопостачання не відповідає приписами ст.16 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника відповідача, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити за таких підстав.

Спір виник у зв'язку з недостатністю коштів у сторін по справі для оплати - позивачем на користь відповідача за електроенергію, відповідачем - за купівлю електроенергію.

Взаємовідносини сторін спору мають безпосередній вплив на життєдіяльність мешканців м. Лисичанська і прилеглих міст, оскільки життєдіяльність сучасного суспільства без енергоносіїв та постачання води є неможливою, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про вирішення спору згідно з умовами укладених між сторонами договорів та приписів діючого законодавства в сфері постачання та очищення питної води та електроенергетики.

Між тим суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права, не відповідає приписам ст.ст.3,11,16 ЦК України. Вказаний позивачем спосіб захисту права не тільки не передбачений діючим законодавством України, але і суперечить таким загальним засадам цивільного законодавства як свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 ЦК України).

Крім того, суд вказує, що згідно зі ст.55 Конституції України, кожна особа, яка вважає свої права порушеними, має право на судовий захист. Судовий захист здійснюється у відповідності до вимог і порядку, встановленими діючим законодавством, у зв'язку з чим така особа самостійно здійснює своє право на захист або через уповноважених представників. Чинний закон не передбачає права позивача звертатись з позовом до суду, намагаючись захистити права членів територіальних громад м. Лисичанська та прилеглих міст. Позивач, мотивуючи вимоги позову, зобов'язаний враховувати ті обставини і підстави в своєї господарської діяльності, які призвели до обмеження водопостачання і енергопостачання в м. Лисичанську та в прилеглих містах.

Стосовно укладених між сторонами спору договорів.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо. Договір є обов'язковим для сторін, що його уклали (ст.629 ЦК України).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про електроенергетику» електроенергія є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії (позивач) зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Як зазначено у статті 6 вказаного Закону, постачання електроенергії здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між енергопостачальником та споживачем, споживач зобов'язаний безумовно виконувати умови договору на постачання електричної енергії, в тому числі в частині її своєчасної оплати енергопостачальнику.

Підпунктом 2. п. 10.2 ПКЕЕ визначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

У відповідності з умовами договорів, укладених між сторонами по справі, п. 9 Додатку «Порядок розрахунків» до Договорів, розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за перетікання реактивної електричної енергії, оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Згідно з ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно ч.9 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач зобов'язаний обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої.

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що енергопостачальники мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу.

Відповідно до ч. 1 п. 7.5 ПКЕЕ, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами.

Згідно з абз. 2 ч. 8 п. 7.5 ПКЕЕ, попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.

Сторони в пункті 6.1.4 Договорів (№29 і №420) погодили, що електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником не пізніше ніж за три робочих дні у разі несплати споживачем спожитої електричної енергії в строки встановлені Додатком «Порядок розрахунків» та несплати за не обліковану електричну енергію.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має перед відповідачем заборгованість за спожиту електроенергію, в тому числі за договором від 01.12.2007 №29 - у загальній сумі 143471800 грн (по даним відповідача, по даним самого позивача - 158431676,29 грн, т.2, а.с.111).

Отже, у зв'язку з невиконанням позивачем умов договорів щодо оплати обсягу спожитої електричної енергії, йому були надіслані попередження про обмеження постачання електроенергії на законних та обґрунтованих підставах. З огляду на викладене, суд вважає, що дії відповідача по обмеженню та частковому припиненню енергопостачання об'єктів позивача, не є зловживанням правом, а є правомірними діями, тобто такими, які вчинені на підставі умов договору та у відповідності до положень діючого законодавства, згідно з яким відповідач має право і зобов'язаний вчиняти дії по направленню попереджень та припиненню електропостачання до споживачів, які нерегулярно та не у повному обсязі сплачують вартість спожитої електроенергії.

Твердження позивача саме про зловживання правами відповідача на обмеження, часткове припинення або відключення об'єктів водоканалу від електроенергії є суб'єктивним ставленням до ситуації і не підтверджено належними та допустимими доказами в справі. Двосторонні акти про порушення - від 24.04.18 та від 15.05.18 не підписані представниками відповідача (т.1, а.с.46,47). В матеріалах справи мається один акт - від 22.05.18, складений представниками відповідача в присутності представника позивача і ними підписаний (т.1, а.с.80).

Стосовно рівня обмеження суд зазначає. Відповідно до п.7.2 ПКЕЕ, у разі якщо споживач має погоджену технологічну аварійну броню, обмеження постачання електричної енергії має бути виконано не нижче зарезервованого рівня аварійної броні, а за відсутності оплати за обсяг електричної енергії, що необхідний для забезпечення аварійної броні, не нижче рівня екологічної броні електропостачання. Позивач не має екологічної броні по постачанню електроенергії на об'єкти за договором №29, що підтверджено відповідним актом, і позивач не заперечує цих обставин.

Щодо посилання позивача на статтю 6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» як на нормативне обґрунтування своїх вимог, згідно якої державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах: заборони відключення об'єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об'єктів життєзабезпечення і стратегічного значення слід зазначити про таке.

Вказана норма права є декларативною та містить перелік принципів формування державної політики в сфері водопостачання, на виконання яких повинні прийматись імплементаційні норми, що встановлюють, зокрема, порядок та підстави заборони відключення. Припис цієї статті не зобов'язує відповідача у справі до вчинення дій, які б суперечили умовам укладених з позивачем договорів на постачання електроенергії і законодавства про електроенергетику.

Також суд зазначає, що статтею 2 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення визначена сфера дії цього Закону, а саме вказано, що дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання, що виробляють питну воду , забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування , що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.

Відповідач не є вказаним суб'єктом господарювання. Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії, регулюються Законом України Про ринок електричної енергії (преамбула вказаного Закону), Законом України Про електроенергетику , в силу яких відповідач не тільки має право, але й зобов'язаний обмежувати, частково припиняти або відключати від енергопостачання об'єкти споживача при несплаті заборгованості за поставлену електроенергію.

На підставі викладеного вище суд визнав позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає. Судові витрати по справі слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 73,74,76-79,86,129,145,233,236-238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Відмовити у позові.

2.Скасувати заходи забезпечення позову , що вжиті ухвалою господарського суду Луганської області від 31.05.2018 у даній справі, а саме:

-заборону Товариству з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (91021, м.Луганськ, кв.Гайового, 35-А, ід. код. 31443937, адреса для листування: 92702, м.Старобільськ Луганської області, вул.Горького, 123) вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об'єктів Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" (93106, м.Лисичанськ Луганської області, вул. ім. В.Сосюри, 168, ід.код 03339851), вказані у попередженні про обмеження постачання електричної енергії від 23.05.2018 №178.

3. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 20-денного строку з дня складення і підписання повного тексту.

Повний текст рішення складено і підписано 22.10.2018.

Головуючий суддя Р. Шеліхіна

Суддя Н. Зюбанова

Суддя О.Фонова