Постанова

від 22.05.2019 по справі 913/257/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 913/257/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй- головуючий, В. І. Студенець , І. В. Ткач

за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків "Лисичанськводоканал"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2019р.

у складі колегії суддів: В. В. Лакіза - головуючий, Л. М. Здоровко, І. А. Шутенко

та на рішення господарського суду Луганської області від 10.10.2018р.

у складі колегії суддів: Р. М. Шеліхіна - головуючий, Н. М. Зюбанова, О. С. Фонова

за позовом Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків "Лисичанськводоканал"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. Лисичанська міська рада Луганської області;

2. Новодружеська міська рада Луганської області;

3. Привільська міська рада Луганської області

про заборону вчиняти дії по відключенню енергопостачання

за участю представників учасників:

позивача: не з`явилися

відповідача: не з`явилися

третьої особи-1: не з`явилися

третьої особи-2: не з`явилися

третьої особи-3: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Лисичанське спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" (позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" (відповідач) припинити зловживання правом, у кожному випадку реалізації такого права, тобто постійно, на відключення від енергопостачання об`єктів єдиної технологічної системи Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал", як такого, що може порушити права інших осіб та завдавати шкоди довкіллю, шляхом встановлення заборони ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об`єктів Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал".

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" зловживає наданим йому правом по припиненню/обмеженню електропостачання окремих об`єктів (елементів) системи централізованого питного водопостачання, та вказані дії відповідача створюють реальну загрозу заподіяння шкоди суспільним та/або особистим правам та інтересам третіх осіб.

Позивач зазначає, що з огляду на складність технологічних процесів електро- та водопостачання, у випадку припинення/обмеження електропостачання, відновлення електропостачання, як і відновлення водопостачання після зупинки водопровідних споруд внаслідок припинення/обмеження електропостачання, потребує значних енерго- та часових витрат, наявності відповідних фахівців, та є економічно затратним.

Крім того вказує, що система централізованого водопостачання являє собою єдиний технологічний комплекс об`єктів та водопровідних споруд по добутку, виробництву, транспортуванню та розподілу питної води споживачам, за допомогою якої в умовах гарантованого енергопостачання забезпечується безперервна подача води від водозабору до споживача, тому припинення роботи одного елементу з системи об`єкта з комплексу об`єктів та водопровідних споруд, спричинить неможливість інших елементів системи виконувати свою функцію.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.10.2018р. у справі №913/257/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2019р., в позові відмовлено та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Луганської області від 31.05.2018р. у даній справі.

Судові рішення мотивовані тим, що відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії", Законом України "Про електроенергетику", в силу норм яких дії відповідача по обмеженню та частковому припиненню енергопостачання об`єктів позивача не є зловживання правом, а є правомірними діями, вчиненими на підставі умов договору та відповідно до положень діючого законодавства, з метою попередження та припинення електропостачання до споживачів, які нерегулярно та не у повному обсязі сплачують вартість спожитої електроенергії.

Суди попередніх інстанцій наголошують на тому, що вимога позову по суті є вимогою про спонукання відповідача у майбутньому не вчиняти дій щодо припинення електропостачання, умови якого погоджені сторонами договором про постачання електричної енергії, а не вимогою про припинення правопорушення.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків "Лисичанськводоканал" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 10.10.2018р., постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2019р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача, та зобов`язати ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" припинити зловживання правом, у кожному випадку реалізації такого права, тобто постійно, на відключення від енергопостачання об`єктів єдиної технологічної системи Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал", як такого, що може порушити права інших осіб та завдавати шкоди довкіллю, шляхом встановлення заборони ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об`єктів Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал".

Скарга мотивована тим, що позовні вимоги направлені на заборону зловживання правом в господарських відносинах позивача та відповідача, з урахуванням того, що при здійсненні своїх прав відповідач порушує чинне законодавство та порушує права позивача та інших осіб.

Позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано норми спеціального законодавства України у сфері охорони навколишнього природного середовища та не взято до уваги норми ст. 6 Закону України "Про питну воду і питне водопостачання", якими закріплено принцип заборони відключення об`єктів питного водопостачання та централізованого водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об`єктів життєзабезпечення і стратегічного значення.

Також позивач посилається на правову позицію, викладену у постанові Вищого господарського суду України від 18.04.2017р. у справі №922/470/16.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Відповідач вказує, що судами попередніх інстанцій правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права.

У відповіді на відзив позивач просить скасувати судові рішення, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

01 грудня 2007 року між Лисичанським комунальним спеціалізованим підприємством по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" (споживач), та Товариством з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання (постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії №29, відповідно до якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок позивача з загальною приєднаною потужністю 10 626,6кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно з п. 3.1.3 договору постачальник має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 договору відповідно до порядку, передбаченого Правилами користування електричною енергією та діючим законодавством України.

Пунктом 6.1.4 договору енергопостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні, зокрема, у разі несплати споживачем спожитої електричної енергії в строки, встановлені додатком "Порядок розрахунків", та несплати рахунків відповідно до умов договору.

У зв`язку з існуючою заборгованістю Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" перед ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", та на виконання умов договору (п.6.1.4. договору) відповідачем надіслано на адресу позивача попередження про обмеження постачання електричної енергії від 16.04.2018р. №122, від 30.04.2018р. №145, від 16.05.2018р. №168, від 23.05.2018р. №178, від 29.05.2018р. №180, від 06.06.2018р. №238, від 11.07.2018р. №259, від 23.07.2018р. №263, в яких зазначені суми заборгованості позивача перед відповідачем, а також посилання на умови укладеного сторонами договору 01.12.2007р. №29 в частині права відповідача на обмеження або припинення енергопостачання у зв`язку із заборгованістю за електроенергію.

Лисичанське спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" не погоджуючись з діями відповідача та вважаючи, що вказаними діями може бути порушено права інших осіб та завдано шкоди довкіллю, звернулося з відповідним позовом до суду.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтею 526, 525 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судами встановлено, що заборгованість позивача за період з січня 2017 року по травень 2018 року перед відповідачем за спожиту електричну енергію за договором від 01.12.2007р. №29 складає 158 431 676,29 грн.

Відповідач, посилаючись на довідки від 03.10.2018р. №№01-27/2/321, 01-27/2/320 зазначає, що позивач мав заборгованість за поставлену електроенергію станом на 01.06.2018р. в сумі 132 990 900,00 грн., а станом на 01.10.2018р. - 143 471 800,00 грн.

Згідно з п. 3.1.3 договору постачальник електричної енергії має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ та діючим законодавством України.

Порядок обмеження та припинення енергопостачання сторони узгодили в розділі 6 договору. Так, п. 6.1.4 договору передбачено, що енергопостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні в тому числі і у разі несплати споживачем спожитої електричної енергії в строки, встановлені додатком "Порядок розрахунків" та несплати інших рахунків відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 7.5 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28, (чинних на час звернення відповідача з попередженнями щодо обмеження енергопостачання) постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов`язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі: у разі несплати рахунків відповідно до умов договорів.

Порядок "Обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання" (чинних на час звернення відповідача з попередженнями щодо обмеження енергопостачання), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004р. № 93, визначає послідовність дій енергопостачальників, підприємств, що здійснюють передачу електричної енергії магістральними та місцевими (локальними) електричними мережами, органу, що здійснює державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, та споживачів (крім населення) у разі запровадження обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання у разі порушення ними дисципліни платежів за спожиту електроенергію, перевищення граничних рівнів споживання електричної енергії та електричної потужності, незадовільного технічного стану та недотримання умов безпечної експлуатації електроустановок.

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що енергопостачальники, електропередавальні організації або Держенергонагляд не пізніше ніж за 3 робочі дні до дати обмеження або припинення електропостачання відповідно до своїх функціональних обов`язків надсилають споживачам письмове попередження, в якому зазначаються підстава, дата і час, з якого буде запроваджено обмеження або припинення електропостачання.

Враховуючи умови договору та вищевказані норми права, ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" надано право щодо обмеження та припинення енергопостачання споживачеві у разі несплати за поставлену електричну енергію.

Верховний Суд констатує, що у діях "Луганське енергетичне об`єднання" щодо надсилання Лисичанському спеціалізованому підприємству по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" попередження про обмеження постачання електричної енергії та часткового обмеження постачання електричної енергії об`єктів відсутні порушення конкретних юридичних заборон.

Позивач посилається на норми ст. 6 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", відповідно до якої державна політика у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення будується на принципах, зокрема заборони відключення об`єктів питного водопостачання та централізованого водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об`єктів життєзабезпечення і стратегічного значення.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" дія цього Закону поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.

Положення "Про порядок відключення споживачів від джерел енергопостачання", затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.1995р. № 705 визначає порядок дій енергопостачальних організацій - постачальників теплової енергії (далі - енергія) та її споживачів - підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та фізичних осіб у разі запровадження передбачених укладеними між ними договорами обмежень на постачання енергії у зв`язку з порушенням терміну та періодичності розрахунків за відпущену енергію.

Пунктами 2, 3 вказаного Положення передбачено, що про запровадження обмежень енергопостачальна організація надсилає споживачеві повідомлення, в якому зазначено підстави, дату і час, з якого буде введено обмеження. Одночасно про обмеження інформуються місцеві органи державної виконавчої влади. Термін, з якого запроваджується обмеження відпуску енергії, визначається енергопостачальною організацією залежно від категорії споживача. При попередженні про дату і час обмеження відпуску енергії повинна враховуватися можливість завершення технологічного циклу виробництва, розпочатого до дати повідомлення про обмеження.

Заходи щодо обмеження постачання енергії боржникам запроваджуються на час погашення боргів та сплати витрат на підключення після погашення боргів згідно з чергою, враховуючи пріоритет поточних робіт в енергопостачальних організаціях.

Згідно з п. 4 Положення "Про порядок відключення споживачів від джерел енергопостачання" у разі попередження про застосування обмеження на енергопостачання споживач зобов`язаний виконати комплекс заходів, спрямованих на запобігання травматизму, загибелі тварин, пошкодженню обладнання, негативним екологічним та іншим наслідкам. Енергопостачальна організація, якщо вона виконала передбачені законодавством та договором умови запровадження обмежень або відключення боржника від джерел енергопостачання, не несе відповідальності за можливі у зв`язку з цим наслідки.

Відповідно до п. 5 вказаного Положення на керівників підприємств, установ та організацій - споживачів електричної і теплової енергії покладається персональна відповідальність за наслідки, пов`язані з частковим або повним припиненням подачі енергії за несвоєчасну оплату.

Тобто, саме позивач зобов`язаний виконати комплекс заходів, спрямованих на запобігання негативним наслідкам у зв`язку з завершенням процесу виробництва водопостачання та водовідведення через існуючу заборгованість перед відповідачем та на керівників підприємств, установ та організацій - споживачів електричної і теплової енергії покладається персональна відповідальність за наслідки, пов`язані з частковим або повним припиненням подачі енергії за несвоєчасну оплату.

З огляду на положення ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, захист свого інтересу у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорювання) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Лисичанське спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал", звертаючись до господарського суду з позовом просило зобов`язати ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" припинити зловживання правом, у кожному випадку реалізації такого права, тобто постійно, на відключення від енергопостачання об`єктів єдиної технологічної системи Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал", шляхом встановлення заборони ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об`єктів Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал". Такі ж вимоги містяться і в касаційній скарзі.

Суди встановили наявність у відповідача передбаченого договором та чинним законодавством права на обмеження або припинення енергопостачання позивачеві у разі несплати ним своєчасно за спожиту електроенергію.

Враховуючи, що позивач просить спонукати відповідача у майбутньому не вчиняти дій щодо припинення електропостачання, та з огляду на наявність такого права у відповідача згідно з умовами договору, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на вказане вище, Верховним Судом не приймаються посилання позивача на приписи ст. 6 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".

Також, Верховним Судом відхиляються доводи позивача на неправомірне посилання судом апеляційної інстанції на договір №420 від 19.10.2012р., замість договору №29 від 01.12.2007р., оскільки судом апеляційної інстанції надавався аналіз саме умовам договору №29 від 01.12.2007р., в попередженнях про обмеження постачання електричної енергії 16.04.2018р. №122, від 30.04.2018р. №145, від 16.05.2018р. №168, від 23.05.2018р. №178, від 29.05.2018р. №180, від 06.06.2018р. №238, від 11.07.2018р. №259, від 23.07.2018р. №263 містяться посилання на договір №29 від 01.12.2007р., а посилання апеляційного господарського суду на договір №420 не призвели до прийняття неправомірного рішення.

Верховним Судом відхиляються посилання заявника касаційної скарги на правові висновки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 18.04.2017р. у справі №922/470/16 з огляду таке.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Єдність судової практики забезпечується, зокрема, передачею справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у випадках, коли суд касаційної інстанції, який розглядає справу, доходить висновку про необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у побідних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду (ч. 3 ст. 302 ГПК України), а також від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України (п. 7 ч. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України).

Враховуючи викладене, Верховним Судом не приймається до уваги постанова Вищого господарського суду України від 18.04.2017р. у справі №922/470/16, як така, що не забезпечує єдність судової практики.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права та дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, тому підстави для зміни чи скасування судових рішень відсутні.

Аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції.

8. Судові витрати

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків "Лисичанськводоканал" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 10.10.2018р. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2019р. у справі №913/257/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя В. І. Студенець

Суддя І. В. Ткач