Рішення

від 04.10.2018 по справі 925/1416/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року м. Черкаси справа № 925/1416/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Кадусі Н.В., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Черкаської міської ради до Гаражно-будівельного кооперативу Прип'ять про стягнення 1398040 грн. 38 коп.,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2017 року позивач - Черкаська міська рада звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу Прип'ять (далі-відповідач) про стягнення 1398040 грн. 38 коп. збитків у виді упущеної вигоди - ненадходження до міського бюджету орендної плати за користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею за період з 01.06.2014 по 07.06.2017 року та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачем надано відповідачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,4830 га, що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Руставі, 7/1, в оренду, проте, відповідач використовує зазначену земельну ділянку безоплатно, без правоустановчих документів, чим спричинено позивачу спірні збитки у вигляді неотриманих сум орендної плати за землю.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.11.2017 року позовна заява прийнята до розгляду, по ній порушено провадження у справі № 925/1416/17, справа призначена до розгляду.

13.12.2017 року відповідач в особі свого представника подав відзив на позовну заяву (вх. № 27387/17, а. с. 32-36), у якому проти позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначив, що відповідач - Гаражно-будівельний кооператив Прип'ять є постійним землекористувачем земельною ділянкою по вул. Руставі, 7/1 в м. Черкаси на підставі рішення Черкаської міської ради народних депутатів від 29.07.1987 року № 152 та суб'єктом сплати земельного податку, свій обов'язок щодо сплати земельного податку виконує добросовісно. Рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 08.08.2017 року № 833, яким затверджений Акт визначення збитків власнику землі від 19.07.2017 року № 24-2017, є протиправним, тому спірна вимога про стягнення збитків на підставі цього рішення безпідставна.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року N 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017 року, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. N 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017 р., загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У судовому засіданні 09.01.2018 року, з урахуванням думки представників сторін, судом ухвалено справу № 925/1416/17 призначити до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Позивач в особі свого представника 01.02.2018 року подав відповідь на відзив у якій на спростування доводів відповідача зазначив, що відповідно до вимог Земельного кодексу України, землекористувач зобов'язаний оформити право користування земельною ділянкою згідно із чинним законодавством (а.с. 64).

Ухвалою суду від 02.03.2018 року, за клопотаннями відповідача, провадження у справі № 925/1416/17 зупинялось до вирішення справи № 823/124/18 Черкаським окружним адміністративним судом, а ухвалою суду від 02.07.2018 року провадження у справі № 925/1416/17 було поновлено у зв'язку з усуненням обставин, які спричинили його зупинення

Ухвалою суду від 20.09.2018 року підготовче провадження у справі № 925/1416/17 було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.10.2018 року. Із рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень вбачається, що ухвали суду про призначення справи до судового розгляду по суті, адресована позивачу - вручена йому 24.09.2018 року, а адресована відповідачу - повернена в суд з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

У судове засідання 04.10.2018 року сторони явку своїх представників не забезпечили.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України ).

Відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що судом повідомлено всіх учасників справи про дату, час та місце судового засідання, та приймаючи до уваги, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 29.07.1987 року № 152 вирішено виділити земельну ділянку по вул. Руставі, 7/1, площею 4,6 га для розміщення гаражів автокооперативу (а. с. 42).

Відповідно до виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №112084від 07.03.2012 року, державну реєстрацію юридичної особи гаражно-будівельного кооперативу Прип'ять проведено 21.10.1987 року, ідентифікаційний код 21369293, місцезнаходження: 18029, м. Черкаси, вул. Руставі, буд. 7/1.

Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 23.12.1987 року № 244 Про виділення земельних ділянок під проектування та будівництво вирішено додатково виділити 2.15 га землі для розміщення гаражів автокооперативу по вул. Руставі, 7/1 (а. с. 43).

19.04.2016 року Департамент архітектури містобудування та інспектування Черкаської міської ради направив відповідачу лист № 1287-01-25 з вимогою терміново оформити право користування земельною ділянкою по вул. Руставі, 7/1, а також вирішити питання про укладення договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу) та попередив про заходи відповідальності у виді відшкодування збитків за період використання землі з порушенням земельного законодавства (а. с. 18).

24.02.2017 року відповідач звернувся до позивача із заявою (вх. № 11791-3, а.с. 11) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,4830 га за адресою вул. Руставі, 7/1 у власність.

Рішенням Черкаської міської ради від 13.07.2017 року № 2-2308 Про надання автокооперативу Прип'ять дозволу на розроблення документації із землеустрою по вул. Руставі, 7/1 надано відповідачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,4830 га, з неї: земельну ділянку, на якій наявні містобудівні обмеження та обтяження щодо землекористування пов'язані з реалізацією містобудівної документації в оренду, решту у власність по вул. Руставі, 7/1 під гаражі (а.с. 10).

Листами від 03.05.2017 № 1641-01-25, 21.06.2017 № 2261-01-25, 12.07.2017 № 2588-01-25 Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради повідомив відповідача про призначення на 17.05.2017, 29.06.2017 і 19.07.2017 року засідань комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси про розгляд питання щодо нарахування збитків у зв'язку з використанням відповідачем земельної ділянки по вул. Руставі, 7/1 без правовстановлюючих документів та запропоновано останньому взяти участь у засіданнях комісії. У зв'язку з неявкою представника відповідача засідання комісії двічі відкладалось (а. с. 19-21).

19.07.2017 року відбулось засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси, на якому комісія, без участі представника гаражно-будівельного кооперативу Прип'ять , розглянувши складений Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради розрахунок, склала Акт № 24-2017, яким визначила збитки у виді неодержаного Черкаською міською радою доходу за час фактичного користування гаражно-будівельним кооперативом Прип'ять земельною ділянкою по вул. Руставі, 7/1 за період з 01.06.2014 по 07.06.2017 року у розмірі 1398040,38 грн. При визначенні загальної суми збитків враховано сплачений гаражно-будівельним кооперативом Прип'ять земельний податок в розмірі 216936,69 грн. за 2015-2017 роки (а.с. 13-14, 15).

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 08.08.2017 року № 833 Про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 19.07.2017 № 24-2017 (а.с. 12) затверджено Акт про визначення збитків власнику землі від 19 липня 2017 № 24-2017, складений комісією для визначення збитків власникам землі та землекоритсувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси. Підставою для визначення і відшкодування збитків стало неодержання територіальною громадою доходів за час фактичного користування земельною ділянкою відповідачем гаражно-будівельним кооперативом Прип'ять , на якій розташоване майно за адресою: м. Черкаси, вул. Руставі, 7/1 без документів, що посвідчують право на землю; рекомендовано боржнику оформити право користування земельною ділянкою відповідно до норм чинного законодавства.

Пунктом 2 цього рішення зобов'язано боржника відшкодувати визначені збитки в повному обсязі не пізніше одного місяця з дня прийняття цього рішення.

Рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 08.08.2017 року № 833 Про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 19.07.2017 № 24-2017 відповідачем було оскаржено в судовому порядку до Черкаського окружного адміністративного суду, у зв'язку з чим провадження у справі № 925/1416/16 зупинялося до вирішення справи № 823/124/18 окружним адміністративним судом. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 року у справі № 823/124/18 провадження у справі з оскарження зазначеного рішення було закрите, ухвала адміністративного суду набрала законної сили 16.05.2018 (а.с. 87).

Із листа Департамента фінансової політики Черкаської міської ради від 13.09.2017 № 1879/18-08 вбачається, що станом на 13.09.2017 року рішення міської ради від 08.08.2017 року № 833 відповідачем не виконано, сума збитків міському бюджету не відшкодована(а. с. 17).

ОСОБА_1 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №№ НВ-7106306032017 та НВ-7106306122017 від 14.11.2017 року вбачається, що земельні ділянки, які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Руставі, 7/1, за кадастровими номерами 7110136700:05:013:0029 площею 2,4321 га та 7110136700:05:013:0030 площею 0,0509 га за цільовим призначенням відведені для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, відносяться до категорії земель промисловості транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, належать до комунальної власності, державної реєстрації цих земельних ділянок проведена 14.11.2017 року (а. с. 45-50).

Відповідно до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) станом на 31.12.2015 та витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки міськрайонного управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси від 08.12.2017 року № 0-23-0222-3453/180-17, від 17.11.2017 № 3194/180-17 та від 04.12.2017 № 32-23-0-221-3355/180-17 відповідно, нормативна грошова оцінка земельних ділянок, які знаходяться по вул. Руставі. 7/1, м. Черкаси за кадастровими номерами 7110136700:05:013:0030 та 7110136700:05:013:0029 становить 177310 грн. 15 коп. та 8472220 грн. 35 коп. відповідно (а.с. 39-41).

Отже, предметом спору у справі, що розглядається є вимога про стягнення збитків у виді неодержаного позивачем - Черкаською міською радою доходу за час фактичного користування відповідачем - гаражно-будівельним кооперативом Прип'ять земельною ділянкою по вул. Руставі, 7/1 за період з 01.06.2014 по 07.06.2017 року у розмірі 1398040,38 грн.

Підставою виникнення спірних правовідносин є, за твердженням позивача, завдання позивачу майнової (матеріальної) шкоди внаслідок тимчасового самовільного зайняття і використання відповідачем земельної ділянки, що належить до комунальної власності міста, без оформлення правовстановлюючих документів на неї і без плати за користування.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань) визначені, відповідно, ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України. Ними, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі (ст. 11 ч. 2 п. 3 ЦК), заподіяння шкоди суб'єкту господарювання (ст. 174 ч. 1 абз. 4 ГК).

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 13 Конституції України, частинами 4, 5 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним, Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Земельним кодексом України також встановлено, що:

власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152);

захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків (п. ґ ч. 3 ст. 152);

відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 1, 2 ст. 157).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 (із наступними змінами) затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам . Зазначеним Порядком встановлено, що:

п. 1. - власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок;

п. 2. - розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії;

п. 3. відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Пунктом 3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин господарським судам роз'яснено, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України . Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Статтею 22 ЦК України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Згідно з ч. 1 цієї статті особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, відповідно до ч. 2 цієї статті, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

За змістом статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обовязковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п. 1 ст.ст. 59 ч. 1, 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Так, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку оформити право користування земельною ділянкою (чи власності) та відшкодувати позивачу, як власнику землі, суму втраченої вигоди (неодержаного прибутку) в розмірі орендної плати за період фактичного користування земельною ділянкою з 01.06.2014 по 07.06.2017 року є протиправною формою поведінки, внаслідок якої міська рада отримала спірні збитки у виді ненадходження до міського бюджету орендної плати за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою без належного оформлення права користування і плати за неї, що перебуває у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача, сукупність наведених елементів є підставою для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Заперечення відповідача, викладені його представником у відзиві на позов про те, що відповідач - гаражно-будівельний кооператив Прип'ять є постійним землекористувачем земельною ділянкою по вул. Руставі, 7/1 в м. Черкаси на підставі рішення Черкаської міської ради народних депутатів від 29.07.1987 року № 152 та суб'єктом сплати земельного податку, суперечать нормам Земельного і Податкового кодексів України, не підтверджені належними і допустимими доказами, про що обґрунтовано зазначає представник позивача у відповіді на відзив, тому ці заперечення відповідача суд визнає безпідставними і відхиляє.

Рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 08.08.2017 року № 833 Про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 19.07.2017 № 24-2017 , яким визначено розмір спірних збитків та обов'язок відповідача щодо їх сплати, є чинним, його протиправність у встановленому законом порядку судом не визнана, відтак це рішення підлягає обов'язковому виконанню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає позов обґрунтованим, доказаним та таким, що підлягає задоволенню з зазначених в ньому підстав повністю. Доводи відповідача, приведені ними в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 20970 грн. 61 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу Прип'ять код ЄДРПОУ 21369293, місцезнаходження: 18029, м. Черкаси, вул. Руставі, 7/1, на користь Черкаської міської ради, код ЄДРПОУ 25212542, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, буд. 36 - 1398040 грн. 38 коп. збитків, 20970 грн. 61 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.10.2018 року.

Суддя В.М. Грачов