Постанова

від 26.06.2007 по справі 20/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "26" червня 2007 р.                                                                  Справа №  20/191

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Василишина А.Р. за участю секретаря судового засідання помічника судді Сокола Ф.Г.

за участю представників сторін:

позивача: Балахно С.М. (дов. № 03-02/1016 від 26.06.2007р.); Баскова З.І. (дов. № 03-02/1017 від 26.06.2007р.);

відповідача: не з'явився.

прокурор: Воробей С.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  Заступника прокурора міста Рівне в інтересах держави в особі Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Равіс”

про стягнення в сумі 1 174 грн. 84 коп.

Статті  27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

Заступника прокурора міста Рівне (надалі – Прокурор) в інтересах держави в особі Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі –Позивач) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Равіс” (надалі –Відповідач) про стягнення адміністративно-фінансових санкцій за незабезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів у межах нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів в розмірі 1 174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 00 коп..

1 червня 2007 року в господарський суд Рівненської області надійшов Позивача (а.с. 18) в якому Позивач наводить детальний розрахунок позовних вимог, а також, з урахуванням подання Відповідачем 17 липня 2006 року до Рівненського міського центру зайнятості звіту форми 3-ПН, зменшує позовні вимоги до 965 (дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 82 коп. (зменшуючи позовні вимоги на 209 грн. 03 коп. –сума санкцій за липень 2006 року).

Представник Відповідача в судове засідання тричі не з'явився, письмових заперечень проти позову не подав, про дату, час і місце розгляду справи Відповідач повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 8, 25, 28).

Враховуючи те, що 6 липня 2007 року закінчується двомісячний строк розгляду адміністративної справи з дня відкриття провадження, який у відповідності до пункту 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути перевищеним, суд вважає можливим розгляд справи без участі Відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення Прокурора і представників Позивача, та оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.

Згідно звіту Відповідача (а.с. 3) про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік (форми № 10-ПІ) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2006 році складала 12 (дванадцять) осіб; чисельність інвалідів, які повинні працювати на підприємстві –1 (одна) особа; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність –прочерк. Середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві становила 5 017 (п'ять тисяч сімнадцять) грн., фонд оплати праці штатних працівників склав 60,2 тис.грн., сума коштів штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів 1 333 (одна тисяча триста тридцять три) грн. 50 коп..

Звіт підписано 1 лютого 2007 року керівником та головним бухгалтером Відповідача.

Оскільки Відповідачем у 2006 році не було працевлаштовано жодного інваліда Позивач нарахував Відповідачу 1 174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 00 коп. адміністративно-фінансових санкцій за незабезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів у межах нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

У відповідності до статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, для підприємств незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця.

Згідно статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, підприємства з середньообліковою чисельністю штатних працівників від 8 до 15 осіб, незалежно від форм власності і господарювання, на яких кількість працюючих інвалідів менша ніж встановлено нормативом, –щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

У відповідності частини 1 статті 18 цього Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, працевлаштування здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів (надалі в тексті –Органи працевлаштування інвалідів).

Згідно пункту 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (надалі в тексті – Положення про робоче місце інваліда), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року за № 314 „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”: підприємства (об'єднання), установи і організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно, крім іншого, введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

У відповідності з пунктом 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року за № 1434, у складі Мінпраці діє Фонд соціального захисту інвалідів. Згідно з пунктом 5 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів: підприємства, зокрема, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно пункту 14 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, підприємства інформують державну службу занятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

У відповідності до підпункту 3 пункту 4 та підпункту 3 пункту 5 про Фонд соціального захисту інвалідів, Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами сум штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів та проводити перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Аналіз вище наведених положень законодавства про соціальний захист інвалідів свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладено на Органи працевлаштування інвалідів, перелічені в частині 1 статті 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Згідно пункту 4 статті 20 Закону України № 3483-IV „Про зайнятість населення”: підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк –про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідач протягом 2006 року лише у липні 2006 року інформував місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів. З листа директора Рівненського міського центру зайнятості № 05-1278 від 30 березня 2007 року (а.с.12) у відповідь на лист Позивача № 03-02/375 від 15 березня 2007 року (а.с. 11) вбачається, що Відповідач у 2006 році звітував про наявність вільних робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів лише 17 липня 2006 року, що свідчить про неналежне виконання Відповідачем вищезгаданого обов'язку в інші одинадцять місяців 2006 року.

Фактично Відповідачем у 2006 році не було створено жодного робочого місця для інвалідів, що стверджується матеріалами справи і проінформовано центр зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакансій) призначених для працевлаштування інвалідів лише у липні 2006 року, а тому Відповідач зобов'язаний сплатити адміністративно-фінансові санкції за нестворене одне робоче місце (за одинадцять місяців 2006 року).

Розмір штрафних санкцій, призначених для перерахунку Позивачу через непрацевлаштування інваліда, визначено в розмірі передбаченому частиною 1 статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, і, з урахуванням звіту форми 3-ПН поданого Відповідачем 17 липня 2006 року, складає 965 (дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 82 коп..

Відповідач доказів сплати адміністративно-фінансової санкції суду не подав.

На підставі викладеного, позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Судовий збір у відповідності до статтей 87, 98 і Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 87, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити.

2. Стягнути з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Равіс”, Рівненська область, Рівненський район, с. В.Омеляна, вул. Шевченка, 24а, р/р 26008054701545 в КБ „Приватбанк”, МФО 333391, код ЄДРПОУ 23301738 на користь Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Рівне, вул. Замкова 10а/1,                                    р/р 31216230700002 в УДК в Рівненській області, МФО 833017, ЗКПО 22586331 –965 (дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 82 коп. адміністративно-фінансових санкцій за 2006 рік.

3. Стягнути з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Равіс”, Рівненська область, Рівненський район, с. В.Омеляна, вул. Шевченка, 24а, р/р 26008054701545 в КБ „Приватбанк”, МФО 333391, код ЄДРПОУ 23301738 в доход державного бюджету України 9 (дев'ять) грн. 66 коп. судового збору.

4. Постанову направити сторонам у справі та заступнику прокурора міста Рівне.

5. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.

6. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження..

Повний текст постанови оформлено та підписано 02.07.2007р.

     Суддя                                                           Василишин А.Р.