Постанова

від 24.10.2018 по справі 188/947/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/0430/620/18 Справа № 188/947/17 Суддя у 1-й інстанції - Місюра К.В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Свистунової О.В.

при секретарі - Кошара О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Приватного підприємства Октан-Плюс

на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року

по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства Октан-Плюс , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2017 року до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства Октан-Плюс , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, що розташована на території Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, площею 5,60 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений 10.04.2017 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Октан-Плюс , право оренди землі за яким зареєстровано державним реєстратором - приватним нотаріусом Головко Мариною Григорівною, Покровський районний нотаріальний округ Дніпропетровської області 03.05.2017 року, індексний номер 35017213.

В апеляційній скарзі Приватне підприємство Октан-Плюс просить скасувати рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року та ухвалити нове рішення по справі № 188/947/17, яким відмовити в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 5,6 га строком на 7 років з кадастровим № НОМЕР_1, зареєстрованим 03.05.2017 року приватним нотаріусом Покровського нотаріального округу Головко М.Г.

У відзиві на апеляційну скаргу Приватного підприємства Октан-Плюс на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить відхилити апеляційну скаргу підприємства Октан-Плюс на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року.

Відповідно до пункту 8 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон № 2147-VIII), що набув чинності 15 грудня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд, який забезпечує здійснення правосуддя на відповідній території.

Вказана цивільна справа передана до Дніпровського апеляційного суду та 09.10.2018 року було проведено автоматизований розподіл даної справи між суддями, яка передана в провадження судді Дніпровського апеляційного суду Лаченковій О.В., у складі колегії суддів - Варенко О.П., Свистунової О.В.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в 2010 році між ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Лозівської сільської ради (п. 1. Договору).

Згідно п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,6 га ріллі.

Відповідно до п.8 Договору договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.9 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 3% від вартості земельної ділянки або натуральній формі: зернові - 1 000 кг, насіння соняшника - 200 кг, цукор - 50 кг.

Згідно п. 11 Договору орендна плата вноситься у такі строки: до 31.12. поточного року.

Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (п. 12 Договору).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 20 Договору).

Згідно п. 42. Договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з них знаходиться у орендодавця, другий - в орендаря, третій - в архіві Петропавлівського районного відділу земельних ресурсів. Невід'ємними частинами договору є: заява, схема земельної ділянки, акт приймання-передачі об'єкта оренди, копія Державного акту.

Договір зареєстрований у Петропавлівській районній філії Дніпропетровського регіонального центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.08.2011 року. (а.с.10)

Відповідно до Державного акту на право приватної власності серії НОМЕР_2 від 25.03.2002 року зазначена земельна ділянка належить ОСОБА_4 (а.с. 6-7).

Судом першої інстанції також встановлено, що 10.04.2017 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Октан-Плюс укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Лозівської сільської ради (п. 1. Договору).

Згідно п. 2. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,6000 га.

Кадастровий номер НОМЕР_1 (п. 3 Договору).

Договір укладено на 7 років (п. 6 Договору).

Згідно п. 26. Договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 03.05.2017 року№ 86229911 приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко Мариною Григорівною зареєстровано вказаний договір 26.04.2017 року (а.с. 49).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зазначає, що договір оренди землі, укладений 10.04.2017 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Октан-Плюс , суперечить вимогам цивільного, земельного законодавства, а також Закону України Про оренду землі , що є підставою для визнання його недійсним, що і є причиною спору.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення правовідносин між сторонами, зокрема, є угоди.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час розгляду справи перебувають у цивільно-правових відносинах, врегульованих договором оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Петропавлівській районній філії Дніпропетровського регіонального центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.08.2011 року.

За відомостями Управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі на земельну ділянку чинний договір оренди між ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_4, який зареєстрований відділом Держкомзему у Петропавлівському районі від 09.08.2011 року за реєстраційним номером 122385514000486 на земельну ділянку, розташовану на території Лозівської сільської ради за кадастровим номером НОМЕР_1 строком на 10 років. Між тим, інформація стосовно даного договору оренди земельної ділянки не була перенесена до Національної Кадастрової Системи з невідомих причин, як вказав в довідці в.о. начальника Відділу Держгеокадастру у Петропавлівському районі (а.с. 11).

Відповідно до п. 8 Договору договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Отже, дія договору припиняється після закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, на час розгляду справи вказаний договір є чинним, доказів щодо оспорювання вказаного договору сторонами не надано.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частина 1 ст. 93 Земельного кодексу України зазначає, що право орендаря земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.95 Земельного кодексу України порушені права землекористувача підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що спірний договір оренди було укладено 10.04.2017 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Октан-Плюс під час дії договору оренди на ту ж саму земельну ділянку, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В статті 203 ЦК України зазначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Судом першої інстанції правильно не враховано заперечення ОСОБА_2 проти позову, оскільки її посилання щодо не укладення нею договору оренди з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, не підтверджується жодним доказом та спростовуються матеріалами справи.

Задовольняючи позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного 10.04.2017 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Октан-Плюс , суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що необхідно визнати недійсним договору оренди земельної ділянки укладений 10.04.2017 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Октан-Плюс , оскільки укладення договору оренди щодо одного й того ж самого об'єкту оренди під час дії договору оренди з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 є незаконним та порушує його права.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта про те, що спірний договір оренди з ПП Октан-Плюс був укладений та зареєстрований на законих підставах,оскільки договір оренди земельноі ділянки укладений в 2010 році між ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і зареєстрований відділом Держкомзему у Петропавлівському районі від 09.08.2011 року за реєстраційним номером 122385514000486 на земельну ділянку, розташовану на території Лозівської сільської ради за кадастровим номером НОМЕР_1 строком на 10 років не внесений до Національної Кадастрової системи, колегія суддів вважає необгрунтованими , оскільки як вбачається з матеріалів справи, а саме повідомлення в.о. начальника Відділу Держгеокадастру у Петропавлівському районі про те,що з 01.01.2013 року вступили в силу законодавчі акти, якими кардинально змінено порядок здійснення державної реєстрації земельних ділянок та прав на них і відбулося перенесення інформації щодо права власності на земельні ділянки, а також права оренди на земельні ділянки. Інформація стосовно зареєстрованого договору оренди земельної ділянки від 09.08.2011 року з невідомих причин не була перенесена до Національної Кадастрової Системи (а.с.11).

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта про те, що при державній реєстрації договору оренди фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав документи на реєстрацію особисто та не надав довіреність від імені ОСОБА_4, колегія судді ставиться критично, оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_1, як сторона договору оренди земельної ділянки має право самостійно подати договір на державну реєстрацію.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта щодо недійсності запису № 427 в книзі реєстрації договорів оренди землі через відсутність у нього печатки, колегія суддів вважає помилковими, оскільки на час реєстрації договору оренди земельної ділянки укладеного між ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, чинним законодавством на той час не вимагалось проставлення печатки уповноваженої особи навпроти таких записів в Книзі записів реєстрації держактів на право власності на землю та на право користування землею,договорів оренди, оскільки ця книга не є поземельною.(а.с.47)

Окрім того, поземельна книга на земельну ділянку містить всі необхідні печатки, де формою документа передбачено місце для їх проставлення (а.с.42-46).

Щодо доводів апелянта в апеляційній скарзі щодо судового збору.

Позивач звернувся до суду 20. 07. 2017 року з позовною вимогою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки і сплатив судовий збір 1600 грн., а 04.08.2017 року подав уточнену позовну заяву, де просив : 1)Витребувати у ПП Октан-Плюс договір оренди спірної земельної ділянки загальною площею 5,6000 га. між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Октан-Плюс від 10.04.2017 року за кадастровим номером НОМЕР_1 . 2) Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, що розташована на території Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, площею 5,60 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений 10.04.2017 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Октан-Плюс , право оренди землі за яким зареєстровано державним реєстратором - приватним нотаріусом Головко Мариною Григорівною, Покровський районний нотаріальний округ Дніпропетровської області 03.05.2017 року, індексний номер 35017213.

Оскільки позивач звернувся вже з двома позовними вимогами, він доплатив при подачі уточненої позовної заяви ще 1600 грн, а всього 3200 грн, а тому суд першої інстанції при задоволені позовних вимог стягнув судовий збір у сумі 3200 грн. з відповідача на користь позивача.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до рішення Проніна проти України № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Октан-Плюс - залишити без задоволення.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

О.В.Свистунова