Постанова

від 06.02.2019 по справі 188/947/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 188/947/17-ц

провадження № 61-20327св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватне підприємство Октан-Плюс , ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного підприємства Октан-Плюс на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року у складі судді Місюри К. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Свистунової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до приватного підприємства Октан-Плюс (далі - ПП Октан-Плюс ), ОСОБА_2 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що 10 квітня 2017 року між ОСОБА_2 та ПП Октан-Плюс укладено договір оренди земельної ділянки, що розташована на території Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, площею 5, 60 га.

Проте зазначений договір оренди землі не відповідає вимогам закону, оскільки був укладений до закінчення строку дії договору оренди, укладеного в 2010 році між ним та ОСОБА_2 на 10 років.

Ураховуючи викладене, ФОП ОСОБА_1 просив суд на підставі статей 203, 215 ЦК України визнати недійсним договір оренди землі від 10 квітня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ПП Октан-Плюс .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року позов ФОП ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, що розташована на території Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, площею 5, 60 га, укладений 10 квітня 2017 року між ОСОБА_2 та ПП Октан-Плюс .

Стягнуто з ПП Октан-Плюс на користь ФОП ОСОБА_1 3 200 грн на відшкодування сплаченого судового збору .

Задовольняючи позов ФОП ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що укладення договору оренди щодо одного й того ж самого об'єкту оренди - земельної ділянки, що розташована на території Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, площею 5,60 га, під час дії договору оренди, укладеного з ФОП ОСОБА_1, є незаконним та порушує право позивача, яке підлягає захисту у судовому порядку.

Суд вирішив питання про розподіл судових витрат і стягнув з ПП Октан-Плюс на користь ФОПОСОБА_1 3 200 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ПП Октан-Плюс залишено без задоволення.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновком районного суду, зазначивши, що ОСОБА_2 не надала належних і допустимих доказів щодо не укладення нею договору оренди з ФОП ОСОБА_1, також це спростовуюється матеріалами справи.

Погодившись з рішенням суду в частині розподілу судових витрат, апеляційний суд зазначив, що позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки і сплатив судовий збір у розмірі 1 600 грн, а потім подав уточнену позовну заяву і просив суд: витребувати у ПП Октан-Плюс договір оренди спірної земельної ділянки та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, тобто звернувся вже з двома позовними вимогами. ФОП ОСОБА_1 доплатив при подачі уточненої позовної заяви ще 1 600 грн, тому суд першої інстанції при задоволені позовних вимог стягнув судовий збір у розмірі 3 200 грн з відповідача на користь позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2018 рокуПП Октан-Плюс подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2019 року поновлено ПП Октан-Плюс строк на касаційне оскарження судового рішення та відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою ПП Октан-Плюс .

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2019 року справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до ПП Октан-Плюс , ОСОБА_2 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що договір оренди між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 09 серпня 2011 року є нікчемним, оскільки не був зареєстрований, згідно з чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі , тому визнання його нікчемним в суді закондавець не вимагає. При цьому ОСОБА_2 у судовому засіданні Дніпровського апеляційного суду 24 жовтня 2018 року підтримала апеляційну скаргу ПП Октан-Плюс і також заперечила проти укладання нею з позивачем договору оренди землі від 09 серпня 2011 року, доказом чого є відсутність його державної реєстрації, яка на той час проводилась відповідно до вимог зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021 відділами Держземагенства по місцюзнаходження земельної ділянки, а у цьому випадку відділом Держземагенства у Перопавлівському районі.

Рішення районного суду від 19 жовтня 2017 року про задоволення позову ФОП ОСОБА_1 грунтувалось тільки на одному доказі - довідці в.о. начальника відділу Держземагенства у Петропавлівському районі П. Р.Воронежської щодо чинності на сьогодні договору оренди землі від 09 серпня 2011 року, укладеного позивачем з ОСОБА_2 строком на 10 років, однак ця довідка не має юридичної сили.

Крім того, судом першої інстанції незаконно надлишково було стягнуто з ПП Октан-Плюс судовий збір, не звернувши увагу на те, що позовна вимога була одна, що зазначено у резолютивній частині рішення районного суду.

Відзив на касаційну скаргу

У січні 2018 року ФОП ОСОБА_1 в особі представника - адвоката ОСОБА_5, подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У 2010 році (без дати) між ОСОБА_3 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (пункт 1 договору) (а.с. 8-10).

Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,6 га ріллі.

Відповідно до пункту 8 договору договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (пункт 20 договору).

Згідно з пунктом 42 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з них знаходиться у орендодавця, другий - в орендаря, третій - в архіві Петропавлівського районного відділу земельних ресурсів. Невід'ємними частинами договору є: заява, схема земельної ділянки, акт приймання-передачі об'єкта оренди, копія державного акта.

Договір зареєстровано у Петропавлівській районній філії Дніпропетровського регіонального центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 серпня 2011 року, про що свідчить відповідний напис і печатка на договорі (а.с. 10).

Також 10 квітня 2017 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та ПП Октан-Плюс (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (пункт 1 договору).

Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,6000 га. Договір укладено на 7 років (пункт 6 договору).

У пункті 26 договору передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М. Г. зареєстровано вказаний договір 26 квітня 2017 року (а.с. 49).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ПП Октан-Плюс підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду у повному обсязі не відповідає.

Згідно з частинами першою-третьої, п'ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, вирішуючи спір, суди з дотриманням вимог статей 212-214 ЦПК України 2004 року, статей 89, 263-264, 382 ЦПК України повно та всебічно з'ясували обставини справи, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову ФОП ОСОБА_1

При цьому суди врахували, що позивачем доведено обставини, які свідчать, що договір оренди землі укладений у 2010 році з ФОП ОСОБА_1, є чинним і строк його дії не закінчився, а відповідачі належних та допустимих доказів, які б спростували доводи позивача, не надали.

Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо вирішення спору по суті відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Відповідно до частини першої 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові рішення в частині розподілу судових витрат підлягають скасуванню

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір , у редакції, чинній на час пред'явлення позову, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - підприємцем, 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, при зверненні до суду з цим позовом ФОП ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1 600 грн.

Проте, подавши до суду уточнену позовну заяву ФОП ОСОБА_1 просив суд: витребувати у ПП Октан-Плюс копію договору оренди землі від 10 квітня 2017 року та оригінал цього договору для огляду в судовому засіданні; визнати договір оренди землі від 10 квітня 2017 року недійсним. При цьому ФОП ОСОБА_1 знову сплатив судовий збір у розмірі 1 600 грн.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України 2004 року у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2017 року клопотання ОСОБА_1 задоволено.

Витребувано у ПП Октан-Плюс копію договору оренди земельної ділянки, що розташована на території Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, площею 5,60 га, укладений 10 квітня 2017 року між ОСОБА_2 та ПП Октан-Плюс, та оригінал цього договору для огляду у судовому засіданні.

Частиною другою статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову фізичною особою - підприємцем 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте суди на зазначені вимоги закону уваги не звернули, не врахували, що при поданні позивачем уточненої позовної заяви, останньому необхідно було сплатити судовий збір лише за вирішення клопотання про забезпечення доказів у розмірі 800 грн, тому що за вимогу про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним ним уже було сплачено судовий збір у розмірі 1 600 грн .

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України 2004 року стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову з ПП Октан-Плюс , ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ним судові витрати, а саме 1 600 грн за вимогу про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та 800 грн за вирішення клопотання про забезпечення доказів.

Відповідно до статті 7Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але неправильно розподілено судові витрати, судові рішення в частині стягнення з ПП Октан-Плюс на користь ФОПОСОБА_1 3 200 грн на відшкодування сплаченого судового збору підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства Октан-Плюс задовольнити частково.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року в частині розподілу судових витрат скасувати.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з приватного підприємства Октан-Плюс та ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 200 грн з кожного.

У решті - судові рішення залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

Ю. В. Черняк