Рішення

від 17.10.2018 по справі 297/118/18

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 297/118/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2018 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючий-суддя Рішко Г.І., секретар судового засідання Стрижак О.М., за участю представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Берегівської міської ради, ОСОБА_6, Берегівської міської ради, державного реєстратора ЦНАП Берегівської міської ради Пир'євої В.М., треті особи: відділ у Берегівському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, ТзОВ "Центр проектів" про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнанння недійсним та скасування запису про право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі прав на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом до виконавчого комітету Берегівської міської ради, ОСОБА_6, треті особи без самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідачів: відділ у Берегівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, товариство з обмеженою відповідальністю Центр проектів про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування запису про право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В ході підготовчого розгляду справи ухвалою суду від 03.04.2018 року прийнято до провадження змінені позовні вимоги, а також до участі в розгляді справи залучено Берегівську міську раду та державного реєстратора ЦНАП Берегівської міської ради Пир'єву В.М. в якості співвідповідачів.

Свої змінені позовні вимоги позивач мотивує наступним. Позивач ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2012 року є власником квартири в АДРЕСА_1. Вказаний будинок побудований ще у 1920-х роках. Будинковолодіння розташоване на земельній ділянці, яка призначена для його обслуговування. Задня частина земельної ділянки знаходиться на незначній відстані від каналу Верке, а та її частина, яка розділяє берегову смугу каналу та земельну ділянку будинковолодіння, використовується міськими службами для здійснення очисних та інших санітарних робіт. На спірній земельній ділянці, яка є прилеглою до території будинковолодіння, знаходилися декілька господарських будівель (сараї, гаражі, вбиральні), які належали власникам та користувачам квартир за цією адресою. Згідно рішення 11-ої сесії 7-го скликання Берегівської міської ради від 05.07.2016 року №275 Про затвердження проекту землеустрою та передачу ОСОБА_6 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 частину земельної ділянки будинковолодіння АДРЕСА_1 було незаконно та всупереч відома мешканців будинку АДРЕСА_1 передано у приватну власність ОСОБА_6 На підставі цього рішення 07.10.2016 року до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку в АДРЕСА_2, площею 0,0285 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва. Відповідачем проводився незаконний демонтаж господарських будівель та паркану, що відділяє земельну ділянку від каналу Верке, шляхом їх самовільного знесення трактором.

Позивач вказує, що прийняте вищевказане рішення органом місцевого самоврядування та державна реєстрація права власності на земельну ділянку, прийняті з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, що потягло за собою порушення прав мешканців будинку АДРЕСА_1 на користування земельною ділянкою, прилеглою до їхнього будинку.

Вказуючи на ряд грубих порушень при проведенні процедури надання відповідачу ОСОБА_6 у приватну власність земельної ділянки, частина якої знаходиться у користуванні власників будинковолодіння АДРЕСА_1 з 1920-х років, позивач просить суд визнати недійсним та скасувати рішення 11-ої сесії 7-го скликання Берегівської міської ради від 05.07.2016 року №275 Про затвердження проекту землеустрою та передачу ОСОБА_6 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 та визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 31810324 від 11.10.2016 року 12:35:13 годин, визнати незаконним та скасувати запис про державну реєстрацію прав №16840706 від 07.10.2016 р. 11:12:17 годин, щодо реєстрації права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0285 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, за ОСОБА_6.

В свою чергу представником відповідача - виконавчого комітету Берегівської міської ради 27.03.2018 року подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити повністю. На обґрунтування відзиву вказує, що у позивача ОСОБА_4 відсутні права чи законні інтереси на захист яких могло б бути спрямоване звернення до суду із вимогою про скасування спірного рішення Берегівської міської ради від 05.07.2016 року, а також скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, чим фактично позбавити відповідача ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2. Позивач ні землевласником, ні законним користувачем спірної земельної ділянки не являється. Документів, які б підтверджували її право власності або користування вказаною земельною ділянкою не має. Крім того, технічний паспорт на належну їй квартиру АДРЕСА_1 виготовлений тільки 20.12.2017 року, тобто вже після прийняття міською радою спірного рішення від 05.07.2016 року. Берегівська міська рада при прийнятті спірного рішення діяла на підставах та в межах визначених ЗК України, реалізуючи надані їй в сфері земельних відносин повноваження із врахуванням відсутності визначених законом підстав для відмови у передачу в приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_2.

Крім того, представником відповідача - Берегівської міської ради 13.07.2018 року подано до суду відзив на позовну заяву. Його зміст та посилання є аналогічними зі змістом відзиву, який подано представником виконавчого комітету Берегівської міської ради.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, повністю підтримали заявлені змінені позовні вимоги та просили суд такі задовольнити з підстав, які наведені у позові та заявах про уточнення підстави та предмета позову.

Представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю заперечив відносно заявлених змінених позовних вимог. Просив в задоволенні таких відмовити повністю.

Представник відповідача виконавчого комітету Берегівської міської ради у відзиві на позовну заяву від 26.03.2018 року просив суд розглянути справу за відсутності представника виконавчого комітету Берегівської міської ради та в задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_4 відмовити повністю.

Представник відповідача Берегівської міської ради у відзиві на позовну заяву від 11.07.2018 року просив суд розглянути справу за відсутності представника Берегівської міської ради та в задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_4 відмовити повністю.

Представник відповідача державний реєстратор ЦНАП Берегівської міської ради Пир'єва В.М. та представник третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю Центр проектів в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про час та місце проведення судового засідання через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Представник третьої особи без самостійних вимог - відділу у Берегівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області надіслав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами, які містяться в цивільній справі.

Заслухавши сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Обов'язковою передумовою для реалізації права на судовий захист в порядку цивільного судочинства є наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом. Це твердження підтверджується змістом частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України в якій визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тобто, обов'язковою передумовою для успішної реалізації в порядку цивільного судочинства права на судовий захист є наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, невизнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_4 є власником квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1. Дана квартира належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Похил Н.М. Даний факт підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №110532825 від 14.01.2018 року (а.с.24 т.1).

20.12.2017 року на замовлення позивача виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 в житловому будинку з вбудованими приміщеннями магазину АДРЕСА_1 (а.с.34-37 т.1).

За заявою ОСОБА_6 від 18.05.2016 року, рішенням 11-ої сесії 7-го скликання Берегівської міської ради від 05.07.2016 року №275 Про затвердження проекту землеустрою та передачу ОСОБА_6 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 пунктом 1 затверджено ОСОБА_6 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 0,0285 га, кадастровий номер НОМЕР_1, по АДРЕСА_2, для ведення індивідуального садівництва. Пунктом 2 передано ОСОБА_6 безоплатно із земель комунальної власності у приватну власність вищевказану земельну ділянку (а.с.154, 155 т.1).

07.10.2016 року на підставі зазначеного вище рішення органу місцевого самоврядування до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №16840706 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку загальною площею 0,0285 га, кадастровий номер НОМЕР_1, по АДРЕСА_2, для ведення індивідуального садівництва, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1051588421000, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №110532840 від 14.01.2018 року (а.с.40-42 т.1).

Позивач вказує, що прийняте вищевказане рішення органом місцевого самоврядування та державна реєстрація права власності на земельну ділянку, прийняті з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, яке регулює питання передання земельної ділянки у приватну власність, що потягло за собою порушення прав мешканців будинку АДРЕСА_1 на користування земельною ділянкою, прилеглою до їхнього будинку.

Згідно ст. 152 ЗК України захист прав на земельні ділянки громадян та юридичних осіб здійснюється шляхом визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 184 ЗК України землеустрій передбачає встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок.

Відповідно до ст.185 ЗК України землеустрій здійснюється суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб.

З 01.01.2002 р. відповідно до ст.125 ЗК України право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 02.05.2009 р. у відповідності із Законом України від 05.03.2009 р. N1066-VI право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки (п.7 розд. X "Перехідні положення" ЗК України), одержані ними до 01.01.2002 р. у власність, у тимчасове користування або на умовах оренди в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством.

Частина 3 ст.152 ЗК України визначає способи захисту порушених прав, зокрема: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

За положеннями ч.ч.1-3 ст.158 ЗК України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян,та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Положеннями ст.9, 42, 116, 189 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у даному випадку відноситься до повноважень Берегівської міської ради, крім того, відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні ради.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Згідно п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань міських рад.

Частина шоста статті 118 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 ЗК України).

Згідно зі статтею 50 Закону України Про землеустрій (яка була чинною на час виникнення правовідносин) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок, як це мало місце при виділенні ОСОБА_6 земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення індивідуального садівництва по АДРЕСА_2.

Відповідно до статей 123, 186-1 ЗК України розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).

У частині шостій статті 186-1 ЗК України чітко визначено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Таким чином, вбачається, що Берегівська міська рада при прийнятті рішення від 05.07.2016 №275 Про затвердження проекту землеустрою та передачу ОСОБА_6 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 діяла на підставах та в межах визначених Земельним кодексом України, реалізовуючи надані їй в сфері земельних відносин повноваження із врахуванням відсутності визначених законом підстав для відмови у передачу в приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_2.

Як зазначалося вище, обов'язковою передумовою для успішної реалізації в порядку цивільного судочинства права на судовий захист є наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, невизнаюься або оспорюються іншими особами - відповідачами та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

З приписів ч.2 ст.152 ЗК України слідує, що саме власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

З досліджених в судовому засіданні доказів, які подані сторонами на ствердження своїх вимог та заперечень, судом встановлена відсутність відомостей про наявність рішення уповноваженого органу про надання у користування позивача ОСОБА_4, як власника житлової квартири у багатоквартирному будинку, земельної ділянки в порядку передбаченому ст.ст.116, 118 ЗК України, і такий факт встановлений не був. Документів, які б підтверджували право власності або право користування позивача вказаною земельною ділянкою не має. Технічний паспорт на належну позивачу квартиру АДРЕСА_1 в житловому будинку по АДРЕСА_1, на який вона посилається в обгрунтування своїх позовних вимог, виготовлений тільки 20.12.2017 р., тобто вже після прийняття Берегівською міською радою VII скликання рішення від 05.07.2016 р. №275 Про затвердження проекту землеустрою та передачу ОСОБА_6 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 .

Таким чином, позивач ОСОБА_4 не є ані власником, ані належним користувачем спірної земельної ділянки. Правовстановлюючі документи про право власності на квартиру АДРЕСА_1 не містять відомостей про право на користування земельною ділянкою (прибудинковою територією) із визначенням її розміру та конфігурації.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про те, що право позивача оскаржуваними рішеннями не порушено, оскільки у ОСОБА_4 відсутні матеріальні права або законні інтереси, які б свідчили про наявність юридичної заінтересованості в результатах вирішення спору судом і на захист яких могло б бути спрямоване судове рішення.

Відповідно до ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання недійсним та скасування рішення 11-ої сесії 7-го скликання Берегівської міської ради від 05.07.2016 року №275 Про затвердження проекту землеустрою та передачу ОСОБА_6 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 та визнання незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 31810324 від 11.10.2016 року 12:35:13 годин, визнання незаконним та скасування запису про державну реєстрацію прав №16840706 від 07.10.2016 р. 11:12:17 годин, щодо реєстрації права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0285 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, за ОСОБА_6, з підстав на які позивач посилається у позові.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовної заяви, суд керуючись ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати пов'язані із розглядом справи покладає на позивача, тобто розмір судового збору та витрати за надання правової допомоги не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 43, 49, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до виконавчого комітету Берегівської міської ради, ОСОБА_6, Берегівської міської ради, державного реєстратора ЦНАП Берегівської міської ради Пир'євої В.М., треті особи: відділ у Берегівському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, ТзОВ "Центр проектів" про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнанння недійсним та скасування запису про право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі прав на нерухоме майно - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийГ. І. Рішко