Рішення

від 26.10.2018 по справі 826/12334/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 жовтня 2018 року № 826/12334/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВНГ еко капітал

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Дочірнє підприємство Ойл Експортерз Лімітед ,

товариство з обмеженою відповідальністю Інноваційні промислові технології ,

товариство з обмеженою відповідальністю Інво Пауер Техноложи ,

товариство з обмеженою відповідальністю Інтертехно груп

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача - Анапріюк А.С.,

відповідача - Грицаєнко Р.М., Гайдай В.М.,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВНГ еко капітал (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, 55, н/ж 24, код ЄДРПОУ: 39814319) (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 34439980) (далі - відповідач), та просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0044121404, відповідно до якого встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України і зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 747 893,00 гривень та № 0044111404 відповідно до якого встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 343 090,00 гривень і застосовано штрафні санкції у розмірі 85 772,00 гривень;

стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки контролюючого органу, викладені у акті перевірки від 18 серпня 2017 оку № 584/26-15-14-04-01-39814319 мають характер припущень, жодним чином не підтверджені та є необґрунтованими, а тому винесені на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/12334/17 (далі - справа), та призначено судовий розгляд справи на 05 грудня 2017 року.

Водночас до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено Дочірнє підприємство Ойл Експортерз Лімітед , товариство з обмеженою відповідальністю Інноваційні промислові технології , товариство з обмеженою відповідальністю Інво Пауер Техноложи , товариство з обмеженою відповідальністю Інтертехно груп .

У відповідному судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та з яких вбачається, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та Законами України, жодних порушень чинного законодавства не було допущено. Висновки акту перевірки є цілком законними та обґрунтованими, а тому підстави для скасування винесених податкових повідомлень-рішень відсутні.

У відповідному судовому засіданні протокольної ухвалою суд змінив порядок розгляду справи, ухваливши про перехід до подальшого завершення розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, з дня набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з 15 грудня 2017 року, адміністративне судочинство здійснюється за правилами цієї редакції Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Обставини встановлені судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВНГ еко капітал травні 2017 року подано до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві податкову декларацію з податку на додану вартість від 20 червня 2017 року та уточнюючий розрахунок до неї від 27 липня 2017 року.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2017 року.

Перевірка проводилась з 24 липня по 04 серпня 2017 року.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено Акт від 18 серпня 2017 року № 584/26-15-14-04-01-39814319 (а.с. - 13-37 т. 1).

З даного акту вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ ВНГ еко капітал зареєстровано 03 червня 2016 року Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією. Свідоцтво про державну реєстрацію від 03 червня 2016 року № 10681020000039791, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 39814319.Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 03 червня 2016 року за № 265015073149 та станом на дату підписання акту перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві.

Фактичним видом діяльності товариства є лісозаготівлі.

Контролюючим органом встановлено, що позивачем отримано будівельні роботи у лютому 2016 у підрядника ДП Ойл Експортерз Лімітед (код 23530054) згідно договору від 28 вересня 2015 року року № 28/09-01.

Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 даного договору зазначено, що ДП Ойл Експортерз Лімітед зобов'язаний своїми силами виконати роботи в обсягах і терміни, що передбачені Договором і передати ДП Ойл Експортерз Лімітед в стані, що відповідає всім вимогам, що пред'являються до даного виду робіт.

За даними податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ), чисельність працюючих складає 2 особи (директор - Патик Ігор Петрович та головний бухгалтер ОСОБА_6. Згідно Єдиного реєстру податкових накладних ДП Ойл Експортерз Лімітед в лютому 2016 року не отримувало послуг по будівельним роботам.

Дані факти, на думку контролюючого органу, свідчать про неможливість здійснення господарських операцій у зв'язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та відсутність факту реального одержання будівельних робіт ТОВ ВНГ Еко Капітал у досліджуваному та попередніх звітних :періодах, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного активу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованих послуг та нереальність здійснення будівельних робіт ДП Ойл Експортерз Лімітед в адресу Позивача.

Щодо взаємовідносини Позивача з контрагентом-постачальником ТОВ Інноваційні Промислові Технології то контролюючим органом, за даними податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ), чисельність працюючих складає 2 особи. Наявність основних засобі за даними фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за І квартал 2016 - 0,30 тисяч гривень.

ТОВ ВНГ Еко Капітал здійснено придбання барабану з перехідним тепловим блоком та загальним димососом (електродвигун) у лютому 2016 у ТОВ Інноваційні Промислові у Технології по договору купівлі-продажу від 25 вересня 2015 року № 25/09/15-1-П на поставку барабану з перехідним тепловим блоком та загальним димососом (електродвигун).

Згідно з підсистемою Перегляд результатів співставлення ІС Податковий блок та ІС Архів електронної звітності за період жовтень, грудень 2015 встановлено наступних основних контрагентів-постачальників ТОВ Інноваційні Промислові Технології :

ТОВ Ретрейд Груп (код ЄДРПОУ 39725122), стан платника 0, зареєстровано у Києво-Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у Київський області. Чисельність працюючих складає 1 особа (за даними податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ)).

Інформація щодо власних основних фондів - відсутня. З 03 лютого 2016 року анульовано свідоцтво ПДВ.

Враховуючи викладені факти, контролюючим органом зроблено висновки, що: ТОВ Ретрейд Груп надало штучний податковий кредит ТОВ Інноваційні Промислові Технології , оскільки Ц податковий кредит за жовтень, грудень 2015 сформований без мети настання реальних наслідків, оскільки сплата податкових зобов'язань не відбулась на жодному ланцюгу поставки, а також реальність та можливість вчинення даних господарських операцій у постачальника ТОВ Інноваційні Промислові Технології відсутня, а наслідком для податкового обліку є фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Тому у ТОВ ВНГ Еко Капітал не було підстав для податкового обліку операцій з постачальником ТОВ Інноваційні Промислові Технології на загальну суму 492 000,00 гривень у тому числі ПДВ 82 000,00 гривень за лютий 2016 року.

Щодо взаємовідносини Позивача з контрагентом-постачальником ТОВ Інво Пауер Техноложи (код 39878241) то контролюючим органом встановлено за даними податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1 ДФ), чисельність працюючих складає 16 осіб. Наявність основних засобі за даними фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за І квартал 2016-192,00 тисяч гривень.

Позивачем включено до складу податкового кредиту за лютий 2016 суму податкового кредиту по постачальнику ТОВ Інво Пауер Техноложи суму ПДВ у розмірі 50 000,00 гривень, яку відображена у додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року.

Згідно з підсистемою Перегляд результатів співставлення ІС Податковий блок та ІС Архів електронної звітності за період жовтень 2015 встановлено наступних основних контрагентів-постачальників ТОВ Інво Пауер Техноложи :

ТОВ Домус Альянс (код ЄДРПОУ 39815354), стан платника 0, зареєстровано у Запорізькій ОДПІ.ГУ ДФС у Запорізькій області. Чисельність працюючих складає 11 осіб (за даними податкового розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних І осіб, і сум утриманого з них податку (Форма №1 ДФ)). Інформація щодо власних основних фондів - відсутня. З 03.12.2015 року анульовано свідоцтво ПДВ.

Враховуючи викладені факти, контролюючим органом зроблено висновки, що: ТОВ Домус Альянс надало штучний податковий кредит ТОВ Інво Пауер Техноложи , оскільки податковий кредит за жовтень 2015 сформований без мети настання реальних наслідків, оскільки сплата податкових зобов'язань не відбулась на жодному ланцюгу поставки, а також реальність та можливість вчинення даних господарських операцій у постачальника ТОВ Інво Пауер Техноложи відсутня, а наслідком для податкового обліку є фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Тому у ТОВ ВНГ Еко Капітал не було підстав для податкового обліку операцій з постачальником ТОВ Інво Пауер Техноложи на загальну суму 300 000,00 гривень в тому числі ПДВ 50 000,00 гривень за лютий 2016 року.

Щодо взаємовідносини Позивача з контрагентом-постачальником ТОВ Інтертехно груп то контролюючим органом встановлено, що в лютому 2016 року за даними податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма №1 ДФ), чисельність працюючих складає 7 осіб. Наявність основних засобі за даними фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за І квартал 2016- 1 929,70 тисяч гривень.

Позивачем включено до складу податкового кредиту за лютий 2016 суму податкового кредиту по постачальнику ТОВ Інтертехно груп суму ПДВ у розмірі 667,00 гривень, яку відображено у додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року.

Згідно з підсистемою Перегляд результатів співставлення ІС Податковий блок та ІС Архів електронної звітності за період лютий 2016 встановлено наступних основних контрагентів-постачальників ТОВ Інтертехно груп :

ПП Калєв (код ЄДРПОУ 40171538), чисельність працюючих складає 1 особа (за даними податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма №1 ДФ)). Інформація щодо власних основних фондів - відсутня.

Згідно з підсистемою Перегляд результатів співставлення ІС Податковий блок та ІС Архів електронної звітності за період лютий 2016 року встановлено наступних основних контрагентів-постачальників ПП Калєв :

Враховуючи викладені факти можна зробити наступні висновки: ПП Калєв надало штучний податковий кредит ТОВ Інтертехно груп , оскільки податковий кредит за лютий 2016 сформований без мети настання реальних наслідків, оскільки сплата податкових зобов'язань не відбулась на жодному ланцюгу поставки, а також реальність та можливість вчинення даних господарських операцій у постачальника ТОВ Інтертехно груп відсутня, а наслідком для податкового обліку є фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Тому у Позивача не було підстав для податкового обліку операцій з постачальником ТОВ Інтертехно груп на загальну суму 492 000,00 грн. в тому числі ПДВ 66 666,67 гривень за лютий 2016 року.

Отже, на порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ ВНГ еко капітал завищено податковий кредит по податку на додану вартість у лютому 2016 року на суму ПДВ 403 667,00 гривень, у березні 2016 року на суму 221 067,00 гривень, у квітні 2016 року на суму 176 667,00 гривень, у травні 2016 року на суму 38 333,00 гривень, у червні 2016 року на суму 110 433,00 гривень, у липні 2016 року на суму 140 817,00 гривень, що в свою чергу призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17- рядок 9 декларації 0110) за травень 2017 року у розмірі 1 090 983,00 гривень, та, відповідно, до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2017 року у розмірі 343 090,00 гривень, завищено суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за квітень 2017 року на 747 893,00 гривень.

Таким чином, документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ ВНГ еко капітал завищену заявлено суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2017 року на 343 090,00 гривень та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) рядок 21 декларації) за травень 2017 року на суму 747 893,00 гривень.

Не погодившись з висновками, викладеними контролюючим органом у акті перевірки, позивачем подано до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві заперечення на акт перевірки від 01 вересня 2017 року (а.с. - 47-48 т. 1).

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві 11 вересня 2017 року прийнято рішення № 28021/10/26-15-14-04-04-12 Про розгляд заперечення , яким висновки, викладені у акті перевірки ТОВ ВНГ еко капітал від 18 серпня 2017 року залишено без змін а заперечення без задоволення (а.с. - 49-55 т. 1).

19 вересня 2017 року контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0044121404, відповідно до якого встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України і зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 747 893,00 гривень (а.с. - 56-57 т. 1);

№ 0044111404 відповідно до якого встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 343 090,00 гривень і застосовано штрафні санкції у розмірі 85 772,00 гривень (а.с. - 58-59 т. 1).

Не погодившись з висновками, викладеними у акті перевірки, а також винесеними податковими повідомленнями-рішення, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, пунктом 6.1 статті 6 ПК України встановлено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 ПК України В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків (підпункт 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.8 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 ПК України).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з пунктом 41.3 статті 41 ПК України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Згідно з положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75ПК Украйни визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення документальних планових перевірок визначено статтею 78 ПК України.

У пункті 83.1 статті 83 ПК України зазначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи. Визначені цим Кодексом, податкова інформації, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 ПК України.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: 1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); 2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; 3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; 4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т. ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; 5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Крім того, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування суду належить з'ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (стаття 2 Закону).

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, бухгалтерський облік є обов'язковими видом обліку, який ведеться підприємством.

Статтею 4 Закону передбачено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності на формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Відповідно до статті 8 Закону відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Таким чином, господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено також підпунктом 1.2 пункту 1 та підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення).

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксуються та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з пунктом 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи. Від імені яких складений документи, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

ДП Ойл Експортерз лімітед через канцелярію суду надано письмові пояснення (а.с. - 66-71), які долучено до матеріалів справи та з яких вбачається, що між ТОВ ВНГ еко капітал та ДП ОЙЛ експортерз лімітед з метою виконання будівельних робіт по будівництву заводу з переробки деревини та виробництва пелет в селі Жубровичі по вулиці Т. Шевченка, 96, Олевського району Житомирської області було підписано:

Договір від 28 вересня 2015 року №28/09-01 На виконання комплексу будівельних робіт ;

договір від 22 березня 2016 року №22/03-01 На виконання загально-будівельних робіт;

Договір від 01 березня 2016 року №01/03-01 На виконання комплексу робіт по електромонтажу ;

та інші договори.

Роботи по зазначеним договорам контрагентом було виконано вчасно та без зауважень з боку позивача.

Підтвердженням вказаних обставин слугували підписані між сторонами Акти прийому-передачі виконаних робіт на об'єкт будівництва цілісний майновий комплекс, яким є завод з переробки деревини та виробництва пелет в селі Жубровичі по вулиця Т.Шевченка, 96, Олевського району, Житомирської області та який був побудований.

Позивач та контрагент ДП Ойл Експортерз лімітед узгодили прийняття зазначених активів виконаних робіт в повному обсязі на бухгалтерській облік підтприємств з узгодженням оплати та як наслідок ДП Ойл Експортерз лімітед зареєструвало податкові накладні за вказаними договорами в Єдиному реєстрі податкових накладних. Керівництво позивача прийняло податкову накладну до ЄРПН, скориставшись податковим кредитом.

Зважаючи на те, що ТОВ ВНГ еко капітал заборгованість за вказаними договорами частково не оплатило, ДП Ойл Експортерз лімітед з метою захисту своїх прав звернулось до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/13690/16 від 13 вересня 2016 року позовні вимоги ДП Ойл Експортерз лімітед задоволено та вирішено стягнути з ТОВ ВНГ еко капітал на користь ДП Ойл Експортерз лімітед 110 175,83 гривень боргу на виконання умов договору від 22 березня 2016 року № 22/03-01 (а.с. - 72-76 т. 1).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін (а.с. - 77-84 т. 1).

Постановою Вищого господарського суду України від 07 лютого 2017 року постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін (а.с. -85-89 т. 1).

Окрім того, рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/13692/16 від 18 жовтня 2016 року позовні вимоги ДП Ойл Експортерз лімітед задоволено та вирішено стягнути з ТОВ ВНГ еко капітал на користь ДП Ойл Експортерз лімітед 63650,68 гривень боргу на виконання умов договору від 01 березня 2016 року № 01/03-01 (а.с. - 90-98 т. 1).

Вказане рішення постановою Київського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 01 березня 2017 року залишено без змін (а.с. - 99-115 т. 1).

В частині стягнення заборгованості відповідно до договору від 28 вересня 2015 року № 28/09-01 то справа № 910/13693/16 перебуває на розгляді господарського суду міста Києва. Ухвалою суду від 30 січня 2017 року призначено будівельну-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (а.с. - 118-124 т. 1).

Окрім того, ТОВ ВНГ еко капітал звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ДП Ойл Експортерз лімітед про:

розірвання договору від 28 вересня 2015 року № 28/19-01 на виконання будівельних робіт та надання послуг;

розірвання договору від 22 березня 2016 року № 22/03-01 на виконання проектних робіт та надання послуг.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням робіт ДП Ойл Експортерз лімітед за вказаними договорами, у зв'язку з чим позивач просив їх розірвати та стягнути з відповідача пеню за порушення строків виконання договірних зобов'язань та визначеної ним суми збитків.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22 грудня 2016 року у справі № 910/18357/16, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. - 125-143 т. 1).

Таким чином, суд дійшов висновку, що реальність господарських операцій із зазначеним контрагентом підтверджено рішеннями господарських судів.

На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ ВНГ еко капітал з ТОВ Інтертехно груп позивачем надано договір купівлі-продажу від 01 лютого 2016 року № 010201 (а.с. - 216-217 т. 1), гарантія (а.с. - 218 т. 1), сертифікат відповідності (а.с. - 219 т. 1), акти приймання-передачі обладнання (а.с. - 220 т. 1), податкові накладні (а.с. - 221-222 т. 1).

Також, на підтвердження реальності господарських операцій ТОВ ВНГ еко капітал з ТОВ Інво Пауер Техноложи позивачем надано договір поставки від 06 жовтня 2015 року № 06/10/15 (а.с. - 223-227 т. 1), додаток до договору (а.с. - 228 т. 1), акт прийому передачі від 29 лютого 2016 року (а.с. - 229 т. 1), податкові накладні (а.с. - 230-232 т. 1).

На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ ВНГ еко капітал з ТОВ Інноваційні промислові технології позивачем надано договір підряду від 25 вересня 2015 року № 25/09/15-1П (а.с. - 233-239 т. 1), додатки до договору (а.с. - 240-245 т. 1), податкові накладні (а.с. - 246-250 т. 1, 1-5 т. 2).

Окрім того, на підтвердження реальності господарських операцій ТОВ ВНГ еко капітал з ДП Ойл Експортерз лімітед позивачем надано договір від 01 березня 2016 року № 01/03-01 (а.с. - 6-12 т. 2), додатки до договору (а.с. - 13-18 т. 2), акти прийому передачі ( а.с. - 19-27 т.2), договір від 22 березня 2016 року № 22/03-01 (а.с. - 28-34 т. 2), додаток до договору (а.с. - 35 т. 2), акти прийому передачі (а.с. - 36-57 т. 2), договір від 12 квітня 2016 року № 12/04-01 (а.с. - 58-64 т. 2), акт виконаних робіт (а.с. - 65 т. 2), податкові накладні (а.с. - 66-85 т. 2).

Товариством з обмеженою відповідальністю Інтертехно груп надіслано до суду листа від 05 грудня 2017 року № 5122 в якому зазначено про те, що техніку б/в автонавантажувач TOYOTA 7FG25 серійний № 17652 було продано товариству з обмеженою відповідальністю ВНГ еко капітал відповідно до договору купівлі-продажу від 01 лютого 2016 року № 010201.

Товариством по факту реального вчинення господарської операції повідомлено, що техніка, яка була продана згідно з вказаним договором була придбана у товариства з обмеженою відповідальністю Калєв (рахунок на оплату від 09 лютого 2016 року № 9022, видаткова накладна від 12 лютого 2016 року № 12021). На вказану техніку продавцем було надано сертифікат відповідності, який зареєстровано в реєстрі за № UA1.1730102186-12 (а.с. - 97-105).

За таких обставин, фактичність здійснення господарських операцій між ним та його контрагентами підтверджується зазначеними первинними документами, які долучено до матеріалів справи.

Таким чином, дійсність та товарність взаємовідносин з контрагентами позивачем підтверджено вищезазначеними документами, які, до того ж, надавались перевіряючим, та жодних зауважень щодо невідповідності форми первинних документів у акті не було наведено.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що при виконанні договорів між позивачем та контрагентами було складено всі необхідні і передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні бухгалтерські, які було надано для перевірки на підтвердження здійсненних господарських операцій. Таким чином, реальність здійснених господарських операцій підтверджується первинними документами.

При цьому, будь яка неправомірна діяльність контрагента не впливає на результати діяльності суб'єкта господарювання і не може бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма виконавцями, постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з виконавців, постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на декларування валових витрат та права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Не припустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини.

У пункті 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року Європейським судом з прав людини зазначено: враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податку. Добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом. У разі наявності у державних органів інформації про зловживання і системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09 січня 20007 року у справі Інтерсплав проти України ).

Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Разом з тим, оформлення договірних відносин між суб'єктами господарювання регламентується Цивільний кодексом України від 16 січня 2003 року зі змінами та доповненнями (далі - ЦК).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним та правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При цьому суд зауважує, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

В даному випадку, відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та його контрагентами, не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків та не надано належних доказів, які свідчили б про невідповідність первинних документів.

Суд звертає увагу, що висновок акту перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ґрунтуються на аналізі господарської діяльності контрагентів, та не містять жодного доказу щодо встановлення наявності умислу посадових осіб позивача на ухилення від оподаткування.

Отже, доводи відповідача щодо відсутності факту реальності здійснення господарських операцій, сприймаються судом критично та до уваги не беруться.

За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до переконання, що операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Викладені відповідачем доводи та аргументи є безпідставними та відхиляються судом.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від № 0044121404, відповідно до якого встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України і зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 747 893,00 гривень та № 0044111404 відповідно до якого встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 343 090,00 гривень і застосовано штрафні санкції у розмірі 85 772,00 гривень.

Відповідачем під час судового розгляду не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження правомірності прийнятих ним рішень, що є підставою для задоволення позовних вимог та їх скасування.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Долученою до матеріалів справи квитанцією від 28 вересня 2017 року № 3278239 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 17 651,33 гривень, який підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ВНГ еко капітал (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, 55, н/ж 24, код ЄДРПОУ: 39814319) до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 34439980) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Дочірнє підприємство Ойл Експортерз Лімітед (01030, місто Київ, вулиця Пирогова, 7, квартира 2-А, код ЄДРПОУ: 23530054) , товариство з обмеженою відповідальністю Інноваційні промислові технології (03126, місто Київ, вулиця Академіка Білецького, 9-В, код ЄДРПОУ: 39886671) , товариство з обмеженою відповідальністю Інво Пауер Техноложи (07301, Київська область, місто Вишгород, вулиця Київська, 6, код ЄДРПОУ: 39878241) , товариство з обмеженою відповідальністю Інтертехно груп (місто Київ, вулиця Голосіївська, 108, корпус 2, офіс 2, код ЄДРПОУ: 39064653) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0044121404, відповідно до якого встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України і зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 747 893,00 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0044111404, відповідно до якого встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 343 090,00 гривень і застосовано штрафні санкції у розмірі 85 772,00 гривень.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю ВНГ еко капітал (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, 55, н/ж 24, код ЄДРПОУ: 39814319) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19,код ЄДРПОУ 39439980) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 17 651 (сімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят одна) гривень 33 копійок.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда