Ухвала

від 24.10.2018 по справі 202/5513/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/0430/94/18 Справа № 202/5513/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5

представника апелянта ОСОБА_6

розглянувши 24 жовтня 2018 року у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро, апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю АКТА ФАРМ ГРУП в особі ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 18 вересня 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42017040000000866 від 14 липня 2017 року -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалоюслідчого суддівід 18вересня 2018року було задоволено клопотання слідчого слідчого відділу фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 та накладено арешт на грошові кошти у видатковій частині, що знаходяться на рахунках ТОВ РОШЕ» (код ЄДРПОУ 41336601) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ; ТОВ «АКТА ФАРМ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41621054) № НОМЕР_5 відкритих в АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005), юридична адреса банку: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12

Зупинено видаткові операції по вищевказаному рахунку за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та суми залишку, пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Зобов`язано службових осіб АТ «УКРСИББАНК» (МФО 311005) направляти виписки (довідки) із зазначенням по вищевказаному рахунку даних про зміну суми грошових коштів на вищезазначених рахунках із вказівкоюСВ ФРЛівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А.

Обґрунтовуючи прийнятерішення,слідчий суддязазначив,що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Зазначає, що 04 вересня 2018 року розрахункові рахунки ТОВ «РОШЕ», ТОВ «АКТА ФАРМ ГРУП» які було відкрито в АТ «УКРСИББАНК» у відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, визнано у кримінальному провадженні № 42017040000000866 від 14.07.2017 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 205 КК України речовим доказом.

Слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є законним, обґрунтованим таким, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України та підлягає задоволенню, оскількивиникла необхідність у накладенні арешту на вказані розрахункові рахунки з обов`язковою забороною розпорядження, користування та відчуження арештованим майном, оскільки є реальна загроза знищення, переробки або приховування вищезазначеного майна, що недопустимо та унеможливить подальше розслідування та прийняття законного рішення по кримінальному провадженню, тому слідчий суддя вважає за можливе накласти арешт.

В апеляційній скарзі директор ТОВ АКТА ФАРМ ГРУП ОСОБА_7 ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді про накладення арешту.

Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги, апелянт зазначає, що клопотання про накладення арешту є необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню. Так, вказує, що арештом рахунків не встановлюється мета забезпечення кримінального провадження, не може бути застосована мета збереження речових доказів, оскільки грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ АКТА ФАРМ ГРУП не відповідають критеріям ст. 98 КПК України, тобто не є матеріальним об`єктом, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що на ці банківські рахунки у період діяльності ТОВ «АКТА ФАРМ ГРУП» незаконно надходили кошти від інших суб`єктів господарювання, або ж саме ці кошти, котрі перебувають на банківських рахунках є предметом злочинної діяльності.

Крім того, в даному кримінальному провадженні посадовій особі ТОВ АКТА ФАРМ ГРУП не було оголошено про підозру.

Арешт, накладений на грошові кошти на рахунках ТОВ АКТА ФАРМ ГРУП паралізувало нормальну діяльність товариства, що тягне за собою великі збитки в господарській діяльність товариства.

Заслухавши адвоката ОСОБА_6 яка просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, перевіривши матеріали клопотання, співставивши їх з доводами апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів приходить до висновку, що зазначених вимог закону слідчий суддя дотримався.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи заявника щодо необхідності дотримання балансу інтересів сторін при проведенні досудового слідства безумовно заслуговують на увагу, особливо в контексті вимог ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно до якого кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Водночас, за змістом цієї ж норми згаданого «Протоколу №1», …проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

За таких умов аналізу має бути піддано обґрунтованість необхідності та ступень втручання у володіння майном заявника з боку держави в особі слідчих органів, які ініціювали в суді його арешт.

Заявницею не надано суду жодних доказів того, що у подальшому застосуванні арешту заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Майно арештоване з урахуванням обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, а тому доводи клопотання про скасування арешту щодо не встановлення зазначених обставин є безпідставними.

Посилання заявниці на те, що арешт майна є не обґрунтованим, не заслуговують на увагу, оскільки до завдання слідства та слідчого судді на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано доказів, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Їх завдання полягає в тому, щоб дослідити ті вже наявні обставини кримінального правопорушення, які дають достатньо обґрунтовані підстави для накладення арешту на майно.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею були досліджені зазначені обставини та не знайдено у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про арешт майна порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного. Всі інші обставини підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Вивчивши надані суду матеріали клопотання та докази на його обґрунтування, колегія суддів приходить до висновку, що заявником не було надано достатніх доказів на обґрунтування необхідності скасування вжитого ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська арешту майна заявника, зокрема те, що відпала потреба у подальшій наявності арешту на майні, провадження по справі закрито тощо.

З огляду на викладене та враховуючи, що 04 вересня 2018 року розрахункові рахунки ТОВ «РОШЕ», ТОВ «АКТА ФАРМ ГРУП» які було відкрито в АТ «УКРСИББАНК» у відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, визнано у кримінальному провадженні № 42017040000000866 від 14.07.2017 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 205 КК України речовим доказом, необхідність накладення арешту не відпала, а також з метою захисту законних інтересів держави, оцінивши в сукупності надані докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявницею в зазначеному клопотанні про скасування арешту майна належним чином не було доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, посилання в апеляційній скарзі, на те, що арешт накладений на грошові кошти на рахунках ТОВ АКТА ФАРМ ГРУП паралізувало нормальну діяльність товариства, що тягне за собою великі збитки в господарській діяльність товариства, не заслуговують на увагу, оскільки в судовому засіданні апеляційного суду, представником ОСОБА_6 не надано доказів на підтвердження того, чим саме накладений арешт сприяє чи заважає роботі підприємства.

Враховуючи вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя діяв у спосіб та у межах діючого законодавства.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга цивільного позивача задоволенню не підлягає.

Арешт накладено з метою збереження речових доказів та недопущення зникнення, втрати або пошкодження зазначеного майна, яке є засобом і знаряддям вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, та яке має доказове значення по кримінальному провадженню.

В даному випадку доводи які викладені в клопотанні щодо необхідності подальшого утримання зазначеного майна під арештом, превалюють над доводами заявника щодо необхідності скасування цього заходу забезпечення кримінального провадження. Таким чином, у задоволенні апеляційної скарги про скасування арешту майна слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю АКТА ФАРМ ГРУП - ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2018 року про арешт накладений нагрошові коштиу видатковійчастині,що знаходятьсяна рахункахТОВ РОШЕ»(кодЄДРПОУ 41336601)№ НОМЕР_1 ,№ НОМЕР_2 ,№ НОМЕР_3 ,№ НОМЕР_4 ;ТОВ «АКТАФАРМ ГРУП»(кодЄДРПОУ 41621054)№ НОМЕР_5 відкритих вАТ «УКРСИББАНК»(МФО351005),юридична адресабанку:м.Київ,вул.Андріївська,2/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4