Ухвала

від 19.11.2018 по справі 202/5513/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/207/18 Справа № 202/5513/18 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника заявника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 - директора ТОВ «Роше» на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2018 року про арешт майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська від18вересня 2018року задоволено клопотання слідчого відділу фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Дніпропетровської області про арешт майна. Накладено арешт на грошові кошти у видатковій частині, що знаходяться на рахунках ТОВ «Роше» (код ЄДРПОУ 41336601) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ; ТОВ «Акта Фарм Груп» (код ЄДРПОУ 41621054) № НОМЕР_5 відкритих в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005), юридична адреса банку: м. Київ, вулиця Андріївська, 2/12.

Зупинено видаткові операції по вище вказаному рахунку за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди по сплаті єдиного внеску на загально обов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загально обов`язкове державне пенсійне страхування та суми залишку, повязаних з виплатою заробітної плати.

Зобов`язано службових осіб АТ «Укрсиббанк» (МФО351005) направляти виписки (довідки) із зазначенням по вищевказаному рахунку даних про зміну суми грошових коштів на вище зазначених рахунках із вказівкою СВ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя послався на те, що 04 вересня 2018 року розрахункові рахунки ТОВ «Роше», ТОВ «Акта Фарм Груп», які було відкрито в АТ «Укрсиббанк», у відповідності до ч.1ст.98 КПК України, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017040000000866 від 14.07.2017 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

На думку слідчого судді, виникла необхідність у накладенні арешту на вказані розрахункові рахунки з обов`язковою забороною розпорядження, користування та відчуження арештованим майном, оскільки є реальна загроза знищення, переробки або приховування вищезазначеного майна, що недопустимо та унеможливить подальше розслідування та прийняття законного рішення по кримінальному провадженню, тому слідчий суддя вважає за можливе накласти арешт.

Не погоджуючись з цим рішенням слідчого судді, директор ТОВ «РОШЕ» ОСОБА_7 в апеляційній скарзі ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали про накладення арешту.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що клопотання про накладення арешту є необґрунтованим та не підлягає задоволенню. Так, вказує, що арештом рахунків не встановлюється мета забезпечення кримінального провадження, не може бути застосована мета збереження речових доказів, оскільки грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ РОШЕ не відповідають критеріям ст. 98 КПК України, тобто не є матеріальним об`єктом, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час провадження. Також зазначає, що при розгляді клопотання слідчий суддя не надав оцінки його доводам в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту. Арештом, накладеним на грошові кошти на рахунках ТОВ РОШЕ, паралізовано нормальну діяльність товариства, що тягне за собою великі збитки в його господарській діяльність.Окрім того, судом не взято до уваги, що в цьому провадженні посадовій особі ТОВ РОШЕ не було оголошено про підозру.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ТОВ РОШЕ ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити, прокурора який заперечував проти задоволення скарги та просив відмовити у її задоволенні, а ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, клопотанням слідчого та наданими до нього матеріалами підтверджено, що слідчим відділом фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017040000000866 від 14 липня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, перевірив зазначені в ньому обставини та встановив, що існує ризик приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, що підлягає арешту.

Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про необхідність накладення арешту на зазначене майно, оскільки воно відповідає критеріям речового доказу у даному кримінальному провадження, зазначеним в ст. 98 КПК України, та є об`єктом кримінально протиправних дій, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України є підставою для накладення арешту.

Що стосується доводів заявника про відсутність підстав для накладення арешту, то апеляційний суд вважає їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Посилання заявника на перешкоджання діяльності суб`єктна господарювання, колегія суддів розцінює як безпідставні, адже доказів на підтвердження цих обставин суду не надано, та ці обставини, згідно з вимогами кримінального процесуального закону, підстав для відмови у накладенні арешту або його скасування судом апеляційної інстанції не дають.

Отже, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна. Слідчий суддя дотримався вимог п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, врахувавши розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволенні, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргузаявника директораТОВ «Роше» ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська від18вересня 2018року проарешт майнау кримінальномупровадженні №42017040000000866від 14.07.2017рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3