ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-сс/803/189/18 Справа № 202/5513/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
представника третьої особи,
щодо майна якої вирішується
питання про арешт ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали за апеляційними скаргами представника ТОВ РОШЕ - ОСОБА_8 та представника ТОВ САНОФІ ФАРМ - ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42017040000000866,
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалоюбуло задоволено клопотання слідчого слідчого відділу фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_11 , та накладено арешт на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код за ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, буд.8, юридичним особам ТОВ «Санофі-Фарм» (код ЄДРПОУ 41281509), ТОВ «Роше» (код ЄДРПОУ 41336601) шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ), на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов`язано посадових осіб ДФС України надати слідчому ОСОБА_12 письмове повідомлення або відмітку про накладення арешту на ліміти ПДВ в системі електронного адміністрування та відомості про заблоковані суми ліміту ПДВ на момент предявлення ухвали, а також в останній робочий день наступного місяця на адресу СВ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А (для ОСОБА_10 )
Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Зазначає, що 04 вересня 2018 року активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ юридичних осіб ТОВ «Санофі-Фарм», ТОВ «Роше» у відповідності до ч.1ст.98 КПК України визнано у кримінальному провадженні № 42017040000000866 від 14.07.2017 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.205 КК України- речовим доказом.
Слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є законним, обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України та підлягає задоволенню, оскільки виникла необхідність у накладенні арешту на вказані розрахункові рахунки з обов`язковою забороною розпорядження, користування та відчуження арештованим майном, оскільки є реальна загроза знищення, переробки або приховування вищезазначеного майна, що недопустимо та унеможливить подальше розслідування та прийняття законного рішення по кримінальному провадженню, тому слідчий суддя вважає за можливе накласти арешт.
В апеляційних скаргах представник ТОВ РОШЕ - ОСОБА_8 та представник ТОВ САНОФІ ФАРМ - ОСОБА_9 ставлять питання про скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді про накладення арешту.
Обґрунтовуючи вимогисвоїх апеляційнихскарг,які єаналогічними посуті, апелянти зазначають, що клопотання про накладення арешту є необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню. Так, вказують, що арештом рахунків не встановлюється мета забезпечення кримінального провадження, не може бути застосована мета збереження речових доказів, оскільки грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ РОШЕ і ТОВ САНОФІ ФАРМ не відповідають критеріям ст. 98 КПК України, тобто не є матеріальним об`єктом, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. При розгляді клопотання слідчий суддя не надав оцінки доводам клопотання в частині обгрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту. При накладенні арешту на грошові кошти, які перебувають на рахунках ТОВ РОШЕ і ТОВ САНОФІ ФАРМ, слідчим суддею, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні, було встановлено наявність достатніх правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, а саме те, що грошові кошти на рахунках ТОВ РОШЕ і ТОВ САНОФІ ФАРМ відповідають критеріям зазначеним ст. 98 КПК України.
Крім того, в даному кримінальному провадженні посадовим особам ТОВ РОШЕ і ТОВ САНОФІ ФАРМ не було оголошено про підозру.
Арешт, накладений на грошові кошти на рахунках ТОВ РОШЕ і ТОВ САНОФІ ФАРМ паралізувало нормальну діяльність товариства, що тягне за собою великі збитки в господарській діяльність товариства.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Апеляційним переглядом встановлено, що 14.07.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017040000000866 внесено відомості щодо вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 205 КК України, та в межах вказаного кримінального провадження слідчий слідчого відділу фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_10 звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_11 , про накладення арешту на вищевказане майно.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2018 року вищезазначене клопотання задоволено та накладено арешт на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код за ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, буд.8, юридичним особам ТОВ «Санофі-Фарм» (код ЄДРПОУ 41281509), ТОВ «Роше» (код ЄДРПОУ 41336601) шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ), на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпеченнякримінального провадженнязастосовуються зметою досягненнядієвості цьогопровадження.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, ст. 132 КПК України, ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та спів розмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак зазначених вимог закону слідчий, який вніс клопотання та слідчий суддя, який розглядав зазначене клопотання, не дотрималися, що істотно вплинуло на правильність прийнятого судового рішення.
Так, клопотання слідчого на містить відомостей, зазначених в ч. ч. 5, 6 ст. 170 КПК України, а саме, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Клопотання слідчого не містить відомостей щодо пред`явлення підозри будь-якій службовій особі в даному кримінальному провадженні, не містить посилань і на заявлений цивільний позов, а також залишено поза увагою, що відповідно до ст. 96-3 КК України, у кримінальному провадженні за ч.1 ст. 205 КК України не передбачено застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб.
Також слідчий суддя, як і сам слідчий не взяли до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Вказані обставини слідчим суддею залишились без належної правової оцінки, що свідчить про неналежне дотримання вимоги пунктів 1 та 3 ч. 2 ст. 173 КПК України, згідно яких при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зі змісту вказаної норми закону вбачається, що арешт у даному випадку могло бути накладено на гроші, які знаходяться на рахунках апелянтів, або видаткові операції. Накладення арешту на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України кримінальним процесуальним законом не передбачено, тому колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя діяв всупереч вимогам закону та обрав такий спосіб накладення арешту, що не передбачений жодними чинними нормами, враховуючи недостатність доданих до клопотання слідчим доказів, що активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України є речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України та у кримінальному провадженні існує необхідність накладення на них арешту.
Виходячи з викладеного та враховуючи те, що при вирішенні питання про арешт зазначеного у клопотанні майна слідчим та слідчим суддею були порушені зазначені вище норми кримінального процесуального закону, колегія суддів, з огляду на вимоги ст. 370 КПК України, ч. 3 ст. 407 КПК України вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а ухвала Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2018 року - скасуванню з постановленням нової ухвали судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги директора представника ТОВ РОШЕ - ОСОБА_8 та представника ТОВ САНОФІ ФАРМ - ОСОБА_9 задовольнити .
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2018 року про арешт майна скасувати в частині накладення арешту на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код за ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, буд.8, юридичним особам ТОВ «Санофі-Фарм» (код ЄДРПОУ 41281509), ТОВ «Роше» (код ЄДРПОУ 41336601) шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ), на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Постановити новуухвалу,якою відмовитив задоволенніклопотання слідчогослідчого відділуфінансових розслідуваньЛівобережної ОДПІм.Дніпра ГУДФС уДніпропетровській області ОСОБА_10 ,погодженого прокуроромвідділу наглядуза додержаннямзаконів органамифіскальної службипрокуратури Дніпропетровськоїобласті ОСОБА_11 ,в частинінакладення арешту на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код за ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, буд.8, юридичним особам ТОВ «Санофі-Фарм» (код ЄДРПОУ 41281509), ТОВ «Роше» (код ЄДРПОУ 41336601) шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ), на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2018 |
Оприлюднено | 02.03.2023 |
Номер документу | 77904726 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Дніпровський апеляційний суд
Слоквенко Г. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні