Постанова

від 29.10.2018 по справі 752/9615/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/159/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 752/9615/17

29 жовтня 2018 року Київський апеляційний суд у складі суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- Пікуль А.А.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_2 та представника відповідача Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Прогрес адвоката Лошакова Дениса Сергійовича на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Колдіної О.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Прогрес про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и л а :

12 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Прогрес про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з 02 червня 2003 року до 18 березня 2016 року він працював в Гаражно-будівельному кооперативі Прогрес на посаді головного бухгалтера кооперативу та 18 березня 2016 року був звільнений з займаної посади згідно наказу від 18 березня 2016 року № 2-к.

Зазначав, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2017 року, його поновлено на посаді головного бухгалтера Гаражно-будівельного кооперативу Прогрес та стягнуто з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 березня 2016 року по 27 жовтня 2016 року в розмірі 18 838,82 грн.

Станом на 12 травня 2017 року зазначене заочне рішення відповідачем не виконане.

Посилаючись на те, що при звільненні йому не було виплачено відповідачем всіх належних при звільнені сум, позивач просив суд стягнути з Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Прогрес на свою користь заробітну плату за лютий і березень 2016 року в розмірі 6 240,00 грн., компенсацію за невикористану відпустку за 2015 рік в розмірі 3 066,72 грн., індексацію заробітної плати на суму 205,90 грн., компенсацію втрати частини доходів в розмірі 1 069,54 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку при звільнені з 28 жовтня 2016 року по 12 травня 2017 року в розмірі 23 894,86 грн., а всього стягнути - 34 477,02 грн.

26 липня 2017 року позивач ОСОБА_2 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу з 28 жовтня 2016 року по 12 травня 2017 року, в якій просив стягнути заборгованість по виплаті середнього заробітку за період вимушеного прогулу з 28 жовтня 2016 року по 12 травня 2017 року у розмірі 24 310,00 грн., та заяву про уточнення позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, в якій просив стягнути з відповідача заробітну плату за лютий і березень 2016 року у розмірі 5 980,00 грн.

Оскільки заява про зміну розміру позовних передбачала не лише зміну предмету позову (стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні змінено на середній заробіток за час вимушеного прогулу), а і зміну підстави позову, суд першої інстанції не прийняв вказану заяву та повернув позивачу.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року позов ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Прогрес про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено частково.

Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Прогрес на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в розмірі 4 031,31 грн.; індексацію заробітної плати в розмірі 205,90 грн., компенсацію втрати частини грошових доходів в розмірі 627,55 грн.

Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу гаражно-будівельний кооператив Прогрес в дохід держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Зазначав про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що він поновлений на посаді головного бухгалтера Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Прогрес , а тому у роботодавця на час розгляду справи відсутній обов'язок сплати йому компенсації за невикористану відпустку за 2015 рік, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, так як наказу про поновлення його на посаді головного бухгалтера відповідачем не видано, а положення ст.ст. 116, 117 КЗпП України визначать право працівника на отримання середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичної виплати навіть у випадку, коли працівника було поновлено на роботі за рішенням суду.

Вказував на те, що, задовольняючи частково позовні вимоги, суд не встановив, який розмір заробітної плати він мав на день звільнення, в тому числі розмір середньоденного заробітку, рішення суду взагалі не містить жодних розрахунків, з яких суд виходив при стягненні індексації заробітної плати в розмірі 205,90 грн., та компенсації втрати частини грошових доходів в розмірі 627,55 грн.

Не погоджуючись з рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року, представник Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Прогрес адвокат Лошаков Денис Сергійович також подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, індексації заробітної плати, компенсації втрати частини грошових доходів та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що суд безпідставно не прийняв до уваги при ухваленні рішення індивідуальні відомості про застраховану особу, які подані Обслуговуючим кооперативом Гаражно-будівельний кооператив Прогрес станом на 05 жовтня 2017 року, пославшись на те, що відповідач не надав суду рішення уповноваженого органу Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Прогрес , яке б підтверджувало правомірність проведення такого коригування, при цьому суд не перевірив наявність або відсутність рішення уповноваженого органу про проведення такого коригування та не надав час відповідачу надати відповідне рішення. Таким діями суд фактично обмежив відповідача в реалізації права на підтвердження обставин, на які він посилається під час розгляду справи по суті.

Вказував на те, що Обслуговуючий кооператив Гаражно-будівельний кооператив Прогрес не нараховував заробітну плату позивачу за лютий та березень 2016 року, оскільки відсутній документ, який підтверджує кількість відпрацьованого ОСОБА_5 робочого часу в цей період, а тому відсутні правові підстави для такого нарахування. При відсутності нарахування заробітної плати, відсутні підстави для проведення її індексації.

23 липня 2018 року ОСОБА_5 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги представника відповідача. Зазначив, що відповідач не надав суду доказів не виконання ним трудових обов&q?аз;язів в лютому 2016 року та до 18 березня 2016 року, а тому суд прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по заробітній платі за вказаний період

Указом Президента України від 29 грудня 2018 року №452/2017 про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, шляхом ліквідації Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області.

Відповідно до статті 147 Закону України &quri;Про судоустрій і статус суддів&quВі; суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті &q? ;Голос України&q?пи; повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03 жовтня 2018 року опубліковано в газеті &quf";Голос України&qukg; № 185 повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи Київського апеляційного суду.

Матеріали цивільної справи передано до Київського апеляційного суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_6 повністю підтримали доводи своєї апеляційної скарги та просили її задовольнити, проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечували та просили залишити її без задоволення.

Представник відповідача Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельного кооперативу Прогрес в судове засідання не з&q?ер;явився, про день та час слухання справи відповідач повідомлявся в установленому законом порядку, причину неявки в судове засідання представника суду не повідомлено, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 працював на посаді головного бухгалтера Гаражно-будівельного кооперативу Прогрес та був звільнений у зв'язку з прогулом без поважних причин з 18 березня 2016 року на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Гаражно-будівельного кооперативу Прогрес позивача було поновлено на посаді головного бухгалтера Гаражно-будівельного кооперативу &quпо; Прогрес&q?ос;. Стягнуто з Гаражно-будівельного кооперативу Прогрес на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 березня 2016року по 27 жовтня 2016 року в розмірі 18 838 грн.82 коп .

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2017 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року залишено без змін.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5, стягуючи з Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Прогрес на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 4 031,31 грн., індексацію заробітної плати в розмірі 205,90 грн., компенсацію втрати частини грошових доходів в розмірі 627,55 грн., суд першої інстанції виходив з того, що факт не виплати відповідачем заробітної плати позивачу за лютий і березень 2016 року встановлений, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексації заробітної плати за лютий-березень 2016 року в розмірі 205,90 грн. є обгрунтованими, а компенсація втрати частини доходів в зв'язку з затримкою їх виплати становить 627 грн. 55 коп.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Прогрес на користь позивача заборгованості по заробітній платі в розмірі 4 031,31 грн., індексації заробітної плати в розмірі 205,90 грн., компенсації втрати частини грошових доходів в розмірі 627,55 грн., вважає його таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам та вимогам закону, а доводи апеляційних скарг правильність цього висновку не спростовують, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом,Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 111 КЗпП України при невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата проводиться за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата провадиться відповідно до виконаної роботи.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Стаття 116 КЗпП України передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості по заробітній платі за лютий і березень 2016 року, яка не була йому виплачена при звільненні.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року, яким позивача було поновлено на роботі, встановлено, що суд не вбачає в діях ОСОБА_5 прогулу без поважних причин, оскільки з 14 березня 2016 року ОСОБА_5 був відсторонений від роботи неповноважними на те особами, що мало наслідком неможливість виконання ним своїх трудових обов&q?еп;язків.

Зазначені обставини у відповідності до вимог ч.4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження того, що позивач не виконував свої посадові обов'язки у лютому та березні 2016 року, не підтверджено відсутність позивача на робочому місці протягом вказаного періоду, у зв'язку з чим йому не нараховувалася заробітна плата.

Не надано відповідачем і доказів виплати позивачу заробітної плати за вказаний період.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача не виплаченої заробітної плати за лютий та березень 2016 року у розмірі 4 031,31 грн.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача, що судом першої інстанції не було взято до уваги доводи відповідача про те, що заробітна плата позивачу за лютий та березень 2016 року не нараховувалась так як в Обслуговуючому кооперативі Гаражно-будівельний кооператив Прогрес відсутній табель обліку робочого часу на підставі якого відбувається нарахування заробітної плати, колегія суддів вважає, необґрунтованими, оскільки відсутність табелю обліку робочого часу не звільняє відповідача, який є роботодавцем, від сплати працівнику заробітної плати за виконану ним роботу.

Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 про те, що при визначенні розміру заробітної плати за лютий і березень 2016 року, яка підлягає стягненню з відповідача, суд допустив помилку при розрахунку цієї заборгованості,так як його заробітна плата за місяць становила суму 3900,00 грн., колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, визначаючи розмір заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача за лютий і березень 2016 року, суд першої інстанції виходив з індивідуальних відомостей Пенсійного фонду України про застраховану особу, поданих станом на 27 квітня 2017 року, відповідно до яких позивачу була нарахована заробітна плата за лютий - 1 711,80 грн., за березень - 2 319,51 грн., при цьому врахував, що позивачем не надано доказів на підтвердження вказаних ним у позові розмірів заробітної плати і на підтвердження своїх вимог позивач посилався саме на зазначені судом відомості Пенсійного фонду України про застраховану особу .

Відповідно до ч. 5 ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, у т.ч. заробітна плата.

Відповідно до ст.ст. 1-3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їхвиплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Враховуючи зазначені вимоги Закону, доведеність факту порушення строків виплати позивачу заробітної плати за лютий 2016 року у розмірі-1711,80 грн., за березень 2016 року - у розмірі 2 319,1 грн., змісту та розміру позовних вимог, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача індексації заробітної плати за лютий і березень 2016 року в розмірі 205,90 грн., а також компенсації втрати частини доходів у зв'язку з затримкою їх виплати у розмірі 627,55 грн., а доводи апеляційної скарги представника відповідача про неправильність вказаних висновків суду першої інстанції є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 про те, що наказу про його поновлення на посаді головного бухгалтера відповідачем не видано, та ст.ст. 116, 117 КЗпП України не передбачено право та можливість роботодавця не сплачувати середній заробіток працівнику за весь час затримки розрахунку по день фактичної виплати навіть у випадку, коли працівника було поновлено на роботі за рішенням суду, правильність висновку суду першої інстанції про відмову у стягненні з відповідача на користь ОСОБА_5 компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не спростовують, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Аналогічне положення міститься в статті 24 Закону України Про відпустки .

Стаття 116 КЗпП України передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

За змістом статті 117 КЗпП України вразі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року позивача поновлено на роботі і стягнуто з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 березня 2016 року по 27 жовтня 2016 року в розмірі 18 838 грн.82 коп . .

Враховуючи, що позивач ОСОБА_2 поновлений на посаді головного бухгалтера Гаражно-будівельного кооперативу Прогрес , а стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до вимог ст.ст. 116,117 КЗпП України, можливе у разі звільнення працівника відповідно до положень КЗпП України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаних позовних вимог ОСОБА_5

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

За таких обставин, враховуючи все вищевикладене в сукупності, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 та доводи апеляційної скарги представника Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Прогрес адвоката Лошакова Дениса Сергійовича є необґрунтованими, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375 , 381 -384 ЦПК України , суд , -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Прогрес адвоката Лошакова Дениса Сергійовича залишити без задоволення.

Рішення Голосіївськогорайонного суду міста Києва від 29 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 29 жовтня 2018 року.

Головуючий: Судді: