Постанова

від 02.10.2018 по справі 910/4249/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/4249/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Вронська Г.О., Мамалуй О.О.

за участю секретаря: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Спичак О.М.)

від 20.04.2018

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Станік С.Р., судді: Куксов В.В., Гончаров С.А.)

від 17.07.2018

у справі № 910/4249/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймайстер"

до Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит"

про відшкодування збитків у розмірі 991 843,60 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Зінкевич Д.В., Власюк Ю.Б.

відповідача - Гуменюк О.С.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Строймайстер" (далі - ТОВ "Строймайстер") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" (далі - ТОВ "Блок Майстер Україна") та Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" (далі - АП НВП "Візит") про зобов'язання ТОВ "Блок Майстер Україна" вчинити дії щодо відновлення під'їзної залізничної колії при станції Старокостянтинів-1, що знаходиться за адресою: м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 20; стягнення з АП НВП "Візит" збитків в розмірі 991 843,60 грн.

1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2017 прийнято відмову ТОВ "Строймайстер" від позовних вимог в частині зобов'язання ТОВ "Блок Майстер Україна" вчинити дії щодо відновлення під'їзної залізничної колії при станції Старокостянтинів-1, що знаходиться за адресою: м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 20 та припинено в цій частині провадження у справі № 910/4249/17.

1.3. Позовна заява в частині стягнення 991 843,60 грн мотивована тим, що АП НВП "Візит" здійснено демонтаж рейок частини залізничної під'їзної колії при станції Старокостянтинів-1 довжиною 558 м, що знаходиться за адресою: 31104 Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 20, і належить на праві власності ТОВ "Строймайстер", чим нанесено позивачу збитки в розмірі 991 843,60 грн, який підтверджується висновком експертів № 10861/20593/17-42 від 31.10.2017. Крім того, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 у справі № 924/374/16 підтверджено факт щодо права власності ТОВ "Строймайстер" на демонтовану під'їзну залізничну колію при станції Старокостянтинів-1 довжиною 558 м, що знаходиться за адресою: 31104 Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 20.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 у справі № 910/4249/17 позовні вимоги задоволені частково. Суд стягнув з АП НВП "Візит" на користь ТОВ "Строймайстер" шкоду в сумі 981 939,00 грн. В решті у задоволенні позовних вимог відмолено.

2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 у справі № 910/4249/17 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- у провадженні Господарського суду Хмельницької області перебувала справа № 924/374/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймастер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід" та Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" про визнання недійсною біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009, укладеної між ТОВ "Захід-Схід"та АП НВП "Візит";

- рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.06.2017 у справі № 924/374/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2017, позов задоволено. Визнано недійсною біржову угоду купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід" та Агропромисловим науково-виробничим підприємством "Візит";

- задовольняючи позов в межах справи № 924/374/16, господарські суди виходили з того, що залізнична під'їзна колія є складовою частиною майнового комплексу № 5 загальною площею 665,6 м2, розташованого в м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 20, блок 5, який під час приватизації перейшов у приватну власність ВАТ "Старокостянтинівський завод "Металіст", а в подальшому до ТОВ "Строймайстер";

- рішення від 29.06.2017 Господарського суду Хмельницької області у справі №924/374/16 визнано преюдиціальним, а встановлені ним обставини такими, що не потребують повторного доведення;

- між Товариством з обмеженою відповідальністю "Строймайстер" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" (лізингоодержувач) 31.05.2013 було укладено договір № 31-05/13-2 фінансового лізингу, відповідно до п.1.1 якого лізингодавець надає у вигляді фінансового лізингу в користування лізингоодержувачу з правом викупу основні засоби (майно) згідно переліку, зазначене в акті прийому-передачі, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лизингоодержувачем, на визначений у даному договорі строк за встановлену плату;

- пунктом 4.1 вказаного правочину зазначено, що ціна договору становить 379 606,69 грн з урахуванням податку на додану вартість;

- даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.05.2023 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п. 10.1 договору № 31-05/13-2 від 31.05.2013);

- за змістом акту прийому-передачі до договору фінансового лізингу вбачається, що лізингодавцем було передано, а лізингоодержувачем прийнято, в тому числі, внутрішньо-площадкову залізничну дорогу;

- за поясненнями ТОВ "Строймайстер" 31.03.2016 представниками Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" було демонтовано та вивезено частину під'їзної залізничної колії, що належала на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Строймайстер";

- представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" та АП НВП "Візит" 01.04.2016 було складено акт огляду про виявлення нестачі та пошкодження майна та яким зафіксовано, що по вул. І. Франка на площадці біля заводу "Старпрес" складено 34 рейси Р-50 довжиною 25 м кожна;

- відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 26.04.2016 було встановлено, що АП НВП "Візит" проводило демонтування залізничної під'їзної колії до території ТОВ "Блок Майстер Україна", що по вул. І. Франка м. Старокостянтинів. Проведеною роботою демонтовано 34 металеві рейки, які складені на площадці поряд із заводом "Старпрес";

- внаслідок пошкодження (демонтажу) та вивезення представниками Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" майна, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Строймайстер", останньому було завдано збитків в розмірі 991 843,60 грн, що і стало підставою для звернення ТОВ "Строймайстер" із позовом.

2.4. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з наявності у діях АП НВП "Візит" всіх складових, які підлягають доказуванню у спорах про відшкодування шкоди, у зв'язку з чим наявні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення шкоди в порядку ст. 1166 Цивільного кодексу України у розмірі 981 939,00 грн.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд констатував наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення шкоди в сумі 981 939,00 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2018, Агропромислове науково-виробниче підприємство "Візит" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди відмовити.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит":

- судами попередніх інстанцій неповно та неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення;

- суди попередніх інстанцій без жодного беззаперечного доказу як на підставу позовних вимог взяли до уваги пояснення представника позивача про те, що саме представниками відповідача було демонтовано та вивезено частину під'їзної залізничної колії;

- при проведенні судової будівельно-оціночної експертизи грубо порушені вимоги Закону України "Про судову експертизу", Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Предметом спору у справі є матеріально-правова вимога про стягнення шкоди в порядку ст. 1166 Цивільного кодексу України.

4.2. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

4.3. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

4.4. Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди статті 1166 Цивільного кодексу України є відсутність договірних відносин між завдавачем шкоди та потерпілим.

4.5. Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (реальна шкода та упущена вигода);

в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

4.6. Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, вина особи, яка заподіяла шкоду, презюмується та вважається встановленою, якщо такою особою не буде доведено інше.

4.7. Як встановлено судами попередніх інстанцій в судовому рішенні Господарського суду Хмельницької області від 29.06.2017 у справі № 924/374/16, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2017, визнано недійсною біржову угоду купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід" та Агропромисловим науково - виробничим підприємством "Візит", предметом купівлі-продажу якої була залізнична під'їзна колія при станції Старокостянтинів-1 довжиною 500м Р-43.

4.8. Цим же рішенням встановлено, що право власності на майновий комплекс загальною площею 665 м.кв. в місті Старокостянтинів по вул. І. Франка, 20, блок 5, однією із складових частин якого є залізнична колія 2 646 м.п., належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Строймайстер".

4.9. Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

4.10. Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

4.11. Згідно із частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

4.12. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України).

4.13. Враховуючи наслідки вирішення судового спору у справі № 924/374/16 та визнання недійсною біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009, судами попередніх інстанцій встановлено неправомірність поведінки Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" щодо демонтажу залізничної під'їзної колії при станції Старокостянтинів-1.

4.14. При цьому, судами прийнято до уваги, що у постанові про закриття кримінального провадження від 26.04.2016 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області встановлено, що під час огляду місця події по вул. Франка, 20 у м. Старокостянтинів виявлено демонтовану залізничну під'їзну колію до території Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна", а також металеві рейки в кількості 34 шт. довжиною 25 м, які складені на площадці поряд з територією заводу.

У вказаній постанові зазначено, що під'їзна колія при станції Старокостянтинів-1 довжиною 505 м корисною довжиною 24 м була демонтована саме представника Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит".

4.15. Внаслідок неправомірного демонтажу залізничної колії при станції Старокостянтинів-1 Агропромисловим науково-виробничим підприємством "Візит" було порушено права та законні інтереси ТОВ "Строймайстер" як власника майна.

4.16. Господарським судом міста Києва ухвалою від 22.05.2017 у даній справі було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та поставлено питання питання щодо вартості матеріального збитку, завданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Строймайстер" внаслідок демонтування під'їзної колії, що знаходиться на території майнового комплексу, розташованого за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Івана Франка, 20, блок 5.

4.17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно висновку № 10861/20593/17-42 від 31.10.2017 судової експертизи розмір матеріальної шкоди, яка завдана Товариству з обмеженою відповідальністю "Строймайстер" внаслідок демонтування елементів залізничної колії (рейок, стрілочних переводів), що знаходиться на території майнового комплексу, розташованого за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Івана Франка, 20, блок 5, становить 981 939,00 грн без урахування податку на додану вартість.

4.18. Вирішуючи питання про наявність причинно-наслідкового зв'язку, суди попередніх інстанцій встановили, що саме через дії Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" з демонтування елементів залізничної колії (рейок, стрілочних переводів), що знаходиться на території майнового комплексу, розташованого за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Івана Франка, 20, блок 5, Товариству з обмеженою відповідальністю "Строймайстер" було завдано шкоди.

4.19. Встановивши наявність у діях Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" всіх складових, які необхідно встановити у спорах про відшкодування шкоди, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення шкоди в сумі 981 939,00 грн, визначеній на підставі висновку експерта.

4.20. Доводи, викладені в касаційній скарзі Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит", колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що вони зводяться до переоцінки доказів, в той час як суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.21. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

4.22. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

4.23. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

4.24. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

4.25. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого суду прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 у справі № 910/4249/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді Г. Вронська

О. Мамалуй