Постанова

від 22.10.2018 по справі 307/998/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/998/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 жовтня 2018 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Джуги С.Д. і Собослоя Г.Г.,

за участю секретаря Балаж Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Тячівського районного суду від 16 травня 2018 року (у складі судді Чопика В.В.) за позовом ОСОБА_3 до Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, ОСОБА_4 та Державного підприємства СЕТАМ , третя особа - публічне акціонерне товариство Банк Хрещатик , про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів і його скасування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду в квітні 2017 р.

Просив:

-визнати електронні торги із реалізації предмету іпотеки - земельної ділянки площею 0,2677 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, які відбулися 12.01.2017 р., недійсними;

-визнати недійсним і скасувати протокол №235762 проведення електронних торгів із реалізації предмету іпотеки - земельної ділянки площею 0,2677 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, які відбулися 15.01.2017 р.

На обґрунтування позовних вимог указав, що електронні торги з реалізації предмету іпотеки були проведені з порушенням вимог чинного законодавства, а також його законних прав та інтересів, у зв'язку з чим підлягають визнанню недійсними зі скасуванням відповідного протоколу.

Ухвалою Тячівського районного суду від 16 травня 2018 р. позовну заяву ОСОБА_3 було залишено без розгляду.

Адвокат ОСОБА_2 просить скасувати цю ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводить про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Указує, що факт повторної неявки позивача та його представників відсутній. Зазначає, що на судове засідання, яке було призначене на 16 травня 2018 р., ним (адвокатом ОСОБА_2) було надано письмове клопотання про відкладення розгляду справи, а в попередньому судовому засіданні, яке відбулося 23 квітня 2018 р., представники позивача були присутні, а сам позивач належним чином не був повідомлений про час і місце розгляду справи.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу адвокат Азарова І.В. в інтересах ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Узагальнені доводи заперечення зводяться до врахування судом першої інстанції усіх обставин справи та відповідності оскаржуваної ухвали нормам матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, із таких мотивів.

Суд виходив із того, що позивач та його представник повторно не з'явилися у судове засідання, не повідомили суд про причини неявки, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Колегія суддів не погоджується із цим висновком через його невідповідність нормам процесуального права.

Згідно з положеннями ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тобто, умовами для вчинення цієї процесуальної дії є належність повідомлення позивача про час і місце судового розгляду справи (виклик до суду в порядку, передбаченому ст.ст. 128-130 ЦПК України), повторність неявки та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

При цьому питання поважності причин не має правового значення.

Із матеріалів справи видно, що на судове засідання, яке відбулося 16 травня 2018 р. (дата постановлення оскаржуваної ухвали), представник позивача - ОСОБА_2, був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду (а.с.150), однак ним було подано заяву про відкладення судового засідання у зв'язку з його участю як адвоката в судовому засіданні в кримінальному провадженні (а.с.156,157). Натомість, сам позивач не повідомлявся про це судове засідання.

На попередньому судовому засіданні, яке відбулося 23 квітня 2018 р., представники позивача ОСОБА_6 і ОСОБА_7 були присутні, однак таке було відкладено у зв'язку із закінченням терміну дії довіреності, виданої на ім'я ОСОБА_7 (а.с.148). Представник позивача - ОСОБА_2, був належним чином повідомлений про час і місце цього судового засідання (а.с.144), проте позивач не був належним чином повідомлений про вказане судове засідання.

Колегія суддів констатує факт належного повідомлення представників позивача про судове засідання, під час якого було постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду (16 травня 2018 р.), і про судове засідання, яке передувало постановленню цієї ухвали (23 квітня 2018 р.). Однак, на судовому засіданні 23 квітня 2018 р. представники позивача були присутні, а на судове засідання, яке відбулося 16 травня 2018 р., представник позивача подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з його зайнятістю у кримінальному провадженні.

За таких обставин не можна говорити про повторність неявки позивача, оскільки такий не повідомлявся про два останні судові засідання узагалі, а його представники були присутні у судовому засіданні, яке передувало постановленню ухвали про залишення позову без розгляду, що виключає можливість застосування до цих спірних правовідносин такого поняття як повторність , оскільки такої фактично не було.

У контексті наведеного суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду, через що постановлена ним ухвала відповідно до вимог ст. 379 ч.1 п.4 ЦПК України підлягає скасуванню як незаконна, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.4, 318, 382, 383, 384, 389 ч.1 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.

2.Ухвалу Тячівського районного суду від 16 травня 2018 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

4.Повне судове рішення складено 30 жовтня 2018 р.

Судді: