Рішення

від 03.10.2019 по справі 307/998/17

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/998/17

Провадження № 2/307/269/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2019 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В. при секретарі Олексій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, ОСОБА_2 , Держаного підприємства СЕТАМ , де третя особа публічне акціонерне товариство Банк Хрещатик про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів..

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, ОСОБА_2 , Держаного підприємства СЕТАМ , де третя особа публічне акціонерне товариство Банк Хрещатик про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою державного виконавця відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції (на сьогоднішній день - Тячівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області) від 11.11.2015р. відкрито виконавче провадження №49323348 з виконання виконавчого листа №2-976/10, виданого 20.08.2010р. Тячівським районним судом, про звернення стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,35 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,2677 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , які є предметом іпотеки за іпотечним договором і належать ОСОБА_1 на праві власності з метою реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог ПАТ КБ Хрещатик .

Постановою державного виконавця відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції (на сьогоднішній день - Тячівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області) від 19.11.2015р. у виконавчому провадженні №49323348 накладено арешт на земельну ділянку площею 0,35 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,2677 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

12 січня 2017 року державним підприємством СЕТАМ (організатором торгів) були проведені електронні торги з реалізації предмету іпотеки - земельної ділянки площею 0,2677 га (кадастровий номер 2124456500:01:001:0032) для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно протоколу №235762 від 15.02.2017р. електронні торги проводилися 12 січня 2017 року з 09.00 до 18.13 по реєстраційному номеру лота 188368 - земельна ділянка площею 0,2677 га (кадастровий номер 2124456500:01:001:0032) для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , стартова ціна 94 873.00 грн., ціна продажу - 109 105,00 грн., переможець торгів - учасник 12 - ОСОБА_3 .

Підстава визначення переможця - невнесення суми за придбане майно попередньо визначеним переможцем.

Торги були проведені в межах виконавчого провадження №49323348 .

Поряд з цим, вважаю, що електронні торги були проведені з порушенням вимог чинного законодавства, а також прав та законних інтересів позивача ОСОБА_1 , а тому підлягають визнанню недійсними з скасуванням протоколу, виходячи з наступних підстав:

Примусова реалізація майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України "Про виконавче провадження", Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України "Про виконавче провадження".

У відповідності до ч.1 ст.35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Жодних повідомлень про порушення основного зобов`язання позивачем не отримувалося, а тому стягувач - Публічне акціонерне товариство Банк Хрещатик не мав правових підстав приймати рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 41 Закону України Про іпотеку реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження , з дотриманням вимог цього Закону.

Частинами 3,5 ст.43 Закону України Про іпотеку передбачено, що організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а у разі проведення електронних торгів - також на веб-сайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Відповідно до п.2 Розділу VІІ Порядок реалізації арештованого майна реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України Про іпотеку .

Строк підготовки до електронних торгів під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів.

Організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Всупереч зазначеним вимогам, жодних публікацій у місцевих засобах масової інформації про проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки - належної позивачу земельної ділянки, опубліковано не було, як також організатором торгів не було письмово сповіщено позивача про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Частиною 7 ст.51 Закону України Про виконавче провадження примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч.1-3 ст.61 Закону України Про виконавче провадження реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленомустаттею 57 цього Закону.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 затверджеий Порядок реалізації арештованого майна.

За п.1 Розділу І Порядку арештоване майно (далі - майно) - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження ), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації;

Веб-сайт реалізації майна (далі - Веб-сайт) - електронний ресурс, що є складовою частиною системи електронних торгів, на якому розміщуються організаційно-методичні матеріали, інформаційні повідомлення про електронні торги та результати їх проведення, повідомлення про безоплатну передачу конфіскованого майна, здійснюються реєстрація учасників, подання заяв на участь в електронних торгах та торгах за фіксованою ціною, забезпечується доступ спостерігачів торгів та проводяться електронні торги та торги за фіксованою ціною.

Веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет.

електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну;

заявник - фізична особа, що має повну дієздатність, або її належним чином уповноважений представник, юридична особа в особі представника, уповноваженого виступати від її імені, які подали заявку на участь в електронних торгах чи торгах за фіксованою ціною через Веб-сайт засобами системи електронних торгів;

крок електронних торгів - фіксована організатором електронних торгів надбавка, на яку під час торгів здійснюється підвищення стартової та кожної наступної ціни лота. Крок електронних торгів становить 5 % від стартової ціни, якщо вартість майна становить від 0,01 до 10 000,00 грн включно; 3 % від стартової ціни, якщо вартість майна становить від 10 000,01 до 100 000,00 грн включно; 2 % від стартової ціни, якщо вартість майна становить від 100 000,01 до 1 000 000,00 грн включно; 1 % від стартової ціни, якщо вартість майна становить 1 000 000,01 грн та більше;

Згідно п.1. розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України Про виконавче провадження .

За приписами ст. 57 Закону України Про виконавче провадження визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Частиною 2 ст.43 Закону України Про іпотеку передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Поряд з цим, вартість предмету іпотеки - земельної ділянки площею 0,2677 га (кадастровий номер 2124456500:01:001:0032) для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , з позивачем не узгоджувалася, звіт або інший документ, складений за результатами визначення вартості земельної ділянки, позивачу не надсилався і ним не отримувався.

Відповідно до п.1. розділу V Порядку електронні торги розпочинаються у визначений в інформаційному повідомленні про електронні торги день. Електронні торги проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до завершення строку, визначеного в абзаці першому цього пункту, електронні торги автоматично продовжуються на 10 хвилин від часу подання останньої цінової пропозиції, але не пізніше 22-ї години. Електронні торги підлягають продовженню також у випадку, якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до закінчення десятихвилинного часу їх продовження, але не довше часу, встановленого в абзаці другому цього пункту.

Як вбачається з протоколу проведення електронних торгів, вказані торги розпочалися 12.01.2017р. о 09.00 год. і завершилися 12.01.2017р. о 18.13.

Остання цінова пропозиція згідно даних протоколу №235672 поступила о 18:07:43.

Виходячи з цього, згідно вимог Порядку, торги повинні були продовжуватися на 10 хвилин і у жодному разі не могли бути завершені о 18 год. 13 хв.

Необгрунтоване завершення електронних торгів до закінчення встановленого законом часу їх проведення зумовило порушення його прав і законних інтересів.

Крім цього, одним з учасників (учасник 2), була умисно збільшена більше ніж у два рази ціна лоту однією ставкою, і після закінчення торгів він відмовився від оплати, для того, щоб наступний за ним учасник міг вважатися переможцем, що також що свідчить про порушення порядку проведення торгів та зговір між учасниками, їх спільні дії.

Таким чином, електронні торги є видом прилюдних торгів, за яких переможцем стає той учасник, від якого надійшла найвища цінова пропозиція.

Враховуючи особливості, передбачені законодавством, складання за наслідками проведення прилюдних торгів відповідного акта, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже є правочином.

Таким чином, враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до договорів купівлі-продажу, такий договір може визнаватися недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (статті 203, 215 ЦК України).

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Окрім того, пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними, розяснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Тому просить суд визнати електронні торги із реалізації предмету іпотеки - земельної ділянки площею 0,2677 га (кадастровий номер 2124456500:01:001:0032) для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , які відбулися 12.01.2017 року - недійсними та визнати недійсним та скасувати протокол № 235762 проведення електронних торгів із реалізації земельної ділянки площею 0,2677 га (кадастровий номер 2124456500:01:001:0032) для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , які відбулися 15.01.2017 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що позивач просить суд визнати недійсними електронні торги із реалізації предмету іпотеки та скасувати протокол проведення електронних торгів обґрунтовуючи свої вимоги порушеннями державного виконавця, що суперечить правовій позиції зазначеній у постанові Верховним Судом України від 24.10.2012 року у справі №6-116 цс12 та постановах Верховного Суду, зокрема: від 14.02.2018 року у справі №490/5475/15. Крім цього, стверджує, що жодними доказами не підтверджено твердження позивача щодо порушення процедури проведення електронних торгів. Тому просить суд в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Держаного підприємства СЕТАМ в судове засідання не з`явився, однак надіслав відзив на позовну заяву в якому просить справу розглянути у їх відсутності, в задоволенні позовних вимог просять відмовити посилаючись на те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 28310/5 від 29.09.2016 року, організатор електронних торгів (далі - Організатор) - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних , що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Так, 12.01.2017 року відбулися електронні торги з реалізації предмета іпотеки (лот №188368), а саме: земельна ділянка кадастровий номер 2124456500:01:001:0032, площею 0,2677 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач у позовній заяві посилається на те, що організатором електронних торгів жодних публікацій у місцевих засобах масової інформації про проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки опубліковано не було та не було письмово сповіщено позивача про день, час і місце проведення електронних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Так, відповідно до пункту 3 розділу VII Порядку, реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України Про іпотеку .

Згідно частини третьої статті 43 Закону України "Про іпотеку", Організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

З Листа № 7096/18-18-16 від 16.12.2016 року вбачається, що на виконання частини 5 статті 43 Закону України "Про іпотеку", державним підприємством "СЕТАМ" письмово повідомило Тячівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, ПАТ КБ Хрещатик та ОСОБА_1 про реєстраційний номер лота, відомості про предмет іпотеки, день та час проведення електронних торгів, початкову ціну лоту.

Більше того, державним підприємством "СЕТАМ" розміщено публікації про проведення електронних торгів з продажу предмету іпотеки по лоту № 188368 у двох засобах масової інформації, а саме: газета "Наш Ужгород" № 50 від 16.12.2016 року, газета "Закарпатські оголошення" № 50 від 16.12.2016 року.

Виходячи із вищезазначеного, дії та рішення органів державної виконавчої служби та ДП "СЕТАМ" є правомірними та здійснені виключно у відповідності до чинного законодавства, а тому результати електронних торгів за лотом № 188368 не можуть визнаватися недійсними.

Крім того Позивач зазначає наступне: "Як вбачається з протоколу проведення електронних торгів, вказані торги розпочалися 12.01.2017 о 09.00 год. і завершилися 12.01.2017 р. О 18.13.

Остання цінова пропозиція згідно даних протоколу №235672 поступила о 18:07:43.

Виходячи з цього, згідно вимог Порядку, торги повинні були продовжуватися на 10 хвилин, у жодному разі не могли бути завершені о 18 год. 13 хв. "

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку, електронні торги розпочинаються у визначений в інформаційному повідомленні про електрон:-: торги день. Електронні торги проводяться протягом одного робочого дня з у-: до 18-ї години.

Якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до завершення строку, визначеного в абзаці першому цього пункту, електронні торги автоматично продовжуються на 10 хвилин від часу подання останньої цінової пропозиції, але не пізніше 22-і години.

Електронні торги підлягають продовженню також у випадку, якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до закінчення десятихвилинного часу їх продовження, але не довше часу, встановленого в абзаці другому цього пункту.

Із Протоколу проведення електронних торгів № 235762 вбачаємо, що учасником № 12 було зроблено ставку о 17:55:00 (у відповідності до Порядку, торги продовжуються на 10 хвилин - до 18:05:00). Наступна ставка була зроблена учасником № 2 о 17:58:29 (дана ставка не продовжує торги, оскільки надійшла більше ніж за 5 хвилин до закінчення десятихвилинного часу).

О 18:03:41 надійшла цінова пропозиція від учасника № 9 (дана ставка продовжує електронні торги до 18:13:41).

Надалі учасниками були запропоновані ставки, що не продовжували електронні торги, оскільки були зроблені більше ніж за 5 хвилин до закінчення десятихвилинного часу. Таким чином, електронні торги повинні завершитися о 18:13 год.

Також Позивач вказує на те, що учасником № 2 було умисно збільшено більше ніж у два рази ціну лоту однією ставкою.

Із Протоколу проведення електронних торгів № 235762 вбачаємо, що учасником № 2 було зроблено особливу ставку.

Проте, згідно абзацу 3 пункту 2 розділу V Порядку, особлива ставка може бути подана учасником на будь-якому етапі торгів незалежно від їх перебігу та кроку торгів на будь-яку суму, але не нижчу від стартової.

Кожен учасник може подати особливу ставку один раз під час одних торгів.

Особлива ставка не повинна бути кратна кроку електронних торгів.

У випадку, коли учасником було подано цінові пропозиції під час торгів, особлива ставка повинна бути вища, ніж його максимальна цінова пропозиція.

Отже, послання Позивача щодо порушення процедури проведення електронних торгів по лоту №188368 є безпідставними та необґрунтованими.

Окрім порушення порядку проведення електронних торгів, позивач вважає, що його права були порушені в період проведення виконавчих дій.

Разом з тим, варто зазначити, що відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Тобто, Цивільним кодексом України передбачені виключні підстави недійсності правочину, в даному випадку результатів електронних торгів, а саме - чи зміст правочину не суперечить чинному законодавству.

державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час, місиг проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розои З) по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4), і по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Цей висновок узгоджується і з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Тимчасового положення, стаття 34 Закону України "Про нотаріат ").

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України" підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Відповідно до Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404 -VІІІ здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі і оцінки майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовуються і проводяться спеціалізованою організацію, з яким державною службою укладається відповідний договір.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховним Судом України від 24.10.2012 року у справі №6-116 цс12 та постановах Верховного Суду, зокрема: від 14.02.2018 року у справі №490/5475/15, для визнання торгів недійсними, які є правочином, в розумінні ст.ст.203 та 215 ЦК України, необхідно встановити порушення саме Порядку реалізації арештованого майна. Натомість, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів не дійсними.

Позивач обґрунтовує свої вимоги порушенням, допущеними державним виконавцем, однак , як зазначено у вище вказаній правовій позиції Верховного суду, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електродних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Також, зазначає Верховний Суд України у свій постанові від 13.04.2016 року у справі №6-2988 цс 15, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результати торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює , способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними

Разом з цим, у постановах Верховного Суду України від 24.10.2012 року у справі №6-116 цс12, від 06.04.2016 року у справі №3-242 гс16 та від 13.03.2018 року зазначено, при вирішенні позову про визнання прилюдних торгів не дійсними суду необхідно було встановити такі факти : чи мало місце порушення вимог Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів.

Таким чином, вважаає, що позов ОСОБА_1 є безпідставним, не обґрунтованим та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому просять суд в його задоволенні відмовити.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, але надали суду заяву в якій просить суд справу розглянути у їх відсутності, заявлені вимоги підтримують та просять їх задовольнити, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК Україи справу розглянув у їх відсутності.

Представник відповідача Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у їх відсутності.

Представник третьої особи ПАТ Банк Хрещатик в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України розглянув справу у їх відсутності.

Представник відповідача Держаного підприємства СЕТАМ в судове засідання не з`явився, однак у відзиві на позовну заяву просить справу розглянути у його відсутності, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що постановою державного виконавця відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції (на сьогоднішній день - Тячівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області) від 11.11.2015р. відкрито виконавче провадження №49323348 з виконання виконавчого листа №2-976/10, виданого 20.08.2010р. Тячівським районним судом, про звернення стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,35 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку площею 0,2677 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , які є предметом іпотеки за іпотечним договором і належать ОСОБА_1 на праві власності з метою реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог ПАТ КБ Хрещатик .

Постановою державного виконавця відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції (на сьогоднішній день - Тячівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області) від 19.11.2015р. у виконавчому провадженні №49323348 накладено арешт на земельну ділянку площею 0,35 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,2677 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

12 січня 2017 року державним підприємством СЕТАМ (організатором торгів) були проведені електронні торги з реалізації предмету іпотеки - земельної ділянки площею 0,2677 га (кадастровий номер 2124456500:01:001:0032) для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно протоколу №235762 від 15.02.2017р. електронні торги проводилися 12 січня 2017 року з 09.00 до 18.13 по реєстраційному номеру лота 188368 - земельна ділянка площею 0,2677 га (кадастровий номер 2124456500:01:001:0032) для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , стартова ціна 94 873.00 грн., ціна продажу - 109 105,00 грн., переможець торгів - учасник 12 - ОСОБА_3 .

Як встановлено судом позивач, вважає, що електронні торги були проведені з порушенням вимог чинного законодавства, а також його прав та законних інтересів, оскільки порушено порядок проведення електронних торгів, а також його права були порушені в період проведення виконавчих дій.

Ці свої вимоги фактично позивач обґрунтовує порушеннями, допущеними державним виконавцем.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховним Судом України від 24.10.2012 року у справі №6-116 цс12 та постановах Верховного Суду, зокрема: від 14.02.2018 року у справі №490/5475/15, для визнання торгів недійсними, які є правочином, в розумінні ст.ст.203 та 215 ЦК України, необхідно встановити порушення саме Порядку реалізації арештованого майна. Натомість, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів не дійсними.

Як зазначено у вказаній правовій позиції Верховного суду, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електродних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними., а тому вимоги позивача які обґрунтовані порушеннями, допущеними державним виконавцем не підлягають до задоволення.

Разом з цим, позивач стверджує, що організатором електронних торгів жодних публікацій у місцевих засобах масової інформації про проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки опубліковано не було та не було письмово сповіщено позивача про день, час і місце проведення електронних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Згідно частини третьої статті 43 Закону України "Про іпотеку", Організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Як встановлено судом, листом № 7096/18-18-16 від 16.12.2016 року державне підприємство "СЕТАМ" письмово повідомило Тячівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, ПАТ КБ Хрещатик та ОСОБА_1 про реєстраційний номер лота, відомості про предмет іпотеки, день та час проведення електронних торгів, початкову ціну лоту.

Крім цього, державним підприємством "СЕТАМ" розміщено публікації про проведення електронних торгів з продажу предмету іпотеки по лоту № 188368 у двох засобах масової інформації, а саме: газета "Наш Ужгород" № 50 від 16.12.2016 року, газета "Закарпатські оголошення" № 50 від 16.12.2016 року.

Таким чином твердження позивача щодо не публікації та не повідомлення його про проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки є безпідставне.

Також є безпідставним та жодними доказами не підтвердженим твердження позивача щодо самої процедури проведення електронних торгів.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електроних торгів, затверджених наказом Міністерства юстиції України №28310/05 від 29.09.2016 року, електронні торги розпочинаються у визначений в інформаційному повідомленні про електрон:-: торги день. Електронні торги проводяться протягом одного робочого дня з у-: до 18-ї години.

Якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до завершення строку, визначеного в абзаці першому цього пункту, електронні торги автоматично продовжуються на 10 хвилин від часу подання останньої цінової пропозиції, але не пізніше 22-і години.

Електронні торги підлягають продовженню також у випадку, якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до закінчення десятихвилинного часу їх продовження, але не довше часу, встановленого в абзаці другому цього пункту.

Із Протоколу проведення електронних торгів № 235762 вбачаємо, що учасником № 12 було зроблено ставку о 17:55:00 (у відповідності до Порядку, торги продовжуються на 10 хвилин - до 18:05:00). Наступна ставка була зроблена учасником № 2 о 17:58:29 (дана ставка не продовжує торги, оскільки надійшла більше ніж за 5 хвилин до закінчення десятихвилинного часу).

О 18:03:41 надійшла цінова пропозиція від учасника № 9 (дана ставка продовжує електронні торги до 18:13:41).

Надалі учасниками були запропоновані ставки, що не продовжували електронні торги, оскільки були зроблені більше ніж за 5 хвилин до закінчення десятихвилинного часу. Таким чином, електронні торги завершилися о 18:13 год.

Також, безпідставним є твердження позивача про те, що учасником № 2 було умисно збільшено більше ніж у два рази ціну лоту однією ставкою.

Як вбачається Із Протоколу проведення електронних торгів № 235762, учасником № 2 було зроблено особливу ставку.

Згідно абзацу 3 пункту 2 розділу V Порядку, особлива ставка може бути подана учасником на будь-якому етапі торгів незалежно від їх перебігу та кроку торгів на будь-яку суму, але не нижчу від стартової.

Кожен учасник може подати особливу ставку один раз під час одних торгів.

Особлива ставка не повинна бути кратна кроку електронних торгів.

У випадку, коли учасником було подано цінові пропозиції під час торгів, особлива ставка повинна бути вища, ніж його максимальна цінова пропозиція.

Отже, твердження позивача щодо порушення процедури проведення електронних торгів по лоту №188368 є безпідставними та необґрунтованими.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, ОСОБА_2 , Держаного підприємства СЕТАМ , де третя особа публічне акціонерне товариство Банк Хрещатик про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів, слід відмовити.

Судові витрати покласти на позивач.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 223, ч. 2 ст. 247 ст.ст. 263-265 ЦПК ч.3 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", пункту 1 розділу V, абзацу 3 пункту 2 розділу V Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електроних торгів, затверджених наказом Міністерства юстиції України №28310/05 від 29.09.2016 року, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, ОСОБА_2 , Держаного підприємства СЕТАМ , де третя особа публічне акціонерне товариство Банк Хрещатик про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів-відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_4 .

Відповідач: Тячівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, місцезнаходження: м. Тячів, вул. Лазівська, 2, Закарпатської області.

Відповідач: ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Держане підприємство СЕТАМ , місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6.

Третя особа : Публічне акціонерне товариство Банк Хрещатик , місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Базарна, 44.

Повний текст рішення виготовлено 17.10.2019 р.

Суддя: В.В. Чопик