Рішення

від 22.10.2018 по справі 917/1771/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2018м. ДніпроСправа № 917/1771/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват - Альянс", смт. Машівка, Машівський район, Полтавська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕНОМ СОЛЮШН", м. Черкаси

про стягнення 171 236,60 грн. за договором № С/2016/08-15 від 08.08.2016

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 36 від 24.09.2018

Від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 1 від 15.02.2016

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват - Альянс" за договором № С/2016/08-15 від 08.08.2016 суму основного боргу у розмірі 131 300,00 грн., 3% річних - 3 485,75 грн., пеню - 17 986, 30 грн., інфляційні втрати - 11 854,08 грн., 5% від загальної вартості Договору згідно п. 11.2 даного договору - 6 565,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за укладеним між Позивачем та Відповідачем договором щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару та виконаних робіт Позивачем.

Господарським судом Полтавської області винесено ухвалу від 16.11.2017, відповідно до якої справу № 917/1771/17 направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

27.11.2017 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла зазначена справа. Автоматизованою системою ДСС справу № 917/1771/17 передано для розгляду судді Назаренко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2017 справу № 917/1771/17 прийнято до провадження та її розгляд призначено у судовому засіданні на 18.12.2017.

18.12.2018 Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та зазначив, що на виконання Договору №С/2016/08-15 від 08.08.2016 згідно специфікації від 08.08.2016 до Договору, ТОВ «СЕКУР ІНТЕГРАЦІЯ» прийняло на себе зобов'язання по поставці ТОВ «ПРИВАТ-АЛЬЯНС» системи відеоспостереження та детекції номерних знаків, а також по виконанню робіт, а саме: монтажу, налаштування та технологічного пуску обладнання, на умовах, визначених Договором.

Пункт 3.2 Договору визначає, що датою/моментом поставки є дата підписання представниками сторін акту приймання - передачі обладнання.

Пункт 3.4 Договору передбачає перелік оригіналів документів, які постачальник зобов'язаний надати покупцю разом з обладнанням, який включає, в тому числі, акт приймання-передачі обладнання.

Однак Відповідач зазначає, що на сьогоднішній день відсутній акт приймання-передачі обладнання, підписаний з двох сторін.

Тобто, зобов'язання Позивача по поставці обладнання належним чином не виконане.

Відповідно до умов договору, для виконання зобов'язань щодо оплати, обов'язковою умовою є наявність підписаного акту приймання-передачі виконаних робіт та рахунку, які відсутні, у зв'язку з чим у Відповідача відсутній обов'язок з оплати.

Крім того, Відповідач зазначає, що 31.03.2017 року між Позивачем, Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕНОМ СОЛЮШН» укладено Договір № 2_03 про відступлення права вимоги відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор (ТОВ «СЕКУР ІНТЕГРАЦІЯ» ) передає новому кредиторові (ТОВ «ГЕНОМ СОЛЮШН» ), а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові за Договором №С/2016/08-15 від 08.08.2016 року укладений між первісним кредитором та боржником (ТОВ «ПРИВАТ-АЛЬЯНС» ), та видатковими накладними та актами приймання-передачі обладнання, і стає кредитором за основним договором, в обсязі, визначеному в п. 1.2 Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору № 2_03 про відступлення права вимоги від 31.03.2017 новий кредитор одержує право, замість первісного кредитора, вимагати від боржника належного виконання зобов'язання з оплати залишку заборгованості, з оплати обладнання та вартості робіт за основним договором в розмірі 131 300,00 грн., а також виконання інших зобов'язань боржника за основним договором.

Відповідно до п.3.3 Договору № 2_03 з дати підписання сторонами даного Договору до нового кредитора переходить право вимоги первісного кредитора за основним договором в обсязі, визначеному в п.1.2 даного Договору, а первісний кредитор втрачає зазначене право вимоги.

Таким чином, з підписанням Договору № 2_03 про відступлення права вимоги від 31.03.2017 Позивач втратив право вимагати від Відповідача виконання обов'язків щодо оплати за Договором №С/2016/08-15 від 08.08.2016.

Крім того, Відповідач зазначає, що ним отримано від Позивача лист, відповідно до якого Позивач повідомив, що подальші розрахунки за Договором необхідно здійснювати згідно Договору № 2__03 про відступлення права вимоги, а саме ТОВ «ГЕНОМ СОЛЮШН» .

19.04.2017 Відповідач сплатив на користь ТОВ «ГЕНОМ СОЛЮШН» суму у розмірі 131 300,00 грн. за Договором, що підтверджується платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 19.04.2017.

У зв'язку з цим Відповідач вважає, що позовні вимоги ТОВ «СЕКУР ІНТЕГРАЦІЯ» є повністю безпідставними, що підтверджується письмовими доказами, копії яких додано до відзиву.

Представник Позивача в судовому засіданні 18.12.2017 заперечив щодо укладення ним Договору № 2-03 про відступлення права вимоги.

У судовому засіданні 18.12.2017 винесено ухвалу якою призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та відкладено підготовче засідання на 15.01.2018.

Тією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕНОМ СОЛЮШН".

Ухвалою від 15.01.2018 підготовче судове засідання відкладалось на 05.02.2018.

05.02.2018 позивач надав до суду клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою від 05.02.2018 призначено у справі № 917/1771/17 експертизу та зупинено провадження у справі.

Справу направлено до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

18.09.2018 справа № 917/1771/17 надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області разом з висновком експертів за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів № 3598/3599-18 від 10.09.2018.

У вказаному висновку експерта зазначено наступне:

- по першому питанню:

Підпис від імені ОСОБА_3 в загальній графі Первісний кредитор ТОВ Секур Інтеграція договору № 2_03 про відступлення права вимоги від 31.03.2017 (а.с. 90А-91), - виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

- по другому питанню:

Підпис від імені ОСОБА_3 в графі Директор ООО Секур Інтеграція в листі, адресованому ОСОБА_4 (а.с. 92), - виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

- по третьому питанню:

Підписи, надані в якості вільних та експериментальних зразків підпису ОСОБА_3 - виконані однією особою.

- по четвертому питанню:

Відтиск печатки ТОВ Секур-інтеграція на договорі № 2_03 про відступлення права вимоги від 31.03.2017 (а.с. 90А-91), нанесений не кліше круглої печатки ТОВ Секур-інтеграція , експериментальні зразки (а.с. 133-137) відтисків якої надані для порівняльного дослідження.

- по п'ятому питанню:

Відтиск печатки ТОВ Секур-інтеграція на листі адресованого ОСОБА_4 (а.с. 92), нанесений не кліше круглої печатки ТОВ Секур-інтеграція , експериментальні зразки (а.с. 133-137) відтисків якої надані для порівняльного дослідження.

- по шостому питанню:

Відтиски печатки ТОВ Секур-інтеграція на вільних зразках (а.с. 180-208), нанесені кліше круглої печатки ТОВ Секур-інтеграція , експериментальні зразки (а.с. 133-137) відтисків якої надані для порівняльного дослідження.

Ухвалою суду від 24.09.2018 поновлено провадження у справі № 917/1771/17, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.10.2018.

В судовому засіданні 09.10.2018 представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав заяву про визнання судом при прийнятті рішення недійсним повністю правочину, пов'язаного з предметом спору як такого, що суперечить законодавству, в якій просить суд визнати недійсним повністю Договір №2_03 від 31.03.2017 про відступлення права вимоги, що міститься в матеріалах справи, укладений між ТОВ "Приват-Альянс" та ТОВ " ГЕНОМ СОЛЮШНЗ", а також підписаний від імені ТОВ "Секур Інтеграція" невстановленими третіми особами із прославленням печатки, аналогічної до печатки ТОВ "Секур Інтеграція".

Також разом з зазначеною заявою Позивач надав клопотання про поновлення процесуального строку для подачі заяви про визнання судом при прийнятті рішення недійсним повністю правочину, пов'язаного з предметом спору як такого, що суперечить законодавству.

В обґрунтування свого клопотання Позивач пояснив, що до проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, він не мав належних доказів в обґрунтування зазначеної заяви.

Ухвалою суду від 09.10.2018 поновлено процесуальні строки для подачі заяви про визнання судом при прийнятті рішення недійсним повністю правочину, пов'язаного з предметом спору як такого, що суперечить законодавству.

Зазначеною ухвалою, засідання відкладено до 18.10.2018 .

18.10.2018 відповідач надав заперечення на заяву про визнання судом при прийнятті рішення недійсним повністю правочину, пов'язаного з предметом спору як такого, що суперечить законодавству, в яких зазначив, що дана заява позивача, подається до закінчення підготовчого провадження. Заява про визнання судом при прийнятті рішення недійсним повністю правочину, пов'язаного з предметом спору як такого, що суперечить законодавству є однією з позовних вимог. Однак, позивачем не додано докази сплати судового збору за подання такої заяви, у зв'язку з чим така заява повинна бути залишена без руху.

У судовому засіданні 18.10.2018 винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 22.10.2018.

Позивач у судовому засіданні 22.10.2018 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечив.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Законодавець визначає основоположним процесуальним правом особи, яка бере участь у справі, право бути належно повідомленою про час та місце судового розгляду.

Згідно з ч.1, 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику , за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Поштова кореспонденція надіслана на адресу сторони судового процесу згідно ОСОБА_2 з ЄДР, тобто, за останньою відомою суду адресою, яка повернена підприємством зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання", була не отримана адресатом в зв'язку з відмовою від отримання, надісланих на його адресу судових рішень.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.

Таким чином, у випадках якщо судові рішення були направлені судом на адресу сторони судового процесу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не були вручені адресату, а були повернуті до господарського суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» , або не пвернулись до господарського суду, то в силу ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України є підстави вважати вказані судові рішення врученими стороні належним чином і, що він був належним чином повідомлений про дату час і місце розгляду справи, оскільки неотримання поштової кореспонденції у цих випадках спричинено недобросовісною поведінкою особи, що полягає у незабезпеченні вчасного отримання поштової кореспонденції за своєю адресою реєстрації.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 22.10.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват - Альянс" (далі - відповідач, покупець) укладено договір № С/2016/08-15 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупцеві систему відео спостереження та детекції номерних знаків (надалі - обладнання), а також виконати монтаж, налаштування та технологічний пуск обладнання (далі - роботи), а покупець зобов'язується прийняти обладнання та роботи та здійснити їх оплату в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 3.1. договору, постачальник зобов'язується поставити покупцю обладнання на умовах DDP - склад покупця згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс в редакції 2010 року, з урахуванням положень цього договору. Місце/пункт поставки обладнання - пункт технічного обслуговування покупця, що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, 90 б, смт. Машівка, Машівський район, Полтавська область.

Пунктом 3.2. договору визначено, що дата/момент поставки (та дата переходу права власності на обладнання від постачальника до покупця) - дата підписання представниками сторін акту приймання -передачі обладнання ( видаткової накладної) у місті поставки, Ризики пошкодження/псування/знищення (в тому числі випадкового) обладнання переходять від постачальника до покупця з дати підписання представниками сторін акту приймання -передачі обладання (випадкової накладної).

Приймання-передача обладнання за кількістю та якістю здійснюється за актом приймання-передачі обладнання, що підписується уповноваженим представника сторі в місці поставки (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору, постачальник зобов'язаний після поставки обладнання у строк не пізніше 30 календарних днів виконати роботи, що включають в себе монтаж, налаштування, технологічний пуск та текстову експлуатацію обладнання.

У відповідності до п. 5.2. договору, вартість робіт визначається в п. 6.2. договору.

Розділом 6 договору встановлено, що вартість обладнання, що поставляється за цим договором, складає 101 300,00 грн. з урахуванням ПДВ. Вартість обладнання у національній валюті України є фіксованою впродовж усього строку дії договору та підлягає зміні лише у разі, якщо зміна курсу долару США, встановленого Національним Банком України на день поставки обладнання (підписання сторонами акту приймання-передачі обладнання), буде складати +/-5% по відношенню до курсу долару США, встановленого НБУ на 11.07.2016 (на 11.07.2016 курс долару США, встановлений НБУ, складав 24,836822 гривень за один долар). В такому разі вартість обладнання підлягає пропорційному перерахуванню. При цьому, сторони дійшли згоди, що для перерахунку використовується курс долару США НБУ який діє на день поставки обладнання (підписання сторонами акту приймання-передачі обладнання). Сторони дійшли згоди, що інформація щодо курсу долару США по відношенню до гривні, розміщена на сайті http://www.bank.gov.ua/control/uk/index є взаємоприйнятою та обов'язковою в межах цього договору та специфікації. Вартість робіт за цим договором складає 30 000,00 грн. з ПДВ, є фіксованою та не підлягає зміні в торону збільшення під час всього строку дії договору. Загальна вартість договору складає суму вартості обладнання та робіт, та на день підписання цього договору складає 131 300,00 грн з урахуванням ПДВ. Покупець здійснює оплату загальної суми договору, визначеної в п. 6.3. договору, впродовж 5 банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт на підставі отриманого від постачальника рахунку (п.п. 6.1-6.4. договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 08.08.2017 року, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами. Стосовно гарантійних обов'язків постачальника договір діє до закінчення строку гарантії згідно розділу 7 цього договору (п. 13.1. договору).

08.08.2016 сторонами підписано специфікацію до договору С/2016/08-15 від 08.08.2018 (а.с. 21-22).

На виконання умов укладеного договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 101 300,020 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні № 310-2 від 03.10.2016 на суму 21 914,00 грн., № 2010-1 від 20.10.2016 на суму 79 386,00 грн. (а.с.23,26) та товарно - транспортна накладна № 0310-1 від 03.10.2016 (ас. 24-25).

Також позивач виконав вимоги договору щодо монтажу та пусконалагоджувальних робіт на суму 30 000,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами без заперечень актом надання послуг № 1011-5 від 10.11.2016 на суму 30 000,00 грн.

Відповідач за поставлений товар та виконані роботи не розрахувався, в наслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 131 300,00 грн., що і стало причиною спору.

Вивчивши матеріали справи та надані сторонами документи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного з законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов договору та специфікацій до договору, строк оплати товару є таким, що настав.

Враховуючи, що наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 131 300,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 3 485,75 грн. - 3% річних, 11 854,08 грн. - інфляційних втрат, 17 986,30 грн. - пені та 6 565,00 грн. 5% штрафу.

Відповідно до п. 7.1. договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

В пункті 8.2. договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові її оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, судом встановлено, що сума пені за період з 18.11.2016 по 17.05.2017 становить 17 974,19 грн.

В частині стягнення пені у сумі 12,11 грн. слід відмовити.

5% відсотків штрафу у сумі 6 565,00 грн. нараховані вірно та підлягають до стягнення.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

3% річних, що підлягають до стягнення за період з 18.11.2016 по 10.10.2017 становлять 3 527,61 грн.

В частині стягнення 3% річних у сумі 1,30 грн. слід відмовити.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, за період з грудня 2016 року по серпень 2017 року становлять 11 854,09 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 2,30 грн. слід відмовити.

Що стосується заяви позивача про визнання недійсним повністю правочину, в якій позивач просить визнати недійсним повністю договір № 2_03 від 31.03.2017 про відступлення права вимоги, що міститься в матеріалах справи, укладений між ТОВ "Приват-Альянс" та ТОВ "ГЕНОМ СОЛЮШНЗ", а також підписаний від імені ТОВ "Секур Інтеграція" невстановленими третіми особами із прославленням печатки, аналогічної до печатки ТОВ "Секур Інтеграція" суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на Договір № 2_03 від 31.03.2017 про відступлення права вимоги, який підписаний між ТОВ "Секур Інтеграція", ТОВ "Приват-Альянс" та ТОВ "ГЕНОМ СОЛЮШНЗ".

Відповідно до п. 1 вказаного договору первісний кредитор (ТОВ "Секур Інтеграція") передає новому кредитору (ТОВ "ГЕНОМ СОЛЮШНЗ"), а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові за договором № С/2016/08-15 від 08.08.2016, надалі - основний договір, укладений між первісним кредитором та боржником, та видатковими накладними та актами приймання-передачі обладнання, і стає кредитором за основним договором, в обсязі, визначеному в п. 1.2. даного договору.

За даним договором новий кредитор одержує право, замість первісного кредитора, вимагати від боржника належного виконання зобов'язання з оплати залишку заборгованості з оплати обладнання та вартості робіт за основним договором у відповідності до умов основного договору в розмірі 131 300,00 грн., а також виконання інших зобов'язань боржника за основним договором (п. 1.2. Договору № 2_03 від 31.03.2017 про відступлення права вимоги).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

У відповідності до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У п. 2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними. У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Враховуючи заперечення позивача проти укладення Договір № 2_03 від 31.03.2017 про відступлення права вимоги, судом призначалась комплексна судова почеркознавча та технічна експертиза, на розгляд якої ставилися наступні питання:

1. Чи виконано підпис в договорі про відступлення права вимоги від 31.03.2017 № 2_03 від імені директора ТОВ Секур Інтеграція ОСОБА_3 (а.с. 90А-91) - ОСОБА_3 або іншою особою?

2. Чи виконано підпис в листі адресованому ОСОБА_4 від імені директора ТОВ Секур Інтеграція ОСОБА_3 (а.с. 92) - ОСОБА_3 або іншою особою?

3. Чи виконано підпис на експериментальних зразках, відібраних в судовому засіданні у ОСОБА_3 (а.с. 123-132) та у вільних зразках підписів ОСОБА_3, однією особою чи різними?

4. Чи нанесено відтиск печатки ТОВ Секур Інтеграція в договорі про відступлення права вимоги від 31.03.2017 № 2_03 (а.с. 90А-91) печаткою ТОВ Секур Інтеграція , експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження (а.с. 133-137)?

5. Чи нанесено відтиск печатки ТОВ Секур Інтеграція в листі адресованому ОСОБА_4 (а.с. 92) печаткою ТОВ Секур Інтеграція , експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження (а.с. 133-137)?

6. Чи нанесено відтиск печатки в експериментальних зразках відтисків (а.с. 133-137) та вільних зразках відтисків печатки, однією і тією самою печаткою?

У висновку експертів за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів № 3598/3599-18 від 10.09.2018 встановлено:

- по першому питанню:

Підпис від імені ОСОБА_3 в загальній графі Первісний кредитор ТОВ Секур Інтеграція договору № 2_03 про відступлення права вимоги від 31.03.2017 (а.с. 90А-91), - виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

- по другому питанню:

Підпис від імені ОСОБА_3 в графі Директор ООО Секур Інтеграція в листі, адресованому ОСОБА_4 (а.с. 92), - виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

- по третьому питанню:

Підписи, надані в якості вільних та експериментальних зразків підпису ОСОБА_3 - виконані однією особою.

- по четвертому питанню:

Відтиск печатки ТОВ Секур-інтеграція на договорі № 2_03 про відступлення права вимоги від 31.03.2017 (а.с. 90А-91), нанесений не кліше круглої печатки ТОВ Секур-інтеграція , експериментальні зразки (а.с. 133-137) відтисків якої надані для порівняльного дослідження.

- по п'ятому питанню:

Відтиск печатки ТОВ Секур-інтеграція на листі адресованого ОСОБА_4 (а.с. 92), нанесений не кліше круглої печатки ТОВ Секур-інтеграція , експериментальні зразки (а.с. 133-137) відтисків якої надані для порівняльного дослідження.

- по шостому питанню:

Відтиски печатки ТОВ Секур-інтеграція на вільних зразках (а.с. 180-208), нанесені кліше круглої печатки ТОВ Секур-інтеграція , експериментальні зразки (а.с. 133-137) відтисків якої надані для порівняльного дослідження.

У відповідності до ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про визнання недійсним Договору № 2_03 від 31.03.2017 про відступлення права вимоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват - Альянс", Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕНОМ СОЛЮШН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція".

Щодо заперечень відповідача на заяву позивача про визнання недійсним повністю правочину, пов'язаного з предметом спору як такого, що суперечить законодавству, суд зазначає наступне.

Господарський суд при прийнятті рішення зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними зазначено, якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України).

Відповідно до частини 3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині повізаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з відповідною заявою про визнання відповідного правочину недійсним. При цьому, обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач посилався на те, що 05.10.2018 він отримав копію останньої сторінки висновку експерта за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів № 3598/3599-18 від 10.09.2018, який надійшов від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу суду.

Експертизою встановлено, що підпис та печатки на Договорі виконані (відповідно) не директором підприємства та з проставленням іншої печатки, ніж її використовує позивач.

Наведеним спростовуються доводи ТОВ Приват-Альянс про те, що заява позивача є додатковими позовними вимогами, за які слід сплачувати судовий збір.

Згідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 131 300,00 грн., 3% річних - 3 327,61 грн., пені - 17 974,19 грн., інфляційних втрат - 11 854,09 грн., 5% від загальної вартості - 6 565,00 грн.,

В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 2,30 грн., 3% річних - 1,30 грн. та пені - 12,11 грн. слід відмовити.

Договір № 2_03 від 31.03.2017 про відступлення права вимоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват - Альянс", Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕНОМ СОЛЮШН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" слід визнати недійсним.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 184, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват - Альянс", Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕНОМ СОЛЮШН" про стягнення 171 236,60 грн. за договором № С/2016/08-15 від 08.08.2016 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват - Альянс" (49040, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп.. Праці, буд. 2Т, 22, код ЄДРПОУ 33653737) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" (04073, м. Київ, вул. С. Скляренко, 5, код ЄДРПОУ 39328390) суму основного боргу у розмірі 131 300,00 грн ., 3% річних - 3 327,61 грн ., пеню - 17 974,19 грн ., інфляційні втрати - 11 854,09 грн. , 5% від загальної вартості - 6 565,00 грн ., витрати по сплаті судового збору у сумі 2 568,31 грн ., про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

Визнати недійсним Договір № 2_03 від 31.03.2017 про відступлення права вимоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват - Альянс" (49040, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Праці, буд. 2Т, 22, код ЄДРПОУ 33653737), Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕНОМ СОЛЮШН" (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 297, код ЄДРПОУ 40556807) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" (04073, м. Київ, вул. С. Скляренко, 5, код ЄДРПОУ 39328390).

В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 2,30 грн., 3% річних - 1,30 грн. та пені - 12,11 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват - Альянс" (49040, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп.. Праці, буд. 2Т, 22, код ЄДРПОУ 33653737) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" (04073, м. Київ, вул. С. Скляренко, 5, код ЄДРПОУ 39328390) - відмовити.

Судові витрати у сумі 0,24 грн. покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31.10.2018

Суддя ОСОБА_5