Рішення

від 27.02.2007 по справі 2-489/07

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 2-489/07

Р І Ш Е Н Н Я

Ім'ям України

27 лютого 2007 року. Дніпровський райсуд

м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Кір'яка А.В.

при секретарі Киця Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні Дніпровського райсуду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу №49 м. Дніпродзержинська про визнання права власності на частину квартирив порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом і просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті її дідуся ОСОБА_2 Євдокієвича, померлого 10 квітня 2000 року, актовий запис про смерть № 477 від 12 квітня 2000 року. Свої позовні вимоги позивачка у позовній заяві і судовому засіданні обґрунтовує тим, що її дідусь - ОСОБА_2 Євдокієвич згідно рішенню № 503 від 19.12.85 року виконавчого комітету ОСОБА_3 народних депутатів м.Дніпродзержинська отримав ордер № 1702 від 30.12.85 року на право вселення в 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_2 з членами його сімї: дочкою -ОСОБА_4, зятем - ОСОБА_5 та онукою ОСОБА_1. Всі вони вселилися в дану квартиру, зареєструвалися та жили. Подружнє життя у її батьків не склалося, тому вони розлучилися і батько, знявшись з реєстрації поїхав від них. У 1995 році вони (дідусь, мати та вона) приватизували цю квартиру та отримали свідоцтво про право власності, видане 24.05.95 року реєстрованого за № 2115, виданого центральною комісією по приватизації житлового фонду ВО Придніпровський хімзавод і зареєстрували в БТІ в книзі 142, реєстровий № 21969. У 1995 році вони вирішили обміняти свою квартиру на квартиру у Лівобережній частині міста, що і було зроблено 30 вересня 1995 року згідно договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6. Квартира, яку вони одержали по договору міни, розташована за адресою: АДРЕСА_3 і яка, згідно закону ними була зареєстрована в БТІ міста Дніпродзержинська, реєстровий № 21157, в книзі № 121 та отримали технічний паспорт на неї. В даній квартирі була зареєстрована вона одна, хоча мешкали вони разом з дідусем ОСОБА_7. Мати на той момент зійшлася з іншим чоловіком та мешкала у його помешканні за адресою: с.Карнаухівка, пл.. 164 км, де мешкає і досі. Вони з дідусем разом за свої гроші робили ремонти в квартирі, утримували її у належному стані, сплачували комунальні послуги і таке інше.

10 квітня 2000 року помер її дідусь ОСОБА_2 Євдокієвич, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 477 відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому ОСОБА_3 районної ради м.Дніпродзержинська. Вона поховала дідуся за свої кошти та залишилася мешкати у вище вказаній квартирі.

15 травня 2003 року її мати подарувала їй свою 1/3 частку квартири 8 будинку 4- б по вулиці Інтернаціоналістів у місті Дніпродзержинську згідно договору дарування частини квартири, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Р Е., зареєстровано в реєстрі за № 428. Після смерті дідуся вона, - у зв'язку з тим, що її мати, яка фактично була єдиною спрадкоємицею, відмовилась від спадщини на її користь, - фактично прийняла спадщину, тобто вступила в управління та володіння спадковим майном. Тому вважає, що згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Представник відповідача - Голова Житлово-будівельного кооперативу №49 м Дніпродзержинська - в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином судовою повісткою, а у своїй заяві від 29.01.2007 року просив суд розглядати справу без участі представника ЖБК №49.

Залучена до участі у справі у якості третьої особи мати позивачки, ОСОБА_4, в судовому засіданні позов визнала і пояснила, що вона є дочкою покійного ОСОБА_2 і матір'ю позивачки ОСОБА_1. На момент смерті батька ОСОБА_2 вона була його єдиною дочкою, так як сестра її вмерла раніше. Відмову від спадщини після смерті батька вона у нотаріуса не писала, так як в тому не було потреби тому, що її дочка проживала разом з її батьком в квартирі і продовжує там проживати по цей час. Підтвердила, що її батько, вона та її дочка були співвласниками спірної квартири, а вона після смерті батька подарувала свою частину квартири дочці. Пояснила, що після смерті батька вона спадщину у вигляді належної йому частини квартири не прийняла і відмовилась від спадщини по закону у вигляді його частини квартири АДРЕСА_4 на користь своєї дочки ОСОБА_1, про що надала суду свою заяву від 27.02.2007 року. Просить позов її дочки про визнання права власності на 1/3 частину квартиру в порядку спадкування задовольнити.

Представник залученої до участі у справі у якості третьої особи Другої Дніпродзержинської держнотконтори в судове засідання не з'явилась, хоча про день та час судового засідання була повідомлена судовою повісткою. Згідно листа № 108 від 08.02.2007 року завідуюча Другою Дніпродзержинською держнотконторою просила суд розглянути справу без участі їх представника.

Вислухавши пояснення позивачки та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 0.0. підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 355 ч.ч. 1,4 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності, яка вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. В той же час, згідно зі ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю . В силу ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними,якщо інше не встановлено домовленністю між ними, законом або рішенням суду.

В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_5 стала об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 Євдокієвича, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 30.09.1995 року згідно договору міни квартир, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстованного в БТІ м. Дніпродзержинська 30.10.1995 року (реєстровий №21157, кн.№121), копія якого є в матеріалах справи. При цьому, за змістом ст. 370

-2-

ЦК України кожному із співвласників квартири належала 1/3 частина вказаної квартири. Про те, що співвласники проти такого розподілу часток не заперечували, свідчить договір дарування частини квартири від 12.05.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (реєстровий №428), згідно з яким ОСОБА_4 подарувала позивачці ОСОБА_1 1/3 частину спірної квартири. Тому суд вважає, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді частки квартири АДРЕСА_4, розмір якої (або частка померлого в праві власності на квартиру) становить 1/3 її частину.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю..., а примусове відчудження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, а з наступним повним відшкодуванням - тільки в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається за підставами, не забороненими законом, а згідно зі ст.12 ч.2 Закону України від 07.02.1991 року Про власність громадянин набуває право власності на майно, отримане в результаті спадкування. При цьому відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини воно належить спадкоємцю з моменту відкриття спадщини, а в силу ч.ч. 1,2 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець має право прийняти спадщину чи не прийняти її, а прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Згідно зі ст.ст. 1258, 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, не прийняття ними спадщини або відмови від її прийняття...

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця і той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно ж до ст.ст. 1268-1269 діючого ЦК України визнається що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, а в силу ст. 1268 ч.3 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні встановлено, що третя особа ОСОБА_4 після смерті свого батька ОСОБА_2 була його єдиною спадкоємицею першої черги, але спадщину не прийняла, відмовившись від її прийняття на користь своєї дочки ОСОБА_1, яка з грудня 1985 року до квітня 2000 року проживала разом з ОСОБА_2 однією сім'єю, у тому числі з 1995 року - у спірній квартирі, та після його смерті продовжувала проживати в спірній квартирі, таким чином прийнявши спадщину, від прийняття якої відмовилась її мати ОСОБА_4 Ніяких родичів (братів, сестер, діда або баби, дядька або тітки), крім дочки та онуки у ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини не було. Ці обставини в судовому засіданні визнала третя особа ОСОБА_4 та підтверджуються матеріалами справи: копією свідоцтва про народження позивачки; копією ордера №1702 від 30.12.1985 року; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2; копіями договорів міни квартир та дарування частки квартири, а також копією технічного паспорта на квартиру, згідно з якими ОСОБА_1 на даний час належить 2/3 частки спірної квартири; копією паспорта позивачки з відміткою про реєстрацію за адресою спірної квартири та довідкою ЖБК №49 від 23.01.2007 року, згідно з якою позивачка ОСОБА_1 проживає в спірній квартирі, а ОСОБА_2 проживав з нею разом до моменту смерті 10.04.2000 року; копією

постанови державного отаріуса 2-ї Дніпродзержинської держнотконтори від 08.02.2007 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якому позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_2 Євдокієвича.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що спадкоємці другої (рідні брати та сестри, баба, дід) та третьої (рідні дядько та тітка) черги (ст.ст. 1262, 1263 ЦК України) на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 були відсутні, а значить позивачка ОСОБА_1 має право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_2

В силу ст. 16 ч.2 п.1 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав і інтересів може бути визнання права, а згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. В судовому засіданні встановлено, що постановою державного нотаріуса 2-ї Дніпродзержинської держнотконтори від 08.02.2007 року позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_2 Євдокієвича.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.06.1983 року Про практику розгляду судами України справ про спадкування у редакції змін і доповнень від 25.12.1992 року і від 25.05.1998 року: ...Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном, або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно… .

Далі. Згідно ст. 1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. А відповідно до п. 10 Додатку №1 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Мін'юсту України №7/5 від 07.02.2002 року із змінами, внесеними Наказом Мін'юсту N 36/5 від 17.05.2004 року, правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна... Тому суд вбачає законні підстави для того, щоб роз'яснити позивачці її обов'язок зареєструвати право на спадщину у вигляді 1/4 частки квартири АДРЕСА_6 в Обласному комунальному підприємстві Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації , так як дане рішення суду про визнання права власності в порядку спадкування є правовстановлюючим документом на спадкове майно.

На підставі викладеного, ст. 41 Конституції України, ст. 12 Закону України Про власність , ст.ст. 16, 328, 384, 392, 1261,1268-1269, 1296,1299 ЦК України та керуючись , ст.ст. 10,11, 57,60, 131, 213, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу №49 м.Дніпродзержинська про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину квартири АДРЕСА_7 після смерті її

-3-

дідуся - ОСОБА_2, померлого 10 квітня 2000 року, актовий запис про смерть № 477 від 12 квітня 2000 року.

Роз'яснити ОСОБА_8 її обов'язок після набрання цим рішенням законної сили зареєструвати за собою право власності у порядку спадкування після померлого ОСОБА_2 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_8 в Обласному комунальному підприємстві Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кір'як А.В.