Рішення

від 26.10.2018 по справі 357/9585/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9585/18

2-а/357/321/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 жовтня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до заступника начальника ОСОБА_3 Митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_4 про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2018 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з адмінінстративним позовом до заступника начальника ОСОБА_3 Митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_4 про скасування постанови, посилаючись на наступні обставини.

Відповідачем 21.02.2018 року винесено постанову, якою визнано винною ОСОБА_2 у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу Укрїни та накладено штраф в розмірі 8500 гривень. Вказану постанову позивачка вважає незаконною та необгрунтованою, такою що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил 0335/20500/18 від 03.06.2018 року встановлено, що через митний пост Ягодин позивачка, ввезла на митну територію України автомобіль марки VW PASSAT , реєстраційний номер ( країна - Литва ), номер кузову JZJ456 WVWZZZ3CZ8E237657.

Згідно автоматичної перевірки митного оформлення Інспектор цей транспортний засіб з митної території України станом на день перевірки не вивозився та у інший митний режим, ніж Транзит , поміщений не був, що є підставою для притягнення позивачки до відповідальності.

25.09.2017 року позивачкою було направлено начальнику Київської ДФС заяву про неможливість здійснити вивіз транспортного засобу через отримання поломки. Проте, всупереч вимогам ст. 192 МК України дана заява відповідачем до уваги не була взятою, що призвело до винесення в вочевидь неправомірної постанови.

У відповідності до ст. 95 МК України, для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці 5 діб. Згідно із нормами ч. 2 ст. 95 МК України, до строків зазначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України.

Однак, вважає, що правових підстав для винесення оскаржуваної постанови у відповідача не було. Так як, позивачкою було направлено на адресу відповідача заяву щодо пошкодження транспортного засобу та неможливість вчасного виїзду транспортного засобу, що є підставою для звільнення від відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст. 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично ( стаття 268 цього Кодексу ), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин не переробної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Таким чином, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно ч. 3 ст. 470 МК України,через що є наявними правові підстави для скасування спірної постанови в справі про порушення митних правил.

Просила суд визнати незаконними дії відповідача щодо накладення на позивача адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил - у вигляді накладення штрафу в сумі 8500 гривень за порушення, встановлене ч. 3 ст. 470 МК України; визнати постанову № 0335/20500/18 про порушення правил від 03.06.2018 року, відносно позивача - незаконною, протиправною шляхом її скасування та поновити строк на оскарження, як такий, що пропущено з поважних причин ( а. с. 2-8 ).

Ухвалою судді від 28 серпня 2018 року було прийнято зазначений адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі. Поновлено позивачці строк для звернення до адміністративного суду ( а. с. 13-14 ).

18.09.2018 року за вх. № 29348 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області від позивача ОСОБА_2 отримано уточнений адміністративний позов.

В уточненому адміністративному позові позивачка зазначила, що 03.06.2018 року ОСОБА_3 митницею ДФС України було винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0335/20500/18, якою позивачку було притягнуто до відповідальності до ч. 3 ст. 470 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.

Вважає, що зазначена постанова від 03.06.2018 року з № 0335/20500/18 винесена ОСОБА_3 митницею ДФС України у справі про порушення митних правил є протиправною та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

25.09.2017 року позивачем автомобіль було доставлено до ФОП Мажуго Євген Васильович у зв'язку з поломкою.

25.09.2017 року позивач повідомив митний орган про дану обставину, що унеможливлює вивезення автомобіля у встановлені законом строки.

Вищевказаний автомобіль перебував на ремонті з 22.09.2017 року по 10.09.2018 року на станції технічного обслуговування за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 30 у зв'язку з ремонтними роботами. Факт виконання робіт по ремонту двигуна підтверджується довідкою за № 10/09/2018 від 10.09.2018 року, виданої ФОП Мажуго Євген Васильович , замовлення-нарядом № 22.09./11.1 від 22 вересня 2017 року, актом виконаних робіт № 10.09.18 від 10 вересня 2018 року, квитанцією до прибуткового касового ордеру № 407 від 10 вересня 2018 року на суму 23970 гривень.

Після закінчення ремонту, 11.09.2018 року, позивач вивіз автомобіль VW PASSAT , реєстраційний номер JZJ456 за межі України, тобто з дотриманням терміну встановленого законодавства.

Отже, згідно норм діючого законодавства перевізник звільняється від відповідальності за статтею 470 МК України у разі наявності факту аварії або дії обставин не переробної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасно ( до закінчення встановленого строку транзитного перевезення ) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події.

Згідно з ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично ( стаття 268 цього Кодексу ), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин не переробної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами ( а. с. 56-62 ).

18.09.2018 року представник відповідача ОСОБА_3 митниці ДФС ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності від 03.08.2018 року надав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якій посилався на наступне.

ОСОБА_3 митницею ДФС було розглянуто адміністративний позов позивача та вважають, що дана позовна заява подана до суду з порушенням встановлених процесуальних строків.

Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 4 ст. 529 МК України скарга ( адміністративний позов ) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений КУпАП.

Статтею 289 КУпАП визначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення.

Згідно наявних матеріалів справи про порушення митних правил № 0335/20500/18, що на виклик посадових осіб ОСОБА_3 митниці ДФС для надання пояснень стосовно причин та обставин не вивезення автомобіля мари VW PASSAT , реєстраційний номер ( країна - Литва ), номер кузову JZJ456 WVWZZZ3CZ8E237657, а також для вирішення питання щодо запровадження протоколу про порушення митних правил громадянці ОСОБА_2 було надіслано лист ОСОБА_3 митниці ДФС від 12.01.2017 року № 03-70-61/2626/36 з проханням прибути о 10 годині 08.11.2017 року на митний пост Ягодин ОСОБА_3 митниці ДФС, який було отримано особисто позивачкою, однак остання не з'явилась.

По даному факту інспектором митниці складено протокол про ПМП № 0335/20500/18 за ч. 3 ст. 470 МК України та розгляд справи було призначено на 21.02.2018 року.

Примірник протоколу про порушення митних правил № 0335/20500/18 від 25.01.2018 року разом із супровідним листом за вих. № 1030/20/03-70-20-03 був направлений рекомендованим листом за № 4500808664329 від26.01.2018 року ОСОБА_2, що підтверджується інформацією наявною в системі для перевірки поштових відправлень Укрпошта , де вказано, що вищезазначений лист разом з протоколом позивачка отримала особисто.

Позивача не була присутня 21.02.2018 року на розгляді справи про порушення митних правил, хоча була належним чином повідомлена.

Відповідно до ч. 3 ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. Від позивачки не надходило жодних повідомлень про неможливість прибуття та лопотань про перенесення розгляду справи.

Так, 21.02.2018 року було винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0335/20500/18, якою громадянку ОСОБА_2 визнано винною у вчинені порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

Примірник вказаної постанови у справі про порушення митних правил № 0335/20500/18 було направлено ОСОБА_2, супровідним листом від 23.02.2018 року № ФОП-2340/20/03-70-20-03 ( рекомендоване відправлення № 4500601436997, згідно інформації з сайту Укрпошта ( відстеження поштових відправлень - вручено особисто ).

Таким чином, відповідно до ч. 2 статті 286 КАС України - позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення ( постанови ), перебіг строку на оскарження позивачем постанови від 21.02.2018 року у справі про ПМП № 0335/20500/18 починається з 05.03.2018 року ( з дня отримання постанови про порушення митних правил, а останнім днем подання позову щодо оскарження є - 16.03.2018 року, при цьому позов до суду позивачкою подано лише - 20.08.2018 року, тобто пропущено десятиденний строк на оскарження.

Суду при прийнятті позовної заяви до розгляду та відкритті провадження у справі не було відомо про обставини, що позивачу надсилалися і виклики і примірник протоколу про порушення митних правил, а також і постанова від 21.02.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, які отримувалися позивачкою особисто.

Вважають, що ОСОБА_2 була належним чином повідомлена та належним чином не довела та не обґрунтувала поважність причин пропуску звернення до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасний, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного, просили позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил від 21.02.2018 року № 0335/20500/18 - залишити без розгляду ( а. с. 73-77 ).

Крім того, одночасно з клопотанням про залишення позову без розгляду представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якій просили у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 митниці ДФС про скасування постанови від 21.02.2018 року у справі про порушення митних правил № 0335/20500/18 відмовити повністю.

Зазначили, що в порушеннях вимог статтей 192, 460, 470 МК України позивачка в своїй позовній заяві вказуючи, що автомобіль знаходиться на ремонті, однак не надала будь-яких документів на підтвердження.

Жодних доказі, що зазначений вище транспортний засіб потребував ремонту в результаті аварії або дії обставин непереробної сили подані документи не містять.

Жодною нормою законодавства не встановлено вимог щодо вивезення транспортних засобів за межі митної території України лише власним ходом.

Так, вищенаведеними нормами законодавства передбачено обов'язок доставити транспортний засіб у митний орган призначення до закінчення строку, проте спосіб виконання цього обов'язку не передбачений.

Отже, ремонт транспортного засобу не міг завадити позивачу вивезти згаданий автомобіль за межі митної території України за допомогою інших способів ( наприклад, на лафеті, на евакуаторі, шляхом буксирування ).

Відповідач зазначає, що сам по собі факт перебування автомобіля на ремонті, не підтверджує факту аварії чи обставин непереробної сили та в контексті ст. 192 МК України не перериває, встановлений ч. 1 ст. 95 МК України, строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту.

Тобто, позивачем не було надано ніяких документів, що підтверджували б наявність обставин непереробної сили,та документального підтвердження фату аварії.

Отже, зважаючи на не надання позивачем жодних доказів, які б підтверджували законність перебування транспортного засобу на митній території України, ОСОБА_3 митницею ДФС вірно кваліфіковано дії ОСОБА_2 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України.

Таким чином, вважають, що посадова особа ОСОБА_3 митниці ДФС при розгляді справи про порушення митних правил № 0335/20500/18 та винесенні постанови від 21.02.2018 року діяла у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством ( а. с. 80-86 ).

18 жовтня 2018 року позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просили визнати постанову від 21.02.2018 року № 0335/20500/18 винесену ОСОБА_3 митницею ДФС України у справі про порушення митних правил протиправною та скасувати її.

Обґрунтовуючи ти, що про постанову №0335/20500/18 позивачка дізналась з повідомлення виклику до державного виконавця, в якому була зазначена невірна дата її складання винесення 03.06.2018 року замість 21.02.2018 року, та оскільки текст самої постанови вона отримала лише 22.09.2018 року разом із відзивом відповідача ( а. с. 127-128 ).

Представиник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі договору № 1 про надання професійної правничної допомоги від 09 липня 2018 року в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача, надав аналогічні пояснення, викладені в уточненому адміністративному позові, просив суд задовольнити позов та скасувати постанову відповідача від 21.02.2018 року.

Представник відповідача в судове засідання не з явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Про що в матеріалах справи свідчить належним чином оформлена телефонограма (а. с. 140 ). Крім того, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за відсутності представника митниці ( а. с. 119-120 ).

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача по справі, дослідивши матеріали справи, докази, які були надані сторонами, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Ухвалою суду від 28 серпня 2018 року позивачу ОСОБА_2 поновлено строк для звернення до адміністративного суду ( а.с. 13 ).

Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Стосовно клопотання відповідача про залишення адміністративного позову позивача без розгляду, де відповідач зазначав, що останній було відомо про існування оскаржувальної постанови, ще в березні 2018 року, так як примірник вказаної постанови у справі про порушення митних правил № 0335/20500/18 було направлено ОСОБА_2 супровідним листом від 23.02.2018 року № ФОП-2340/20/03-70-20-03 ( рекомендоване відправлення № 4500601436997, згідно інформації з сайту Укрпошта ( відстеження поштових відправлень - вручено особисто ).

Проаналізувавши зазначене рекомендоване відправлення № 4500601436997 з сайту Укрпошта ( відстеження поштових відправлень - вручено особисто ), суд приходить до того, що з зазначеного відправлення не вбачається факту отримання позивачкою оскаржувальної постанови, оскільки відповідно даних сайту Укрпошти, які відповідач додав до матеріалів та на які посилався, відправлення було направлено в Полтаву та отримано невідомою особою 05.03.2018 року (а. с. 39, 103 ), а тому судом не може бути зазначене враховано, як належне отримання безпосередньо позивачем ОСОБА_2, так як місце проживання останньої зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, про свідчить наявний в матеріалах справи ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру щодо реєстрації місця проживання ( а. с. 12 ).

Тому, клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду не підлягає задоволенню, оскільки не знайшло свого підтвердження того факту, що позивач отримала оскаржувальну постанову особисто та була про неї обізнана ще у березні 2018 року, на що посилався в клопотанні відповідач.

Навпаки, в судовому засіданні знайшло своє підтвердженя того фату, що про оскаржувальну постанову позивачка дізналася лише отримавши виклик до державного виконавця ( а. с. 9, 10).

Судом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил 0335/20500/18 від 21.02.2018 року, що через митний пост Ягодин ОСОБА_2, ввезла на митну територію України автомобіль марки VW PASSAT , реєстраційний номер ( країна - Литва ), номер кузову JZJ456 WVWZZZ3CZ8E237657.

Згідно автоматичної перевірки митного оформлення Інспектор цей транспортний засіб з митної території України станом на день перевірки не вивозився та у інший митний режим, ніж Транзит , поміщений не був, що є підставою для притягнення позивачки до відповідальності.

Тому, постановою ОСОБА_3 митниці ДФС відносно позивачки 21.02.2018 року було винесено постанову в справі про порушення митних правил №0335/20500/18, якою останню визнано винною у вчинені порушення митних прави, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500гривень.

Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності ( ст. 7 КУпАП).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Як передбачено ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обовязковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом ОСОБА_2 посилалася на те, що відповідачем безпідставно було її притягнуто до адміністративної відповідальності, так як Митний кодекс України не був нею порушений, а навпаки спростовується наданими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частинами 4, 5 статті 77 КАС України передбачено, що суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

У відповідності до ст. 95 МК України, для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці 5 діб. Згідно із нормами ч. 2 ст. 95 МК України, до строків зазначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов язаний: вжити всіх необхідних заходів длязабезпечення збереження товарів та недопущення будь-яого їх використання; терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Відповідно до ч.3 ст. 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб,а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично ( стаття 268 цього Кодексу ), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин не переробної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Тому, згідно норм діючого законодавства перевізник звільняється від відповідальності за статтею 470 МК України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереробної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасно ( до закінчення встановленого строку транзитного перевезення ) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події.

З наявною в матеріалах справи заяви від 25.09.2017 року ОСОБА_2, яка спрямована начальниу Київської митниці ДФС, остання повідомила, що у вересні 2017 року, а саме 15 числа вона на автомобілі VW PASSAT , реєстраційний номер ( країна - Литва ), номер кузову JZJ456 WVWZZZ3CZ8E237657 рухаючись по м. Київ, сталася поломка авто, після чого його було доставлено на діагностику СТО, де виявлені технічні несправності, які роблять неможливим самостійний подальший рух автомобіля. Просила врахувати дані обставини ( а. с. 65 ).

Отже, на виконання вимог частини першої статті 192 МК УКраїни позивачка ОСОБА_2 повідомила митницю ДФС про неможливість вивезення за межі митної території України у становлений статтею 95 МК УКраїни строк автомобіля марки VW PASSAT , реєстраційний номер ( країна - Литва ), номер кузову JZJ456 WVWZZZ3CZ8E237657 через його несправність.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при наданні до суду уточненого адміністративного позову разом із додатками, среди яких мається і відповідна заява ОСОБА_2, якою остання повідомляла Київську митницю ДФС про поломку авто та неможливість доставлення останнього на митницю, було направлено відповідачу для ознайомлення, про що в матеріалах справи свідчить опис та квитанція Укрпошти про відправлення ( а. с. 70 ).

Однак, з боку відповідача з приводу отримання Київською митнецею ДФС заяви-повідомлення про поломку авто не спростовано та з цього приводу не надано жодних пояснень або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, позивачка на виконання умов закону звернулася з відповідною заявою до найближчого митного органу, завчсно, тобто у десятидений строк ( до закінчення встановленого строку транзитного перевезення ) письмово про обставини події.

З наданих позивачем до матеріалів справи документів вбачається, що факт поломки та ремонту вищезазначеного транпортного засобу підтверджується наступними документами: Замовлення-наряд № 22.09/11.1 від 22.09.2017 року ( а. с. 67 ); Акт виконаних робіт № 10.09.18-04 від 10 вересня 2018 року ( а. с. 66 ); Довідка ФОП Мажуго Євген Васильович від 10 вересня 2018 року за вих. № 10/09/2018/, яка видана ОСОБА_2, VOLKSWAGEN PASSAT VARIANT 2.0 TDI AUT., номерний знак JZJ456, номер кузова НОМЕР_1, в зв'язку з ремонтними роботами, ремонтувався з 22 вересня 2017 року по 10 вересня 2018 року на території СТО, за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 30 ( а. с. 68 ).

Як вбачається з Акту виконаних робіт № 10.09.18-04 від 10 вересня 2018 року, виданої ФОП Мажуго Євген Васильович , зазначений автомобіль знаходився на ремонті двигуна, ПП та електрообладнання ( а. с. 66 ).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 407 від 10 вересня 2018 року прийнятого від ОСОБА_2, остання на підставі договору замовлення покупця від 22 вересня 2017 року № 22.09/11.1 сплатила 23 970 гривень ( а. с. 64 ).

Встановлено, що після закінчення ремонту, 11.09.2018 року, позивача ОСОБА_2 вивізла вищезазначений автомобіль за межі України.

Таким чином, враховуючи наявність обставин непереробної сили, за яких позивачка була позбавлена можливості у визначений МК України строк доставити транспортний засіб за межі митної території України, належне та вчасне повідомлення митного органу про такі обставини, що документально підтверджені, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно ч. 3 ст. 470 МК України, через що є наявними правові підстави для скасування спірної постанови в справі про порушення митних правил від 21.02.2018 року № 0335/20500/18.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 465/2521/16-а ( адміністративне провадження № К/9901/43745/18), від 10.04.2018 року у справі № 357/2754/17 ( адміністративне провадження № К/9901/44570/18 ) та від 28.08.2018 року у справі № 444/1574/16-а ( адміністративне провадження № К/9901/10691/18 ).

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до заступника начальника ОСОБА_3 Митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_4 про скасування постанови є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 6-10, 20 77, 122, 139, 159, 205, 229, 241-246, 255, 268, 286, 295 КАС України, ст.7, 9, 247, 251, 252, 288, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 95, 192, 460, 470 МК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до заступника начальника ОСОБА_3 Митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_4 про скасування постанови, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 21.02.2018 року № 0335/20500/18 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст.470 МК України.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, - закрити.

Відповідно ч.2 ст. 271 КАС України копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Позивач ОСОБА_2 ( місце проживання: 09100, АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач - заступник начальника ОСОБА_3 митниці ДФС ОСОБА_4 ( місце знаходження: 44332, Волинська область, Любомльський район, с. Старовойтове, митний пост Ягодин зміна № 1, ЄДРПОУ 38592872 ).

Повний текст судового рішення виготовлено 30 жовтня 2018 року.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяОСОБА_6