Постанова

від 31.10.2018 по справі 209/2077/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/0430/30/18 Справа № 209/2077/17 Суддя у 1-й інстанції - Багбая Є.Д. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.

ПОСТАНОВА

31 жовтня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРОСВУГІЛЛЯ" на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРОСВУГІЛЛЯ", третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - АТ КБ "Приват Банк" про розірвання договору оренди, -

В С Т А Н О В И Л А:

03 серпня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ТОВ "УКРРОСВУГІЛЛЯ" про розірвання договору оренди. Просили, з урахуванням уточнень, розірвати договір оренди від 1 січня 2016 року приміщення загальною площею 839,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, з однієї сторони та ТОВ УКРРОСВУГІЛЛЯ з іншої сторони (а.с.2-3, 33-34).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ "УКРРОСВУГІЛЛЯ" про розірвання договору оренди - задоволено повністю. Розірвано договір оренди від 1 січня 2016 року приміщення загальною площею 839,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область м. Камянське пр. Перемоги буд. 43 укладений між ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, з однією сторони та ТОВ УКРРОСВУГІЛЛЯ з іншої сторони. Вирішено питання судових витрат (а.с. 182-183).

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "УКРРОСВУГІЛЛЯ" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду повністю та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі (а.с. 199-200).

Згідно п.9 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 01 січня 2016 року між позивачами ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, з однієї сторони та відповідачем - ТОВ УКРРОСВУГІЛЛЯ , з іншої сторони, укладено договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Дніпропетровська область м. Камянське пр. Перемоги 43, загальною площею 839,3 кв.м.(а.с. 4-5).

Згідно договору, відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату в розмірі 6000 гривень.

Відповідач свої зобов'язання не виконував, в зв'язку з чим існує заборгованість в розмірі 114000 гривень, що зазначена в претензії (а.с. 10-12).

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції, керуючись ст. 651 ЦК України виходив із того, що відповідач не дотримувався та порушив істотні умови договору оренди, а саме не сплачував орендну плату позивачам.

Проте, погодитися з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може з огляду на наступне.

За приписами ст. 783 ЦК України розірвання договору найму (оренди) на вимогу наймодавця можливе, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Вказаний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу орендодавця є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

В той же час, невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою для його розірвання в судовому порядку без дотримання вищенаведених законодавчих приписів.

При цьому, відсутні передумови для застосування ст. 651 ЦК України, як підстави для розірвання в судовому порядку договору у зв'язку з несплатою орендних платежів, оскільки ч. 3 цієї статті, так само як і ст. 782 цього Кодексу встановлено для таких випадків право на односторонню відмову від договору з дотриманням порядку, передбаченого ч.2 ст.782 ЦК України.

Всупереч наведеним нормам права, судом першої інстанцій не досліджено обставин справи щодо направлення позивачем відповідачу (орендарю) та одержання останнім, з огляду на приписи ч. 2 ст. 782 ЦК України, повідомлення орендодавця про відмову від Договору у зв'язку з невнесенням орендної плати протягом трьох місяців підряд.

В матеріалах справи наявне повідомлення про повернення претензії, з відміткою неповно зазначена адреса та за зазначеною адресою не проживає (а.с.12).

Інших повідомлень про направлення відповідачу претензії матеріали справи не містять.

Таким чином, пред'явлений позов про розірвання Договору оренди з мотивів невнесення орендної плати не відповідає способам захисту цивільних прав наймодавця, а тому є передчасними (такого висновку дійшов Вищий господарський суд в свої постанові від 11.01.2017 №914/1084/16).

Зазначені обставини залишились поза увагою суду першої інстанцій, що призвело до неповного з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення даного спору.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ "УКРРОСВУГІЛЛЯ", колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

Відповідно до ст. 20 ЦПК України, не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як убачається з матеріалів справи, позивач фізична особа ОСОБА_2 пред'явив позов до юридичної особи.

Укладаючи спірний договір про оренду нежитлового приміщення від 01 січня 2016 року, ОСОБА_2 виступав як фізична особа-підприємець (а.с.4).

На вказану обставину суд першої інстанції не звернув належної уваги, помилково розглянув позов в цій частині за правилами ЦПК.

Виходячи з того, що спір, який виник між юридичними особами, відповідно до наведених норм підвідомчий господарському суду, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ "Укрросвугілля".

Відповідно до ч. 2 ст. 377 ЦПК України, порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених ст. 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового - про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1, в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ "Укрросвугілля" - закрити провадження.

Керуючись ст. 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРОСВУГІЛЛЯ" - задовольнити..

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року скасувати.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРОСВУГІЛЛЯ" про розірвання договору оренди.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРОСВУГІЛЛЯ", третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - АТ КБ "ПриватБанк" про розірвання договору оренди відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: