Ухвала
23 січня 2019 року
м. Київ
справа № 209/2077/17
провадження № 61-47634 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4 ,
представник позивачів - ОСОБА_5,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Укрросвугілля ,
представник відповідача - Островерх Олена Костянтинівна,
третя особа - акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О. , Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4. звернулися до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Укрросвугілля (далі - ТОВ Укрросвугілля ), третя особа - акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк , про розірвання договору оренди приміщення .
Позовна заява мотивована тим, що 01 січня 2016 року між ними та ТОВ Укрросвугілля укладено договір оренди приміщення, за умовами якого вони передали відповідачу в оренду нежитлове приміщення, загальною площею 839,3 кв. м, по АДРЕСА_1 (до перейменування Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, а товариство зобов'язалося сплачувати орендну плату у розмірі 6 тис. грн.
Проте відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання за вищевказаним договором оренди приміщення не виконав, унаслідок чого утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 114 тис. грн, чим порушено їх права.
З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4. просили суд розірвати договір оренди приміщення від 01 січня 2016 року, укладений між ними та ТОВ Укрросвугілля .
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року у складі судді Багбай Є. Д. позов ОСОБА_3, ОСОБА_4. задоволено. Розірвано договір оренди приміщення, загальною площею 839,3 кв. м, по АДРЕСА_1, укладений 01 січня 2016 року між ОСОБА_3, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4. та ТОВ Укрросвугілля . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем взяті на себе зобов'язання за спірним договором оренди приміщення не виконано, порушено істотні умови цього договору, а саме не сплачено на користь позивачів орендну плату.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ Укрросвугілля задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано. Провадження у справі у частині вимог ОСОБА_4. до ТОВ Укрросвугілля про розірвання договору оренди приміщення закрито. У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позовні вимоги ОСОБА_3 про розірвання спірного договору оренди приміщення у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати безпідставні, оскільки у матеріалах справи наявне повідомлення про повернення претензії її ТОВ Укрросвугілля про сплату заборгованості по орендній платі, інші повідомлення про направлення відповідачу такої претензії відсутні. Таким чином, вказані вимоги ОСОБА_3 не відповідають способу захисту порушених прав наймодавця, а тому є передчасними. Крім того, ОСОБА_4., укладаючи спірний договір оренди приміщення, діяв як фізична особа-підприємець, тобто у цій частині спір виник між юридичними особами, унаслідок чого підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем порушено істотну умову спірного договору оренди приміщення у частині сплати орендної плати, а, отже, на підставі положень статті 651 ЦК України цей договір підлягає розірванню. Крім того, апеляційним судом належним чином не повідомлено її про час і місце розгляду справи.
У касаційній скарзі ОСОБА_4. просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ТОВ Укрросвугілля належним чином взяті на себе зобов'язання за спірним договором оренди приміщення не виконало, унаслідок чого утворилась заборгованість по орендній платі, що є порушенням істотних умов цього договору, тому на підставі положень статті 651 ЦК України він підлягає розірванню. Крім того, ОСОБА_4. у спірному договорі оренди приміщення виступав як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець. На час пред'явлення позову ОСОБА_4. припинив свою діяльність як фізична особа-підприємець, тому справи підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Апеляційним судом належним чином не повідомлено його про час і місце розгляду справи.
Відзиви на касаційні скарги не надійшли.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У грудні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках , коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частині шостій статті 403 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга ОСОБА_4 . містить доводи про порушення судами правил суб'єктної юрисдикції.
Керуючись частиною шостою статті 403, частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу № 209/2077/17 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Укрросвугілля , третя особа - акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк , про розірвання договору оренди приміщення передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: О. В. Білоконь
Б.І. Гулько
Є.В. Синельников
Ю.В. Черняк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2019 |
Оприлюднено | 31.01.2019 |
Номер документу | 79516689 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гулько Борис Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні