Ухвала

від 30.10.2018 по справі 403/591/18

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/591/18 провадження № 2/403/283/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 жовтня 2018 року смт.Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Димитровської сільської ради, третя особа: приватний нотаріус Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутень Олександр Якович, про тлумачення заповіту,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до відповідача Димитровської сільської ради, третя особа: приватний нотаріус Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутень О.Я. про тлумачення заповіту ОСОБА_5, складеного 25.04.2003 року та зареєстрованого в реєстрі за №107, як такого, що волевиявленням останньої є передання у спадок позивачу земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,4006 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Димитровської сільської ради, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач є неповнорідною сестрою спадкодавця ОСОБА_5, якою за життя було складено заповіт від 25.04.2003 року, згідно якого остання заповідала позивачу належну їй земельну ділянку. Після звернення до приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутня О.Я., позивач отримала листа, в якому приватним нотаріусом їй була роз"яснена необхідність звернення до суду з позовною заявою про тлумачення заповіту, оскільки із його змісту вбачається, що спадкодавцем було заповідано державний акт замість земельної ділянки. За вказаних обставин позивач вважає, що при складенні заповіту секретарем сільської ради було допущено помилку у формулюванні змісту заповідального розпорядження, що, як наслідок, позбавляє її можливості отримати у спадщину вказану земельну ділянку, а тому відповідно до положень ст.ст.213, 1256 ЦК України з метою встановлення точної волі заповідача позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі за відсутності, крім іншого, підстав для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п"яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що подана ОСОБА_1 позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, а саме, позовна заява не містить:

1) зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими заявник обгрунтовує свої вимоги (п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України);

2) зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із заявою (за наявності) та щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви (п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України).

Таким чином, з метою усунення вказаних недоліків позовної заяви, позивачу по справі необхідно зазначити в позовній заяві: 1) докази, що підтверджують обставини, якими заявник обгрунтовує свої вимоги, в тому числі, щодо неможливості здійснення тлумачення заповіту самими спадкоємцями після відкриття спадщини та наявності спору між спадкоємцями, як підстави для здійснення тлумачення заповіту судом відповідно до вимог ст.1256 ЦК України; 2) докази, які не можуть бути подані разом з позовною заявою (за наявності), а також зазначити про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких були додані до позовної заяви.

Також позивачем по справі не виконані вимоги ч.5 ст.177 ЦПК України щодо обов'язку додати до позовної заяви всі наявні в них докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги (якщо додаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), оскільки згідно положень ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Натомість суддею встановлено, що додані до позовної заяви копії документів не відповідають зазначеним вище вимогам, оскільки засвідчені з недотриманням вимог ст.95 ЦПК України.

Таким чином, для виконання вимог ч.5 ст.177 ЦПК України позивачу необхідно додати до позовної заяви та її копії копії документів, засвідчених у встановленому законом порядку із обов"язковим врахуванням вимоги ст.95 ЦПК України про засвідчення копій документів, оригінали яких знаходяться безпосередньо у позивача.

Крім того, відповідно до положень ч.3 ст.177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача. Тому у випадку обгрунтування позивачем своїх позовних вимог показаннями свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, про яких нею безпосередньо зазначається в тексті позовної заяви, позивачем мають бути дотримані вимоги ст.ст.91, 182 ЦПК України щодо виклику зазначених свідків в судове засідання.

При цьому суддя вважає за необхідне роз"яснити позивачу, що зазначене нею в позовній заяві, всупереч вимогам ст.ст.91,182 ЦПК України, клопотання про виклик свідків, не підлягає вирішенню суддею одноособово, оскільки: 1) відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.43 ЦПК України учасник справи зокрема, відповідач, має право надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а вирішення судом питання про виклик свідків, згідно п.8 ч.2 ст.197 ЦПК України, здійснюється в підготовчому засіданні у справі.

Також суддя звертає увагу позивача на те, що нею в позовній заяві зазначені, як свідки, діти спадкодавця ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Разом з тим, відповідно до положень ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, а відповідно до вимог ст.1223 ЦК України у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Таким чином, тлумачення заповіту на користь позивача може вплинути на обсяг спадкової маси, що залишилась після смерті спадкодавця ОСОБА_5 та безпосередньо стосуватися прав її дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8, як спадкоємців за законом, що може бути підставою для залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а не свідків, як учасників судового процесу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З урахуванням викладеного, суддею в ухвалі про залишення заяви без руху зазначені недоліки заяви та спосіб їх усунення.

Відповідно до приписів ч.2 ст.185 ЦПК України, з урахуванням характеру встановлених суддею недоліків позовної заяви, позивачу необхідно встановити строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.95, 175, 177, 258, 260, 261, 318, 353 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Димитровської сільської ради, третя особа: приватний нотаріус Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутень Олександр Якович, про тлумачення заповіту - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення їй копії ухвали про залишення заяви без руху.

Роз"яснити позивачу, що у разі виконання нею вимог ст.175 ЦПК України відповідно до ухвали суду, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивачем не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя Устинівського районного суду

Кіровоградської області С.Ю.Атаманова