Рішення

від 13.03.2019 по справі 403/591/18

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/591/18 провадження № 2/403/16/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2019 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Дорошенко В.В.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про тлумачення заповіту,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_7 звернулась до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_5 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, треті особи: приватний нотаріус Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про тлумачення заповіту ОСОБА_8, складеного 25.04.2003 року та зареєстрованого в реєстрі за №107, як такого, що волевиявленням останньої є передання у спадок позивачу земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,4006 га, кадастровий номер 3525882300:02:000:0002, що розташована на території ОСОБА_5 сільської ради, згідно державного акту на право приватної власності на землю від 05.01.1999 року, що зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за КР №00032 у ОСОБА_5 сільській раді за КР №000059.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач є неповнорідною сестрою (по материнській лінії) спадкодавця ОСОБА_8, якою за життя 25.04.2003 року було складено заповіт, згідно якого остання заповідала позивачу належну їй земельну ділянку площею 9,4006 га, кадастровий номер 3525882300:02:000:0002, розташовану на території ОСОБА_5 сільської ради. Після звернення до приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_6, позивач отримала листа, в якому приватним нотаріусом була роз'яснена необхідність звернення до суду з позовною заявою про тлумачення заповіту, оскільки з його змісту вбачається, що спадкодавцем було заповідано державний акт замість земельної ділянки. За вказаних обставин позивач вважає, що при складенні заповіту секретарем сільської ради було допущено помилку у формулюванні змісту заповідального розпорядження, що, як наслідок, позбавляє її можливості отримати у спадщину вказану земельну ділянку, а тому відповідно до положень ст.ст.213, 1256 ЦК України з метою встановлення точної волі заповідача позивач звернулась до суду з даним позовом.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті позивач ОСОБА_7 викладені в позовній заяві вимоги підтримала повністю, прохала суд їх задоволити. ОСОБА_9 пояснила, що тлумачення заповіту спадкодавця ОСОБА_8 є необхідним для реалізації нею своїх прав, як спадкоємця, та оформлення спадщини у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував. Вважав наявними підстави для захисту прав позивача шляхом тлумачення судом заповіту, оскільки, на його думку, спадкодавець заповідала позивачу ОСОБА_1 саме земельну ділянку, а не державний акт, як правовстановлюючий документ на неї.

В судове засідання по розгляду справи по суті третя особа приватний нотаріус Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_6 не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України. Письмових пояснень щодо позову у встановлений судом строк не надав.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечувала, зазначивши, що за життя матері - спадкодавця ОСОБА_8 між нею та її братом була домовленість про передачу належної матері земельної ділянки тітці - позивачу по справі ОСОБА_1.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував, пояснивши суду, що за свого життя його мати - спадкодавець ОСОБА_8 з'ясовувала у нього думку про можливість передачі належної їй земельної ділянки позивачу, проти чого він не заперечував.

На виконання вимог п.2 ч.3 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи.

Ухвалою суду від 14.02.2019 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування від приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області копії спадкової справи №105-2018 (номер у спадковому реєстрі 62680110), заведеної після смерті спадкодавця ОСОБА_8 та заяву позивача в частині виклику в судове засідання свідка ОСОБА_9. В частині заяви про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - відмовлено (а.с.108-111).

Заслухавши пояснення позивача, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, показання свідка, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 травня 2018 року в с.Новоігорівка Устинівського району Кіровоградської області у віці 80-ти років померла гр-нка ОСОБА_8, що підтверджується копією свідоцтва про смерть останньої серії І-ОЛ №259574, виданого ОСОБА_5 сільською радою Устинівського району Кіровоградської області (а.с.35, 125).

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії КР, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за КР №00032, гр-нці ОСОБА_8 за життя на підставі рішення Димитрівської сільської ради народних депутатів від 25 грудня 1998 року №24 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 9,40 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Димитрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. Вказаний державний акт був зареєстрований 05 січня 1999 року у ОСОБА_5 сільській раді за КР №000059 (а.с.37).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 10.07.2018 року, земельна ділянка площею 9,4006 га, належна на праві приватної власності гр-нці ОСОБА_8 відповідно до державного акту, зареєстрованого у Книзі записів державних актів за КР №00032, має кадастровий номер 3525882300:02:000:0002. Державна реєстрація земельної ділянки проведена 31.03.2011 року (а.с.38-40, 133).

ОСОБА_9 по справі встановлено, що 25 квітня 2003 року гр-нкою ОСОБА_8 на випадок своєї смерті було зроблено особисте розпорядження - складено заповіт, посвідчений секретарем Димитрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за №107, згідно якого ОСОБА_8 заповіла у власність позивачу по справі ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на землю серії КР, виданий на підставі рішення ОСОБА_5 сільської ради народних депутатів від 25 грудня 1998 року №24 і зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за КР № 00032, та зареєстрований у ОСОБА_5 сільській раді за КР №000059 від 05 січня 1999 року (а.с.36, 126 зворот).

Як вбачається із Витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі за №52553513, після смерті спадкодавця ОСОБА_8, приватним нотаріусом Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_10 10.07.2018 року була заведена та зареєстрована спадкова справа №62680110 (номер у нотаріуса 105-2018) (а.с.41, 131).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за №52553619, сформованої 10.07.2018 року приватним нотаріусом Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_10, заповіт ОСОБА_8, посвідчений 25.04.2003 року у ОСОБА_5 сільській раді Устинівського району Кіровоградської області за номером у реєстрі 107 (номером у Спадковому реєстрі: 40859884) є чинним. Відомості про інші заповіти відсутні (а.с.132).

Згідно відповіді приватного нотаріуса ОСОБА_6 від 06.09.2018 року за вих.№647-02-14, позивачу по справі ОСОБА_1 було роз'яснено необхідність звернення до суду з метою тлумачення змісту заповіту від 25 квітня 2003 року, складеного ОСОБА_8, згідно якого остання заповідала позивачу, як спадкоємцю, державний акт, а не земельну ділянку, зокрема, для з'ясування того, що мала на увазі спадкодавець, заповідаючи державний акт на право приватної власності на землю (а.с.42, 135 зворот).

Під час безпосереднього дослідження доказів у справі судом, в порядку ст.ст.91, 229, 230 ЦПК України, в судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_9, яка дала суду показання про відомі їй обставини справи, зокрема, про те, що вона працювала на посаді секретаря Димитрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області та посвідчувала у квітні 2003 року заповіт гр-нки ОСОБА_8, яка особисто звернулась до неї з проханням скласти заповіт щодо належної їй земельної ділянки. Зазначене у заповіті розпорядження щодо державного акту на право власності на землю пояснила тим, що складала даний заповіт по наявних в сільській раді попередніх зразках вже оформлених заповітів.

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого вона звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений ч.2 ст.16 ЦК України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч.2 ст.16 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини .

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1 ст.1220 ЦК України).

За змістом ст.1256 ЦК України після відкриття спадщини тлумачення заповіту у разі спору між спадкоємцями здійснюється судом відповідно до ст.213 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що звернення позивача ОСОБА_1 до суду з позовом про тлумачення заповіту, як єдиного спадкоємця за вказаним заповітом, здійснено у конкретний спосіб, визначений ст.1256 ЦК України, та обумовлене неможливістю іншим чином здійснити захист свого права на спадкування з метою отримання у встановленому законом порядку свідоцтва про право на спадщину, що відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_8.

Відносини щодо спадкування, в тому числі тлумачення заповіту, регулюються ст.213, главами 84, 85 ЦК України.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки , що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (ст.177 ЦК України).

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч.ч.1, 9 ст.79-1 Земельного кодексу України).

Відповідно ст.15 Закону України Про державний земельний кадастр до Державного земельного кадастру, крім іншого, включаються такі відомості про земельні ділянки:кадастровий номер;місце розташування;опис меж;площа;цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);нормативна грошова оцінка;інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в ч.2 ст.30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що гр-нці ОСОБА_8, як спадкодавцю, за життя належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 9,4006 га з кадастровим номером 3525882300:02:000:0002, що, з урахуванням наведених вище правових норм, є об'єктом цивільних прав, а тому право власності на неї, як на нерухоме майно, відповідно до положень ст.ст.177, 1218 ЦК України входить до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_11.

Натомість сам державний акт на право приватної власності на землю, виданий спадкодавцю ОСОБА_8 за життя, не є об'єктом цивільних прав в розумінні закону, не може входити до складу спадщини як право або обов'язок, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, оскільки за своїм змістом не підлягає майновій оцінці та має характер правопосвідчувального документа.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦК України).

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини (ч.ч.1, 2 ст.1236 ЦК України).

За змістом ч.ч.3, 4 ст.213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги мету правочину та подальшу поведінку спадкодавця ОСОБА_8, яка після складення заповіту 25 квітня 2003 року, і до дня своєї смерті 18 травня 2018 року, іншого(их) заповіту(ів) з приводу належної їй земельної ділянки площею 9,4006 га з кадастровим номером 3525882300:02:000:0002 на користь іншого (их) спадкоємця (ців) не складала, суд приходить до висновку про те, що спадкодавець ОСОБА_8 при складенні заповіту 25 квітня 2003 року виразила свою справжню волю на настання реальних правових наслідків вчиненого нею одностороннього правочину, зробивши особисте розпорядження на випадок своєї смерті саме щодо передачі у власність ОСОБА_1, як спадкоємцю, належного їй на праві приватної власності нерухомого майна - земельної ділянки, а не самого державного акту на право приватної власності на землю, як окремого документа, на підставі якого нею було набуте дане право та який в розумінні чинного законодавства не може бути об'єктом цивільних прав та входити до складу спадщини.

Разом з тим, здійснюючи тлумачення заповіту, суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_9, виходячи з того, що нормами ЦК України визначений вичерпний перелік суб'єктів, наділених правом тлумачити заповіт - спадкоємці та суд, а тому показаннями свідка не може бути встановлено буквальний зміст правочину, оскільки воля померлого міститься саме в заповіті і з'ясувати дійсні наміри спадкодавця можливо лише за умови дослідження його змісту.

Крім того, законом гарантується таємниця заповіту (ст.1255 ЦК України), а відтак заповідач з метою її збереження може не повідомляти оточуючим про свою справжню волю та про предмет заповіту, або наміри спадкодавця, що мали місце до моменту складення заповіту, можуть змінитися у зв'язку з обставинами суб'єктивного та об'єктивного характеру, про що свідок може не знати.

З огляду на викладене, при судовому тлумаченні заповіту, показання свідка ОСОБА_9 стосовно дійсних намірів заповідача ОСОБА_8 не заслуговують на увагу, як такі, що не відповідають вимогам належності та допустимості доказів, передбаченим ч.1 ст.77, ч.2 ст.78 ЦПК України.

Таким чином, встановивши обставини, якими обґрунтовується позов ОСОБА_1, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про тлумачення заповіту.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи, тлумачення заповіту є дійсно необхідною умовою для його реального виконання з метою здійснення позивачем ОСОБА_1 свого права на спадкування шляхом одержання свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно положень п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Як вбачається зі змісту поданої позивачем письмової заяви від 13.03.2019 року, та було безпосередньо підтверджено позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні по розгляду справи по суті, позивач не бажає стягувати з відповідача судові витрати у виді сплаченого нею судового збору в сумі 704 грн. 80 коп.. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, у позивача відсутні.

З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, судом не здійснюється розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України .

Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Устинівського державного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про тлумачення заповіту - задоволити повністю.

Здійснити тлумачення змісту заповіту ОСОБА_8, яка померла 18 травня 2018 року, посвідченого 25 квітня 2003 року секретарем виконавчого комітету Димитрівської сільської ради народних депутатів Устинівського району Кіровоградської області ОСОБА_9 та зареєстрованого в реєстрі за №107, як такого, що здійснюючи особисте розпорядження на випадок своєї смерті, ОСОБА_8 заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,4006 га, кадастровий номер 3525882300:02:000:0002, розташовану на території ОСОБА_5 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю, виданого 05 січня 1999 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за КР №00032 у ОСОБА_5 сільській раді за КР №000059.

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 у виді сплаченого нею судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. за клопотанням позивача відшкодуванню за рахунок відповідача ОСОБА_5 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області не підлягають.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, кв.№47 м.Дніпро, поштовий індекс 49000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_5 сільська рада Устинівського району Кіровоградської області, місцезнаходження: с.Новоігорівка Устинівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 28610, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04364561.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_6, місцезнаходження: вул.Ювілейна, буд.№4, смт.Устинівка Кіровоградської області, поштовий індекс 28600.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, поштовий індекс 28610, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, поштовий індекс 28610, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Повне рішення суду складено 15 березня 2019 року.

Головуючий С.Ю.Атаманова