Ухвала

від 05.11.2018 по справі 913/293/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"05" листопада 2018 р. Справа № 913/293/18

Суддя-доповідач ОСОБА_1,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит , м. Сєвєродонецьк Луганської області (вх. №718 Л/3 від 29.10.2018) на рішення Господарського суду Луганської області від 05.09.2018 у справі № 913/293/18 (суддя Корнієнко В.В., повний текст рішення складено та підписано 11.09.2018 )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Ясинуватський машинобудівний завод , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 10120309,11 грн ,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Ясинуватський машинобудівний завод , м. Київ звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит м. Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення заборгованості за договором поставки №1661-РА від 02.02.2015 у сумі 8600000,00 грн, 3% річних у сумі 305358,90 грн та втрат від інфляції у сумі 1214950,21 грн. за прострочення платежу.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач послався на те, що за договором поставки від 02.02.2015 № 1661-РА (із специфікацією до нього від 09.09.2016) ним було поставлено відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення (прохідницький комбайн КСП-35) вартістю 8 600 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 29.12.2016 № 190, товарно-транспортними накладними від 29.12.2016 №№ 238, 239, 240 та залізничними накладними від 14.01.2017 №№ 53766226, 53766143, однак відповідач в порушення п. 5.4 цього договору та п. 4 специфікації вартість одержаної продукції до теперішнього часу не оплатив.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 05.08.2018 у справі №913/293/18 позов Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Ясинуватський машинобудівний завод задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит , м. Сєвєродонецьк Луганської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Ясинуватський машинобудівний завод , м. Київ борг в сумі 8.600.000,00 грн, три проценти річних в сумі 305.358,90 грн, втрати від інфляції в сумі 1.214.950,21 грн, витрати на судовий збір в сумі 151804,64 грн.

Відповідач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення Господарського суду Луганської області від 05.09.2018 по справі № 913/293/18 скасувати нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалено господарським судом першої інстанції 05.09.2018 за участю уповноважених представників позивача та відповідача. У судовому засіданні 05.09.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст даного рішення складено судом першої інстанції 11.09.2018. Отже законодавчо визначений строк на оскарження рішення суду у справі № 913/293/18 та подання апеляційної скарги сплив 01.10.2018.

Натомість, апеляційна скарга була направлена відповідачем до суду апеляційної інстанції через місцевий господарський суд лише 05.10.2018, що підтверджується поштовим конвертом зі штрихкодовим ідентифікатором поштового відправлення 0103266186022, в якому вона знаходилась.

Як слідує з відомостей офіційного сайту Укрпошти та отриманої судом інформації, поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 0103266186022, прийняте об'єктом поштового зв'язку з індексом 01032 саме 05.10.2018 об 11:29 год.

Таким чином, апеляційна скарга на рішення Господарського суду Луганської області від 05.09.2018 у справі № 913/293/18 подана відповідачем з пропуском встановленого частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження рішення місцевого господарського суду на 4 дні.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частинами другою та третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Натомість, в апеляційній скарзі відповідачем не порушується питання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Луганської області від 05.09.2018 у справі № 913/293/18, в матеріалах апеляційної скарги також відсутнє письмове клопотання про поновлення такого строку.

Законодавець не передбачає обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за відсутності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення встановлених строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Разом із цим, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Так, згідно пункту 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір .

Відповідно до положень статті 4 Закону України Про судовий збір , в редакції на день подання скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до вимог пункту 2 статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції станом на день подачі позову у даній справі) із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється судовий збір у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, із позовних заяв немайнового характеру - справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, при поданні позовної заяви позивачем у відповідності до вимог Закону України Про судовий збір було вірно сплачено 151804,64 грн., виходячи із розрахунку 10120309,11 грн. (сума позову) х 1,5%.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір визначені розміри ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, за подання апеляційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 227706,96 грн. (151804,64 грн. х 150%).

Проте відповідачем в порушення вищевказаних законодавчих вимог не надано доказів сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана відповідачем з порушенням вимог частини першої статті 256, пункту 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме: з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду без клопотання про поновлення цього строку та за відсутності надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит , м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 05.09.2018 у справі № 913/293/18 слід залишити без руху на підставі частин другої та третьої статті 260 Господарського процесуального кодексу України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Згідно частини шостої статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішує суддя-доповідач.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, п. 2 ч. 3 ст. 258, ч.ч. 2, 3, 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит на рішення Господарського суду Луганської від 05.09.2018 у справі № 913/293/18 залишити без руху.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит у 10-денний строк з дня отримання цієї ухвали надати Східному апеляційному господарському суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі із зазначенням поважних причин пропуску строку та докази сплати судового збору в сумі 227706,96 грн. у встановленому порядку.

3. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач С.В. Барбашова