Ухвала

від 06.11.2018 по справі 916/1392/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1392/18

За позовом: фізичної особи-підприємця Сокульського Володимира Федоровича

до відповідача : виробничо-комерційної фірми „Юна-сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 48002, 57 грн.

В судовому засіданні брали участь представники сторін:

Від позивача: Довбня Д.В. за довіреністю №572 від 14.08.2018р.;

Від відповідача: Соколов Д.С. за довіреністю № б/н від 30.07.2018р.;

В провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/1392/18 за позовом фізичної особи-підприємця Сокульського Володимира Федоровича (далі по тексту - Сокульський В.Ф.) до виробничо-комерційної фірми „Юна-сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - ТОВ „Юна-сервіс") про стягнення заборгованості у загальному розмірі 48002, 57 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 32349,22 грн. та пені у розмірі 13891,35 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки товару №906/13 від 23.10.2013р. в частині оплати вартості поставленого товару.

ТОВ „Юна-сервіс" заперечує проти задоволення заявленого позивачем позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Зокрема, відповідачем було наголошено, що 28.12.2017р. між ТОВ „Юна-сервіс" (Початковий боржник), ТОВ „Сагітта-Т" (Новий боржник) та Сокульським В.Ф. (Кредитор) було укладено договір переведення боргу №б/н, відповідно до п. п. 2, 7 якого Початковим боржником було передано Новому боржнику грошове зобов'язання перед Кредитором у розмірі 32 349,22 грн., яке виникло на підставі договору поставки №906/13 від 23.10.2013р. Підписанням даного договору Кредитор не заперечує проти заміни Початкового боржника Новим боржником у основному договорі та дає згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених даним договором. З наданого відповідачем договору переведення боргу №б/н від 28.12.2017р. вбачається, що даний договір від імені Сокульського В.Ф. був підписаний ОСОБА_5

Сокульський В.Ф. у відповіді на відзив заперечував проти правомірності підписання договору переведення боргу №б/н від 28.12.2017р. з боку ОСОБА_5 з підстав незнаходження даної особи у трудових відносинах із позивачем з 31.08.2017р. На підтвердження своїх доводів позивачем було надано суду додаткова угода про розірвання трудового договору від 31.08.2017р., укладена між Сокульським В.Ф. та ОСОБА_5, а також наказ про звільнення останньої з посади виконавчого директора.

06.11.2018р. ТОВ „Юна-сервіс" звернувся до господарського суду із клопотанням про призначення по даній справі судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої відповідачем було запропоновано поставити наступне запитання: чи виконано підпис від імені Сокульського В.Ф. у договорі переведення боргу №б/н від 28.12.2017р. Сокульським В.Ф. чи іншою особою. Проведення судової експертизи відповідач просив доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С.Бокаріуса. В обґрунтування поданого клопотання відповідачем було наголошено, що у преамбулі договору переведення боргу №б/н від 28.12.2017р. зазначено, що стороною за договором виступає, зокрема, Сокульський В.Ф., у зв'язку з чим, відповідач вказує про безпідставність доводів позивача щодо підписання договору ОСОБА_5

Сокульський В.Ф. заперечував проти задоволення заявленого відповідачем клопотання та просив суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Розглянувши клопотання ТОВ „Юна-сервіс" про призначення судової почеркознавчої експертизи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Частиною 1 ст. 100 ГПК України передбачено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23 березня 2012 року N 4 відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України цей кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі ст. 327 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Наведені положення чинного законодавства дозволяють господарському дійти висновку, що правовідносини, які виникають із трудових відносин, та правовідносини, які виникають із відносин представництва, мають різну правову природу, та включають в себе відмінні права та обов'язки.

Господарський суд зауважує, що у преамбулі договору переведення боргу №б/н від 28.12.2017р. зазначено, що стороною за договором виступає, зокрема, Сокульський В.Ф. Проте, остання сторінка договору підписана від імені позивача з боку ОСОБА_5

З огляду на викладене суд зазначає про відсутність правових підстав для покладення на вирішення експертизи питання щодо виконання підпису від імені Сокульського В.Ф. у договорі переведення боргу №б/н від 28.12.2017р. Сокульським В.Ф. чи іншою особою, оскільки з самого тексту договору вже вбачається, що він з боку Сокульського В.Ф. не підписувався.

Варто зауважити, що при вирішенні даного спору по суті суд не позбавлений можливості самостійно надати правову оцінку тому договору, який безпосередньо пов'язаний з предметом спору, в тому числі з питання правомірності підписання договору від імені позивача з боку третьої особи.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про відсутність передбачених ст. 99 ГПК України правових підстав для призначення по даній справі судової почеркознавчої експертизи, що має наслідком необхідність відмови у задоволенні поданого ТОВ „Юна-сервіс" клопотання.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 234 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити виробничо-комерційній фірмі „Юна-сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи по даній справі.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua

Ухвала набрала законної сили 06.11.2018р. та не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали складено 07.11.2018р.

Суддя С.П. Желєзна